Рішення

від 08.01.2025 по справі 640/25271/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року м.Київ № 640/25271/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та недоотриманих сум грошового забезпечення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, у якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 30 липня 2020 року № 965-ОC/дск про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за п. «а» п. 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та пп. «г» (у зв?язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов?язати Службу безпеки України поновити ОСОБА_1 на військовій службі;

- зобов?язати Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення з військової служби - 30 лишня 2020 року, по дату фактичного поновлення на військовій службі;

- зобов?язати Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманого матеріального та грошового забезпечення за період служби з 01 червня 2020 року по 31 червня 2020 року в сумі 8 076,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань моральну шкоду у розмірі 1 440 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки всупереч нормам чинного законодавства позивача було звільнено з військової служби під час перебування на лікарняному. Позивач стверджує, що про факт свого звільнення з 30.07.2020 йому стало відомо випадково лише 11.08.2020 під час перебування на роботі. Позивач також вказує, що відповідачем під час звільнення його з посади, не запропоновано вакантні посади та не здійснено повного розрахунку за останні дві місяці перед звільненням, що є порушенням норм трудового законодавства.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що наказ СБУ від 30.07.2020 № 965/ОС/дск щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби з 30.07.2020 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а відтак, відсутні будь-які підстави для визнання його протиправним. Також відповідач вказує, що про факт перебування ОСОБА_1 30.07.2020 на лікарняному, йому стало відомо тільки лише після ознайомлення з позовною заявою та додатками до неї, що є порушенням військової дисципліни, оскільки позивач як військовослужбовець був зобов`язаний доповісти про вказану обставину своєму безпосередньому начальнику, як це передбачено статтею 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Третя особа подала свої письмові пояснення, в яких вказала про безпідставність позовних вимог через їх необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження та визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2020 залучено до участі у справі як третю особу - Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-IX, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 прийнято до провадження справу та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Наказом Голови СБУ від 13.09.2019 № 1227-ос ОСОБА_1 звільнений з посади заступника начальника Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований у розпорядження начальника Штабу - заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 за підпунктом "б" пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення - 1262 з 12.04.2019 по 12.12.2019 зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання згідно з Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженою наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 № 515/ДСК.

З урахуванням часу перебування полковника ОСОБА_1 у щорічній основній відпустці та на лікуванні термін перебування у розпорядженні йому було продовжено до 03.06.2020.

До зарахування у розпорядження ОСОБА_1 з 09.09.2017 займав посаду заступника начальника Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2, яка скорочена наказом Голови СБУ від 23.12.2019 № 0213.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 мав право на пенсію за вислугою років.

17.09.2019 відповідно до пункту 4.10 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (затверджена наказом Голови СБУ від 14.10.2008 № 772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 31.12.2008 за № 1323/16014 (далі - Інструкція № 772), з ОСОБА_1 проведена бесіда з приводу його подальшого використання на військовій службі у Службі безпеки України та доведено витяг з наказу Голови СБУ про виведення у розпорядження.

У ході бесіди ОСОБА_1 було доведено, що у разі не вирішення питання призначення на посаду в системі СБУ, відповідно до пункту 4.10 Інструкції він буде поданий до звільнення з військової служби в установленому порядку.

Відповідно до пункту 4.9 Інструкції, Штабом ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою організації службової діяльності полковника ОСОБА_1 на період його перебування у розпорядженні на нього було покладено виконання окремих обов?язків (завдань), визначених функціональними обов?язками, які були розроблені в установленому порядку та затверджені розпорядженням Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.09.2019 № 127, також було організовано через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності.

Штабом ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено запит вакантних посад в системі СБУ лист за № 33/7175дск від 30.09.2019 та відповідно наданих даних УРОС (вх. Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4938 від 21.10.2019) було направлено листи щодо розгляду співробітників, які перебувають у розпорядженні начальника Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2, на заміщення вакантних посад у СБУ (копії направлено до суду).

За результатами проведеної роботи з ОСОБА_1 проведені бесіди, під час яких було нагадано, що у разі неможливості призначення на штатну посаду, відповідно до вимог пункту 4.10 Інструкції № 772, він буде поданий до звільнення з військової служби у встановленому порядку (буде складений висновок про неможливість його подальшого службового використання, з яким він буде ознайомлений після його затвердження керівником підрозділу, з пропозицією щодо його звільнення з військової служби за підпунктом "а" пункту 61 (у запас СБУ) Положення та підпунктом "г" (у зв?язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов?язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу у запас СБУ.

За результатами пошуку вакантних посад в системі СБУ у підрозділах з різних причин не має можливості призначити ОСОБА_1 , про що йому доведено під час проведення бесід з ним.

3 червня 2020 року, в ході бесіди, ОСОБА_1 виявив бажання проходити подальшу службу на посаді старшого консультанта-аналітика 1 відділу 2 служби, про що подав відповідний рапорт на ім?я начальника Штабу - заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рапорт ОСОБА_1 та відповідне подання (№ 33/3297 від 03.06.2020) було направлено до УРОС СБ України для підготовки проекту наказу про призначення.

УРОС СБУ зазначене подання було направлено на погодження до ГУ ВБ СБУ відповідно до вимог Інструкції про порядок погодження в ЦУ СБУ питань кадрового забезпечення, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 19.09.2015 № 613/дск.

Головним управлінням внутрішньої безпеки СБУ подання ОСОБА_1 до призначення на посаду старшого консультанта-аналітика 1 відділу 2 служби Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 не погоджене.

З відповіді Управління спеціального зв?язку СБУ вбачається, що йому пропонувалася вакантна посада "головний спеціаліст". Проте, від зазначеної пропозиції ОСОБА_1 відмовився, наголосивши на тому, що дана пропозиція є приниженням його ділової репутації (з урахуванням стажу на військовій службі більше 26 років та перебуванням на попередній посаді «заступник начальника управління").

Водночас, ОСОБА_1 також відмовився від пропозиції подальшого проходження військової служби в Управлінні внутрішнього аудиту СБУ на посаді "аудитора", мотивуючи своє рішення невідповідністю аспектів діяльності з внутрішнього аудиту профілю його освіти та наявного досвіду службової діяльності за попередніми посадами (копія листа від 26.06.2020 № 1/3-641 додається).

3 урахуванням зазначеного, Штабом ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно вжито заходи щодо з?ясування наявності вакантних посад в системі СБ України для розгляду можливості проходження військової служби ОСОБА_1 в інших підрозділах СБУ (на зазначеній посаді або на ступінь нижче). Зокрема листом від 24.10.2019 № 33/7756дск до підрозділів, органів, закладів СБУ (згідно списку на розсилку) здійснено запит щодо розгляду питання про можливість призначення ОСОБА_1 на вакантні посади та проходження подальшої військової служби у відповідних підрозділах.

У зв?язку з відсутністю пропозицій з призначення ОСОБА_1 на посади в підрозділах ЦУ СБУ та ІНФОРМАЦІЯ_2, уповноваженими посадовими особами Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 було підготовлено подання до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, про що було складено відповідний висновок.

ОСОБА_1 ознайомлено із поданням до звільнення з військової служби, однак від підпису про ознайомлення він відмовився, про що було складено акт ознайомлення від 24.07.2020 № 33/4442.

Враховуючи неможливість призначення ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні, на вакантні посади Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 та ЦУ СБУ, за поданням начальника Штабу - заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2, наказом Голови СБУ від 30.07.2020 № 965-ОC/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом «г» (у зв?язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" запас Служби безпеки України.

Не погоджуючись з прийнятим наказом № 965-ОC/дск, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Порядок проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Служби безпеки України, виконання ними військового обов`язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначено Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (далі - Положення № 1262).

Порядок звільнення військовослужбовців з військової служби в СБУ унормовано розділом VII Положення № 1262 та розділом VII Інструкції "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України", затвердженої наказом СБУ від 14.10.2008 № 772 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 31.12.2008 за № 1323/16014 (далі Інструкція № 772).

Відповідно до пп. "6" п. 67 Положення № 1262 звільнення осіб офіцерського складу Служби безпеки України у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно, крім звільнення у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, - першим заступником Голови Служби безпеки України. Звільнення офіцерів у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів здійснюється Головою СБУ.

Абзацем 11 пункту 61 Положення № 1262 встановлено, що порядок звільнення військовослужбовців СБУ з військової служби визначається Головою СБУ, а відтак, механізм реалізації вимог Положення № 1262 визначається Інструкцією № 772.

При цьому, звільненню військовослужбовців у зв?язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, відповідно до чинного законодавства передує зарахування їх у розпорядження.

Зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення № 1262) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.

Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов`язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку.

Відповідно до Інструкції з організаційно-штатної роботи у Службі безпеки України та Нормативів організаційно-штатної побудови Служби безпеки України (затверджені наказом ЦУ СБУ від 16.06.2015 № 400/ДСК), на підставі опрацьованих організаційно-штатних пропозицій підрозділів, органів, закладів СБУ Головою СБУ видаються накази про зміни в штатах СБУ та організаційні заходи.

Відповідно до пункту 4.10. Інструкції № 772 при проведенні організаційно-штатних змін, унаслідок яких передбачається скорочення військовослужбовців, разом з організаційно-штатними пропозиціями подаються в установленому порядку пропозиції щодо подальшого використання військовослужбовців, посади яких скорочуватимуться.

З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв?язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз`яснює права та обов?язки, пов?язані з перебуванням у розпорядженні, доводить тимчасові функціональні обов?язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до пунктів 44-46 Положення № 1262, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі.

У разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі рівної посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше місяця з дня зарахування військовослужбовця у розпорядження організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності, стану здоров`я.

У разі неможливості призначення військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на рівну посаду відповідним начальником приймається рішення про призначення такого військовослужбовця на нижчу посаду (не більше як на один ступінь), а за його бажанням чи згодою згідно з поданим рапортом - на будь-яку іншу нижчу посаду або звільнення з військової служби в установленому порядку. Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні та у разі прийняття з урахуванням вимог законодавства, рішення про неможливість подальшого його службового використання в органах, підрозділах, закладах, установах складається та затверджується їх керівниками висновок, який долучається до матеріалів на звільнення військовослужбовця з військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своєчасно ознайомлено із поданням до звільнення з військової служби, однак від підпису про ознайомлення він відмовився, що підтверджується складеним актом ознайомлення від 24.07.2020 № 33/4442.

Судом встановлено, що Штабом ІНФОРМАЦІЯ_2 та СБУ вживалися усі необхідні заходи з пошуку посад в інтересах позивача. Водночас суд враховує, що призначити на наявні запропоновані ОСОБА_1 посади виявилось неможливим, у зв`язку з відсутністю на це його згоди, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Суд також враховує, що спроби знайти вакантну посаду у системі СБ України не дали результатів, вакантні посади заступника начальника штабу та посади, що відповідають фаховій підготовці, досвіду та напрямку роботи полковника ОСОБА_1 відсутні, а призначення, за його бажанням, на нижчу посаду не погоджене Головним управлінням внутрішньої безпеки СБУ, у зв`язку із закінченням строку перебування у розпорядженні і неможливістю подальшого службового використання в органах СБУ.

Отже, ОСОБА_1 звільнено з військової служби на законних підставах, а саме за підпунктом "а" пункту 61 (у запас СБУ) та підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Наказ Голови СБУ від 30.07.2020 № 965-ОС/док).

Суд також вказує, що твердження позивача про протиправність застосування вимог пп. "г" до п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу» до ОСОБА_1 на підставі того, що на час звільнення він не займав посаду в структурі відповідача, а перебував у розпорядженні Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2, є необґрунтованим, оскільки на час звільнення (30.07.2020) ОСОБА_1 перебував у розпорядженні начальника Штабу - заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 по посаді заступника начальника Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2, яку наказом Голови СБУ від 23.12.2019 № 0213 скорочено.

Проходячи військову службу в Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був військовослужбовцем СБУ, а тому відповідач був уповноважений застосувати пп. "г" до п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу» як одну з підстав для звільнення позивача.

Стосовно законності звільнення позивача з військової служби під час його тимчасової непрацездатності суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 4.14. Інструкції № 772 продовження часу перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідних начальників у випадках, передбачених абзацом тринадцятим пункту 48 Положення, здійснюється наказами по особовому складу на підставі поданих військовослужбовцями рапортів.

До рапорту мають бути додані підтвердні документи: листки тимчасової непрацездатності; постанови військово-лікарської комісії про потребу надання військовослужбовцю відпустки у зв?язку із хворобою чи про потребу надання військовослужбовцю відпустки у зв?язку із хворобою для лікування у відділенні реабілітації санаторію Служби безпеки України, тощо.

Відповідно до пункту 66 Положення № 1262 із списків особового складу Служби безпеки України військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі його перебування на лікуванні.

Водночас, як встановлено судом, ОСОБА_1 рапорт щодо продовження перебування у розпорядженні не подавався та листок тимчасової непрацездатності, який би підтверджував факт його перебування 30.07.2020 на лікарняному до Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавався, у зв?язку з чим його перебування у розпорядженні не продовжувалося.

З матеріалів справи вбачається, що про факт перебування ОСОБА_1 30.07.2020 на лікарняному, Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 та СБУ стало відомо тільки з позовної заяви та додатків до неї.

Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV) про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Статтею 241 Статуту № 548-XIV визначено, що кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Крім того, відповідно до Наказу ЦУ СБУ від 28.07.2014 № 433 "Про заходи щодо забезпечення контролю за станом здоров`я військовослужбовців Служби безпеки України" начальникам підрозділів Центрального управління СБУ, органів, закладів, установ СБУ та Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі отримання підпорядкованими ім військовослужбовцями медичної допомоги (медичних послуг) у лікувально-профілактичних закладах, що не належать до системи СБУ (далі - Закладах) з наступним звільненням їх від виконання обов?язків військової служби у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю забезпечувати надання такими військовослужбовцями особисто:

1) інформації про час, дату та обставини, за яких відбулося звернення до Закладу, його найменування та адресу місцезнаходження - невідкладно, а при отриманні екстреної медичної допомоги - при виникненні першої можливості та у зручний спосіб, безпосередньому начальникові та до закладу охорони здоров?я СБУ за місцем перебування на медичному обліку,

2) листка непрацездатності, виданого Закладом, а також виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/, затверджена наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.02.2012 № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974), іншої медичної документації (рентгенологічні знімки, ЕКГ-плівки, дані клініко-лабораторних досліджень тощо), отриманої при лікуванні у Закладі, - протягом одного робочого дня після завершення лікування (без урахування часу, необхідного для проїзду) до закладу охорони здоров?я СБУ за місцем перебування на медичному обліку для переоформлення в установленому порядку на довідку про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця.

Проте, суд враховує, що ОСОБА_1 в порушення вимог законодавства, про факт захворювання та отримання медичної допомоги у інших закладах не повідомив керівництво, а також після одужання не надав підтверджуючу медичну документацію ні до Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2, ні до ВМУ СБУ.

Судом встановлено відсутність доказів надсилання ОСОБА_1 листка тимчасової непрацездатності та подання відповідного рапорту на ім`я начальника Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо своєї тимчасової непрацездатності.

Враховуючи зазначене, наказ Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов?язків військової служби у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю на підставі переоформленої в установленому порядку довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця не видавався, у зв?язку з чим його перебування у розпорядженні не продовжувалося.

Крім того про обізнаність з вищевказаною процедурою повідомлення військовослужбовцями СБУ свого керівництва, зокрема, щодо стану тимчасової непрацездатності вказує те, що під час перебування у розпорядженні позивач шість разів в установленому порядку оформлював довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця, про що особисто рапортами доповідав начальнику Штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням продовжити йому строк перебування у розпорядженні (копії рапортів, довідок про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця містяться в матеріалах справи).

Водночас, як вже зазначалось, про факт перебування "на лікарняному" з 27.07.2020 по 31.07.2020 позивач протиправно нікого не повідомив та, знаючи про закінчення строку перебування у розпорядженні, не заявив про наявність підстав для його продовження.

Суд також вказує, що посилання позивача на наявність трудових відносин з відповідачем є необґрунтованими, оскільки він є військовослужбовцем СБУ, який уклав контракт на проходження військової служби, та на якого поширюються норми Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також не перебував на посадах державного службовця або найманого працівника в органах СБУ. Вказане свідчить, що позивач не укладав трудовий договір із СБУ, не перебував у трудових відносинах із СБУ та не мав статусу працівника СБУ, а тому на нього не поширюється законодавство України про працю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ СБУ від 30.07.2020 № 965-ОС/дск щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби з дня виключення його зі списків особового складу видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а, відтак, відсутні будь-які підстави для визнання його протиправним та скасування.

Стосовно доводів відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з позовом суд вказує на їх необґрунтованість з урахуванням дії карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020, оголошеного постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID 19. Крім того, суд зазначає, що при відкритті провадження у справі суд ухвалою від 27.10.2020 не встановив факт такого пропуску.

Суд також вказує, що позовні вимоги щодо поновлення на військовій службі, здійснення перерахунку та виплати недоотриманого матеріального та грошового забезпечення за період служби з 01.06.2020 по 31.06.2020, стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань моральної шкоди у розмірі 1 440 000,00 грн, не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної позовної вимоги (визнання протиправним та скасування наказу № 965-ОС/дск), у задоволенні якої суд відмовляє.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань моральної шкоди у розмірі 1 440 000,00 грн суд відмовляє у його задоволенні, зазначаючи наступне.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.