Рішення

від 08.01.2025 по справі 380/18028/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 рокусправа № 380/18028/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ»

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги:

визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості №UA209000/2024/000098/1 від 01.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000095 від 01.03.2024;

визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості №UA209000/2024/000138/1 від 22.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000137 від 22.03.2024;

визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості №UA209000/2024/0000166/1 від 09.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000161 від 09.04.2024;

визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості №UA209000/2024/000167/1 від 09.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000162 від 09.04.2024

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сама по собі пов`язаність покупця та продавця не виключає застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, а прямо пов`язана із наявністю доказів впливу таких відносин на ціни товарів. Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Позивач звертає увагу, що митний орган, хоча й посилається на Угоду про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та зазначає про ніби то пов`язаність між «Zammler Polska Sp. z о.о.» та ТОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ», але в той же час ігнорує вимоги п. 2а ст. 1 цієї Угоди та не обґрунтовує, яким чином так звана пов`язаність вплинула на митну вартість товару та чи вплинула взагалі, не аналізує обставин продажу товарів, всупереч вимогам ч. 12 ст. 58 МК України.

Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновниками підприємства-продавця ZAMMLER POLSKA Sp. z o.o. (str. 3 Maja 8, 05-800, Pruszkow Poland) є Oleksamdr Agyeyev, Olha Shevchenko, Viktor Shevchenko, Oleg Rachov, а засновником та керівником підприємства-покупця ТОВ "ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ" (07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 2.) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що видно з відкритих джерел, а саме Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та Державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs-online.com.pl). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "так"). У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

02.02.2024 між Компанією «ZAMMLER POLSKA SP. z.o.o.». (далі продавець) Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» (далі покупець) укладено міжнародний договір купівлі-продажу № 02/02/24, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, відповідно до інвойсів та товаросупровідних документів на кожну поставку окремо. Товаром за цим договором є транспортні засоби марки DAF, Volvo, Kaessbohrer.

На підставі міжнародного договору купівлі-продажу товару № 02/02/24 від 02.02.2024, відповідно до інвойсу № FP/5/P/02/2024 від 13.02.2024 компанія «ZAMMLER POLSKA SP. Z O.O» продала на користь позивача напівпричіп - KAESSBOHRER ME, номер кузова НОМЕР_1 загальною вартістю 12 000 (дванадцять тисяч) євро.

29 лютого 2024 року ТзОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» подало до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209190004845U0 для здійснення митного оформлення товару, що був ввезений на митну територію України з Польщі. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією надано документи, перелік який зазначений у графі 44 митної декларації.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та зазначила, що митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки, продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами. Відповідно до п.4 ст.53 МКУ повідомила декларанта, що йому необхідно подати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ, також: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України: довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На запит відповідача позивач подав заяву, у якій вказав, що взаємозалежність між продавцем та покупцем не була прихована, дана інформація доступна з відкритих джерел, а також проінформував, що підготовка запитуваних документів потребує додаткового часу, просив винести рішення та завершити митне оформлення не дотримуючись термінів зазначених в статті 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000095 від 01.03.2024 та рішення про визначення митної вартості № UA209000/2024/000098/1 від 01.03.2024, яке мотивовано наступним: «…митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновниками підприємства-продавця - ZAMMLER POLSKA Sp. z о.о. (str. 3 Maja 8, 05- 800, Pruszkow Poland) є Oleksamdr Agyeyev, Olha Shevchenko, Viktor Shevchenko, Oleg Rachov, а засновником та керівником підприємства-покупця - ТОВ "ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ" (07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 2.) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs- online.com.pl). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "так"). У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч. 18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з вищезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ.

У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимоги 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару…

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 26 (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 24.01.2024 №205050/2024/6177, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 15500 Євро за шт».

На підставі міжнародного договору купівлі-продажу товару № 02/02/24 від 02.02.2024, відповідно до інвойсу № FP/8/P/02/2024 від 13.02.2024 компанія «ZAMMLER POLSKA SP. Z O.O» продала на користь позивача напівпричіп - KAESSBOHRER ME, номер кузова НОМЕР_2 загальною вартістю 12 000 (дванадцять тисяч) євро.

22 березня 2024 року ТзОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» подало до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209190006460U2 для здійснення митного оформлення товару, що був ввезений на митну територію України з Польщі. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією надано документи, перелік який зазначений у графі 44 митної декларації.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та зазначила, що митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки, продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами. Відповідно до п.4 ст.53 МКУ повідомила декларанта, що йому необхідно подати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ, також: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України: довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На запит відповідача позивач подав заяву, у якій вказав, що подані всі наявні документи, тому просив винести рішення та завершити митне оформлення в найкоротший термін, без врахування термінів зазначених в статті 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000137 та рішення про визначення митної вартості № UA209000/2024/000138/1 від 22.03.2024, яке мотивовано наступним: «…за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновниками підприємства-продавця ZAMMLER POLSKA Sp. z o.o. (str. 3 Maja 8, 05-800, Pruszkow Poland) є Oleksamdr Agyeyev, Olha Shevchenko, Viktor Shevchenko, Oleg Rachov, а засновником та керівником підприємства-покупця ТОВ "ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ" (07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 2.) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs-online.com.pl). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "так"). У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару… Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2б (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 05.04.2024 №305110/2024/4488, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 17500 Євро за шт.».

На підставі міжнародного договору купівлі-продажу товару № 02/02/24 від 02.02.2024, відповідно до інвойсу № FP/7/P/02/2024 від 13.02.2024 компанія «ZAMMLER POLSKA SP. Z O.O» продала на користь позивача напівпричіп - KAESSBOHRER ME, номер кузова НОМЕР_3 загальною вартістю 12 000 (дванадцять тисяч) євро.

8 квітня 2024 року ТзОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» подало до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209190007755U9 для здійснення митного оформлення товару, що був ввезений на митну територію України з Польщі. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією надано документи, перелік який зазначений у графі 44 митної декларації.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та зазначила, що митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами. Відповідно до п.4 ст.53 МКУ повідомила декларанта, що йому необхідно подати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ, також: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України: довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На запит відповідача позивач подав заяву, у якій вказав, що подані всі наявні документи, тому просив винести рішення та завершити митне оформлення в найкоротший термін, без врахування термінів зазначених в статті 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000161 та рішення про визначення митної вартості № UA209000/2024/000166/2 від 09.04.2024, яке мотивовано наступним: «за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновниками підприємства-продавця - ZAMMLER POLSKA Sp. z о.о. (str. 3 Maja 8, 05- 800, Pruszkow Poland) є Oleksamdr Agyeyev, Olha Shevchenko, Viktor Shevchenko, Oleg Rachov, а засновником та керівником підприємства-покупця - ТОВ "ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ" (07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 2.) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs-online.com.pl). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "так"). У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч. 18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару… Декларантом на вимогу надіслано лист про неможливість надання додаткових документів.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 26 (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 24.01.2024 №205050/2024/6177 та МД від 26.02.2024 № 24UA205140013584U0, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 15500 Євро за шт.».

На підставі міжнародного договору купівлі-продажу товару № 02/02/24 від 02.02.2024, відповідно до інвойсу № FP/6/P/02/2024 від 13.02.2024 компанія «ZAMMLER POLSKA SP. Z O.O» продала на користь позивача напівпричіп - KAESSBOHRER ME, номер кузова НОМЕР_4 загальною вартістю 12 000 (дванадцять тисяч) євро.

8 квітня 2024 року ТзОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» подало до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209190007756U8 для здійснення митного оформлення товару, що був ввезений на митну територію України з Польщі. Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією надано документи, перелік який зазначений у графі 44 митної декларації.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та зазначила, що митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки, продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами. Відповідно до п.4 ст.53 МКУ повідомила декларанта, що йому необхідно подати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ, також: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України: довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На запит відповідача позивач подав заяву, у якій вказав, що подані всі наявні документи, тому просив винести рішення та завершити митне оформлення в найкоротший термін, без врахування термінів зазначених в статті 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000162 та рішення про визначення митної вартості № UA209000/2024/000167/2 від 09.04.2024, яке мотивовано наступним: «за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що засновниками підприємства-продавця - ZAMMLER POLSKA Sp. z o.o. (str. 3 Maja 8, 05-800, Pruszkow Poland) є Oleksamdr Agyeyev, Olha Shevchenko, Viktor Shevchenko, Oleg Rachov, а засновником та керівником підприємства-покупця - ТОВ "ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ" (07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 2.) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що видно з відкритих джерел, а саме єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs-online.com.pl). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VlI ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем зазначена у декларації митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "так"). У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару...

Митним органом встановлено, що продавець і покупець є взаємопов`язаними особами (сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року), тому відповідно до частини 4 статті 53 Митного кодексу України прошу Вас надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларантом на вимогу надіслано лист про неможливість надання додаткових документів.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ.

Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2б (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 05.04.2024 №305110/2024/4488, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 17500 Євро за шт.».

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: …Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації № 24UA209190004845U0 від 29.02.2024, № 24UA209190006460U2 від 22.03.2024, № 24UA209190007755U9 від 08.04.2024, №24UA209190007756U8 від 08.04.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митних декларацій визначено за першим методом - за ціною договору.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості.

У зв`язку з чим Львівська митниця надсилала декларанту пропозицію про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір та додатки до нього у разі їх наявності: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу): якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): виписку з бухгалтерської документації: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: копію митної декларації країни відправлення: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини: переклади документів відповідно до вимог статті 254 МКУ.

У запиті митний орган вказав, що має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки, продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами, тому, відповідно до п.4 ст.53 МКУ зазначив, що декларанту необхідно, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 МКУ надати такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України: довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару.

Щодо факту пов`язаності осіб між собою, то суд зазначає таке.

Так відповідачем в ході митного контролю встановлено, що засновниками підприємства-продавця - ZAMMLER POLSKA Sp. z o.o. (str. 3 Maja 8, 05-800, Pruszkow Poland) є Oleksamdr Agyeyev, Olha Shevchenko, Viktor Shevchenko, Oleg Rachov, а засновником та керівником підприємства-покупця - ТОВ "ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ" (07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 2.) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що видно з відкритих джерел, а саме Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Міністерство юстиції України) та Державного судового реєстру Республіки Польща (www.krs-online.com.pl). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ 1994 року. Інформація про наявність пов`язаності між продавцем та покупцем зазначена у деклараціях митної вартості (гр.9 Чи пов`язані між собою продавець та покупець, зазначено - "так").

Частиною 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Пунктом 1.10 Правил заповнення декларації митної вартості затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, прямо передбачено, що декларант або уповноважена на особа самостійно заповнює всі графи ДМВ відповідно до порядку їх заповнення, за винятком граф, призначених для відміток митного органу.

Відповідно ця форма заповнюється самим декларантом, тобто декларант при заповненні ДМВ, вважав що має місце пов`язаність осіб і повідомив цю інформацію митному органу.

Згідно до п. 4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів

Частиною 16 ст. 58 МК України вказано, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.

У зв`язку із наявністю в Львівській митниці інформації, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю, митний орган мав підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.

В пункті 22 постанови від 12.03.2019 по справі № 826/1857/16 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: ...позивач заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, факт чого Товариством не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.

Отже, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України".

ТОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» не довело митному органу того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту).

Суд вважає, що зазначені обставини вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявлену вартість; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі витребуваних документів.

З огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах відомостей про об`єктивні й достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, слід вказати, що обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №804/2708/18.

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товарів декларантом, тому правомірно було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

При цьому, прийняттю рішень про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати відомості про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митної вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу їх не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, митним органом обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, та відповідно на їх підставі оскаржувані картки відмови у прийнятті митної декларації.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

За положеннями статі 139 КАС України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» (адреса: 07451, Київська обл., с. Красилівка, провулок Димерський, 2, ЄДРПОУ: 40061362) до Львівської митниці (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ: 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна