Рішення

від 08.01.2025 по справі 320/24082/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року справа №320/24082/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто Рентал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

у травні 2024 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотто Рентал» (ТОВ «Мотто Рентал», товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ДПС, ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).

Просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 0377760707.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що відповідачем за наслідками фактичної перевірки автомобільної заправної станції товариства безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Наголошували, що позивач забезпечує своєчасне подання до податкового органу по дротовому каналу зв`язку фіскальних звітних чеків; також товариством створюються та зберігаються в електронній формі контрольні стрічки; крім того, вказали, що податковий орган не зазначив щодо якого саме підакцизного товару встановлено порушення режиму програмування щодо зазначеного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та в чому саме полягає таке порушення, так само відсутні докази та обґрунтування порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою від 03.06.2024 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що у податкового органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Товариство у відповіді на відзив звернуло увагу, що податковий орган у відзиві на позовну заяву не навів жодного аргументу, який зміг би спростувати факти, викладені позивачем у позовній заяві.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Мотто Рентал» зареєстроване як юридична особа 09.10.2018; основним видом його діяльності згідно із КВЕД є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області №10942-п від 22.12.2023 проведено фактичну перевірку ТОВ «Мотто Рентал» за адресою здійснення господарської діяльності: м. Одеса, вул. Краснова 3Б (а.с.26).

За наслідками перевірки складено акт від 04.01.2024 №331/15/26/РРО/42536284, в якому податковим органом констатовано порушення товариством пунктів 7, 9, 10, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

незабезпечення подання до контролюючих органів по дротовим каналам зв`язку фіскальних змінних чеків РРО ФН 3000724401 штраф 510,00 грн;

незабезпечення створення та зберігання контрольних стрічок у паперовій або електронній формі РРО ФН 3000724401 - штраф 510,00 грн;

проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без забезпечення коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД - штраф 5100,00 грн;

ведення з порушенням порядку обліку товарних запасів у вствноаленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання, загальна сума згідно відомостей ТМЦ складає 10 711,20 грн;

згідно відомостей про результати перевірки щодо повноти оприбуткування та фактичних залишків (ТМЦ) станом на 27.12.2023 встановлена нестача пального - скрапленого газу на суму 3 718,02 грн (а.с.9-11).

Не погодившись із висновками акта перевірки, позивачем подано заперечення на акт перевірки (а.с.13-16).

Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 15.02.2024 №1988/КПР/15-32-07-06-06 повідомлено, що зауваження, викладені в запереченнях на акт перевірки, є безпідставними та необґрунтованими (а.с.29-32).

На підставі названого вище акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві 19.02.2024 прийняло податкове повідомлення-рішення форми «С» №0109870707, яким до ТОВ «Мотто Рентал» застосовано штрафні санкції за порушення пунктів 7, 9, 10, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 20 549,22 грн. (а.с.27).

Позивачем подавалася скарга на нього до ДПС України (а.с.36-37).

Рішенням ДПС України від 03.05.2024 №13002/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2024 року форми «С» №0109870707 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій 3718, 02 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу задоволено частково (а.с.17-21).

На підставі акта фактичної перевірки від 04.01.2024 №331/15/26/РРО/42536284, з урахуванням рішення ДПС України від 03.05.2024 №13002/6/99-00-06-03-02-06, ГУ ДПС у м. Києві 08.05.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С», яким за порушення пунктів 7, 9, 10, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16 831, 20 грн. (а.с.23).

Вважаючи таке повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить із наступного.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

За визначенням у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як закріплено у пункті 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вбачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 №0377760707 та доданого до нього розрахунку, податковим органом нараховано штрафні санкції за наступні порушення:

пункту 7, пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» («Закон») - застосовано штраф у розмірі 510,00 грн;

пункту 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» («Закон») - застосовано штраф у розмірі 510,00 грн;

пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» («Закон») - застосовано штраф у розмірі 5 100,00 грн;

пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» («Закон») - застосовано штраф у розмірі 10 711, 20 грн.

Щодо встановленого під час перевірки порушення позивачем вимог пункту 7, пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), суд зазначає наступне.

За нормами пункту 7 статті 3 названого Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа в наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

Суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

На підтвердження виконання пункту 7 статті 3 Закону № 265/95-ВР товариством «Мотто Рентал» і забезпечення своєчасного подання до податкового органу по дротовому каналу зв`язку фіскальних звітних чеків позивач надав лист обслуговуючої компанії ТОВ «УКРКАРТ-ЕКВАЙР» від 19.01.2024 №02/2024 (а.с.33).

Так, із названого листа вбачається, що дані РРО, у відповідності до технології зберігання і збору даних РРО для ДПС України, виконували передачу контрольно-звітної інформації наступним чином: фіскальний номер РРО 3000724401, дата персоналізації РРО 01.08.2019, дата останньої передачі КЗІ РРО 19.01.2024, дата/період передачі КЗІ РРО 14.07.2023-27.12.2023, кількість переданих пакетів РРО у вказаний період 11, загальний обсяг переданих пакетів за вказаний період 153. Зазначено, що усі пакети даних у вказаній кількості, отримані від РРО та передані до системи обліку даних РРО ДПС України.

Доказів зворотного контролюючий орган не надав. Тобто твердження про порушення позивачем положень законодавства у цій частині - не підтверджені.

Стосовно встановленого під час перевірки порушення позивачем вимог пункту 10 статті 3 Закону № 265/95-ВР(незбереження протягом визначеного терміну та ненадання в ході перевірки контрольних стрічок).

Так, пунктом 5 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено відповідальність суб`єкта господарювання у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці.

За нормами пункту 1.2 наказу МФУ № 1057 від 08.10.2012 контрольна стрічка в електронній формі (далі - КСЕФ) - копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.

З урахуванням наведеного, змістом правопорушення, визначеного пунктом 5 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є серед іншого, саме неформування РРО в електронній формі на відповідний носій контрольної стрічки такого РРО у формі пакетів даних послідовних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що і повинен довести контролюючий орган.

В той час, матеріали фактичної перевірки не містять доказів, що б підтверджували обставини вчинення позивачем, передбаченого пунктом 5 статті 17 Закону № 265/95-ВР - нестворення в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій контрольної стрічки.

До того ж, ні акт перевірки, ні відзив на позовну заяву не містять посилання на періоди, у яких (якому) не забезпечено зберігання стрічки. Обґрунтованих пояснень з цього приводу відповідачем суду не надано. Натомість податковий орган обмежився лише цитуванням норм ПК України.

За наведеного, суд констатує необґрунтованість висновків відповідача у цій частині.

Щодо порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону № 265/95ВР.

Названим Законом визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР закріплено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття 2 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (Положення №13).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 передбачено, що фіскальний чек на товари (послуги) має містити такі обов`язкові реквізити: код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7): назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9).

Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій/програмних РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як код УКТЗЕД.

В свою чергу, підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТЗЕД на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 статті 215 Податкового кодексу України).

У цій справі предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону №265/95-ВР, що, за твердженням відповідача, полягало у непроведенні розрахункових операцій через РРО без використання попереднього програмування товарів із зазначенням кодів УКТЗЕД.

Проте ні в акті фактичної перевірки, ні в спірному рішенні не зазначено щодо якого саме підакцизного товару встановлено порушення режиму програмування щодо зазначеного коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД та в чому саме полягає таке порушення. Також із акта перевірки не вбачається, що контролюючим органом здійснювалася контрольна закупка, як і врахування відповідних чеків контролюючим органом.

Таким чином, податковим органом не доведено вчинення товариством порушення і у цій частині.

Щодо недотримання позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265/95ВР.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За нормами пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкт господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Аналіз норм законодавства, яким регулюється облік, дає підстави для висновку, що ведення у встановленому законодавством порядку облік товарних запасів, що знаходяться на складах та/або на місцях їх реалізації здійснюється саме суб`єктом господарювання, а не складами та/або місцями реалізації.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансового звіту, визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, відповідно до пункту 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За положеннями частини п`ятої статті 8 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство, зокрема, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, як податковим законодавством, так і Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги щодо ведення обліку доходів і витрат, бухгалтерського обліку, складення та подання звітності саме до платника податків - об`єкта господарювання, яким в дослідженому випадку є ТОВ «Мотто Рентал».

Порушення порядку обліку товарів полягає у реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, про що зазначив Верховний Суд під час розгляду справ №812/1508/17 (постанова від 03.04.2019) та № 806/2402/16 (постанова від 05.03.2019). Висновки про порушення обліку пального можуть застосовуватись виключно у випадку реалізації необлікованого товару, без проведення розрахунків за нього через реєстратор розрахункових операції.

При здійсненні фактичної перевірки факту наявності у ТОВ «Мотто Рентал» необлікованого товару та його продажу без застосування реєстратора розрахункових операцій податковим органом не встановлено.

Акт фактичної перевірки не містить опису фактів та обставин, на підставі яких та яким чином податковим органом встановлено здійснення ТОВ «Мотто Рентал» реалізації пального, що необліковане, в тому числі без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також не містить і доказів виявлення фактів та обставин здійснення реалізації необлікованого пального, в тому числі без застосування РРО.

Приписи статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі якої до позивача застосовано штрафні санкції, передбачають, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням і контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, всі не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, для суб`єктів господарювання до відповідальності згідно зі статтею 20 Закону № 265/95ВР необхідно встановити не лише наявність необлікованих товарів, а й їх реалізацію, що безпосередньо передбачено пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Разом із тим, відомостей щодо реалізації пального, що є обов`язковою умовою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95ВР, які, на думку контролюючого органу не були обліковані, ні акт фактичної перевірки, ні податкове повідомлення-рішення не містять.

За положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У цьому випадку оскаржуване повідомлення-рішення не відповідає перерахованим вимогам.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, податковий орган у межах спірних відносин не довів правомірності своїх дій, як і обґрунтованості оскаржуваного повідомлення-рішення.

За викладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08.05.2024 № 0377760707 про застосування до ТОВ «Мотто Рентал» штрафних (фінансових) у сумі 16 831,20 грн. не відповідає положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції від 28.05.2024 №06396, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3 028 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю«Мотто Рентал» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києвівід 08.05.2024 №0377760707.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто Рентал»(код ЄДРПОУ 42536284;місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, кабінет 307),понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячідвадцять вісім) гривеньза рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.