Вирок

від 09.01.2025 по справі 550/470/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/470/24

Провадження №1-кп/550/9/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12024170450000270 від 19.04.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перший Лиман, Решетилівський район, Полтавська область, українця, громадянина України, не одруженого, із професійно-технічною освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1 за ч.4 ст.185 КК України

ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента № 757/2022 від 07.11.2022), з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб (Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023), з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно (Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023), з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (Указом Президента № 451/2023 від 17.08.2023), вчинив крадіжки при наступних обставинах.

Так, на початку вересня місяця 2023 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу магазину в с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область, познайомився з місцевим жителем ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), який працював в ТОВ «Ізюмське звірогосподарство». У ході розмови останній запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку електродвигунів з території вказаного товариства на що останній погодився.

У третій декаді вересня 2023 року, точної дати не встановлено, у вечірній час, ОСОБА_3 , вступивши в попередню злочинну змову із ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної мети, а саме викрадення чужого майна, вирішив викрасти електродвигуни з території ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за адресою: вул. Озерна, 16, с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), в третій декаді вересня 2023 року у вечірній час, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на автомобілі ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 за вказівками ОСОБА_6 (особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) приїхав до території ТОВ «Ізюмське звірогосподарство». Переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через отвір в паркані з сітки - рабиці, зайшов на територію ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за вищевказаною адресою, та у подальшому, разом з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), шляхом вільного доступу, з рампи будівлі холодильника таємно викрав 2 електродвигуни «АИР» асинхронні потужністю 5,5 кВт тип 112М4УЗ, 1500 об/хв, вартість яких згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 5433,33 гривень за штуку, які з ОСОБА_6 виніс за територію товариства та завантажив до багажного відділення автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 .

Викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» матеріальну шкоду на загальну суму 10 866,66 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна - крадіжці, вчиненій за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.

Епізод 2 за ч.4 ст.185 КК України

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , в середині жовтня 2023 року, точної дати не встановлено, вступивши в попередню злочинну змову із ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної мети, а саме викрадення чужого майна, знову вирішив викрасти електродвигуни з території ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за адресою: вул. Озерна, 16, с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) в середині жовтня 2023 року у вечірній час, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на автомобілі «ВАЗ 21093» р.н. НОМЕР_1 приїхав до території ТОВ «Ізюмське звірогосподарство».

Переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через отвір в паркані з сітки -рабиці, зайшов на територію ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за вищевказаною адресою, та у подальшому разом з ОСОБА_6 , через дверний проєм, проник до складського приміщення будівлі холодильника, звідки таємно викрав електродвигун «АИР» асинхронний потужністю 5,5 кВт тип 112М4УЗ, 1500 об/хв, вартість якого згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 5433,33 гривень та електродвигун «АИР», потужність 2,2 кВт, тип 4АМ 80 В2, 3000 об/хв, вартість якого згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 4000,00 гривень, які з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) виніс за територію товариства через отвір в паркані з сітки - рабиці та завантажив до багажного відділення автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 .

Викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) розпорядилися на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» матеріальну шкоду на загальну суму 9 433,33 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна - крадіжці, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення крадіжки повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану.

Епізод 3 за ч.4 ст.185 КК України

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , 05.11.2023, вступивши в попередню злочинну змову із ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної мети, а саме викрадення чужого майна, знову вирішив викрасти майно з території ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за адресою: вул. Озерна, 16, с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) 05.11.2023, близько 19.00 години, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через отвір в паркані з сітки-рабиці, зайшов на територію ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за вищевказаною адресою.

У подальшому, разом з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), шляхом відчинення незамкнених воріт, проник до приміщення гаражу, звідки викрав причіп марки ПР причіп-легковий-В сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , модель ЛЕВ 183131, 2011 року випуску, повна маса 750 кг, вартість якого, згідно висновку експерта № 677 від 21.02.2024 становить 4887,67 гривень та акумуляторний обприскувач «ZirkaOA-516» вартість якого, згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 740,25гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), шляхом відчинення незамкнених вхідних дверей, проник до приміщення гуртожитку товариства, де на 2-му поверсі таємно викрав водонагрівач (бойлер) «ASTON» білого кольору об`ємом 80 л потужністю 1500 Вт, вартість якого, згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 2275,00гривень.

Вищевказані викрадені речі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) завантажив до вказаного легкового причепу після чого, відчинивши ворота підприємства зсередини, заїхав на територію товариства автомобілем ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , приєднав причеп до автомобіля та підігнав його до рампи будівлі холодильника.

У подальшому, через дверний проєм, ОСОБА_3 проник до складського приміщення будівлі холодильника з якого викрав електродвигун «АИР», потужність 7,5 кВт, тип 132 S4, 1500 об/хв, вартість якого, згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 6725,00гривень та електродвигун «АИР», потужність 11 кВт, тип 132 М4, 1500 об/хв вартість якого згідно висновку експерта № 641 від 19.02.2024 становить 10900,00гривень, які з ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) завантажив з рампи до причепу, та на автомобілі з приєднаним до нього причепом завантаженим викраденим майном, покинув територію товариства.

Викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) розпорядилися на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» матеріальну шкоду на загальну суму 25 527,92 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна - крадіжці, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення крадіжки повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану.

Представник потерпілої юридичної особи та потерпіла в судове засідання не з`явилися направив письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та призначення покарання на розсуд суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно у третій декаді вересня 2023 року, у вечірній час, він за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на автомобілі ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 за вказівками ОСОБА_6 приїхав до території ТОВ «Ізюмське звірогосподарство». Далі, через отвір в паркані з сітки-рабиці, зайшов на територію та з рампи будівлі холодильника таємно викрав 2 електродвигуни «АИР», які з ОСОБА_6 виніс за територію товариства та завантажив до багажного відділення автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 .

Також зазначив, що в середині жовтня 2023 року у вечірній час, він через отвір в паркані з сітки -рабиці, зайшов на територію ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», що знаходиться за вищевказаною адресою, та у подальшому разом з ОСОБА_6 , через дверний проєм, проник до складського приміщення будівлі холодильника, звідки таємно викрав два електродвигуни «АИР» які з ОСОБА_6 виніс за територію товариства через отвір в паркані з сітки - рабиці та завантажив до багажного відділення автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 .

Також вказав, що 05.11.2023, близько 19.00 години, він разом з ОСОБА_6 , шляхом відчинення незамкнених воріт, проник до приміщення гаражу, звідки викрав причіп марки ПР причіп-легковий-В сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та акумуляторний обприскувач «ZirkaOA-516» Також ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_6 , шляхом відчинення незамкнених вхідних дверей, проник до приміщення гуртожитку товариства, де на 2-му поверсі таємно викрав водонагрівач (бойлер) «ASTON» білого кольору. Вищевказані викрадені речі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 завантажив до вказаного легкового причепу після чого, відчинивши ворота підприємства зсередини, заїхав на територію товариства автомобілем ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , приєднав причеп до автомобіля та підігнав його до рампи будівлі холодильника.

У подальшому, через дверний проєм, ОСОБА_3 проник до складського приміщення будівлі холодильника, з якого викрав два електродвигуни «АИР», які з ОСОБА_6 завантажив з рампи до причепу, та на автомобілі з приєднаним до нього причепом завантаженим викраденим майном, покинув територію товариства. У скоєному розкаявся.

Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування по першому епізоду: за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану; по другому епізоду: за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану; по третьому епізоду: за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній за місцем мешкання характеризується позитивно, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, хоча проходив лікування у психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість, військовозобов`язаний, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити останнього від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Обвинувачений та його захисник погодились із покаранням запропонованим прокурором.

Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та перебування на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, не встановлено.

Враховуючи, ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність претензій з боку потерпілої особи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. При цьому застосувавши до ОСОБА_3 ст.ст.75,76 КК України, шляхом звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1(один) рік, і покладання на останнього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Саме такий вид покарання дозволить усвідомити обвинуваченому його негативну поведінку по відношенню до суспільства.

Крім того, представником потерпілої юридичної особи заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 37924,99 грн., який останній визнав у повному обсязі.

В обґрунтування цивільного позову потерпілий зазначив, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення йому завдано матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Розглянувши вищевказаний цивільний позов, заслухавши думку учасників, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

До прав потерпілого, відповідно до п.10.ч.1 ст. 56 КПК України, віднесено право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 ст. 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому в ч. 5 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під час судового розгляду було встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 37924,99 грн, що підтверджується висновками судової -товарознавчої експертизи №677 від 21.02.2024 та №641 від 19.02.2024 року, постановою про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 09.02.2024 року, постановою про закриття кримінального провадження №12024170450000083 від 02.02.2024 за ч.4 ст.185 КК України від 28.08.2024 року у зв`язку із смертю особи на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України та актом №1 від 05.02. 2024 р. про результати ревізії товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Ізюмське звірогосподарство».

У зв`язку з чим, вимоги цивільного позивача про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у сумі 37924,99 грн. є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Види адвокатської діяльності визначені статтею 19 Закону № 5076-VI.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.

Згідно договору б/н про надання правової допомоги №4-2024АР від 23.05.2024 ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» та адвокат ОСОБА_9 уклали договір про надання правої допомоги.

Згідно акту про надання правничої допомоги від 28.05.2024 та протоколу погодження видів правничої допомоги, розміру гонорару та витрат адвоката від 23.052024 надається найменування робіт, проведених адвокатом в межах розгляду даного кримінального провадження №550470/24.

З рахунку №14/4-2024АР від 28.05.2024 вбачається, що гонорар адвоката згідно акту про надання правничої допомоги від 28.05.2024 до договору б/н про надання правової допомоги №4-2024АР від 23.05.2024 становить 2000 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги про відшкодування понесених потерпілою юридичною особою судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., у зв`язку з чим приходить до висновку про їх задоволення.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369,371, 373 - 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування, призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік та з покладенням відповідно до ч.1,3 ст. 76 КК України на нього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області 02.10.2003 року, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Ізюмське звірогосподарство», код ЄДРПОУ: 22663149, що знаходиться за адресою: вул. Озерна, 16, с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область 37924,99 (тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. (дев`яносто дев`ять) коп. матеріальних збитків, та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Речові докази:

- легковий причіп «ПР ЛЕВ 183131» , р.н. НОМЕР_2 , 6 пошкоджених корпусів електродвигунів, 1 ротор (якір) та 5 сердечників; водонагрівач (бойлер) «АСТОН» об`ємом 80 л потужністю 1500 ВТ, акумуляторний обприскувач «ZIRKA ОА-516 зеленого кольору »після набрання вироком законної сили - залишити представнику потерпілої юридичної особи ТОВ ««Ізюмське звірогосподарство», код ЄДРПОУ: 22663149, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1