Рішення
від 07.01.2025 по справі 380/18110/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

07 січня 2025 рокусправа № 380/18110/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Закарпатського окружного адміністративного суду до Західного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Закарпатського окружного адміністративного суду (далі позивач) до Західного офісу Держаудитслужби (далі відповідач 1), Державної аудиторської служби України (далі відповідач 2), Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі відповідач 3), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати наказ Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 №108 в частині внесення (віднесення) Закарпатського окружного адміністративного суду до переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), зазначених в Додатках до Планів проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024;

- визнати протиправними та скасувати наказ Західного офісу Держаудистлужби №122 від 11.06.2024 в частині внесення (віднесення) Закарпатського окружного адміністративного суду до переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), зазначених в Додатках до Планів проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудистлужби на ІІІ квартал 2024;

- визнати протиправними дії Управління Західного офісу Держаудистлужби в Закарпатській області щодо видання та направлення Повідомлення від 12.08.2024 №130700-14/1576-2024 про проведення ревізії окремих питань фінансовогосподарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Закарпатський окружний адміністративний суд є юридичною особою публічного права, створений відповідно до ст. 125 Конституції України, тому не підпадає під суб`єктний склад ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939. Звертає увагу, що саме Рахункова палата є незалежним органом спеціальної конституційної компетенції до повноважень якої, з-поміж іншого, належить здійснення фінансового контролю за діяльністю судової гілки влади, яка розпоряджається коштами, виділеними з Державного бюджету України. Тому, вважає протиправним наказ Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 №108 в частині внесення (віднесення) Закарпатського окружного адміністративного суду до переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), зазначених в Додатках до Планів проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024.

Зазначає, що такі протиправні дії відповідача порушують права позивача, а тому він звернувся до суду за захистом порушеного права та просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 28.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 02.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

19.09.2024 відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні таких вимог відмовити.

Звертає увагу, що Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) не визначено повноваження ДСА України в частині контролю за використанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня, якими, у цьому випадку, є суди.

За таких обставин Держаудитслужба не може погодитися з твердженнями позивача з приводу того, що перевірка фінансово-господарської діяльності судів може здійснюватися Державною судовою адміністрацією України, позаяк такі твердження не засновані на законі та суперечать чинному законодавству.

Зазначає, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі БК України) бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1. ст. 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Отже, з огляду на приписи статей 146, 148 Закону № 1402 щодо фінансування усіх судів України за рахунок коштів Державного бюджету України та з урахуванням змісту п. 12 ч. 1 ст. 2 БК України, можна дійти висновку, що суди відповідають визначенню «бюджетні установи», та з огляду на те, що держава здійснює контроль за використанням бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу, абсолютно логічно, що бюджетні кошти з Державного бюджету України, які держава виділяє на фінансування судів, також підлягають державному контролю в особі певного органу державної влади, що наділений повноваженнями щодо здійснення такого контролю, позаяк держава це не абстракте поняття, а державний інститут, що здійснює управління суспільством через органи державної влади.

Звертає увагу, що ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Рахункову палату» від 02.07.2015 № 576-VIII (далі Закон № 576-VIII) визначено, що Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Також відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Отже, з огляду на зазначені норми Закону № 576-VIII та Закону № 2939-XII випливає, що законодавець визначив і за Рахунковою палатою, і за органом державного фінансового контролю Держаудитслужбою право та повноваження щодо здійснення державного фінансового контролю у бюджетних установах.

З огляду на зазначене, вважає, що суди є підконтрольними установами, у відношенні яких орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями щодо проведення заходів державного фінансового контролю, зокрема інспектування, а тому Держаудитслужба правомірно віднесла Закарпатський окружний адміністративний суд до переліку підконтрольних Держаудитслужбі установ та винесла Наказ № 108, яким визначила проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду.

Звертає увагу, що заходи державного фінансового контролю у судах жодним чином не посягають на незалежність суддів, не впливають на принципи правосуддя та не призводить до втручання у процес здійснення правосуддя.

19.09.2024 від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву аналогічного змісту відзиву відповідача 2, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Додатково звертає увагу, що в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду працівників Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області не допущено.

Ухвалою суду від 20.09.2024 у задоволенні клопотань представника відповідача 2 та представника відповідача 3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

25.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2, в якій спростовує твердження такого та додатково обґрунтовує підставність позивних вимог.

25.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3, в якій спростовує твердження такого та додатково обґрунтовує підставність позивних вимог.

08.10.2024 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких покликається на судову практику Конституційного Суду України та Верховного Суду. Звертає увагу, що виключно Законом №576-VIII передбачений механізм здійснення контрольних функцій використання коштів Державного бюджету щодо установ та органів системи правосуддя. Як наслідок, інструментом такого механізму є виключно Рахункова палата.

23.10.2024 від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду, що відповідно до листа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 11.10.2024 посадові особи органу державного фінансового контролю не допущені позивачем до проведення ревізії окремих питань фінансовогосподарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду, про що складено акт від 28.08.2024 № 13-07-08/03.

Отже, наказ Держаудитслужби від 24.05.2024 № 108 в частині включення Закарпатського окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ, як акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, а отже, такі вимоги не підлягають задоволенню.

24.10.2024 представником позивача подано заперечення на додаткові пояснення відповідача 2, в яких зазначає, що оскаржуваний наказ не вичерпав свою дію, оскільки ревізія відповідачів в Закарпатському окружному адміністративному суді наразі ще триває, а відповідне рішення (акт) за її результатами жоден з відповідачів стосовно позивача не виносив, а тому його скасування в частині включення позивача до Переліку підконтрольних установ буде належним способом захисту прав позивача.

08.11.2024 від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду, що посадові особи Управління були допущені позивачем до проведення ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду та станом на 08.11.2024 наказ Держаудитслужби від 24.05.2024 № 108 в частині включення Закарпатського окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням (06.11.2024), а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, відповідно такі вимоги не підлягають задоволенню.

Невідповідність обраного позивачем способу захисту є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

14.11.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких повідомив, що 06.11.2024 Закарпатським окружним адміністративним судом підписано із застереженнями Акт № 13-07-08/11 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.08.2024.

11.11.2024 Закарпатський окружний адміністративний суд надіслав до управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області заперечення на вказаний акт. Станом на 14.11.2024 вимогу про усунення порушень від управління позивач не отримував.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до доповідної записки заступника Голови Державної аудиторської служби України від 21.05.2024 року № ДЗ-000800-31-2024 погоджено пропозиції до Плану проведення заходів фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року.

Наказом від 24.05.2024 № 108 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на ІІІ квартал 2024 року» затверджено план проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року.

Відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року темою заходу п. 6.1 є проведення Державною аудиторською службою України з власної ініціативи ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних (апеляційних, загальних судів, апеляційних господарських судів, апеляційних судів), місцевих судів (окружних та господарських судів, окружних адміністративних судів) та інших, які утримуються коштом бюджетної програми КПКВК 0501020. Підрозділом відповідальним за проведення визначено Департамент контролю в галузі оброни в правоохоронних органах та органах влади, офіси Держаудитслужби та їхні управління в областях.

Згідно з переліком підконтрольних установ (об`єктів контролю), на яких планується проведення ревізії за темою, визначеному у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІІ квартал 2024 року, Закарпатський окружний адміністративний суд включено до цього переліку.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби від 11.06.2024 №122 затверджено План проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2024 року розділ ІІІ «Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області» темою заходу п. 3.6.1 є ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних (апеляційних, загальних судів, апеляційних господарських судів, апеляційних судів), місцевих судів (окружних та господарських судів, окружних адміністративних судів) та інших, які утримуються коштом бюджетної програми КПКВК 0501020.

Додатком 3.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІІ квартал 2024 року визначено Перелік підконтрольних установ (об`єктів контролю) на яких планується проведення ревізій, до якого включено Закарпатський окружний адміністративний суд.

На виконання вищезазначених планів проведення заходів державного фінансового контролю позивачу надіслано Повідомлення від 12.08.2024 №130700-14/1576-2024 про проведення ревізії окремих питань фінансовогосподарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.07.2024.

Листом від 13.08.2024 позивач просив надати до суду накази, що стосуються проведення ревізії суду, програму ревізії та всі документи, що слугували підставою для прийняття такого рішення.

