КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 січня 2025 року м.Київ №320/36031/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ТОВ "РІВЕРСАЙД ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "РІВЕРСАЙД ГРУП" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.09.2023 №00598410702.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування фінансових санкцій з боку контролюючого органу є протиправним, оскільки позивач зі своїм контрагентом здійснили в межах 365 денного строку зарахування однорідних зустрічних вимог за додатковою угодою № 1 від 10.10.2022 до контракту № 0110-21 від 01.10.2021. Позивач також вказує, що зазначене зарахування підтверджується даними бухгалтерського обліку, та є законним способом припинення зобов`язань, а тому висновки відповідача є хибними та спростовується вищевикладеним.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, та витребувано відповідача надати до суду усі докази, на підставі яких було прийнято спірне рішення, в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Водночас станом на час розгляду справи відповідач не виконав вимоги зазначеної ухвали суду та не надав жодних доказів у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі повідомлення від 18.07.2023 № 80/26-15-07-02-04-11 та наказу від 18.07.2023 № 3638-п на підставі п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2021 № 0110-2021 у зв?язку з повідомленням ДПС України від 06.12.2022 № 15770/7/99-00-07-05-01-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 07.12.2022 № 6909/8) за період з 01.10.2021 по 23.08.2023.
Перевіркою встановлено, що станом на 23.08.2023 у ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» за експортним контрактом від 01.10.2021 № 0110-2021 укладеним з Bravisa International SP. Z.O.0. (Польща) встановлено дебіторську заборгованість на суму 18711,00 дол.США (еквів. 684 235,07 грн.), граничний термін надходження валютних коштів - 14.10.2022. Кількість днів прострочення складає 313 днів.
Актом перевірки вказано, що ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» надано до перевірки лист від 19.01.2023 № 2 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2023 № 5337/6) з додатками в якому зазначено, що відповідно до листа Bravisa International SP. Z.О.О, від 1509 від 15.09.2022 та згідно додаткової угоди № 1 від 10.10.2022 до контракту № 0110-2021 від 01.10.2021 проведено зарахування переплати по контракту № 0909-21 від 09.09.2021 в рахунок оплати по контракту № 0110-2021 від 01.10.2021 в сумі 18711,00 дол. США.
За результатами перевірки на підставі акта перевірки від 30.08.2023 № 56907/26-15-07-02-04-03/41139832 встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», яке полягає у ненадходженні валютної виручки на суму 18 711,00 дол. США (еквів. 684 235,07 грн) за експортним контрактом від 01.10.2021 № 0110-2021 укладеним з компанією нерезидентом Bravisa International S.P. Z.O.О. (Польща).
На підставі вищевказаних висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 № 00598410702, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні обмеження» нараховано 642 496,73 грн пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов?язки суб?єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2473-VIII).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені, відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» в межах здійснення зовнішньоекономічної діяльності уклало Контракт від 09.09.2021 № 0909-21 та Контракт від 01.10.2021 № 0110-21 з компанією Bravisa International SP. Z.O.O. (Республіка Польща) на поставку продукції згідно зі специфікаціями та рахунками-фактурами. Валюта контракту - долар США.
Відповідно до Контракту від 09.09.2021 № 0909-21 ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» отримало два платежа:
- оплата від 15.09.2021 на суму 33 798,00 дол. США, що підтверджується випискою АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» по рахунку НОМЕР_1 з 15.09.2021 до 15.09.2021;
- оплата від 05.10.2021 на суму 15 772,00 дол. США, що підтверджується випискою АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» по рахунку НОМЕР_1 з 05.10.2021 до 05.10.2021.
Згідно з листом від 22.10.2021 вих. № 22-10/2021 Bravisa International SP. Z.O.O. повідомило про вимогу повернути на рахунок отримані відповідно до Контракту від 09.09.2021 № 0909-21 оплату на загальну суму 49 570,00 дол. США у зв?язку з відміною контракту (угоди).
У зв?язку з неможливістю виконання зобов?язання за контрактом та відповідно до листа Bravisa International SP. Z.О.О. від 22.10.2021 вих. № 22-10/2021 ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» повернуло на рахунок Bravisa International SP. Z.О.О. 30 750,00 дол. США отриманої за Контрактом від 09.09.2021 № 0909-21 передплати, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах від 28.10.2021 № 49 (виконано 29.10.2021) та випискою АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» по рахунку № НОМЕР_1 з 29.10.2021 до 29.10.2021.
Таким чином, станом на 29.10.2021 у ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» виникла дебіторська заборгованість перед Bravisa International SP. Z.О.О. за Контрактом від 09.09.2021 № 0909-21 на суму 18 820,00 дол. США. (49 570,00 - 30 750,00 = 18 820,00).
