Постанова

від 25.12.2024 по справі 293/225/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №293/225/23 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М.

Категорія 32 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №293/225/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агроарам» та державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько Олени Петрівни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про реєстрацію договору оренди

за апеляційною скаргоюФермерського господарства «Агроарам», поданою через адвоката Галагуза Віталія Васильовича,

на рішенняЧерняхівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Збаражського О.М. в смт Черняхові,

в с т а н о в и в:

У лютому 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» (далі ТзОВ «Світанковий промінь») через адвоката Дорофєєва Д.О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агроарам» та державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько Олени Петрівни. Просило: визнати недійсним із моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2020 б/н, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області; скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2020 року б/н, прийняте державним реєстратором відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П., індексний номер: 62083504 від 06 грудня 2021 року, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №45481363.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, та ТзОВ «Світанковий промінь» укладений договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025, яка розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років, який зареєстрований 14 листопада 2014 року. Згодом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання зазначеного вище договору. Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2016 року в цивільній справі №293/952/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Світанковий промінь» договір оренди земельної ділянки був розірваний. У подальшому Черняхівський районний суд своє заочне рішення скасував та 23 липня 2018 року ухвалив нове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТзОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовив у повному обсязі за безпідставністю вимог. Рішення суду від 23 липня 2018 року набрало законної сили 23 серпня 2018 року. Отже, договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2014 продовжує діяти упродовж строку, на який він був укладений сторонами, а саме, до 31 травня 2024 року. Проте, на початку 2023 року ТзОВ «Світанковий промінь» стало відомо, що 25 лютого 2020 року між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» (далі ФГ «Агроарам») був укладений інший договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025, який був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Шутько О.П. 29 листопада 2021 року, що призвело до порушення законних прав та інтересів ТзОВ «Світанковий промінь». Відтак, для поновлення порушеного права слід у судовому порядку визнати договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2020 року б/н недійсним, а рішення про його державну реєстрацію скасувати.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року позов задоволений частково. Визнано недійсним із моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2020 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:02:000:0025, яка розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ФГ «Агроарам» через адвоката Галагуза В.В. подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що відповідно до інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майновід 02лютого 2023року правооренди ТзОВ«Світанковий промінь»було припинено09лютого 2017року,записів щодовідновлення такогоправа інформаціяне містить,а отжевона євідсутньою ів Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно.З моментуприпинення праваоренди,а саме,з 09лютого 2017року земельнаділянка з кадастровимномером 1825686800:02:000:0025вважається такою,що повернутаорендодавцю,тобто власнику ОСОБА_1 .Рішення Черняхівськогорайонного судуЖитомирської областівід 23липня 2018року набралозаконної сили23серпня 2018року,а томупозивач мавможливість звернутисядо відповідногореєстратора ззаявою провідновлення припиненогоправа орендина підставіцього рішення,але вінцього невчинив,а натомістьприпинив виплатуорендної платита фактичневикористання земельноїділянки.Факт невикористанняземельної ділянкипідтверджує ісам позивачу відповідіна відзив. Зазначаючи,що ТзОВ«Світанковий промінь»не буловідомо проте,що в2017році йогоправо орендибуло припинено,позивача вводитьсуд воману,оскільки будь-якідії щодорозірвання договоруоренди земліабо визнанняйого недійснимстворюють правовінаслідки щодоприпинення речовихправ,які виниклита булизареєстровані найого підставі. Позивач не був позбавлений можливості дізнатися про наслідки ухваленого судом 05 грудня 2016 року рішення в справі №293/952/16-ц, яке було чинним до моменту його скасування в липні 2018 року. Правовідносини між ТзОВ «Світанковий промінь» та ОСОБА_1 виникли після 01 січня 2013 року, а саме 01 червня 2014 року, а тому висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі №610/1030/18, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТзОВ «Світанковий промінь» адвокат Дорофєєв Д.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, а також на етапі апеляційного провадження - стягнути з ФГ «Агроарам» на користь ТзОВ «Світанковий промінь» 3 000 грн витрат на правничу допомогу. При цьому посилається на те, що ТзОВ «Світанковій промінь» категорично заперечує щодо доводів апеляційної скарги про те, що 30 січня 2017 року спірна земельна ділянка вибула з його користування. По-перше, позивач ніколи спеціально не звільняв спірної земельної ділянки для ФГ «Агроарам». По-друге, не має письмових доказів звільнення (актів приймання-передачі тощо). З 2017 року спірною земельною ділянкою позивач не міг користуватися, бо йшли судові спори. При цьому, позивачу не було відомо про те, що в 2017 році його право оренди було припинено державним реєстратором на підставі заочного рішення суду, яке у подальшому за заявою ТзОВ «Світанковий промінь» скасовано самим місцем судом, як незаконне. У той же час, позивач вчиняв дії для скасування незаконних рішень суду, якими були розірвані договори оренди. Лише на початку 2023 року позивачу стало відомо про те, що між власником земельної ділянки та ФГ «Агроарам» був укладений інший договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2020 року та позов поданий до суду у лютому 2023 року одразу з моменту, коли ТзОВ «Світанковий промінь» дізналося про порушення його права на оренду земельної ділянки, а тому посилання скаржника на те, що порушення законних прав та інтересів позивача виникло в лютому 2017 року, а тому право на судовий захист сплинуло у лютому 2020 року, оскільки з цього часу він звільнив або не користувався спірною земельною ділянкою, є необґрунтованими. Отже, строк звернення за захистом до суду ним не пропущений. Також судом правильно застосована практика Верховного Суду. Також мали місце спроби закрити провадження у справі з мотивів відсутності предмета спору, але ОСОБА_2 є єдиним засновником і директором ФГ «Селянщинське» та ФГ «Агроарам». Тобто, хоча формально з`явилася інша сторона з новим договором, але реально вона уособлює ту саму сторону.

У судовому засіданні представник ТзОВ «Світанковий промінь» адвокат Дорофєєв Д.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.30-34 т.2). Державний реєстратор відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. спрямувала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» укладений договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,43 га, кадастровий номер 1825686800:02:000:0025, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років (а.с.5-6 т.1).

Відповідно до п.3.1 договору, договір укладений строком на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

За редакцією п.12.1 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01 червня 2014 року ОСОБА_1 передав ТзОВ «Світанковий промінь» належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025, що також підтверджується актом визначення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості) від 01 червня 2014 року, план-схемою земельної ділянки, кадастровим планом земельної ділянки (а.с.7-9 т.1).

Право оренди за ТзОВ «Світанковий промінь» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 листопада 2014 року, номер запису про інше речове право: 7709820 (а.с.12 т.1).

Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2016 року в справі №293/952/16-ц був достроково розірваний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01 червня 2014 року (а.с.17-18 т.1).

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди землі, - скасоване.

Черняхівським районним судом Житомирської області рішенням від 23 липня 2018 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТзОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди землі від 01 червня 2014 року відмовлено за безпідставністю (а.с.19-20 т.1).

Між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» був 25 лютого 2020 року укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 3,4288 га, кадастровий номер 1825686800:02:000:0025, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, що підтверджується відповідним договором оренди земельної ділянки (а.с.38-39). Право оренди за ФГ «Агроарам» зареєстроване 29 листопада 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. (а.с.37 т.1).

Між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» 03 березня 2023 року укладений договір про припинення дії договору оренди землі від 25 лютого 2020 року за взаємною згодою (а.с.117 т.1).

Вирішуючи спір у частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», суд першої інстанції виходив із того, що оскількиупродовж дії договору оренди ТзОВ «Світанковий промінь» із ОСОБА_1 останній уклав договір оренди тієї самої земельної ділянки з ФГ «Агроарам», тому позивач правомірно вважає, що його права, як орендаря земельної ділянки, порушені самим фактом укладання цього договору, у зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом, а за таких обставин в цій частині позовні вимоги ТзОВ «Світанковий промінь» підлягають задоволенню.

Щодо застосування строків позовної давності, суд першої інстанції послався на те, що предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 25 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», на підставі якого 29 листопада 2021 року державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. здійснено державну реєстрацію права оренди за відповідачем ФГ «Агроарам», тому позивач не міг дізнатися про порушення свого права оренди на спірну земельну ділянку до моменту укладення указаного договору оренди. Отже, суд вважав, що у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні позову за спливом позовної давності.

Щодо скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 06 грудня 2021 року суд вказав, що враховуючи положення частини третьої ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про те, що з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки, а вимоги позивача стосуються саме скасування державної реєстрації договору оренди землі від 25 лютого 2020 року, тому така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Також судом першої інстанції додатково зазначено, що державний реєстратор відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. не може бути належним відповідачем у спорі про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права на нерухоме майно, оскільки державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Інших доводів апеляційна скарга не містить. За таких обставин, рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі від25 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам».

Отже, переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, колегія суддів виходить із таких мотивів.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій ст.627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до частин першої та другої ст.638 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 01 червня 2014 року) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій, четвертій ст.639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною четвертою ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша ст.792 ЦК України).

Згідно з ст.ст.1,13 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій ст.14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладення договору оренди від 01 червня 2014 року) було визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

05 грудня 2019 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності

16 січня 2020 року №340-IX, частину першу ст.19 Закону України «Про оренду землі» доповнено вимогою, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, а право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У частині третій ст.640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

У частині п`ятій ст.6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Світанковий промінь» укладений договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 3,43 га з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно з договором оренди землі від 01 червня 2014 року було зареєстровано Реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області 14 листопада 2014 року. Тобто, з 14 листопада 2014 року в позивача виникло право оренди на спірну земельну ділянку.

Однак, у зв`язку із припиненням речового права оренди ТзОВ «Світанковий промінь» на підставі заочного рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2016 року в цивільній справі №293/952/16-ц, яким вказаний вище договір оренди землі був розірваний, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, спірна земельна ділянка вибула з тимчасового користування позивача, а в подальшому на підставі дій ОСОБА_1 була передана в оренду ФГ «Агроарам» на підставі договору оренди від 25 лютого 2020 року.

Встановивши, що ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2016 року скасовано, а рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2018 року в позові ОСОБА_1 до ТзОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди землі від 01 червня 2014 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025 відмовлено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право оренди позивача за договором оренди землі від 01 червня 2014 року є чинним та продовжує діяти протягом строку на який його було укладено сторонами.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга ст.24 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (постанови від 20 березня 2019 року в справі №587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року в справі №587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року в справі №587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року в справі №587/2326/16-ц, від 01 квітня 2020 року в справі №610/1030/18).

,

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20 березня 2019 року в справі №587/2110/16-ц, від 19 лютого 2020 року в справі №387/515/18, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя ст.215 ЦК України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину.

Згідно з ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Із аналізу наведених норм, у разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди землі оскаржуваний договір оренди може бути визнаний недійсним.

Враховуючи, що на час підписання оспорюваного договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний раніше і зареєстрований, є підстави для визнання оспорюваного договору оренди недійсним як такого, що суперечить акту цивільного законодавства (частина перша ст.203 ЦК України), зокрема, приписам абзацу четвертого частини другої ст.24 Закону України «Про оренду землі».

Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі №587/2110/16-ц, від 19 лютого 2020 року в справі №387/515/18 та у постанові Верховного Суду від 09 липня 2021 року в справі №584/722/18, від 21 червня 2023 року в справі №357/9051/18.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, щосуд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло у позивача на підставі договору оренди землі від 01 червня 2014 року з власником земельної ділянки, порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», а порушене право підлягає захисту в судовому порядку.

Підсумовуючи викладене, встановивши, що протягом дії договору оренди позивача з ОСОБА_1 останній уклав договір оренди тієї самої земельної ділянки з ФГ «Агроарам», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача ТзОВ «Світанковий промінь» про визнання недійсним договору оренди землі від 25 лютого 2020 року б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1825686800:02:000:0025.

При оцінці доводів апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі №610/1030/18, із посиланням на те, що вона стосується правовідносин, які виникли до 01 січня 2013 року, апеляційний суд виходить із наступного.

Застосовуючи вказану позицію Великої Палати Верховного Суду, місцевий суд надавав правову оцінку правовідносинам у справі в контексті відсутності/наявності в позивача права на судовий захист.

У цій справі з позовом до суду за захистом своїх прав орендар звернувся задовго до закінчення строку дії первинного договору оренди землі у лютому 2023 року. Рішення суду першої інстанції було ухвалено також під час дії договору оренди та чинного права оренди у позивача 13 лютого 2024 року. Із апеляційною скаргою ФГ «Агроарам» звернулося 25 березня 2024 року, також під час чинності договору оренди землі від 01 червня 2014 року. Відтак, тривалий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції, з огляду на встановлену чинним цивільним процесуальним законодавством процедуру розгляду цивільних справ, не може бути підставою для висновку про відсутність у позивача права на захист його прав. Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 листопада 2023 року в справі №357/8305/19.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущена позовна давність є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 25 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», на підставі якого 29 листопада 2021 року державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. здійснено державну реєстрацію права оренди за відповідачем ФГ «Агроарам», тому позивач не міг дізнатися про порушення свого права оренди на спірну земельну ділянку до моменту укладення указаного договору оренди.

Колегія суддів звертає увагу на те, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша ст.2 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Резюмуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно з положеннями частин першої та третьої ст.133 та частини першої та третьої ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини перша та третя ст.134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За приписами частини восьмої ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати ТзОВ «Світанковий промінь» на правничу (правову) допомогу підтверджуються наступними доказами: договором-дорученням про надання правової допомоги від 06 лютого 2023 року, укладеним між ТзОВ «Світанковий промінь» та адвокатом Дорофєєвим Д.О.; описом наданих робіт, зазначеним у відзиві на апеляційну скаргу, згідно з яким адвокатом Дорофєєвим Д.О. надані послуги на суму 3000 грн, які включають: підготовку відзиву на апеляційну скаргу 2000 грн; участь у судових засіданнях 1000 грн (а.с.23, 242).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то з відповідача ФГ «Агроарам» на користьпозивача ТзОВ«Світанковий промінь» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи в сумі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агроарам», подану через адвоката Галагуза Віталія Васильовича, залишити без задоволення.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року залишити без змін.

Стягнути Фермерського господарства «Агроарам» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» 3000 грн витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: