Рішення

від 08.01.2025 по справі 500/7100/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7100/24

08 січня 2025 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Козова" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Козова», у якій позивач просить суд надати податковому органу дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі у розмірі податкового боргу в сумі 299038,60грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 299038,60грн, який добровільно ним не погашено. Майно товариства перебуває у податковій заставі та з метою погашення податкового боргу позивачем здійснювалися заходи щодо його стягнення шляхом надіслання платіжних інструкцій, які повернуті банками без виконання, з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача, що стало підставою для звернення до суду для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 29.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

Ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся конверт поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.

За приписами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Козова» (код ЄДРПОУ 37822899), зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків, що підтверджується копіями витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. справи 10-12).

Згідно довідки про наявність податкового боргу від 15.11.2024 (арк. справи 21) у відповідача наявний податковий борг в сумі 299038,60грн який включає борг з платежу орендна плата з юридичних осіб (основний платіж).

У зв`язку з неповною сплатою податкового боргу, на підставі статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу засобами поштового зв`язку надіслано податкову вимогу форми «Ю» №0005662-1302-1900 від 06.09.2023 (арк. справи 20). Доказів оскарження вказаної вимога в адміністративному та/чи судовому порядку, сторонами не представлено, а судом не здобуто. Також доказів повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб суми податкового боргу суду не надано.

На підставі рішення «Про опис майна у податкову заставу» №16748/6/19-00-13-02-14 від 06.09.2023 (арк. справи 18) податковим керуючим складено акт опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Козова» від 29.02.2024 за №31, яким описано нежитлову будівлю загальною площею 17,9 кв.м., та знаходиться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вулиця Привітна, будинок 16 (арк. справи 21).

29.02.2024 до Державного реєстру речових прав внесено записи про накладення обтяження (податкової застави) на майно ТОВ «Ринок Козова», на підставі акта опису майна від 29.02.2024 за №31 (арк. справи 23).

Керуючись приписами пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, вирішено здійснити погашення суми податкового боргу шляхом стягнення готівки та безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Козова», з огляду на що прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, а саме:

- рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду від 07.11.2023 №408/4-1900 та №407/3-1900 здійснено стягнення податкового боргу відповідача у загальній сумі 48116,56грн (арк. справи 30, 31, 32);

- рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду від 29.02.2024 №67/4-1900 та №68/3-1900 здійснено стягнення податкового боргу відповідача у загальній сумі 110502,44грн (арк. справи 34, 35, 36);

- рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду від 07.08.2024 №280/4-1900 та №279/3-1900 здійснено стягнення податкового боргу відповідача у загальній сумі 142354,77грн (арк. справи 44).

До кожного із перелічених рішень контролюючого органу проведено розрахунок суми податкового боргу відповідача, що підлягає стягненню.

Кожне із перелічених рішень надіслано відповідачу (арк. справи 33, 37, 41).

З метою виконання зазначених рішень контролюючим органом здійснювались заходи щодо погашення заборгованості, зокрема, направлялись платіжні інструкції/доручення/розпорядження до банківських установ, що обслуговують відповідача, а саме: від 19.07.2024 №56944-13, №56945-13, від 20.08.2024 №57907-13, №57905-13, №57903-13, від 23.09.2024 №58728-13, №58726-13, №58727-13 (арк. справи 26-29). Однак, зазначені платіжні інструкції повернені без виконання.

Покликаючись на наявність у відповідача самостійно задекларованого податкового боргу в сумі 299038,60грн, а також на те, що численні заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, - не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Визначаючись щодо позовних вимог суд керується наступним.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов`язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом.

Стаття 87 Податкового кодексу України визначає джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За змістом пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Наведена правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 25.03.2021 у справі №807/1621/15 та від 19.07.2022 у справі № 280/3620/20, які в силу частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають обов`язковому застосуванню судом до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що у межах заявлених позовних вимог, податковий орган просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача у розмірі 299038,60грн за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі. До позову надано довідку про наявність податкового боргу, за змістом якої у відповідача станом на 15.11.2024 наявний податковий борг в загальній сумі 299038,60грн, зі орендної плати з юридичних осіб (основний платіж).

Контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу з Товариства, в тому числі шляхом надіслання платіжних інструкцій до банківських установ, за прийнятими керівником контролюючого органу рішеннями.

Долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій та платіжних доручень підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні.

Зі змісту статті 95 Податкового кодексу України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності коштів на банківських рахунках, за рахунок яких можливо було б погасити податковий борг, як і доказів сплати податкового боргу, з огляду на що, зважаючи на відсутність коштів на рахунках відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 299038,60грн за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Козова" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Тернопільській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Козова" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в розмірі 299038 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч тридцять вісім) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);

відповідач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Козова" (місцезнаходження: вул. Привітна, 16, с-ще Козова, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47601, код ЄДРПОУ: 37822899).

Головуючий суддяМірінович У.А.