Рішення

від 07.01.2025 по справі 280/9983/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 січня 2025 року Справа № 280/9983/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ "СІП" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26, код ЄДРПОУ 35802320)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ "СІП" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Запорізький області податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 №1227208010701, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 467 593,00 грн;

визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Запорізький області податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 №1227008010701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів за податковими зобов`язаннями на суму 564 142,00 грн, за штрафними санкціями на суму 141 035,50 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зокрема, зазначив, що не врахування контролюючим органом Додаткової угоди № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/дш від 01.06.2022 р. та Додаткової угоди № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/д від 02.05.2022 р. призвело до помилкового висновку про заниження податкового зобов`язання. Отже твердження контролюючого органу про порушення п. 185.1.ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, зазначив, що відповідальне зберігання майна є господарською діяльністю підприємства, направленою на отримання прибутку за рахунок передачі майна в оренду, розміщення виробництва, та використання такого майна для зберігання товарів що реалізує Платник та Платник вчиняє дії спрямовані на його утримання відповідно до умов укладених договорів, а твердження про порушення п. 189.1 ст. 189, п.198.5 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України про не включення до складу податку на додану вартість з умовного продажу електричної енергії та води, які не використовувались в господарській діяльності не обґрунтоване. Позов просить задовольнити.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що висновки акта перевірки від 24.04.2024 №5549/08-01-07-01/35802320, з урахуванням висновку комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань розгляду заперечень від 24.06.2024 № 130/08-01-07-01, є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. У зв`язку з цим, у Головного управління ДПС у Запорізькій області були всі правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 28.06.2024 № 1227008010701, № 1227208010701. В задоволенні позову просить відмовити. Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений встатті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостоїстатті 12 цього Кодексу.

Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостоїстатті 12 Кодексу адміністративного судочинства Українивідноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» зареєстроване як юридична особа 11.03.2008, номер запису 11031020000022465, за юридичною/податковою адресою: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Грищенка Володимира, будинок 26.

Фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області відповідно до пп. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 та пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.04.2024 № 556-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» (код ЄДРПОУ 35802320) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року (вх. № 9064261344 від 19.03.2024) від`ємного значення з податку на додану вартість з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, якою встановлено порушення позивачем:

п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами), п.п.5 п. 4, п.п.5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), оскільки ним занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету, на суму 564 142 гривень;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, и.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами), п.п.5 п. 4, п.гі.5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 467 593 гривень.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.04.2024 № 5549/08-01-07- 01/35802320, який отримано підприємством 21.05.2024 року.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті документальної планової виїзної перевірки відповідно до вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивачем подано заперечення від 26.05.2024 № 11/08-22/01 (вх. ГУ № 32204/6 від 10.06.2024).

Головне управління ДПС у Запорізькій області 24.06.2024 розглянувши зазначені заперечення вирішило заперечення залишити без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення рішення:

від 28.06.2024 № 1227008010701 (за формою «Р») за платежем з податку на додану вартість на суму всього 705 17,50 грн., в тому числі основний платіж 564 142,00 грн., штрафні санкції 141 035,50 грн.;

від 28.06.2024 № 1227208010701 (за формою «В4») про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 467 593,00 гривень.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Щодо порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України за рахунок не включення до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму вартості послуг по зберіганню майна ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» по договорам від 02.05.2022 № 1/Д та від 01.06.2022 № 1/ДШ за лютий 2024 року на загальну суму 1600 грн. та за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 на загальну суму 32 600 гривень, суд зазначає наступне.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996 (далі - Закон № 996) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положенням № 88).

Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Аналогічні вимоги містяться і в Положенні № 88:

Пункт 1.2 - первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Пункт 1.3 - господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пункт 2.1 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Пункт 2.2 - первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Пункт 2.3 - Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 2.12 - керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в)ввезення товарів на митну територію України;

г)вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено;

д)виключено;

е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України, місцем постачання товарів є:

а)фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту);

б)місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в)місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

В наданих до перевірки договорах відповідального зберігання майна ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» від 02.05.2022 № 1/Д та від 01.06.2022 № 1/ДШ передбачена плата за зберігання, яку ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» не враховувало у складі податкових зобов`язань при формуванні податкових декларацій з податку на додану вартість.

