Постанова

від 08.01.2025 по справі 460/8470/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8470/23 пров. № А/857/15608/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Ільчишин Н. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 460/8470/23 (головуючий суддя Махаринець Д. Є., м. Рівне) за позовом Приватного підприємства «Теплогазбуд» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2023 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Приватного підприємства «Теплогазбуд» до Головного управління ДПС у Рівненській області (відповідач - 1), Державної податкової служби України (відповідач - 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8359157/32300672 від 01.03.2023 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством «Теплогазбуд» податкову накладну №13 від 21.11.2022 днем її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що незважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних, таку не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної, необхідність його скасування та для відновлення порушених прав позивача зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну, складену позивачем.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8359157/32300672 від 01.03.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 21.11.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану Приватним підприємством «Теплогазбуд» №13 від 21.11.2022 датою її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Приватного підприємства «Теплогазбуд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. Стягнуто на користь Приватного підприємства «Теплогазбуд» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Головним управлінням ДПС у Рівненській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивачем не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Отже, у Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу вказано, що вартість такої допомоги завищена, неспівмірна зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Крім того, заявлено клопотання про стягнення з відповідача -1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що Приватне підприємство «Теплогазбуд» (код ЄДРПОУ 32300672) зареєстроване як юридична особа 23.01.2003, номер запису 16081200000005342.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області і зареєстрований як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 323006717166.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між Приватним підприємством «Теплогазбуд», як продавцем, та Приватним акціонерним товариством «Рокитнівський скляний завод», як покупцем, укладено договір №996 від 23.03.2020 (далі - Договір), предметом якого є поставка (продаж) у власність покупця щебня вапнякового для скляної промисловості фракції 5-20 мм (пункт 1.1. Договору).

15.04.2020 сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1, якою пункт 1.1. Договору викладено в новій редакції, за якою предметом поставки є щебінь фракції 5-20 мм та/або фракції 20-50 мм, при цьому у пункті 5.1.1. Договору Сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом семи календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з п.3.3. Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах поставки DAP Рокитне, склад Покупця (вантажоодержувача).

21.11.2022 на виконання умов Договору ПП «Теплогазбуд» здійснило продаж для ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» вапнякового щебню за видатковою накладною №РН-0000066 в кількості 24,42 т загальною вартістю 23199 грн., в т.ч. ПДВ 3866,50 грн. Товар було доставлено до місцезнаходження покупця за адресою смт. Рокитне Рівненської області залученим позивачем перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Транс Плюс» (код ЄДРПОУ 44184537) на підставі договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №26/04/2022 від 26.04.2022, що оформлено товарно-транспортною накладною №18339 від 21.11.2022 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №428 від 21.11.2022.

Розрахунки між сторонами підтверджуються банківською випискою по рахунку за листопад 2022 року.

Позивачем було складено та направлено до ЄРПН податкову накладну №13 від 21.11.2022 р. на загальну суму 23199 грн., з якої ПДВ 3866,50 грн.

12.12.2022 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9265558000 про те, що документ збережено, але реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

24.02.2023 позивачем було надано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів в кількості 94 додатків на підтвердження факту постачання ним товару для ПрАТ «Рокитнівський скляний завод».

01.03.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8359157/32300672 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У графі «Додаткова інформація» вказаного рішення контролюючим органом зазначено, що позивачем не надано оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення господарської операції.

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 07.03.2023, шляхом подання скарги №9042567089 до Державної податкової служби України, до якої було долучено 22 додатки, серед яких журнали-ордери і відомості по рахунку 361: розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.10.22 22.02.23 та по рахунку 631: розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.10.22 22.02.23.

За результатними розгляду скарги прийнято рішення від 14.03.2023 №25853/32300672/2 яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржене рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 року № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.

Вказана накладна була доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, проте відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію зупинено. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд у справі №160/18840/22 дійшов висновку, про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Натомість, отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містить загальну пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. Контролюючим органом пропозиція надання документів викладена без конкретизації їх переліку та водночас не містить інформації які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, отриманій позивачем, не зазначено чіткого переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної та інформації яку належить висвітлити позивачу на спростування сумнівів у контролюючого органу, що у свою чергу поставило позивача у стан правової невизначеності та позбавило можливості надати необхідний для реєстрації податкової накладної (в розумінні відповідачів) пакет документів. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

З матеріалів справи убачається, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено спірну податкову накладну, зокрема: договір №996 від 23.03.2020 та додаткові угоди до нього, видаткову накладну №РН-0000066 від 21.11.2022, товарно-транспортну накладну №18339 від 21.11.2022, заключну виписку за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 по банківському рахунку позивача, акт звірки взаємних розрахунків з ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» за період 01.10.2022-10.02.2023, договір №23/03/2020-1 від 23.03.2020 зі специфікаціями, укладений з ПрАТ «Тернопільський кар`єр», видаткову накладну №8910 від 21.11.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 2022р. позивача з ПрАТ «Тернопільський кар`єр» за договором №23/03/2020-1 від 23.03.2020, податкову накладну №410 від 18.11.2022, складену постачальником товару, квитанцію №9289907730 про реєстрацію в ЄРПН та податкову накладну №191 від 15.11.2022, складену постачальником товару, квитанцію №9289918675 про реєстрацію в ЄРПН, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №26/04/2022 від 26.04.2022, укладений між позивачем та ТОВ «Трак Транс Плюс», акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №428 від 21.11.2022, платіжну інструкцію №1282 від 25.11.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2022 17.01.2023 між позивачем та ТОВ «Трак Транс Плюс».

Колегія суддів зазначає, що подані позивачем первинні документи дозволяють ідентифікувати здійснені операції, період, сторін та суму податкових зобов`язань.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

В оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено, якими мотивами керувався контролюючий орган, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію, можлива виключно за умови наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої платником податку інформації, протилежне вказує на протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що оцінка реальності здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством.

Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20 та від 06 лютого 2024 року по справі № 320/13271/20.

У постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, Верховний Суд вказав, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Податкова накладна №13 від 21.11.2022 була складена у зв`язку із настанням першої події - відвантаженням товару позивачем його покупцю згідно видаткової накладної №РН-0000066 від 21.11.2022, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження такої господарської операції.

Позивачем були надані не лише документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення поставки, але і документи, що підтверджують джерело походження та реальність придбання позивачем товару, що був ним проданий для ПрАТ «Рокитнівський скляний завод». Крім того, з поданих позивачем контролюючому органу документів вбачається, що податкова накладна по операції з реалізації позивачу щебню його постачальником відповідно до вимог податкового законодавства була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрему увагу суд звертає на факт подання позивачем разом з поясненнями актів звірок з ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» (покупцем товару), ПрАТ «Тернопільський кар`єр» (первісним постачальником товару для позивача), ТОВ «Трак Транс Плюс» (залученим перевізником товару).

Мотивування оскаржуваного рішення ненаданням позивачем актів звірок (які як вбачається з матеріалів справи були надані податковому органу) та/або оборотно-сальдових відомостей є неприйнятним, оскільки вказані документи не відносяться до первинних документів, як про це зазначено у оскаржуваному рішенні №8359157/32300672 від 01.03.2023, при цьому всі визначені законодавством первинні та договірні документи були надані позивачем в повному обсязі як на підтвердження самої операції щодо якої було складено спірну податкову накладну, так і на підтвердження джерела походження товару.

З аналізу поданих позивачем разом зі скаргою на адресу ДПС України документів вбачається, що позивачем було надано податковому органу як документи, які стосувалися господарської операції у зв`язку із якою було складено спірну податкову накладну, так і оборотно-сальдові відомості, зокрема журнал-ордер і відомості по рахунку 361: розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.10.22 22.02.23 та журнали-ордери і відомість по рахунку 631: розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.10.22 22.02.23, про які було вказано у рішенні відповідача-1 №8359157/32300672 від 01.03.2023, але вони були залишені відповідачем-2 поза увагою.

Окрім того, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували обставини настання першої події за господарськими операціями за обумовленою податковою накладною. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірної податкової накладної судом не встановлено.

Щодо доводів апелянта в частині стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Стороною позивача надано суду першої інстанції копію договору про надання правової допомоги від 24.03.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина», проміжний звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 03.05.2023, рахунок від 02.05.2023.

Згідно п.1.1. договору про надання правової допомоги від 24.03.2023, його предметом є обов`язок адвоката надати правничу допомогу стосовно представництва інтересів в суді в даній справі. Вартість правничої допомоги складається з гонорару і відповідно до пункту 3.1. договору про надання правової допомоги від 24.03.2023 становить 4000 грн.

Судом першої інстанції було стягнуто з відповідачів на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу. Підстави для подальшого зменшення суми витрат на правничу допомогу відсутні.

Щодо заявленого у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про стягнення з відповідача -1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, слід зазначити наступне.

Стороною позивача надано суду апеляційної інстанції проміжний звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 23.08.2024, рахунок від 23.08.2024 на суму 2000 грн. та ордер на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Вказані документи складено на підставі договору про надання правової допомоги від 24.03.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина».

Враховуючи, що апеляційну скаргу відповідача 1 залишено без задоволення, клопотання про стягнення з апелянта витрат на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 1 на користь позивача 1500 грн. з врахуванням принципу співмірності.

Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким задоволено позовні вимоги, слід залишити без змін.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 460/8470/23 залишити без змін.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Теплогазбуд» (вул. М. Чурай, буд. 9,м. Рівне, Рівненська область, 33025, ЄДРПОУ 32300672) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ 44070166) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Н. В. Ільчишин