Листом від 23.08.2024 №130700-14/1651-2024 відповідач 3 надав запитувані документи щодо підстав включення Закарпатського окружного адміністративного суду в план проведення заходів державного фінансового контролю.

27.08.2024 та повторно 28.08.2024 посадовими особами відповідача 3 здійснено вихід на об`єкт контролю з метою проведення ревізії, проте Закарпатським окружним адміністративним судом недопущено вказаних працівників, про що складено акт від 28.08.2024 № 13-07-08/03 (вказаний факт сторонами не оспорюється).

23.09.2024 повторно розпочато ревізію об`єкта контролю та завершено 06.11.2024.

06.11.2024 Закарпатським окружним адміністративним судом підписано із застереженнями Акт № 13-07-08/11 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.08.2024 (вказаний факт сторонами не оспорюється).

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо внесення (віднесення) Закарпатського окружного адміністративного суду до переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), зазначених в Додатках до Планів проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є питання здійснення фінансового контролю (аудиту) щодо проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності місцевих судів органами державного фінансового контролю.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Разом з тим, відповідно до Конституції України (статті 6, 126, 129) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Її органи реалізують свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, що означає самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень.

Органи судової влади та професійні судді, як носії цієї влади є незалежними. Конституцією України встановлюються гарантії такої незалежності, а особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, закріпленої у статті 126 Конституції України.

Приписами ст. 1 Закону № 1402-VIII передбачено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Частиною 3 ст. 17 Закону № 1402-VIII встановлено, що систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд.

Єдність системи судоустрою забезпечується: фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.

Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч. 1 статті 18 вказаного закону)

Відповідно до ст. 146 Закону № 1402-VIII держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.

Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Статтею 148 Закону № 1402-VIII передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.10.2020 № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України виснував про те, що реалізація принципу незалежності судової гілки влади полягає насамперед у відособленості її від інших гілок державної влади, а це означає формування самостійної, автономної й самоуправлінської судової системи поза структурами законодавчої та виконавчої гілок влади.

За позицією Конституційного Суду України будь-які форми та методи контролю у виді перевірок, моніторингу тощо функціонування та діяльності судів повинні реалізовуватись лише органами судової влади та виключати створення таких органів у системі як виконавчої, так і законодавчої влади.

На законодавчому рівні повинні бути створені такі взаємовідносини, які виключали б невиправданий тиск, вплив чи контроль з боку виконавчої або законодавчої влади на судову владу та запобігали б виникненню нормативного регулювання, яке дасть змогу на законодавчому рівні контролювати органи судової влади, а також суддів при здійсненні ними функцій і повноважень, що призведе до втручання у діяльність судової влади та посягання на її незалежність, закріплену в Основному Законі України.

У підсумку Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.2020 № 13-р/2020 наголосив на тому, що створюючи відповідні органи, запроваджуючи відповідальність (санкції), окремі види контролю, законодавець повинен виходити з принципів незалежності судової влади, невтручання у діяльність судів та суддів.

Повноваження Державної аудиторської служби України для здійснення державного фінансового нагляду з питань фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ визначаються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон №2939-XII).

Статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Зі змісту зазначеного положення Закону № 2939-ХІІ слідує, що в останньому закріплено вичерпний перелік підконтрольних контрольно-ревізійній службі установ. Серед вказаного переліку органи судової влади відсутні.

За приписами п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України від 13.02.2016 №43 основними завданнями Держаудитслужби є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; надання в передбачених законом випадках адміністративних послуг.

У розумінні пп.2 п. 4 цього ж Положення Держаудитслужба здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, установах, організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують державне чи комунальне майно; суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим в кримінальному провадженні.

Тобто Законом України № 2939-ХІІ та вказаним Положенням визначений вичерпний перелік підконтрольних відповідачу установ, серед яких суди відсутні.

З вищенаведених норм можна зробити висновок, що чинне законодавство надає право Держаудитслужбі виконувати свої повноваження відносно органів виконавчої влади, яка є окремою гілкою влади згідно із Конституцією України.

Перевірка фінансово-господарської діяльності органів судової влади регіональними органами Держаудитслужби не передбачена ні вищезазначеним законом, ні іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 804/902/16.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 804/902/16.

Таким чином, суди як суб`єкти публічного права не підпадають під суб`єктний склад Закону №2939-XII, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення ревізій фінансово-господарської діяльності в судах України органами державного фінансового контролю.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У державному бюджеті окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП.

Статтею 98 Конституції України визначено, що контроль від імені Верховної Ради за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження та порядок діяльності Рахункової палати регламентовані Законом України «Про Рахункову палату» від 02.07.2015 № 576 (далі - Закон №576-VIII).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону № 576-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) Рахункова палата здійснює фінансовий аудит, аудит ефективності та аудит відповідності, зокрема, щодо проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету.

З аналізу наведеної норму слідує, що виключно Законом №576-VIII передбачений механізм здійснення контрольних функцій використання коштів Державного бюджету щодо установ та органів системи правосудця. Як наслідок, інструментом такого механізму є виключно Рахункова палата.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідачів повноважень на проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, а тому спірні накази є неправомірними.

Суд звертає увагу, що на момент ухвалення рішення у цій справі Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату» та деяких інших законодавчих актів України» від 30.10.2024 № 4042-IX внесено зміни в п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 576-VIII та викладено в такій редакції:

«Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо проведення витрат державного бюджету, включаючи: використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету».

Водночас в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується самим позивачем, що останнім було допущено посадових осіб відповідача 3 до проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності та підписано із застереженнями Акт № 13-07-08/11 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.08.2024. Отже, відповідачами фактично реалізовані спірні накази.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Належним способом захисту порушеного права позивача у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Суд звертає увагу, що оскільки орган державного фінансового контролю був допущений до проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та за результатами такої складено Акт № 13-07-08/11 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.08.2024, то наказ Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 №108 та наказ Західного офісу Держаудистлужби №122 від 11.06.2024 є фактично реалізованими, а тому оскарження таких не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування таких наказів не може призвести до відновлення порушеного права позивача.

Належним способом захисту порушеного права позивача у такому випадку є оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки, а неправомірність дій контролюючого органу при призначенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

За встановлених обставин, з позиції суду, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є не ефективним, не відповідає змісту порушеного права та не забезпечує його поновлення.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому суд вправі не надавати оцінку іншим аргументам позовної заяви.

Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі №851/15/19.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій Управління Західного офісу Держаудистлужби в Закарпатській області щодо видання та направлення Повідомлення від 12.08.2024 №130700-14/1576-2024 про проведення ревізії окремих питань фінансовогосподарської діяльності Закарпатського окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 по 31.07.2024 (далі Повідомлення) суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Суд зауважує, що зазначене Повідомлення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків та носить інформаційний характер.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача 3 щодо видання та направлення Повідомлення про проведення ревізії є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що у позові відмовлено повністю, але спір у цій справі виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача 1 та відповідача 2, оскільки саме ними прийняті спірні рішення, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України стягує пропорційно з відповідача 1 та відповідача 2 судовий збір за дві позовні вимоги у сумі 4844,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Закарпатського окружного адміністративного суду до Західного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій - відмовити.

2. Стягнути на користь Закарпатського окружного адміністративного суду з Західного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

3. Стягнути на користь Закарпатського окружного адміністративного суду з Державної аудиторської служби України за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Закарпатський окружний адміністративний суд (88017, вул. Загорська, 30, м. Ужгород, Закарпатська область, ЄДРПОУ 35231455).

Відповідач 1: Західний офіс Держаудитслужби (79000, вул. Тадеуша Костюшка, буд. 8, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 40479801).

Відповідач 2: Державна аудиторська служба України (04070, вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ; ЄДРПОУ 40165856).

Відповідач 3: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, ЄДРПОУ 40922492).

Повне рішення суду складено 07.01.2025.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.01.2025
Оприлюднено10.01.2025
Номер документу124284478
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю

Судовий реєстр по справі —380/18110/24

Рішення від 07.01.2025

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кондратюк Юлія Степанівна

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кондратюк Юлія Степанівна

Ухвала від 02.09.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кондратюк Юлія Степанівна

Ухвала від 28.08.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кондратюк Юлія Степанівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні