Постанова

від 07.01.2025 по справі 240/4853/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4853/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

07 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Житомирськогоокружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

10 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 жовтня 2024 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 25 січня 2024 року до відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир-центральний" з метою імпорту товару "Легковий автомобіль після ДТП, що був у використанні марка SKODA, модель OCTAVIA, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2021", що ввозився на адресу ТОВ "Дельтатрейд Україна", подано декларантом ФОП ОСОБА_1 митну декларацію № 24UA101020002835U3.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2024/000062 до зазначеної митної декларації позивач долучив, зокрема, такі документи:

- контракт №D-1 від 02.01.2024;

- специфікація №DRE000926 від 04.01.2024;

- рахунок-фактуру (інвойс) № DRE000926 від 04.01.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 24.05.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 24LTLU90000124C1B2 від 23.01.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №27/03/2023-1 від 27.03.2023;

- фото авто від 25 грудня 2023 року;

- довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №38595 від 25.01.2024.

Матеріали справи свідчать, що для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

25.01.2024 Житомирською митницею декларанту направлено електронне повідомлення, щодо необхідності надання додаткових документів, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Позивачем було надано переклад інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024 та автотранспортну накладну CMR № б/н від 23.01.2024.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 26 січня 2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару №101000/2024/000016/1.

В розділі 33 названого рішення зазначено, що на виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Держмитслужби України від 01 липня 2021 року №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Згідно із статтею 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Ураховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у рахунку-фактурі № DRE000926 від 04.01.2024 та копії митної декларації країни відправлення № 24LTLU90000124C1B2 від 23.01.2024 не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даних документів.

У відповіді імпортера на запит митниці №1 від 26.01.2024 зазначено про те, що подано переклад інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024, який фактично не поданий (не надісланий) та в розпорядженні митниці не знаходився.

У зв`язку із вищезазначеним митний орган не може використати платіжну інструкцію № 447 від 08.01.2024, яка містить посилання на вищевказаний інвойс, як доказ фактично сплаченої ціни за товар, оскільки не володіє інформацією про зміст інвойсу. Згідно із п.2.3 Контракту № D-1 від 02.01.2024 ціна за одиницю найменування кожного виду товару, вартість товару вказується в Інвойсах. Згідно із п.6.2. Контракту № D-1 від 02.01.2024 за умови поставки товару автовозом продавець зобов`язаний надати покупцю СМR (автотранспортну накладну).

Згідно із даними граф 18, 21, 25, 26 МД № 24UA101020002835U3 товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).

Відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної (CMR). Згідно із ст.5 Конвенції вантажна накладна підписується відправником та перевізником. Статтею 6 Конвенції передбачено, що СМR повинна містити дані про перевізника. Графами СМR, що заповнюються перевізником є 16 "Перевізник", графа 23 номер та дата шляхового листа, прізвище водія/печатка транспортної організації, що прийняв (прийняла) вантаж до перевезення, графа 26 "Марка". Дані графи СМR не заповнені перевізником. Статтею 9 Конвенції передбачено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу.

У зв`язку із відсутністю у додатково наданій CMR № б/м від 23.01.2024 підпису (відміток, даних) перевізника, митниця не може використати даний документ як належний доках фактичної країни відправлення товару та достовірності декларування умов поставки товару.

Згідно із ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД: 23UA101040003674U5 від 10.04.2023 - Легковий автомобіль: - марка - SKODA; - модель - OCTAVIA; - номер кузова - НОМЕР_3 ; - тип двигуна - бензин/газ; - номер двигуна - нема даних; - загальна кількість місць - 5; - робочий об`єм циліндрів двигуна -1498см3; - потужність двигуна - 96кВт; - колісна формула - 4x2; - тип кузова - універсал; - такий що був у використанні; - призначення - для перевезення пасажирів; - країна виготовлення - CZ; - країна походження - CZ; - календарний рік виготовлення - 2019; - модельний рік виготовлення - 2019; - дата першої реєстрації - 29.01.2020 - 12 000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Наявність пошкоджень у оцінюваного транспортного засобу компенсується різницею у році виготовлення транспортного засобу, використаного для порівняння.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару вище вказаним рішенням, ТОВ "Дельтатрейд Україна" звернулось до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3 ст.53 МК України).

Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частиною 2 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина 3 статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17, від 16.08.2022 у справі №240/10401/19.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією № 24UA101020002835U3 від 25.01.2024 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний ТОВ "Дельтатрейд Україна", у зв`язку з чим прийняв рішення про коригування митної вартості товару №101000/2024/000016/1 від 26.01.2024.

Серед підстав відмови у митному оформленні у рішенні відповідачем наведено сумніви щодо заявленої митної вартості з огляду на те, що:

1) відомості про ціну продажу товару, викладені у інвойсі № DRE000926 від 04.01.2024 та експортній декларації № 24LTLU90000124С1В2 від 23.01.2024 не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із ненаданням митному органу перекладу на українську мову даних документів;

2) переклад інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024 фактично не поданий та в розпорядженні митниці не знаходиться;

3) митний орган не може використати платіжну інструкцію № 447 від 08.01.2024, яка містить посилання на інвойс, як доказ фактично сплаченої ціни за товар, оскільки не володіє інформацією про зміст інвойсу;

4) у зв`язку із відсутністю у СМR від 23.01.2024 підпису перевізника, митниця не може використати даний документ як належний доказ фактичної країни відправлення товару та достовірності декларування умов поставки товару;

5) декларантом не подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість.

Надаючи правову оцінку наведеним висновкам відповідача, суд зауважує на таке.

Згідно приписів частини 1 статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з доводами митного органу про те, що відомості про ціну продажу товару, викладені у рахунку-фактурі № DRE000926 від 04.01.2024 та копії митної декларації країни відправлення № 24LTLU90000124C1B2 від 23.01.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів.

З матеріалів справи слідує, що nовариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" у відповідь на запит відповідача 26.01.2024 направиkj митному органу наступні документи:

- переклад інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024;

- автотранспортну накладну CMR № б/н від 23.01.2024.

Зазначені документи були прийняті митним органом, що підтверджується проставленим штампом Житомирської митниці на відповіді на запит, який долучений відповідачем до відзиву на позовну заяву (а.с.103 зв.)

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає безпідставними вищенаведені доводи апелянта про те, що переклад інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024 в розпорядженні митниці не знаходився та відповідно не міг бути використаний під час перевірки числових значень заявленої митної вартості.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта щодо неможливості використати платіжну інструкцію № 447 від 08.01.2024, яка містить посилання на інвойс, як доказ фактично сплаченої ціни за товар.

Так, з матеріалів справи слідує, що 02 січня 2024 року між ТОВ "Дельтатрейд Україна" та компанією Dresta UAB укладено контракт №D-1 (а.с.20-24), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах DAP - Zhytomyr, DAP - Rivne, DAP - Biala Krynytsia, DAP - Lutsk. Згідно інвойсу на кожну поставку. Валюта оплати - Євро.

Відповідно до п.1.3 Контракту №D-1 від 02.01.2024 товари поставляються партіями. Перелік найменувань кожного виду товару в партії товару, одиниця виміру кожного товару, ціна за одиницю товару найменування кожного товару в партії товару, вартість кожного товару і всієї партії товару, кількість кожного виду товару в партії товару, вказуються в інвойсах за одиницю товару.

Також 04 січня 2024 між року між ТОВ "Дельтатрейд Україна" та компанією Dresta UAB укладено Специфікацію №DRE000926 до Контракту №D-1 від 02.01.2024 (а.с.25).

Згідно з п.1 Специфікації №DRE000926 від 04.01.2024 товаром партії є SKODA OCTAVIA-2021-TMBJH7NX7MY102477. Ціною товару є сума вказана в інвойсі - 7400 Євро.

На виконання умов Контракту №D-1 від 02.01.2024, ТОВ "Дельтатрейд Україна" та компанія Dresta UAB 04.01.2024 оформили інвойс № DRE000926 (а.с.27).

В описі інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024 зазначено, що ціна товару - SKODA OCTAVIA, ід. номер TMBJH7NX7MY102477, 2021 рік - становить 7400 Євро.

Також в матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 447 від 08.01.2024, згідно з якою ТОВ "Дельтатрейд Україна" сплатило на користь компанії Dresta UAВ суму коштів у розмірі 7400 Євро із зазначенням призначення платежу у графі 70: "передоплата згідно контракту № D-1 від 02.01.2024 та інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024 за автомобіль Skoda VIN TMBJH7NX7MY102477.

Таким чином, у специфікації № DRE000926 від 04.01.2024, інвойсі № DRE000926 від 04.01.2024 та платіжній інструкції № 447 від 08.01.2024 вказана однакова сума товару - 7400 Євро.

Таким чином, у митного органу не виникало обґрунтованих підстав для вимоги до декларанта надати належним чином оформлений переклад декларації країни відправлення, CMR або інших транспортних перевізних документів, які б підтверджували ціну, заявлену декларантом при вивезенні транспортного засобу з країни придбання та вартість його транспортування до країни імпорту та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Крім того, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини 2 статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини 6 статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною 3 статті 53 МК України.

Проте, апелянт не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, митна декларація країни відправлення ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Отже, зазначені доводи відповідача не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо недоліків CMR, на які вказує митний орган, суд зазначає таке.

Згідно із п.6.2 Контракту № D-1 від 02.01.2024 за умови поставки товару автовозом продавець зобов`язаний надати покупцю CMR (автотранспортну накладну).

Згідно із даними граф 18, 21, 25, 26 МД № 24UA101020002835U3 товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).

Міжнародне перевезення вантажів здійснюється відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956), ратифікованої Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі - Конвенція).

Суть прийняття Конвенції - стандартизація умов, що регулюють договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, зокрема стосовно документів, які застосовуються під час такого перевезення та відповідальності перевізника.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що відправник разом із вантажною накладною має надати Перевізнику документи та забезпечити інформацією, необхідними для здійснення митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до поставки вантажу. При цьому на Перевізнику не лежить обов`язок перевірки вірності та адекватності цих документів та інформації.

При прийнятті вантажу відповідно до ч.1 ст.8 Конвенції перевізник зобов`язаний перевірити:

1) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

2) зовнішній стан вантажу та його упаковки;

Разом з цим, ч.1 ст.5 вказаної Конвенції передбачено, що вантажна накладна (CMR) складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.

Крім цього, статтею 6 Конвенції встановлено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CMR), а саме:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

c) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім`я та адреса одержував;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальне позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладення договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

k) заява про те, що перевезення здійснюється незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи. Відповідно до ст.5 згаданої Конвенції достатньо внести надруковані підписи або штампи сторін договору перевезення.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що підписи сторін не є обов`язковими реквізитами вантажної накладної, вони можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена така накладна, відтак доводи митного органу щодо цього також не заслуговують на увагу.

З огляду на наведене, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність у поданих декларантом документах, які є обов`язковими в силу приписів статті 53 МК, певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а також ознак підробки.

Колегія суддів наголошує, що за наявності у відповідача належним чином оформленого перекладу інвойсу № DRE000926 від 04.01.2024, митний орган мав інформацію про умови поставки, технічний стан транспортного засобу, що імпортувався, та його вартість.

За таких обставин, суд уважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за другорядним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Водночас, посилання апелянта на неподання позивачем додатково витребуваних від нього документів суд не приймає, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №101000/2024/000016/1 від 26.01.2024.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.