Рішення

від 06.01.2025 по справі 640/9335/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року № 640/9335/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №73019070907 від 30.09.2021, №73020070907 від 30.09.2021, №73021070907 від 30.09.2021, №73028070907 від 30.09.2021, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-73024У від 30.09.2021, рішення №73026070907 від 30.09.2021, рішення №73023070907 від 30.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки, вважає їх необґрунтованими, бездоказовими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, а оскаржувані рішення, які прийняті на підставі акту перевірки, підлягають скасуванню.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 12.07.2021 №5613-п, відповідно до, п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), п.2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням змін до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 01.02.2018, дотримання вимог обліку та збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.05.2014 по 01.02.2018, за результатами якої складено акт від 18.08.2021 №65143/Ж5/26-15-07-09-17/3301815332.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та 2018 рік, чим порушено пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями;

- заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 222 536,16 грн, а саме за 2015 рік на суму 52309,98 грн, за 2017 рік на суму 170226,18 грн, чим порушено пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями;

- заниження податкового зобов`язання по військовому збору на суму 18382,82 грн, а саме за 2015 рік на суму 4197,30 грн, за 2017 рік на суму 14185,52 грн, чим порушено п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями;

- подання звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2014 рік не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та неподання звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015-2018 роки, чим порушено пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, зі змінами та доповненнями;

- ненарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 115057,58 грн, а саме за липень- грудень 2015 року в сумі 29725,52 грн, за січень-грудень 2017 року в сумі 84513,00 грн, за січень 2018 року в сумі 819,06 грн, чим порушено пункт 1 частини другої статті 6, абзац третій частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI зі змінами та доповненнями;

- ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, чим порушено п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

№73019070907 від 30.09.2021, яким, за порушення пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, з 01.01.2018 по 01.02.2018) застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680,00 грн;

№73028070907 від 30.09.2021, яким, за порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (за період з 01.01.2017 по 01.02.2018) застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн;

№73020070907 від 30.09.2021, яким, за порушення пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 278 170,20 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 222 536,16 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 55 634,04 грн;

№73021070907 від 30.09.2021, яким, за порушення п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 22 978,53 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 18 382,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4595,71 грн.

Також, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-73024У від 30.09.2021, згідно якої необхідно сплатити суму боргу в розмірі 115 057,58 грн.

Крім того, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 73026070907 від 30.09.2021 на суму 48 913,69 грн та рішення про застосування штрафних санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 73023070907 на суму 850,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений статтею 78 ПК України.

Призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача слугував підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

За змістом підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пунктом 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

При цьому, пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 ПК України).

З матеріалів справи встановлено, що наказ від 12.07.2021 №5613-П та письмове повідомлення від 12.07.2021 № 1103/6/26-15-07-09-07-27 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, надіслані відповідачем 12.07.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу на його податкову адресу: АДРЕСА_1 .

Таким чином, розпочавши документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 , відповідач дотримався вимог ПК України.

За змістом пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отримавши запити про надання пояснень та їх документального підтвердження, а також наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, позивач не надав відповідачу жодних документів, складених в процесі здійснення господарської діяльності, та не заперечив щодо проведення документальної невиїзної перевірки.

Посилання позивача на те, що він не отримував запити, а також те, що отриманий у липні 2020 році запит складений з порушенням вимог законодавства, а тому у нього були відсутні підстави надавати відповідь, суд оцінює критично, оскільки відповідачем долучено до відзиву копії запитів, які містять підстави їх надіслання, перелік інформації, яка запитується, перелік документів, які пропонується надати; завірені підписом та печаткою контролюючого органу, а також долучено докази їх надіслання на податкову адресу позивача.

За приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів, встановлених цим підпунктом.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Як зазначено в акті, згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової служби України платнику податків ОСОБА_1 в 2017 році виплачено доходи за ознакою 157 - Дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст. 177 та ст. 178 розділу IV ПК України) від контрагентів на загальну суму 945701,00 грн. За І квартал 2018 року інформація про отримання доходів станом на момент проведення перевірки відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, керуючись вимогами пп. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 ПК України, направлено запити про надання інформації та її документального підтвердження щодо виплачених доходів на користь платника податків ОСОБА_1 відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) до наступних контрагентів: СТОВ «КАМОС» (код 30844979), ПРАТ «ФРАУ МАРТА» (код 32653955), ТОВ «Н.СТОУН» (код 16280361), ТОВ «АГРОФІРМА ОРІЛЬСЬКА» (код 30189336), ПП «РІЛАЙБЛТРАНС» (код 34421717), ТОВ «УКРЗЕРНОПРОМ АГРО» (код 35016999), ТОВ «СІВЕРТРАНС»(код 37699816), ТзОВ «ЮРМІЯ» (код 33246737), ПСП «ЗЛАГОДА» (код 31894402), СТОВ «СД-АГРО» (код 39692985), ТОВ «МРІЯ» (код 30956258), ФГ «КОРСОЙЛ-АГРО» (код 36716877), ТОВ «СГП «НАСТУСЯ» (код 39420194), ТЗОВ «ГЦНТП+» (код 32501418), ТОВ «ІНТЕЛІДЖЕНТ АГРІ СЕРВІС» (код 34812757), ТзОВ «Західна регіональна будівельна компанія» (код 35868088), ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА» (код 19058491), ТОВ «БМ-МАРКЕТ» (код 37893336), ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» (код 39046346), ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ).

Відповідно до отриманих відповідей контрагенти ПРАТ «ФРАУ МАРТА», ТОВ «Н.СТОУН», ТОВ «АГРОФІРМА ОРІЛЬСЬКА», ПП «РІЛАЙБЛТРАНС», ТОВ «УКРЗЕРНОПРОМ АГРО», ТОВ «СІВЕРТРАНС», ТзОВ «ЮРМІЯ», ПСП «ЗЛАГОДА», СТОВ «СД-АГРО», ТОВ «МРІЯ», ФГ «КОРСОЙЛ-АГРО», ТЗОВ «ГЦНТП+», ТОВ «ІНТЕЛІДЖЕНТ АГРІ СЕРВІС», ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «РІДНА ПРИРОДА», ТОВ «БМ-МАРКЕТ», ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» підтвердили взаємовідносини з позивачем.

Від інших контрагентів: СТОВ «КАМОС», ТОВ «СГП «НАСТУСЯ», ТзОВ «Західна регіональна будівельна компанія», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 відповідна інформація не надійшла. Відтак, контролюючим органом взято інформацію стосовно отриманого доходу з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ).

Внаслідок зібраної інформації, сума отриманого доходу позивача за 2017 рік за результатами перевірки становить 945 701,00 грн. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2018 рік позивачем не подана. Відповідно, розбіжність між задекларованими показниками згідно податкової декларації та даними перевірки становить 120 701,00 грн.

Водночас, як встановлено судом з матеріалів справи, на перевірку ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві не з`явився та документів, пов`язаних з підприємницькою діяльністю, не надав.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За результатами перевірки встановлено заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на суму 170226,18 грн, чим порушено пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 ПК України.

Також, за наслідками перевірки встановлено неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

На перевірку ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві не з`явився та документів, пов`язаних з підприємницькою діяльністю за вказаний період, не надав.

Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за II півріччя 2015 року на користь платника податків виплачено дохід за ознакою 157 - дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст.177 та ст.178 розділу IV ПК України) на загальну суму 279820,00 грн.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України (в редакції чинній до 31.12.2015) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 статті 164 ПК України щодо доходів, зазначених в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Таким чином, всього визначено податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 52309,98 грн.

Перевіривши вказані обставини з урахуванням норм податкового законодавства, суд приходить до висновку про правомірність висновків контролюючого органу щодо заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 222 536,16 грн, а саме за 2015 рік на суму 52309,98 грн, за 2017 рік на суму 170226,18 грн, відтак, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №73020070907 від 30.09.2021.

Згідно з підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

За наслідками перевірки встановлено неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

Отже, суд вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про порушення пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 ст. 177 ПК України, відтак відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №73019070907 від 30.09.2021.

Окрім того, згідно зі пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (пп. 1.1 п. 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень ПК України).

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень ПК України).

Згідно з пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень ПК України).

Враховуючи зазначене, платники податку за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають його в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Як вбачається з матеріалів справи, чистий оподатковуваний дохід за 2015 рік складає 279 820,00 грн, за 2017 рік - 945 701,00 грн.

Податковий орган провів розрахунок суми військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, та, застосувавши до оподатковуваного доходу ставку податку, визначену підпунктом 1.3 пункту п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, донарахував військовий збір на суму 4197,30 грн (279 820,00 грн*1,5%), та 14 185,52 (945 701,00 грн*1,5%).

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу про визначення позивачу суми податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму 22 978,53 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №73021070907 від 30.09.2021.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Суд зазначає, що пунктом 44.5 статті 44 ПК України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пункт 85.2 статті 85 ПК України вказує, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі Документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 85.6 статті 85 ПК України, визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення вказаних норм законодавства ОСОБА_1 на письмові запити податкового органу не надано до перевірки дані про рух грошових коштів, договори, накладні, акти прийому-передачі, виконаних робіт, розрахункові документи, книгу обліку доходів, книги ОРО чи інші документи, що стосуються здійснення ним господарської діяльності, що, на переконання суду, свідчить про порушення платником п. 44.1, п. 44.3, п.44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №73028070907 від 30.09.2021 є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо дотримання платником вимог законодавства щодо обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування судом встановлено наступне.

За період з 12.05.2014 по 31.05.2014, з 01.07.2015 по 01.02.2018 платник податків ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 ПК України.

За період з 01.06.2014 по 30.06.2015 платник податків перебував на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, що діяв до 01.01.2021, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Перевіркою встановлено, що звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік подано платником податків своєчасно, але не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (Звіт подано з Таблицею № 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» з нарахуванням єдиного внеску за червень-грудень 2014 року в сумі 2958,55 грн. без Таблиці № 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями»).

Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015-2018 роки платником податків ОСОБА_1 до контролюючого органу не подано.

Відтак, за результатами перевірки встановлено подання звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2014 рік не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та неподання звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015-2018 роки, чим порушено пункт 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено відхилення на суму 115 057,58 грн.

Між тим, контролюючим органом нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень-червень 2015 рік в сумі 2535,90 грн. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік ОСОБА_1 не подано.

При цьому приписами частиною третьої статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За приписами пункту 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, сума недоплати єдиного внеску за 2015 рік становить 29725,52 грн, за 2017 рік - 84 513,00 грн, за 2018 рік - 819,06 грн.

Отже, контролюючим органом правомірно накладено штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму.

Також, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 Податкового кодексу України (пункт 7 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI).

Оскільки, як встановлено за результатами перевірки, неподання позивачем звітності, передбачено Законом №2464-VI, за 2014-2018 роки, відповідачем правомірно застосовано до нього штраф на загальну суму 850,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не спростовано жодними належними доказами висновків перевірки, суд вважає, що податковим органом на підставі та у спосіб, визначений приписами податкового законодавства, здійснено нарахування недоїмки з єдиного внеску та штрафних санкцій.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач вийшов за межі перевіряємого періоду, оскільки як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваних рішень, останні винесені контролюючим органом за період, в якому позивачем як фізичною особою-підприємцем вчинено порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 6 Закону №2464-VI визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Отже, вищенаведені норми законодавства свідчать про те, що припинення позивачем підприємницької діяльності не звільняє останнього від відповідальності за допущені порушення Закону №2464-VI під час провадження такої діяльності.

До того ж, як уже зазначалось вище, підставою для призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача є підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішень, натомість останнім не доведено суду її протиправність.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.