Постанова

від 08.01.2025 по справі 120/7988/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7988/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

08 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивачі звернули до суду з цим позовом, і просили визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року, залишени без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №598 від 30.06.2021 про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №600 від 30.06.2021 про відмову ОСОБА_2 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №595 від 30.06.2021 про відмову ОСОБА_4 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_4 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №587 від 30.06.2021, яким відмовлено ОСОБА_3 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Постановою Верховного Суду від 11.03.2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №120/7988/21-а скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що суду варто з`ясувати факт розташування на спірних земельних ділянках об`єкта культурної спадщини, адже саме ця обставина є вирішальною для встановлення цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №598 від 30.06.2021 про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №600 від 30.06.2021 про відмову ОСОБА_2 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №595 від 30.06.2021, про відмову ОСОБА_4 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_4 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №587 від 30.06.2021, яким відмовлено ОСОБА_3 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким затвердити розроблений ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Відстрочено виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га для кожного окремо на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області не було прийнято жодного рішення про надання чи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Застосовуючи принцип "мовчазної згоди", визначений абзацом 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, позивачами розроблено проект землеустрою щодо відведення кожному окремо земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

03.06.2021 року на виконання вимог пункту 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, позивачами подано до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області розроблений проект землеустрою разом з клопотаннями про його затвердження.

Рішеннями Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №598, №600, №587, №595 позивачам відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. Підставою для прийняття зазначених рішень слугувало те, що вказані земельні ділянки знаходяться у зоні земель історико-культурного призначення, тобто фактичне місце розташування земельних ділянок не відповідає вимогам законів, а також Генеральному плану населеного пункту с. Агрономічне.

Позивачі, вважаючи дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

На час звернення позивачів із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та на час розроблення проекту землеустрою чинним було наступне нормативно-правове регулювання особливостей безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Положеннями частини 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмову в затверджені проекту землеустрою відповідач мотивував тим, що бажані земельні ділянки знаходяться у зоні земель історико-культурного призначення, тобто фактичне місце розташування земельних ділянок не відповідає вимогам законів, а також Генеральному плану населеного пункту с. Агрономічне.

04.04.2022 року відповідач надав відповідь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №18-2-4.2-46/2-22 від 04.04.2022 року, до якого долучено копію листа Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації від 17.05.2017 року №2708/02-20, згідно з яким на земельних ділянках, дозвіл на оформлення яких бажали отримати позивачі в даній справі, наявна пам`ятка археології: поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

Статтею 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Частиною 3 статті 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно частини 5 статті 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Приписами частини 6 статті 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Нормами статей 91, 96 ЗК України передбачено, що, виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Частиною 3 статті 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини.

Аналогічна норма міститься в абзаці 6 статті 7 Закону України "Про охорону археологічної спадщини".

За змістом статей 53, 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Таким чином, умовою належності земельної ділянки до цієї категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статями 53, 54 ЗК України, статтею 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Згідно статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини":

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Положеннями частини 5 статті 20 ЗК України зазначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З положень ЗК України слідує, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.

За змістом частин 1,3 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

У постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16, від 22.10.2021 у справі № 160/7922/20 сформовано правовий висновок про те, що, зважаючи на імперативність вимог частини першої статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури чи іншим об`єктом культурної спадщини. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури чи іншим об`єктом культурної спадщини, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Так, суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 11.03.2024 року вказав наступне.

Судам варто з`ясувати факт розташування на спірних земельних ділянках об`єкта культурної спадщини, адже саме ця обставина є вирішальною для встановлення цільового призначення земельної ділянки.

Водночас, у справі є докази, що суперечать одне одному, а тому суди попередніх інстанцій мали з`ясувати цю обставину.

Крім того, в рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що ухвалою суду від 11.04.2022 витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області належним чином завірені копії клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, поданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №699-УБД, №2-1361/15-21-СГ, №701-УБД, №700-УБД від 17.05.2021.

Однак на час розгляду справи копії витребуваних документів не надходили на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з чим, розгляд справи здійснювався на підставі наявних матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що до касаційної скарги відповідач долучив лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.05.2022 №0-2-0.6-1685/2-22, зі змісту якого слідує, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 до нього не надходила.

На переконання суду касаційної інстанції ці обставини є суттєвими для правильного вирішення справи, а тому вказав, що судам треба належним чином дослідити наведені відповідачем аргументи на основі відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції про витребування доказів від 26.04.2024 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області надано належним чином засвідчені копії клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, поданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №699-УБД, №2-1361/15-21-СГ, №701-УБД, №700-УБД від 17.05.2021 року.

Із наданих матеріалів встановлено, що клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність надійшли на адресу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 14.12.2020 року, що підтверджується належним чином засвідченими копіями відповідних клопотань, які наявні в матеріалах справи /том 2 а.с. 245, 247, 249, 250/.

30.03.2021 року позивачі через свого представника звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га для кожного окремо на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області /том 1 а.с. 46-49/.

На час звернення позивачів із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та на час застосування принципу мовчазної згоди була чинною і діяла стаття 118 ЗК України в редакції до 27.05.2021 року, яка передбачала право та можливість розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за відсутності наданого дозволу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області на протязі місяця з дати отримання клопотань позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якого з рішень передбачених положеннями статтею 118 ЗК України не прийняло, позивачі на законних підставах застосували принцип мовчазної згоди.

Однак, факт прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказів №699-УБД, №2-1361/15-21-СГ, №701-УБД, №700-УБД від 17.05.2021 року не може ставити під сумнів правомірність дій позивачів щодо застосування принципу мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки такі накази прийняті суб`єктом владних повноважень більше ніж через місяць після отримання клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Досліджуючи питання щодо розташування на спірних земельних ділянках об`єкта культурної спадщини, зокрема пам`ятки археології: поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е., суд зазначає, що 07.05.2024 року представником Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації подано лист щодо виконання ухвали суду до якого долучено перелік пам`яток археології, що підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток на території Агрономічної сільської ради.

13.06.2024 року до суду надійшов лист Міністерства культури та інформаційної політики України №06/15/4954-24 від 31.05.2024 року у якому наведено перелік об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Агрономічної сільської ради.

Із змісту листа Міністерства культури та інформаційної політики України №06/15/4954-24 від 31.05.2024 року та листа щодо виконання ухвали суду Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації вбачається, що на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області відсутня така пам`ятка археології, як поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

З метою забезпечення прав учасників справи, судом надіслано копію листа Міністерства культури та інформаційної політики України №06/15/4954-24 від 31.05.2024 року та листа щодо виконання ухвали суду Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації із доданими до них матеріалами відповідачу, надавши йому строк для надання пояснень щодо обставин справи, з урахуванням змісту вказаних листів.

Відповідач з посиланням на норми законодавства вказав, що надана інформація у листі Міністерства культури та інформаційної політики України №06/15/4954-24 від 31.05.2024 року та листі щодо виконання ухвали суду Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації не є такими, що спростовують відсутність земель історико-культурного призначення на території с. Агрономічне.

Будь-яких доказів знаходження на спірних земельних ділянках пам`ятки археології - поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е. суду не надано.

Відтак, відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили, що бажані для позивачів земельні ділянки розміщені у зоні земель історико-культурного призначення, а саме пам`ятки археології - поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

В матеріалах справи міститься лист завідувача сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації №2708/02-20 від 17.05.2017 року яким повідомлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 24,60 га, що відводиться в постійне користування Вінницькому національному аграрному університету знаходиться пам`ятка археології - поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

Листом завідувача сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації №43/02-25 від 09.01.2020 року повідомлено, що на території Агрономічної сільської ради на державний облік занесено одну пам`ятку культурної спадщини за видом історії - Братська могила воїнів радянської армії 1941 року.

Зазначено, що інших об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, списків (переліків) пам`яток місцевого значення, у відповідності до законодавчих актів, які були прийняті до вступу дії Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 року №1805-III, а також переліків щойно виявлених пам`яток не занесено.

Також, в матеріалах справи наявні листи завідувача сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації №5834/02-20, №5833/02-20, №5831/02-20, №5832/02-20 від 18.12.2020 року скеровані позивачам у справі у яких зазначено, що на земельні ділянці кадастрове зонування №0520680200:01:007 пам`ятки культурної спадщини та землі історико-культурного призначення відсутні.

Для з`ясування вказаних розбіжностей судом зобов`язано Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації надати письмові пояснення щодо обставин походження та наявності розбіжностей (суперечності) інформації у листах завідувача сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації М. Потупчик №2708/02-20 від 17.05.2017 року, №43/02-25 від 09.01.2020 року та №5834/02-20, №5833/02-20, №5831/02-20, №5832/02-20 від 18.12.2020 року.

Однак, Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації вказало, що відповідно до протоколу обшуку від 03 червня 2022 року слідчого четвертого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань Чорноблавського Олександра Михайловича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021020000000231 від 04.06.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області Гриневича В.С. за № 127/9065/22 від 04.05.2022 року, листи від 18.12.2020 року №5831/02-20, №5832/02- 20, №5833/02-20, №5834/02-20 вилучено.

Відповідно до протоколу обшуку від 15 лютого 2023 року детектива Національного антикорупційного бюро України П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до реєстру досудових розслідувань за №52021000000000570 від 06.12.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Сікори К.О. у справі № 991/984/23 від 06.02.2023 року, лист Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації від 09.01.2020 року № 43/02-25 також вилучено.

Лист Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації від 17.05.2017 року № 2708/02-20 Управління надати немає можливості, так як під час реорганізації, у 2021 році, Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, котре на той час виконувало функції органу охоронної спадщини, до Управління, як його правонаступника в частині виконання функцій органу охорони культурної спадщини, вказаний лист не передало.

Одночасно повідомлено, що начальник відділу охорони культурної спадщини Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації М. Потупчик, який на той час готував відповідні листи працюючи в Управлінні культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації наразі проходить службу в Збройних Силах України.

Враховуючи вказані обставини, Управління немає можливості надати письмові пояснення щодо обставин походження та наявності розбіжностей (суперечності інформації) у вищезазначених листах.

Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації надано перелік пам`яток археології, що підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток на території Агрономічної сільської ради, де не значиться пам`ятка археології - поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

З листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому №3607/14-01-04/22 від 22.02.2022 року вбачається, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021020000000231 від 04.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.05.2016 Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації надіслало листа №2826/02-25 від 15.05.2016 за підписом завідувача сектору охорони культурної спадщини Вінницької ОДА М. Потучика про те, що на території Агрономічної сільської ради є пам`ятка археології, а саме поселення Скіфської культури 7-6 століття до нашої ери, та останнім долучено до вказаного листа документ - план розташування пам`ятки археологічної спадщини Скіфської культури 7-6 століття до нашої ери с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області на якому чітко зазначено та виділено частину земельної ділянки.

06.06.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 виготовлено проект землеустрою щодо виділення у власність земельних ділянок, як земель сільськогосподарського призначення громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На засіданні земельної комісії Агрономічної сільської ради виявлено, що в матеріалах проектної документації ФОП ОСОБА_6 міститься 4 оригінала листа №5834/02-02, №58333/02-02, №5831/02-02, №5832/02-02 від 18.12.2020 року з мокрою печаткою за підписом завідувача сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА М. Потупчика, про те що на даних земельних ділянках пам`ятки культурної спадщини та землі історико-культурного призначення відсутні.

Зазначені факти були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021020000000231 від 04.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

09.07.2023 року слідчим четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому винесено постанову про закриття кримінального провадження №42021020000000231 від 04.06.2021 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

У вказаній постанові зазначено, що за результатами досудового розслідування із кримінального провадження 26.07.2022 року виділено та направлено до суду матеріали за підозрою завідувача сектору охорони культурної спадщини Вінницької обласної державної адміністрації Потупчика М. за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. На даний час судовий розгляд справи зупинено, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_7 на службі в Збройних Силах України.

Частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Однак, відповідачем до суду так і не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що бажані для позивачів земельні ділянки розміщені у зоні земель історико-культурного призначення, а саме пам`ятки археології - поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

На виконання вимог ухвал суду про витребування доказів, Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації і Міністерством культури та інформаційної політики України надано перелік пам`яток культурної спадщини, що знаходяться на території Агрономічної сільської ради, серед яких відсутня така пам`ятка археології, як поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е.

Отже, оскаржувані рішення 11 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про відмову позивачам в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Стосовно наявності підстав для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати позивачам у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2,00 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, суд виходить із наступного.

Зобов`язання затвердити проект щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Частиною 8 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Доказів, що спірні земельні ділянки знаходяться у зоні земель історико-культурного призначення, а саме пам`ятки археології - поселення скіфської культури VII-VI ст. до н.е. відповідачем не наведено та судом не здобуто в ході розгляду даної справи.

Згідно висновку експерта державної експертизи про розгляд документації із землеустрою проект землеустрою погоджений без зауважень /том 1 а.с. 120/.

Враховуючи те, що судом встановлено виконання усіх умов, визначених законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, з огляду на відсутність передбачених законом підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, та поведінку відповідача, яка в даному випадку, свідчить про створення штучних перешкод в реалізації конституційних прав фізичних осіб на землю, суд вважає, що відповідача слід зобов`язати прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Проте, зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства забезпечить ефективний судовий захист порушених прав позивачів та призведе до реального їх відновлення.

Однак, інший спосіб судового захисту неможливо застосувати, так як ним не буде забезпечено ефективне відновлення порушених прав позивачів та не виключається повторність звернень позивачів за захистом до суду з питань реалізації права на землю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.