Постанова

від 07.01.2025 по справі 640/19618/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19618/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Собківа Я.М.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського районну м.Києва" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року адміністративний позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, - залишено без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 240 КАС України.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні КАС України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням судом процесуальних норм, вказаною оскаржуваною ухвалою суд позбавив позивача доступу до правосуддя та гарантованого Конституцією України права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що з 09.09.2020 року реалізував своє право на судовий захист та, оскільки провадження у справі судом було відкрито, був впевнений у своїх законних очікуваннях щодо розгляду позовної заяви та захисту своїх законних прав та інтересів. Крім того зазначає, що 28.09.2020 року апелянтом сплачено судовий збір, про що свідчить додане до матеріалів справи платіжне доручення № 2300, з вказаним призначенням платежу «за позовом КП «ККзОЖФ Оболонського р-ну м. Києва», Окружний адміністративний суд м. Києва, справа № 640/19618/20, без ПДВ». (копія додається). Тобто, фактично підписання платіжного доручення на сплату судового збору директором апелянта Сагайдак Л.Г., як уповноваженою особою підприємства, якою і було підписано позовну заяву у вказаній справі, свідчить про волевиявлення такої уповноваженої особи на подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами статті 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 43 КАС України, визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Так, «особисто здійснювати», означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.

Статтею 44 КАС України, визначені права та обов`язки учасників справи. Так, згідно з частиною десятою вказаної статті якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, відповідно до вимог КАС України, позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.

Водночас з матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява, а також копії документів, доданих до позову підписані в.о. директора Сагайдак Людмили із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).

Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене, дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом. Учасники справи повинні демонструвати повагу до суду.

Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, підпис В.о. директора - Людмили Сагайдак на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, що не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.

При цьому апелянт жодного доказу у спростування висновку про виконання підпису за допомогою факсиміле не надає.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява скріплена власноручним підписом особи. Позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні КАС України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду).

Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі № 826/811/17 (адміністративне провадження № К/9901/51505/18) дійшов аналогічного висновку, що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником. Дана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 620/3858/18 (адміністративне провадження № К/9901/16996/19).

Крім того, колегія суддів також звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах № 5027/805-б/2012 від 24.05.2018, № 922/743/17 від 03.05.2018 та ухвалах Верховного Суду № 922/1902/17 від 22.01.2018, № 922/743/17 від 26.01.2018.

Крім того, зазначена вище правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 08 лютого 2023 року у справі №160/11874/24.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 січня 2025 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Я.М. Собків

Є.І. Мєзєнцев