Ухвала

від 08.01.2025 по справі 360/1600/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1600/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, в порядку загального позовного провадження,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, Комісія) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати наказ від 15 листопада 2024 року № 1-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » з 31 грудня 2021 року з посади та податкової міліції за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) у зв`язку з повним скороченням штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі;

2) зобов`язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача на підставі рапорту від 27 вересня 2024 року, з внесеними змінами, з розрахунком та зазначенням: вислуги років у календарному та пільговому обчисленні; загального страхового стажу для призначення пенсії; суми грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років служби у податковій міліції та суму компенсації за невикористану частину відпустки;

3) зобов`язати відповідача здійснити розрахунок вислуги років для призначення позивачу пенсії, з врахуванням вимог пункту «и» статті 17 розділу ІІ Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393, згідно з якими до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи податкової міліції на посади офіцерського та начальницького складу, на підставі трудової книжки та послужного списку, на дату фактичного звільнення позивача, (який станом на 10 червня 2022 року складав 25 років 5 місяців 7 днів (з них 18 років 6 місяців 1 день у податковій міліції та 6 років 11 місяців 6 днів у Державній податковій інспекції, з якої була звільнена в зв`язку з переведенням для проходження служби в податковій міліції), який надати позивачу;

4) зобов`язати відповідача видати позивачу грошовий атестат;

5) зобов`язати відповідача оформити належним чином всі необхідні записи в послужному списку позивача, у тому числі про її звільнення з посади завідувача сектору захисту інформації Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Луганській області та податкової міліції, та надати його позивачу;

6) зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні зі служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 20 повних календарних років служби у податковій міліції, компенсації за невикористану частину відпустки при звільненні, а також компенсацій податку на доходи фізичних осіб;

7) зобов`язати відповідача здійснити позивачу за період з 01 січня 2022 року по дату її фактичного звільнення нарахування та виплату сум щомісячного грошового забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, премій та індексацій грошового забезпечення;

8) зобов`язати відповідача здійснити відповідні записи про звільнення позивача з посади завідувача сектору захисту інформації Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Луганській області та податкової міліції в трудовій книжці;

9) зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області матеріали для оформлення пенсії за вислугу років колишнього співробітника податкової міліції ОСОБА_1 (подання про призначення пенсії з розрахунком вислуги років для призначення пенсії; заяву про призначення пенсії; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарних місяця на підставі посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення; розрахунок вислуги років для призначення пенсії; грошовий атестат; копію Наказу про звільнення; копію трудової книжки), складених з врахуванням вимог пункту «и» статті 17 розділу ІІ Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393, згідно з якими до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи податкової міліції на посади офіцерського та начальницького складу.

В ухвалі від 27 грудня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника позивача 06 січня 2025 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що позивач вважає за недоцільне розглядати зазначену справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та вважає, що з метою дослідження і з`ясування обставин, викладених у позовній заяві, її слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

На думку позивача, розгляд справи в порядку саме письмового провадження, без виклику сторін, обмежує її право подавати пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи. Позивач наполягає на значимості справи для себе, що, на думку представника позивача, є достатнім аргументом для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 КАС України).

Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.

Однак зазначений перелік справ не є вичерпним.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний представником позивача спосіб захисту, під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин, предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення попереднього або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд зауважує, що у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд даної справи за правилами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України та без участі позивача.

Згідно із положеннями частин другої, третьої статті 263 КАС України, особливостями розгляду окремих категорій справ незначної складності, визначених в частині першій даної статті, є строк розгляду не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, та обмін заявами по суті, якими є лише є позов та відзив.

Отже при поданні позовної заяви саме позивачем та представником позивача ініційовано питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Ними не тільки не вбачалось перешкод для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, а навіть зверталось до суду клопотання про її розгляд в скорочений термін та з обмеженим обміном заявами по суті справи.

На час подання до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження від відповідача до суду ще не надійшов відзив на позов разом з відповідними доказами, тобто не змінилися обставини, які існували на час подання позовної заяви із зазначенням у ній клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, та були враховані судом при вирішенні питання, у якому провадженні має здійснюватися розгляд справи.

Представником позивача у поданому клопотанні не обґрунтовано необхідності проведення підготовчого або судового засідання, не вказано обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення підготовчого або судового засідання та виклику учасників справи.

Дотримання ж принципів рівності усіх учасників справи перед законом і судом, диспозитивності та змагальності, відбувається й під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у повній мірі забезпечено встановленою КАС України процедурою обміну сторонами заявами по суті справи, подання доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано вимоги чи заперечення, подання відповідних заяв та клопотань тощо.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про розгляд цієї справи у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 241, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя К.О. Пляшкова