Згідно з Додатковою угодою № 1 від 10.10.2022 до Контракту від 09.09.2021 № 0909-21 Сторони дійшли взаємної згоди зарахувати переплату по цьому Контракту в сумі 18 711,00 дол. США в рахунок оплати по Контракту від 01.10.2021 № 0110-21 в сумі 18 711,00 дол. США.
Відповідно до Контракту від 10.10.2021 № 0110-21 ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» за період з 01.10.2021 по 10.01.2023 ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» отримало 06.10.2021 від Bravisa International SP. Z.O.O. оплату на рахунок в АТ «УКРСИББАНК» в сумі 43 875,00 Дол. США, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 в AT «УКРСИББАНК», сформованою 07.10.2021.
Крім того, за цей же період з ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» за Контрактом № 0110-21 від 01.10.2021 згідно зі Специфікацією № 1 від 01.20.2021 до цього Контракту відвантажено покупцю Bravisa International SP. Z.O.O. товар на загальну суму 62 586,00 дол. США, у тому числі: товар на суму 31 320,00 дол. США, що підтверджується BMД № UA500130/2021/211842 та товар на суму 31 266,00 дол. США, що підтверджується ВМД № UA500130/2021/212380.
Таким чином, ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» як продавець за Контрактом від 10.10.2021 № 0110-21 поставило покупцю, Bravisa International SP. Z.O.O., згідно зі Специфікацією від 01.10.2021 № 1 до цього Контракту товару на суму 62 586,00 дол. США, а отримало оплату у сумі 43 875,00 дол. США, що свідчить про виникнення у покупця заборгованості по оплаті за поставлений товар у розмірі 18 711,00 дол. США.
Листом від 15.09.2022 № 1509 Bravisa International SP. Z.O.O. звернулося до ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» з проханням вважати переплату по Контракту № 0909-21 від 09.09.2021 в сумі 18 711,00 дол. США оплатою по Контракту № 0110-21.
ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» та Bravisa International SP. Z.O.O. уклали Додаткову угоду № 1 від 10.10.2022 до Контракту № 0110-21 від 01.10.2021, згідно з якою Сторони дійшли взаємної згоди зарахувати переплату по Контракту № 09.09.2021 в сумі 18 711,00 дол. США в рахунок оплати по Контракту № 0110-21 від 01.10.2021 в сумі 18 711,00 дол. США.
Таким чином, по розрахунках ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» з Bravisa International SP. Z.O.O. згідно з контрактом від 01.10.2021 № 0110-21 за період з 01.10.2021 по 10.01.2023 отримано оплату на суму 43 875 дол. США, проведено зарахування заборгованості на суму 18 711,00 дол. США та відвантажено товару на суму 62 586,00 дол. США. Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків на 31.12.2022 за Контрактом № 0110-21 від 10.10.2021 відсутня будь-яка заборгованість.
По розрахунках ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» з Bravisa International SP. Z.O.O. згідно з контрактом від 09.09.2021 № 0909-21 за період з 09.09.2021 по 10.01.2023 отримано оплату на суму 49 570,00 дол. США, повернуто коштів у сумі 30 750,00 дол. США та проведено зарахування заборгованості на суму 18 711,00 дол. США. за Контрактом від 01.10.2021 № 0110-21.
Таким чином, згідно з Актом звірки взаєморозрахунків на 31.12.2022 за Контрактом від 09.09.2021 № 0909-21 існує заборгованість ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» перед Bravisa International SP. Z.O.O. в сумі 109,00 дол. США (49 570,00 - 30 750,00 - 18 711,00 = 109,00 дол. США).
Листом від 26.12.2022 № 22148/І/26-15-07-08-03 ГУ ДПС у м. Києві надіслало запит про надання інформації щодо дотримання строку розрахунків у сфері ЗЕД. На виконання запиту надано строк 15 робочих днів з дня отримання цього запиту. ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» отримало запит 04.01.2023.
Відповідь на лист від 26.12.2022 № 22148/1/26-15-07-08-03 з запитуваною інформацією, поясненнями та документи (контракти, митні декларації, виписки та платіжні документи, картки рахунків, акти звірки взаєморозрахунків станом на дату запиту) надало листом від 19.01.2023 № 2, тобто в межах встановленого строку. Цим листом ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» пояснило, що станом на 10.01.2023 за контрактом від 01.10.2021 № 0110-21 жодної заборгованості немає.
Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення від 26.09.2023 № 00598410702, перевіркою встановлено ненадходження валютної виручки на суму 18 711,00 дол. США за контрактом від 01.10.2021 № 0110-2021, укладеним з компанією Bravisa International SP. Z.O.O. (Польща).
Водночас відповідачем не враховано, що у акті перевірки від 30.08.2023 № 56907/26-15-07-02-04-03/41139832 зафіксовано, що ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» надано до перевірки лист від 19.01.2023 № 2 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2023 № 5337/6) з додатками, в якому зазначено наступне : «відповідно до листа Bravisa International SP. Z.O.O. № 1509 від 15.09.22 та згідно додаткової угоди № 1 від 10.10.2022 до контракту № 0110-21 від 01.10.2021 р. проведено зарахування переплати по контракту № 0909-21 від 09.09.21 р. в рахунок оплати по контракту № 0110-21 від 01.10.2021 р. в сумі 18 711,00 дол. США. Таким чином, враховуючи вищевикладене ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог 10.10.2022 на суму 18 711,00 дол. США по контракту від 01.10.2021 № 0110-2021 з нерезидентом Bravisa International SP. Z.O.O.».
Тобто приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач був поінформований, що сторони Контракту від 01.10.2021 № 0110-21 згідно з вимогою Покупця, Bravisa International SP. Z.O.O., та Додатковою угодою № 1 від 10.10.2022 до цього Контракту, погодили зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 18 711,00 дол. США. Отже, заборгованості судом не встановлено, а матеріалами справи не спростовано. Відповідні зміни відображені у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП», що підтверджується наданими до початку перевірки документами, а саме: картка рахунка 362 за період 01.10.2021 - 10.01.2023; оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 за 01.10.2021 - 10.01.2023; акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2022 за Контрактом № 0110-21 від 01.10.2021.
Отже, порушення строків розрахунку за операціями в іноземній валюті за Контрактом № 0110-21 від 01.10.2021 не доведено відповідачем. Зокрема, як вже зазначалося, Сторони цього Контракту зарахували однорідні зустрічні вимоги 10.10.2022, про що відповідачеві було доказово повідомлено.
Суд вказує, що висновок контролюючого органу про наявність дебіторської заборгованості є необґрунтованим, оскільки граничний термін надходження валютних коштів становить 14.10.2022, разом з тим зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося 10.10.2022, про повідомленість чого не заперечує і сам відповідач у акті перевірки, роблячи посилання на лист позивача від 19.01.2023 № 2.
Таким чином, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося в межах 365 денного строку, то позивачем не було допущено порушення норм чинного законодавства, що відповідно вказує на протиправність нарахування пені.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування фінансових санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2023 №00598410702, що є підставою для визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того суд враховує правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29 грудня 2021 року по справі № 826/17678/15 про те, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов?язаннях, де кредитор за одним зобов?язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов?язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов?язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов?язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов?язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов?язань можуть бути різними.
З цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: « 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов?язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов?язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв?язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов?язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги» (постанова від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі № 911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі № 755/9929/15-Ц;).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов?язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов?язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону № 185/94-ВР. Припинення зобов?язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У разі припинення зобов?язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону № 185/94-BP для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов?язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Суд вказує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є законним способом (одним із способів) припинення зобов?язання, що вказує на протиправність дій відповідача щодо застосування штрафних санкцій стосовно ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП».
Суд наголошує, що вимоги щодо заборгованості між ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» та компанією Bervis International SP. Z.O.O., залік яких відбувся згідно із Додатковою угодою від 10.10.2022 № 1 до Контракту від 01.10.2021 № 0110-21, були однорідними, оскільки мали грошовий характер і були виражені в одній валюті. Крім того, такі розрахунки (залік) за Контрактом від 01.10.2021 № 0110-21 було вчинено у межах встановленого 365 денного строку (граничний термін розрахунку 14.10.2022, а зарахування проведено 10.10.2022).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України)
Враховуючи зазначене, обов?язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з?ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов?язань, та правомірність прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.
Таким чином, відповідачем не спростовано, а позивачем доведено протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.09.2023 №00598410702 на підставі належних, достатніх та допустимих доказів.
Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.09.2023 №00598410702, прийнятого на підставі вищевикладених необґрунтованих висновків контролюючого органу.
Відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та ключовим обставинам справи, суд доходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Статтею 132 КАС України визначено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 9 637,45 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.10.2023 № 174.
За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.
Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 9 637,45 грн, а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 9 637,45 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ГРУП" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 26.09.2023 №00598410702.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ГРУП" (вул. Академіка Заболотного, буд. 150, м. Київ, 03143, код ЄДРПОУ 41139832) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) витрати по сплаті судового збору у сумі 9 637,45 грн. (дев`ять тисяч шістсот тридцять сім) гривень 45 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 10.01.2025 |
Номер документу | 124283696 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо валютного регулювання і валютного контролю, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні