Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5346/24
Провадження №: 2/332/2480/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В, за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Новікова І.О.,
представника відповідача Салати Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Новіков І.О., 17.09.2024 звернулася з вищезазначеним позовом про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії. В позові зазначено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Кімната є комунальною власністю, належить територіальній громаді м. Запоріжжя, не приватизована. За адресою кімнати ніхто, крім позивача, не зареєстрований. На ім`я позивача 23.05.2024 був виданий ордер на жилу площу в гуртожитку № 12, серія «Г», а саме, на кімнату № 81 . У вказаній кімнаті позивач по справі зареєструвалася 07.12.2002 та зареєстрована по теперішній час. Зазначена кімната складається з однієї кімнати житловою/загальною площею 16,4/28,8 кв. м. Відповідальним квартиронаймачем є позивач по справі. Іншого житла та нерухомості у власності ОСОБА_1 немає. Для реалізації права на приватизацію свого житла ОСОБА_1 у серпні 2024 року звернулася до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району. Листом від 15.08.2024 № П-753-3-954 позивачу було відмовлено у зверненні та повернуто подані документи у зв`язку із ненаданням довідок про реєстрацію місця проживання особи в період з 01.01.1993 по 07.12.2002 та довідки щодо невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду. Позивач вважає відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району незаконною, просить зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_1 документи і прийняти рішення щодо приватизації кімнати АДРЕСА_1 , за відсутності довідок про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період часу з 01.01.1993 по 07.12.2002 та довідки про невикористання права на приватизацію ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя суду від 20.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків у судове засідання.
У судовому засіданні 23.12.2024 свідок ОСОБА_2 пояснила, що є рідною сестрою позивачки. До 2002 року ОСОБА_1 проживала за адресою їхніх батьків, у с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області у приватному будинку. У 2002 році ОСОБА_1 переїхала до м. Запоріжжя отримувати професію, оселилася в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживає до цього часу. Як відомо свідку, ОСОБА_3 не має іншого житла, у приватизації раніше участі не брала.
Допитана в якості свідка позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що народилася у с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області, проживала до 2002 року за своїми батьками за адресою: АДРЕСА_4 , у будинку, який належить її батьку ОСОБА_4 . У 2002 році ОСОБА_1 переїхала до Запоріжжя навчатися, отримала кімнату АДРЕСА_1 , в якій проживає і по цей час. Іншого житла не має, участі у приватизації не брала ніколи.
У судовому засіданні 23.12.2024 представник позивача та позивач позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача Салата Н.П. у судовому засіданні не заперечувала у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу та свідка, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В силу частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, і більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Відповідно до ст.ст. 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.
Згідно з ч. 3 ст. 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до п.п. 17, 18, 20 Положень про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 N 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації. Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копія документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 р.) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
Відповідно до п. 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 26.12.2009 № 396, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 народилася у с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області. У 1999 році позивач закінчила загальноосвітню школу І-ІІІ ступені села Новомихайлівки Чернігівського району Запорізької області (а.с. 24).
Згідно зі свідоцтвом про право особистої власності на будинок батьку позивача ОСОБА_4 належить будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Позивачка ОСОБА_1 проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу виданий ордер на жилу площу в гуртожитку № 12, серія «Г» (а.с. 11). Згідно з технічним паспортом на житлову кімнату від 04.07.2024 житлова площа кімнати становить 18,3 кв.м (а.с. 19-22). З договору найму житлового приміщення від 06.08.2024 № 42150773/577, укладеного позивачем з Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, вбачається, що житлова площа кімнати 16,40 кв.м, загальна - 27,79 кв. м, відповідальним квартиронаймачем є позивач (а.с. 12). Кімната не приватизована.
Згідно з копією особового рахунку № НОМЕР_2 рахунок відкритий на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальна кількість осіб, на яких нараховуються витрати: 1 особа (а.с. 10).
Позивач ОСОБА_1 у власності не має іншого житла, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.07.2024 № 387689098 (а.с. 16).
Позивач звернулася до відділу приватизації житла районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району із заявою про приватизацію зазначеної вище квартири.
Однак, відповідач листом від 15.08.2024 № П-753-3-954 відмовив у зверненні та повернув подані документи у зв`язку із ненаданням довідок про реєстрацію місця проживання особи в період з 01.01.1993 по 07.12.2002 та довідки щодо невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Як вбачається з відповіді Департамента адміністративних послуг від 08.07.2004 № 06.4-12/02/312 (а.с. 14), ОСОБА_1 була зареєстрована:
з 07.12.2002 по 20.04.2017 за адресою: АДРЕСА_1 ;
з 20.04.2017 по 06.12.2017 за адресою: АДРЕСА_1 ;
з 06.12.2017 по 07.06.2024 за адресою: АДРЕСА_7 .
Судом встановлено, що різні адреси місця проживання позивача пояснюються проведення інвентаризації гуртожитку у відповіді періоди.
Листом від 09.09.2024 № 107.357-23/943 AT «Державний ощадний банк України» повідомив, що банк наразі не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцем проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в територіальних громадах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях і відсутності доступу до списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів, та журналів відкриття приватизаційних депозитних рахунків (а.с. 17).
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 територія с. Новомихайлівки Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області є територією України, що тимчасово окупована російською федерацією.
Отже, суд констатує, що внаслідок тимчасової окупації населеного пункту, де ОСОБА_1 проживала раніше (с. Новомихайлівка Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області), довідка про невикористання житлових чеків для приватизації державного фонду не може бути надана в пакеті документів на приватизацію житла.
Зі свідчень ОСОБА_1 , допитаної в якості свідка по справі, показань свідка ОСОБА_2 , довідки Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради встановлено, що позивач з 01.01.1993 року по 07.12.2002 року не була ніде зареєстрована, раніше ніколи не приватизувала іншого житла, однак, позбавлена можливості підтвердити це відповідною довідкою за вказаний період часу.
Відсутність відомостей про реєстрацію позивача та відсутність довідки щодо невикористання житлових чеків для приватизації державного фону в певний період часу позбавляє позивача реалізувати своє право на приватизацію вищезазначеної кімнати. Так, згідно з ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Отже, саме на суд покладений обов`язок щодо розв`язання спірних питань, які виникають у процесі приватизації громадянами квартир державного житлового фонду.
Відповідно суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 не використала право на безкоштовну приватизацію житла, передбачену нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»
Крім того, матеріалами справи встановлено, що іншого житла позивач не має, що свідчить про те, що він має достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначене житлове приміщення є в цілому його «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція).
Дослідивши структуру позову, сформовану позивачем у залежності від кваліфікації правовідносин (визначення матеріального та процесуального закону, які повинні застосовуватися), предмет доказування, зміст/предмет позову, визначений указівкою позивачів на спосіб судового захисту, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не суперечить положенням ст. 16 ЦК України та є «ефективним» у розумінні ст. 13 Конвенції, оскільки забезпечує поновлення порушеного права і одержання особами бажаного результату.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Суд також враховує, що у позивача є в наявності всі інші документи, які повинні бути надані для здійснення приватизації кімнати у гуртожитку відповідно до п.п. 17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за № 109/17404, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_1 документи і прийняти рішення щодо приватизації кімнати АДРЕСА_1 , за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період проживання з 01.01.1993 по 07.12.2002 та довідки щодо невикористання житлових чеків для приватизації державного фонду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.
Повне судове рішення складено 02 січня 2025 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, код ЄДРПОУ: 37573534.
Суддя У. В. Блажко
Суд | Заводський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124292052 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Блажко У. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні