Ухвала

від 08.01.2025 по справі 179/1926/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1926/24

провадження № 2/179/114/25

У Х В А Л А

08 січня 2025 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.

за участю: секретаря судового засідання Хорольської І.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Щока Валентина Олександрівна, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Ухвалою від 18.10.2024 по справі відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче засідання, та витребувана копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5

25.11.2024 представником відповідача адвокатом Бардаченком М.А. подано письмове клопотання про передачу справи за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за правилами ст.27 ЦПК України, тобто за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_4 .

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Представник позивача - адвокат Салтисюк Ю.В. заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є визнання факту батьківства з метою подальшої реалізації прав на спадкування після смерті ОСОБА_5 . Враховуючи, що до складу спадщини входить нерухоме майно, тому у даному випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені ст.30 ЦПК України щодо розгляду справ за місцем знаходження майна або його основної частини.

Представники третіх осіб у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У статі 28 ЦПК України наведений перелік позовів, у яких підсудність визначається за вибором позивача.

Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.

Так, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, спір між сторонами не стосується нерухомого майна, оскільки предметом позову є встановлення факту батьківства, інших вимог позивачка не заявляє. Отже, предмет позову безпосередньо не стосується прав та обов`язків сторін, які виникають з приводу нерухомого майна.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що при визначенні підсудності даної справи необхідно виходити з положеньст.27 ЦПК Українипро підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто поза межами територіальної юрисдикції (підсудності) Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Таким чином, дана справа не підсудна Магдалинівському районному суду Дніпропетровської області, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).

За наведених обставин, враховуючи, що спір між сторонами не стосується нерухомого майна та в даному випадку відсутні підстави для застосування правил виключної підсудності, передбачених ст.30 ЦПК України, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Дніпропетровського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за місцезнаходженням відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Бардаченка Дмитра Володимировича задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Щока Валентина Олександрівна, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерство оборони України,передати нарозгляд запідсудністюдо Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Ю. Кравченко