РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
08 січня 2025 року м. Рівне№460/11315/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» (далі позивач) до Державної податкової служби України (далі відповідач 1) та Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №11509184/42920921 від 30.07.2024; №11509186/42920921 від 30.07.2024; №11509185/42920921 від 30.07.2024;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №3 від 29.07.2022, №4 від 29.07.2022, №5 від 29.07.2022.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом, позивачем сформовані та подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Проте, реєстрація ПН зупинена з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач зазначає, що надав до комісії регіонального рівня усі належні документи на підтвердження здійснення господарських операцій за ПН, проте комісією прийняті рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. Позивач вказує, що рішення комісії є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків виконано у повному обсязі обов`язок надання документів, а оскаржувані рішення не містять жодних обґрунтувань щодо підстав для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень відповідачів.
Відповідачі зазначають, що у комісії регіонального рівня були наявні усі правові підстави для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН відповідно до Порядку №1165, оскільки платник податків відповідав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, належних документів платником податків надано не було у повному обсязі, що слугувало підставою для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН. Відповідачі вказують, що оскаржувані рішення є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства. Просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 04.10.2024 клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» (Генпідрядник) та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Фіалка» (Субпідрядник) укладений Договір субпідряду від 23.07.2021 №04/08 (далі Договір №04/08), відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується власними силами виконати «будівництво футбольного поля зі штучним покриттям Stemgrass-6004В120-BL, з автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м.кв. (110х70)», а Генпідрядник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах укладеного Договору (а.с. 14).
Пункт 1.1. Договору №04/08 Генпідрядник зобов`язується виконати роботи на об`єкті згідно цього договору у термін до 01 грудня 2021 року.
Пункт 2.2. Договору №04/08 Завершенням виконання робіт вважається дата прийняття Генпідрядником усього об`єму робіт, що є предметом Договору за актами форми КБ-2 та КБ-3.
Пункт 4.1. Договору №04/08 Загальна вартість робіт, доручених для виконання за цим Договором, визначається згідно актів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.
Між сторонами правочину оформлені документи:
Акти №1 та №2 приймання виконаних робіт за липень 2021 року та липень 2022 року форми КБ-2в від 27.07.2021 та від 29.07.2022;
Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 року та липень 2022 року форми КБ-3 від 27.07.2021 та від 29.07.2022: вартість становить 2000000,00 грн, ПДВ 333333,33 грн; вартість становить 1500000,00 грн, ПДВ 250000,00 грн;
проведено оплату ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» для субпідрядника ПВКФ «Фіалка» в загальному розмірі 1500000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №611 від 08.07.2022 та №616 від 22.07.2022 та актом звірки між юридичними особами;
акти № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року та листопад 2022 року форми №КБ-2в, підписаних між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» 31.12.2021 та 30 листопада 2022 року;
довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року та за листопад 2022 року форми №КБ-3,зокрема, вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 2000000,00 грн, з них розмір ПДВ 333333,33 та в розмірі 1500000,00 грн, з них розмір ПДВ 250000,00 грн, підписаних між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» від 31.12.2021 та 30.11.2022;
проведено оплату ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» для ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД», що підтверджується виписками по рахунку банку та актом звірки між юридичними особами.
Згідно умов Договору №04/08, Субпідрядник відшкодовує підряднику кошти за надання послуг генерального підряду у розмірі, що становить 1,0% від вартості фактично виконаних робіт після остаточного розрахунку з підрядником за виконані роботи.
На підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.07.2021 та 29.07.2022 на суму 2000000,00 грн та 1500000,00 грн, сформовано та підписано акти надання послуг генерального підряду №3 від 29.07.2022 та №5 від 29.07.2022 на 1,0% від загальної вартості суми договору підряду, що становить 20000,00 грн та 15 000,00 грн.
ПВКФ «Фіалка» здійснено оплату для позивача в розмірі 20000,00 грн та 15000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №30232 від 11.01.2023, №30602 від 30.01.2023, №26817 від 12.08.2022 та актом звірки між юридичними особами.
На підставі підписаних актів надання послуг №3 від 29.07.2022 та №5 від 29.07.2022 за правилом першої події ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» складено податкові накладні №3 від 29.07.2022 на суму 20000,00 грн, разом з ПДВ в розмірі 3333,33 грн та №4 від 29.07.2022 на суму 15000,00 грн, разом з ПДВ в розмірі 2500,00 грн, які надіслано засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» (Генпідрядник) та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Фіалка» (Субпідрядник) укладений Договір субпідряду №04/08 від 04.08.2021 (далі Договір від 04.08.2021) (а.с. 131).
Предметом Договору від 04.08.2021 є «Будівництво футбольного поля з натуральним газоном. З автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м2».
Договором від 04.08.2021 передбачено, що ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» разом із субпідрядником ПВКФ «Фіалка» виконано комплекс робіт на об`єкті будівництва: «Будівництво футбольного поля з натуральним газоном. З автоматичною системою поливу та системою дренажу, розміром 7700 м2».
Між сторонами правочину оформлені такі документи:
акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми №КБ-2в підписаний між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПВКФ «Фіалка» 31 грудня 2021 року;
довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року форми №КБ-3, вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 3500000,00 грн, ПДВ -583333,33грн, підписанаміжТОВ«Будівельнафірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПВКФ «Фіалка» від 31.12.2021;
проведено оплату ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД» для субпідрядника ПВКФ «Фіалка, що підтверджується банківською випискою та актом звірки між юридичними особами;
акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми №КБ-2в, підписаної між ТОВ «Будівельна фірма «БАЗИСПРОМБУД» та ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» 31 грудня 2021 року;
довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року форми №КБ-3 зокрема вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 3500000,00 грн, ПДВ - 583333,00 грн, підписана 31.12.2021;
проведено оплату ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» для ТОВ «Будівельна фірма БАЗИСПРОМБУД», що підтверджується випискою по рахунку банку та актом звірки між юридичними особами;
Згідно умов Договору, Субпідрядник відшкодовує підряднику кошти за надання послуг генерального підряду у розмірі, що становить 1,0% від вартості фактично виконаних робіт після остаточного розрахунку з підрядником за виконані роботи (пункт 4.5 Договору).
На підставі акта приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.12.2021 на суму 3500000,00 грн, сформовано та підписано акт надання послуг генерального підряду №4 від 29.07.2022 на 1% від загальної суми, що становить 35000,00 грн.
ПВКФ «Фіалка» здійснено оплату в розмірі 35000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №30601 від 30.01.2023 та актом звірки між юридичними особами.
Позивачем складане податкова накладна №5 від 29.07.2022 на суму 35000,00 грн, ПДВ 5833,33 грн.
За правилами підпунктів «а» та «б» пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За правилами пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як зазначалося вище, на виконання вимог ПК України та за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом позивачем сформовані податкові накладні:
№3 від 29.07.2022 на загальну суму операцій 20000,00 грн, ПДВ 3333,33 грн (а.с. 54);
№4 від 29.07.2022 на загальну суму операцій 15000,00 грн, ПДВ 2500,00 грн (а.с. 76);
№5 від 29.07.2022 на загальну суму операцій 35000,00 грн, ПДВ 5833,33 грн (а.с. 97) (далі ПН), які подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).
Платнику податків надіслані Квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН:
щодо ПН №3 - №9155043293 із зазначенням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.07.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P"=0»;
щодо ПН №4 - №9155041532 із зазначенням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.07.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P"=0»;
щодо ПН №5 - №9155048489 із зазначенням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.07.2022 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P"=0».
Позивачем подані до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено:
щодо ПН №3 від 24.07.2024, кількість додатків 15 (а.с. 57);
щодо ПН №4 від 24.07.2024, кількість додатків 13 (а.с. 79);
щодо ПН №5 від 24.07.2024, кількість додатків 12 (а.с. 100).
За результатами розгляду податних платником податків пояснень та документів комісією регіонального рівня прийняті Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024:
№11509184/42920921 (далі Рішення №11509184/42920921), яким платнику податків відмовлено у реєстрації ПН №3 в ЄРПН з підстав: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства;
Графа «Додаткова інформація» Рішення №11509184/42920921: «виявлено невідповідність інформації, вказаної в первинних документах, даним ЄРПН (в акті звірки з ПВКФ «Фіалка» відсутня повна інформація про всі операції); відсутнє документальне підтвердження про необхідні умови та матеріальні ресурси для надання послуг; не надано ОСВ по регістрах бухгалтерського обліку» (а.с. 74);
№11509186/42920921 (далі Рішення №11509186/42920921), яким платнику податків відмовлено у реєстрації ПН №4 в ЄРПН з підстав: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства;
Графа «Додаткова інформація» Рішення №11509186/42920921: «виявлено невідповідність інформації, вказаної в первинних документах, даним ЄРПН (в акті звірки з ПВКФ «Фіалка» відсутня повна інформація про всі операції); відсутнє документальне підтвердження про необхідні умови та матеріальні ресурси для надання послуг; не надано ОСВ по регістрах бухгалтерського обліку» (а.с. 95);
№11509185/42920921 (далі Рішення №11509185/42920921), яким платнику податків відмовлено у реєстрації ПН №5 в ЄРПН з підстав: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства;
Графа «Додаткова інформація» Рішення №11509185/42920921: «виявлено невідповідність інформації, вказаної в первинних документах, даним ЄРПН (в акті звірки з ПВКФ «Фіалка» відсутня повна інформація про всі операції); відсутнє документальне підтвердження про необхідні умови та матеріальні ресурси для надання послуг; не надано ОСВ по регістрах бухгалтерського обліку» (а.с. 115).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних Рішень №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, реєстраціяподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент формування Квитанцій серпень 2022 року) автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообіг,Про електронні довірчі послугитаПорядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Зі змісту Квитанцій вбачається, що реєстрація ПН №3, №4 та №5 зупинена з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку:
«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування».
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165, критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням нормпідпункту аабобпункту 185.1 статті 185,підпункту аабобпункту 187.1 статті 187,абзацу першого пунктів 201.1,201.7,201.10статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Судом установлено, що відповідно до Рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.03.2021 №106681, позивачу встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також, відповідно до Рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.04.2021 №136818, позивачу встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачем оскаржені зазначені вище Рішення від 24.03.2021 та від 22.04.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва; ухвалою суду у справі №640/12844/21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 207).
Рішення у справі №640/12844/21 по суті спору наразі не постановлене.
Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів УкраїниПро електронні довірчі послуги,Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пункту 15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізитиподаткової накладноїта/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо уподатковій накладнійта/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначенихпунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Отже, зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, як і формування Квитанцій про зупинення реєстрації ПН відбуваються в автоматичному режимі та виключають будь-яке втручання контролюючого органу в процедуру зупинення реєстрації ПН та генерування, надіслання квитанції про зупинення реєстрації ПН.
Зупинення реєстрації ПН в ЄРПН відбулося автоматично з підстави «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P"=0».
При цьому, значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку, та відповідно до вказаного пункту розраховуються автоматично, на підставі відомостей ЄРПН.
Тому, зупинення реєстрації ПН №3, №4 та №5 в ЄРПН відбулося в автоматичному режимі та обґрунтовано.
Верховний Суд у постанові від 02 липня 2024 року (справа № 440/5004/23, адміністративне провадження № К/990/20991/24) виснував:
«Суд не спростовує та не заперечує вказані вище висновки Верховного Суду, про те вважає за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21 лютого 2023 року у справі №2240/3271/18, відповідно до яких предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).
Тобто, установленню підлягають обставини щодо надання позивачем контролюючому органу після зупинення реєстрації ПН в ЄРПН документів, які були б достатніми для їх реєстрації.
Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі іменується Порядок №520), (в редакції, чинній на момент подання Повідомлень), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку №520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як зазначалося вище, у Квитанціях про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН вказано: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.
Формальне зазначення у Квитанціях пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».
Відсутність у Квитанціях переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.
Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.
Отже, у разі зупинення реєстрації ПН на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях (постанова Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №460/8040/20).
Як убачається з матеріалів справи, надіслані позивачу Квитанції містили вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі № 380/2365/21, від 18 червня 2019 року у справі № 0740/804/18 та від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.
Натомість, позивач після отримання Квитанцій про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН надав контролюючому органу документи, що стосувалися господарських операцій за ПН: акти звірок з контрагентом; пояснення; акти вартості робіт; форми КБ-2, КБ-2в та КБ-3; банківські виписки; договори.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги»за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд зазначає, що зміст оскаржуваних Рішень №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921 по суті підстав для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН суперечить один одному.
Так, оскаржувані Рішення містять опис підстав для відмови в реєстрації ПН в ЄРПН: «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства».
Разом з цим, у графах «Додаткова інформація» Рішень №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921 зазначено: «виявлено невідповідність інформації, вказаної в первинних документах, даним ЄРПН (в акті звірки з ПВКФ «Фіалка» відсутня повна інформація про всі операції); відсутнє документальне підтвердження про необхідні умови та матеріальні ресурси для надання послуг; не надано ОСВ по регістрах бухгалтерського обліку».
Суд зазначає, що у разі відмови у реєстрації ПН в ЄРПН з підстави «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства» у графі «Додаткова інформація» рішення повинні зазначатися переліки документів, які складені / оформлені з порушенням законодавства.
Натомість, в оскаржуваних Рішеннях фактично йдеться про ненадання документів платником податків.
У разі ж ненадання платником податків документів чи їх неповного надання, контролюючий орган мав право винести рішення про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно здодатком 2до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Якщо ж брати до уваги інформацію, яка зазначена у графах «Додаткова інформація» оскаржуваних Рішень «виявлено невідповідність інформації, вказаної в первинних документах, даним ЄРПН (в акті звірки з ПВКФ «Фіалка» відсутня повна інформація про всі операції); відсутнє документальне підтвердження про необхідні умови та матеріальні ресурси для надання послуг; не надано ОСВ по регістрах бухгалтерського обліку», суд зазначає, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.
Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом відмови у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.
В постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 19 липня 2023 року по справі № 420/7850/22, від 29 червня 2023 року по справі № 500/2655/22, від 30 травня 2023 року по справі № 500/889/21, від 01 лютого 2023 року по справі №140/506/22, від 03 жовтня 2023 року по справі № 380/4146/22.
Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН / РК в ЄРПН, яка повинна узгоджуватися з інформацією, зазначеною у графі «Додаткова інформація».
Суд констатує, що оскаржувані Рішення №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921 не відповідають критерію «обґрунтованості».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям ризиковості, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.
Тому суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних Рішень, які підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН в ЄРПН, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За приписами пункту 19 Порядку №1246, податкова накладната/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваних Рішень №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН.
Суд зазначає, що зобов`язання відповідача 2 здійснити реєстрацію ПН в ЄРПН є належним способом захисту прав платника податків.
Такий спосіб захисту прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження- це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН в ЄРПН не стосується дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію ПН в ЄРПН через констатацію факту протиправності Рішень, підставам прийняття яких надано оцінку.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачами не доведено правомірності оскаржуваних Рішень №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправними таких рішень суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН.
Розподіл судових витрат.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9084,00 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 13.09.2024 №63.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» (вулиця Залізнична, 6, селище міського типу Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 35312; код ЄДРПОУ 42920921) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024 №11509184/42920921, №11509186/42920921, №11509185/42920921.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» №3 від 29.07.2022, №4 від 29.07.2022, №5 від 29.07.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базиспромбуд» суму судового збору у розмірі 9084 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 січня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2025 |
Оприлюднено | 10.01.2025 |
Номер документу | 124284824 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
К.М. Недашківська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні