Рішення

від 08.01.2025 по справі 520/25725/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 січня 2025 року № 520/25725/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ" (вул. Шевченка, буд. 111,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ30991072) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому просило суд:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00407940703 від 19 липня 2024 року винесене щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ СОКОЛ (ідентифікаційний код 30991072).

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «ЗЕО «СОКОЛ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом № 5 від 04.08.2021 за період з 04.08.2021 по 31.05.2024.

За наслідками перевірки складено акт №30559/20-40-07-03-06/30991072 від 28 червня 2024 року, котрим встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Акт ТОВ «ЗЕО «СОКОЛ» отримано 28 червня 2024 року.

22 липня 2024 року ТОВ «ЗЕО «СОКОЛ» було отримано податкове повідомлення рішення № 00407940703 від 19 липня 2024 року, котрим застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій штрафів та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 617 095,13 грн.

ТОВ «ЗЕО «СОКОЛ» вважає вказане податкове рішення протиправним, не законним, не обгрунтованим, а тому звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

При дослідженні наданих матеріалів справи встановлено, що 04 серпня 2021 року між Компанією CHANGZHOU JINQIU INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, (ЧАНДЖОУ ЦИНЧЕУ ІНТЕРНЕШЕНЛ ТРЕЙД) (далі - Продавець) та ТОВ «ЗЕО «СОКОЛ» (далі - Покупець) укладено Контракт № 5 від (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), повне найменування, асортимент, ціна та кількість якого вказані у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 2.1. Контракту загальна сума Контракту складає 56 250,00 USD (п`ятдесят шість тисяч двісті п`ятдесят доларів США 00 центів).

Відповідно до пункту 3.3. Контракту строк поставки Товару складає 70 (сімдесят) календарних днів після першого платежу.

Того ж дня, сторонами укладено Специфікацію № 1, відповідно до умов якої визначено, що поставці підлягає Конвеєрний ланцюг зі скріпками М 112-2-100-1-А34 торгової марки «HIMER STEEL», країна походження: Китай.

Додатковою угодою б/н від 04 серпня 2021 року до Контракту, внесено зміни до пункту 3.3 і встановлено строк поставки товару 180 (сто вісімдесят) днів після першого платежу.

Внесено зміни до пункту 12.2, 12.3, вирішено, що будь-який неврегульований спір, що виникає за даним Контрактом або у зв`язку з ним, підлягає передачі до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгівельно- промисловій палаті росії.

В процесі розгляду та вирішення спору застосовуватиметься Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгівельно-промисловій палаті росії. Спір регулюватиметься маті реальним правом росії, судовий розгляд проводитися російською мовою.

06 серпня 2021 року Покупцем було здійснено попередню оплату на користь Продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № 53JВКLL8 на суму 16 875,00 USD (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять доларів США 00 центів).

01 січня 2022 року між Покупцем і Продавцем було укладено Додаткову угоду б/н, відповідно до якої Продавець зобов`язувався відвантажити товар протягом 180 днів після оплати 100% вартості товару.

02 січня 2022 року між Покупцем і Продавцем було укладено Додаткову угоду б/н та вирішено, що Продавець зобов`язувався відвантажити товар протягом 180 днів з дати підписання додаткової угоди, тобто з 01.01.2022.

Тобто строк поставки товару за контрактом № 5 від 04 серпня 2021 року сплив 30 червня 2022 року.

Проте, як встановлено судом, Продавцем не було поставлено товар ані в строк передбачений контрактом, ані до спливу граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів.

Судом також встановлено, що можливості врегулювати спір в позасудовому порядку Покупець був позбавлений, у зв`язку з небажанням Продавця виконати свої зобов`язання.

Суд вказує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

На виконання передбачених повноважень, Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019, затвердило «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» .

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 № 7, затвердило «Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі - Інструкція № 7).

Згідно з пунктом 2 Інструкції № 7 вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Інструкції № 7, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції № 7 відлік установлених Нацбанком граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Таким чином, зважаючи на те, що завершення операції з імпорту товару було поза межами впливу позивача, у позивача виник обов`язок звернутися до міжнародного комерційного арбітражу, визначеного Контрактом - Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті росії (російська федерація) для захисту порушених прав з боку CHANGZHOU JINQIU INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) при невиконанні ним умов Контракту №5 від 04.08.2021, а саме - нездійснення поставки товару (Конвеєрний ланцюг зі скребками М 112-2-100- 1-А34), в строк, передбачений Контрактом, за який був здійснений авансовий платіж в розмірі 16875,00 доларів СІЛА згідно платіжного доручення N°53JBKLL8 від 06.08.2021, з метою зупинення граничного строку закінчення операції з імпорту з дня здійснення авансового платежу,

Проте, 24 лютого 2022 року, російською федерацією розпочато військове вторгнення та військові дії з використанням всіх видів озброєння.

У зв`язку з чим, Міністерством закордонних справ України були розірвані дипломатичні відносини з росією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Відповідно параграфу 14 регламенту МКАС при ТТП рф, при подачі позову особа, що його подає має сплатити арбітражний збір.

Згідно з пунктом 17 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року введено заборону здійснювати будь-які валютні операції учасником яких є юридична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована) в російській федерації.

Отже, позивач не мав можливості звернутися з позовом, внаслідок обставин непереборної сили, а саме, через військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; обмеження, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади.

Суд вказує, що згідно з частиною 6 статті 13 КАС України Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Суд також зазначає, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до Запорізької торгово- промислової палати для засвідчення факту неможливості виконання зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин.

Матеріалами справи підтверджено, що Запорізькою торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 2300-24-1591 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; обмеження, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади (заборона Правління Національного банку України здійснювати .валютні операції, учасником яких є юридична особа, яка має місцезнаходження/зареєстрована в російській федерації); щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: подання позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті росії (російська федерація) для захисту порушених прав з боку CHANGZHOU JINQIU INTERNATIONAL TRADE СО., LTD (Китай) при невиконанні ним умов Контракту N°5 від 04.08.2021, а саме - нездійснення поставки товару (Конвеєрний ланцюг зі скребками М 112-2-100-1-А 34), в строк, передбачений Контрактом, за який був здійснений авансовий платіж в розмірі 16875,00 доларів СІЛА згідно платіжного доручення №53JBKLL8 від 06.08.2021, з метою зупинення граничного строку закінчення операції з імпорту з дня здійснення авансового платежу, у термін з 24.02.2022 року, за пп.2, 7 ст.13, Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018., п.21 Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» №5 від 02.01.2019.; пп. 5, 6 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» №7 від 02.01.2019.; п.17 Постанови Правління Національного банку України Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" N°18 від 24.02.2022, відповідно до: Контракту №5 від 04.08.2021; Специфікації №1 до Контракту №5 від 04.08.2021; додаткових угод до Контракту №5 від 04.08.2021: б/н від 04.08.2021, б/н від 01.01.2022, б/н від 02.01.2022; платіжного доручення №53JBKLL8 від 06.08.2021; регламенту МКАС при ТПП російської федерації; указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» N°64/2022 від 24.02.2022, із змінами внесеними указами від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023р. №58/2023, від 01.05.2023р. №254/2023, від 26.07.2023р. №451/2023, від 06.11.2023р. №734/2023, від 05.02.2024 №49/2924, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024; постанови Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24.02.2022,які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті за контрактами відбулось не з його вини, а у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили, викликаними введенням воєнного стану на території України та порушенням своїх зобов`язань з боку продавця за контрактом.

Суд вказує, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові у справі № 560/9742/22 від 13 липня 2023 року, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Таким чином, на думку суду, існування форс-мажорних обставин підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд вважає за необхідним вказати, що відповідно до пунктів 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Такий підхід, на думку суду, відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, який неодноразово наголошувався Верховним Судом та Європейським судом з прав людини. Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправне винесення вищевказаного рішення про застосування штрафних санкцій.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ" (вул. Шевченка, буд. 111,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ30991072) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00407940703 від 19 липня 2024 року винесене щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД ЕЛЕВАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ СОКОЛ (ідентифікаційний код 30991072).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ" (вул. Шевченка, буд. 111,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ30991072) сплачений судовий збір в сумі 9256 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.