Так, між ТОВ "КК "СІП", в особі генерального директора Севастьянова Р.ІО., що діє на підставі Статуту, далі іменується "Зберігач", з однієї сторони, та ПАТ "Запорізькій завод "Перетворювач", в особі голови правління Грошенкова М.Ю., що діє на підставі Статуту, далі іменується "Поклажодавець", з іншої сторони, уклали цей Договір №1/Д від 02.05.2022 відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає майно, яке належить Поклажодавцю на праві власності на зберігання, зобов`язується забезпечити цілісність і схоронність, повернути його в належному стані та надавати послуги технічного обслуговування інженерних систем і комунікацій будівлі, а Поклажодавець зобов`язується прийняти своє майно назад по закінченню терміну дії цього Договору.

Також, між TOB "КК "СІП", в особі генерального директора Севастьянова Р.Ю., що діє на підставі Статуту, далі іменується "Зберігач", з однієї сторони, та ПАТ "Запорізькій завод "Перетворювач", в особі голови правління Грошенкова М.Ю., що діє на підставі Статуту, далі іменується "Поклажодавець", з іншої сторони, уклали цей Договір № 1/ДШ від 01.06.2022 відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає майно, яке належить Поклажодавцю на праві власності на зберігання, зобов`язується забезпечити цілісність і схоронність, повернути його в належному стані та надавати послуги технічного обслуговування інженерних систем і комунікацій будівлі, а Поклажодавець зобов`язується прийняти своє майно назад по закінченню терміну дії цього Договору.

Враховуючі умови п. 4.1 договорів відповідального зберігання від 02.05.2022 № 1/Д та від 01.06.2022 № 1/ДШ позивачем не нараховано та не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ на вартість послуг зберігання у сумі 163 000 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 на загальну суму 32 600 грн. та в сумі 8000 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у лютому місяці 2024 року у сумі 1600 гривень.

В наданому до перевірки бухгалтерському обліку відсутнє відображення даних операцій.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачу надано запит від 11.04.2024 № 1/07-01 про надання пояснень щодо не нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму вартості послуг по зберіганню майна ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» по договорам від 02.05.2022 № 1/д та від 01.06.2022 № 1/ДШ.

Позивач листом від 12.04.2024 № 1204 пояснив, що не нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму вартості послуг по зберіганню майна мало місце виключно через технічну помилку облікової системи, оскільки не відображалась необхідність нарахування таких податкових зобов`язань на рахунку бухгалтерського обліку 643 «Податкові зобов`язання».

При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що не нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму вартості послуг по зберіганню майна ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» по договору 1/д від 02.05.2022 та договору №1/ДШ від 01.06.2022 зумовлено укладанням між сторонами додаткових угод.

Згідно п. Додаткової угоди № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/дш від 01.06.2022:

«1. Сторони прийшли до взаємної згоди на період дії воєнного стану змінити вартість послуг зі зберігання майна у зв`язку з чим викласти п 4.1. розділу «1. Предмет договору» договору відповідального зберігання № 1/ДШ від 01.06.2022 р в наступній редакції:

«4.1. Вартість послуг по зберіганню всього майна складає 5000 грн. 00 коп. за один календарний місяць.

Протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні послуги зі зберігання майна надаються Поклажодавцю безоплатно.»

Згідно п. Додаткової угоди № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/д від 02.05.2022:

«1. Сторони прийшли до взаємної згоди на період дії воєнного стану змінити вартість послуг зі зберігання майна у зв`язку з чим викласти п 4.1. розділу «1. Предмет договору» договору відповідального зберігання № 1/Д від 02.05.2022 р. в наступній редакції:

«4.1. Вартість послуг по зберіганню всього майна складає 3000 грн. 00 коп. за один календарний місяць.

Протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні послуги зі зберігання майна надаються Поклажодавцю безоплатно.»

Враховуючи наведене, не врахування контролюючим органом Додаткової угоди №1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/дш від 01.06.2022 та Додаткової угоди № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/д від 02.05.2022 призвело до помилкового висновку про заниження податкового зобов`язання.

Як встановлено з матеріалів справи, до перевірки позивачем надано договори відповідального зберігання майна ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» від 02.05.2022 № 1/Д та від 01.06.2022 № 1/ДШ.

Відповідно до цих договорів передбачена плата за зберігання, яку ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» не враховував у складі податкових зобов`язань при формуванні податкових декларацій з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що позивачем разом з позовом надано до суду Додаткову угоду № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/дш від 01.06.2022 та Додаткову угоду № 1-о від 14.06.2022 до договору відповідального зберігання № 1/д від 02.05.2022.

Разом з тим, суд вважає занебхідне зазначити, що зазначені додаткові угоди до договорів відповідального зберігання позивачем не були надані при проведенні перевірки.

Так, згідно акту перевірки позивачем до перевірки було надано додаткову угоду від 13.06.2022 № 1 до договору від 01.06.2022 № 1/ДШ, відповідно до якої збільшено перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання. Інших документів або додаткових угод до перевірки не надано, а також не надано додаткових документів і до заперечень на акт перевірки.

Так, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 17 серпня 2023 року у справі №380/8798/21, висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально. Водночас якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд зазначає, що документи, які надані позивачем під час розгляду справи, але при цьому не надавались контролюючому органу, не можуть братися до уваги судом в якості допустимих доказів в справі, оскільки не були покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.01.2024 року у справі № 420/12275/22, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20.

Враховуючі, що позивачем до заперечень від 26.05.2024 № 11/08-22/01 (вх. ГУ № 32204/6 від 10.06.2024) не надані додаткові документи, які не були враховані в ході проведення перевірки у зв`язку з їх відсутністю, нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму вартості послуг по зберіганню майна ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» по договорам від 02.05.2022 № 1/д та від 01.06.2022 № 1/ДШ є правомірним.

Таким чином, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму вартості послуг по зберіганню майна ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» по договорам від 02.05.2022 № 1/Д та від 01.06.2022 № 1/ДШ, що призвело до їх заниження за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 на загальну суму 32 600 грн. та за лютий 2024 року на суму 1600 гривень.

Щодо порушення позивачем п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ за рахунок невключення умовного продажу електричної енергії та води, які були використані не в господарській діяльності підприємства, за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 всього в сумі 2 107 853 грн та за лютий 2024 року у сумі 147 612 грн, суд зазначає наступне.

відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/ послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а)в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п 196.1 ст. 196 цього Кодексу);

б)в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу);

в)в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом виявлено нестачу (крім випадку якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили,що підтверджується відповідно до законодавства) для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, податкові зобов`язання визначаються за товарами, послугами, необоротними активами:

придбаними для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, Податковим кодексом України не встановлено залежність нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу у разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цими пунктами, від факту формування податкового кредиту за такими операціями.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Отже, податкові зобов`язання, відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, по товарам/послугам, які були придбані після 01 липня 2015 року з ПДВ, суми податку по яким не були включені до складу податкового кредиту, зокрема з причини зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, нараховуються платником податку-покупцем в звітному (податковому) періоді, в якому виникають підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, до складу податкового кредиту, тобто в звітному (податковому) періоді, в якому податкова накладна зареєстрована в ЄРПН.

З метою визначення податкового періоду, у якому платник податку має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може встановити факт реєстрації в ЄРПН податкової накладної постачальником та дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної, а також період, у якому має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

В порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем занижено за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 податкові зобов`язання з податку на додану вартість за рахунок невключення до їх складу умовного продажу електричної енергії та води, які були використані не в господарській діяльності підприємства, всього в сумі 2 107 853 грн. та занижено у лютому місяці 2024 року податкові зобов`язання з податку на додану вартість за рахунок невключення до їх складу умовного продажу електричної енергії та води, які були використані не в господарській діяльності підприємства, всього у сумі 147 612 гривень.

Дане порушення виникло на підставі наступного.

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» здійснено у значних обсягах використання електричної енергії та води на об`єктах, які не використовуються у господарській діяльності підприємства, про що свідчіть відсутність отриманих доходів.

Судом встановлено, що між TOB "КК "СІП" та TOB "СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 42165732) укладено договори на постачання електричної енергії споживачу:

№35802320/ПЕ/11/2022 від 28.11.2022 (м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе,9; Запорізька обл, с. Канівське, вул. Дніпрова,22);

№35802320/ПЕ/05/2021.1 від 01.06.2021 (м. Запоріжжя, вул. С.Синенка, 63а);

№35802320/ПЕ/05/2021.2 від 01.06.2021 (м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 50);

№35802320/ПЕ/05/2021.3 від 01.06.2021 (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 1586);

№35802320/ПЕ/05/2021.4 від 01.06.2021 (м. Запоріжжя, вул. вул. Поштова, 31 а-2);

№35802320/ПЕ/06/2023.1 від 01.06.2023 (м. Запоріжжя, вул. Рекордна,1);

№35802320/1 ІЕ/06/2023.2 від 01.06.2023 (м. Запоріжжя, вул. Братська,45а);

№35802320/ПЕ/06/2023.3 від 01.06.2023 (м. Запоріжжя, пров. Черкаський,21).

Так, згідно з наданими до перевірки актами здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 42165732) у лютому 2024 року ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» використав електричної енергії у кількості 260 115 кВт.год. на загальну суму 1 264 066,98 грн, у тому числі ПДВ 210 677,83 гривень.

При цьому, ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» у лютому 2024 року було відшкодовано витрат на активну електроенергію та послуги оператора системи розподілу електроенергії 1 класу лише ТОВ «Елемент-Перетворювач» (код ЄДРПОУ 30077685) у кількості 86 802 кВт.год (договір № 35802320/ПЕ/11/2022, місцезнаходження об`єкту м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 9). Собівартість використаної електричної енергії 338 099 грн ((891 006,66 грн/228 753 кВт.год)*86 802 кВт.год), ПДВ - 67 619,80 гривень.

Використання іншої електричної енергії у кількості 173 313 кВт.год (260115 - 86 802) на загальну суму 715 290,15 грн, ПДВ 20% - 143 058,03 грн неможливо визначити на підставі первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства наданого до перевірки.

Також, між ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» та КП «ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 03327121) укладено договори на постачання послуг з водопостачання та водовідведення від 09.04.2015 № 10594/1, від 03.10.2017 № 10594/2 та від 29.10.2020 № 10594Ц/3 за наступними адресами: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 1б; м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 50; м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 158б; м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63а; м. Запоріжжя, вул. Поштова 31а-2. Приміщення за вказаними адресами знаходяться на безоплатному відповідальному зберіганні у ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП». Договір про відповідальне зберігання за адресою м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 1б до перевірки не надано.

Відповідно до актів-рахунків, виписаних КП «ВОДОКАНАЛ», за лютий 2024 року отримано послуг з водопостачання та водовідведення за цими адресами в кількості 1204,4 м3 на загальну суму 27 321,02 грн., у тому числі ПДВ 4553,50 гривень.

При цьому, відсутня будь-яка інформація стосовно використання у господарській діяльності ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» майна, яке знаходиться на безоплатному відповідальному зберіганні.

Згідно з наданими до перевірки первинними документами, даними бухгалтерського обліку, ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» не отримував доходів від використання вищезазначених об`єктів у господарській діяльності, при цьому щомісячно здійснював списання до складу витрат та включення до податкового кредиту використану електричну енергію та воду.

Крім того, відсутня будь-яка інформація стосовно використання у лютому 2024 року в господарській діяльності ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» майна, яке знаходиться на платному відповідальному зберіганні, відповідно до договорів від 01.06.2022 № 1/ДШ та від 02.05.2022 № 1/Д з ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» (код ЄДОПОУ 05755572), за адресами: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 9; Запорізька область, с. Канівське, вул. Дніпрова, 22.

До перевірки ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» надано договори про відшкодування вартості послуг з електропостачання та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, укладені між ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя та Військовими частинами А4866, А0593, А7049.

Відповідно до пункту 1.1 договорів про відшкодування вартості послуг з електропостачання та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, укладених між ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя та Військовими частинами А4866, А0593, А7049, Платник відшкодовує Балансоутримувачу вартість послуг спожитої електричної енергії та послуги із забезпеченням перетікань реактивної електричної енергії Споживачем згідно з наданими актами-рахунками про відшкодування вартості послуг з електропостачання та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у терміни та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з пунктом 2.3.2 вказаних договорів, щомісячно останнього дня місяця Балансоутримувач і Споживач фіксують покази лічильників, Балансоутримувач оформлює Акт початкових та кінцевих показників. Якщо у Споживача окремий лічильник електричної енергії відсутній - складається Розрахунок споживання електричної енергії, який підписується Балансоутримувачем та Споживачем.

Акт-рахунок про відшкодування вартості послуг з послуг з електропостачання та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підписується Балансоутримувачем, Споживачем та Платником.

Як встановлено з Акту перевірки, станом на 24.04.2024 року до перевірки ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» не надано жодного Акта-рахунка про відшкодування вартості послуг з послуг з електропостачання та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за лютий 2024 року, які були б виписані на вказані вище Військові частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, в бухгалтерському обліку ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» використана у лютому 2024 року електрична енергія ІНФОРМАЦІЯ_1 (Платник - КЕВ м. Запоріжжя) не відображена, а відображені лише акти попередніх періодів по коштам, які надійшли на р/р підприємства.

Станом на 24.04.2024 року до перевірки ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» не надано за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 жодного Акта-рахунка про відшкодування вартості послуг з електропостачання та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та водопостачання за місцезнаходженням об`єктів: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63а; м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 158б; м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 50; м. Запоріжжя, вул. Поштова, 31а; м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1; м. Запоріжжя, вул. Братська, 45а; м. Запоріжжя, пров. Черкаський, 21, які були б виписані на інших контрагентів-покупців.

Згідно з наданими до перевірки актами здачі-приймання робіт (надання послуг) постачальником ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 42165732) по договору №35802323580230/ПЕ/11/2022, у період з 01.04.2020 по 31.01.2024 ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» використало електричної енергії у кількості 2 474 079 кВт.год на суму 10 646 103 грн, ПДВ 2 129 221 гривня.

При цьому, ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «СІП» у період з 01.04.2020 по 31.01.2024 було відшкодовано витрат на електричну енергію у кількості 577 289,3966 кВт.год (договір № 35802320/ПЕ/11/2022, місцезнаходження об`єктів: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 9; Запорізька область, с Канівське, вул. Дніпрова, 22).

Використання іншої електричної енергії у кількості 577 289,4016 кВт.год на загальну суму 2 549 892,19 грн, ПДВ 20% - 509 978,44 грн неможливо визначити на підставі первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства наданих до перевірки.

Позивач у позовній заяві зазначає, що контролюючим органом не враховано споживання електричної енергії на підставі договору № 47 відшкодування вартості послуг з електропостачання та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 95 781 кВт, договору №110 у кількості 13702 кВт, та договору №213 у кількості 20552 кВт. Тобто, для забезпечення зберігання майна ТОВ «КК «СІП» було спожито 173 313 95 781 13702 20552 = 43268 кВт. Споживання електричної енергії за договорами №47, №110, №213 у лютому 2024 року підтверджується актом №2 за лютий 2024 року актом рахунком №213/02 від 16.05.2024, №2 за лютий 2024 року актом рахунком №110/02 від 16.05.2024, №2 за лютий 2024 року актом рахунком №47 від 16.05.2024.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначені вище акти рахунки позивачем не були надані при проведенні перевірки. Також при поданні заперечень до акта перевірки позивачем не надано будь-яких додаткових документів, які були не надані під час проведення перевірки та які б спростовували висновки, викладені в акті перевірки.

Як вже зазначалося вище, документи, які надані позивачем під час розгляду справи, але при цьому не надавались контролюючому органу, не можуть братися до уваги судом в якості допустимих доказів в справі, оскільки не були покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, позивач не довів суду неможливість подання таких документів під час перевірки та подання заперечень.

Таким чином, в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем занижено за період з 01.04.2020 по 31.01.2024 податкові зобов`язання по рядку 4.1 «Нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» Декларації за рахунок невключення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу електричної енергії та води, які використовувалися не в господарській діяльності підприємства, всього в сумі 2 107 853 грн. та за лютий 2024 року занижено податкові зобов`язання за рахунок невключення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу електричної енергії та води, які використовувалися не в господарській діяльності підприємства, всього в сумі 147 612 гривень.

У зв`язку з цим, у Головного управління ДПС у Запорізькій області були всі правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 28.06.2024 № 1227008010701,№ 1227208010701.

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені обставини, на підставі наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, у свою чергу, позивач не спростував висновки, викладені у акті перевірки та неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень- рішень.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ "СІП" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26, код ЄДРПОУ 35802320) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.01.2025.

Суддя О.В. Конишева