Рішення

від 09.01.2025 по справі 439/2279/24

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/2279/24

Провадження № 2-о/439/22/25

09 січня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретаря судового засідання Полінчук С.-Е. А.,

заявник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заболотцівська сільська рада Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі заявленими вимогами, в яких просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту посвідченого Заболотцівською сільською радою Бродівського району Львівської області 19.03.1996 року зареєстрованого в реєстрі за №45 від імені ОСОБА_3 .

Заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (рідна тітка заявника), яка за життя 19.03.1996 року в Заболотцівській сільській раді Бродівського району Львівської області склала та посвідчила заповіт зареєстрований в реєстрі №45, яким все майно заповіла заявнику ОСОБА_1 .. Однак при складанні та посвідченні заповіту була допущена помилка, так в заповіті прізвище заповідача записано неправильно, як « ОСОБА_4 », що не збігається із записом її прізвища в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 виданого Заболотцівською сільською радою, де зазначено прізвище, як « ОСОБА_5 », як має бути насправді. Окрім цього, в державних актах на право власності на земельні ділянки серії ЯД №505215 та серії ЯД №531231 виданих 14.09.2009 року Бродівською райдержадміністрацією прізвище його тітки вказано правильно, як « ОСОБА_5 ». Крім цього, стверджує, що факт помилки підтверджується довідкою Ясенівської сільської ради від 19.02.2018 року №355. Заявник зазначає, що вищезазначена помилка перешкоджає йому, як спадкоємцю оформити спадкування майна, що належить спадкодавцю ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 30 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків. Ухвалою судді від 15 листопада 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судове засідання у справі призначено на 12 грудня 2024 року о 14 годині 00 хвилин. У зв`язку із зайнятістю судді в інфому судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 09 січня 2025 року.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Заболотцівської сільської ради М.Дискант в судовому засіданні не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про місце, дату та час проведення судового засідання. Однак 02 січня 2025 року від представника Заболотцівської сільської ради надійшла заява, в якій просять розгляд справи проводити без участі заінтересованої особи, а також постановити рішення про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд доходить до такого висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії заповіту від 19.03.1996 року ОСОБА_3 заповіла все своє майно племінникові ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.08. 2014 року.

Судом встановлено, що згідно довідки виданої виконкомом Ясенівської сільської ради ОСОБА_2 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в АДРЕСА_1 та разом з нею проживав племінник ОСОБА_6 .

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки в с. Лучківці, площею 0.2287 га, що на території Ясенівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯД №531231 від 14.09.2009 року та земельної ділянки в с. Лучківці, площею 1.0149 га, що на території Ясенівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯД №505215 від 14.09.2009 року.

З досліджених судом копій документів, долучених до заяви вбачається, що у свідоцтві про смерть прізвище, ім`я та по-батькові померлої значиться як ОСОБА_2 , у державних актах на право власності на земельну ділянку померла значиться як ОСОБА_2 , у довідці виданої виконкомом Ясенівської сільської ради померла значиться як ОСОБА_2 , а у заповіті померла значиться ОСОБА_3 .

У частині першійстатті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК Україн передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений устатті 315ЦПК України і не є вичерпним.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі доказів, судом встановлено, що існує невідповідність між заповітом в якому спадкодавцем є ОСОБА_3 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 01 серпня 2014 року. Державні акти на право власності на земельну ділянку Серії ЯД №531231 та земельну ділянку серії ЯД №505215 від 14.09.2014 видано на ім`я ОСОБА_2 ; довідка виконкому Ясенівської сільської ради про місце проживання засвідчує про місце проживання спадкодавця до дня смерті ОСОБА_2 .

Досліджені судом письмові докази не дають підстав для розумного сумніву у належності ОСОБА_2 вказаних правовстановлюючих документів, ці документи стосуються однієї і тієї ж особи, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала до смерті в АДРЕСА_1 .

Заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності правовстановлюючих документів ОСОБА_2 .

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови ПленумуВерховногоСуду України№5від 31.03.1995року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народженняабо в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту належності ОСОБА_2 правовстановлюючих документів, залежить виникнення майнових прав на спадкове майно після її смерті у спадкоємця ОСОБА_1 .

Метою встановлення даних факту є необхідність реалізації заявником права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що встановлення даних фактів необхідно заявниці для оформлення документів про прийняття спадщини за заповітом, авказані у заяві обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, відтак суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями4,12,13,81,293,294,315-319,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заболотцівська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту посвідченого Заболотцівською сільською радою Золочівського (Бродівського) району Львівської області 19.30.1996 року зареєстрованого в реєстрі за №45 від імені ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Заболотцівська сільська рада Львівської області, місцезнаходження: 80630, Львівська область, Золочівський район, село Заболотці, вулиця Шевченка, будинок 12, ЄРДПОУ:04372537.

Повний текст рішення суду складено та підписано 09 січня 2024 року.

Суддя Т.Л. Войтюк