Ухвала

від 09.01.2025 по справі 761/15604/17

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 761/15604/17

провадження № 11-кп/991/55/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши в порядку, передбаченому ст. 401 КПК України, клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну застосованого відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, у кримінальному провадженні № 52016000000000064 від 02 березня 2016 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року ОСОБА_3 , серед інших, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з позбавленням права обіймати керівні посади у правоохоронних органах на строк три роки, з конфіскацією всього належного йому майна та із позбавленням його спеціального звання полковника податкової міліції.

Крім того, ОСОБА_3 також визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Від зазначеного покарання ОСОБА_3 звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та покладено на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (його територіального підрозділу за місцем проживання) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Не погодившись з указаним рішенням, захисник ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

З апеляційними скаргами на зазначений вирок суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного судутакож звернулись захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також обвинувачений ОСОБА_5 .

Ухвалою від 03 січня 2025 року за вказаними апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання на них заперечень.

Після чого, 07 січня 2025 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну застосованого вироком Вищого антикорупційного суду від 27 листопада 2024 року відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

В обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначає, що на даний час не існує жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б перешкоджали змінити застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили. При цьому захист звертає увагу, що з часу направлення обвинувального акту до суду та до ухвалення оскаржуваного вироку, тобто більше 8 (восьми) років, у ОСОБА_3 був відсутній будь-який запобіжний захід. Однак, обвинувачений не зловживав своїми правами, не пропускав судові засідання та не перешкоджав кримінальному провадженню.

На виконання покладених судом обов`язків, 29 листопада 2024 року ОСОБА_3 здав на зберігання до ЦМУ ДМС у Києві та Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а з 13 грудня 2024 року відносно нього застосовано електронний засіб контролю. ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання у місті Києві та міцні соціальні зв`язки, займає активну громадську позицію, одружений, має двох неповнолітніх дітей та утримує своїх батьків пенсіонерів - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_3 здійснює догляд за батьком своєї дружини ОСОБА_11 , у зв`язку з чим йому хоча б у денний час необхідно відлучатися для здійснення догляду за останнім.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції вирішує клопотання щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Процесуальні дії щодо розгляду відповідного клопотання на етапі підготовки до апеляційного розгляду слід здійснювати одноособово суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції та без виклику учасників кримінального провадження.

Частиною першою статті 201 КПК України встановлено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставами для звернення до суду з клопотанням про зміну застосованого запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що були взяті судом до уваги при застосуванні запобіжного заходу. Отже, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються обставини, що враховувалися судом при його застосуванні.

Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу судом першої інстанції було враховано, що ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі. На момент ухвалення вироку обвинувачений тимчасово не працював, хоча раніше обіймав керівну посаду у правоохоронному органі, одружений і має на утриманні двох дітей. Процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження свідчить, що він сумлінно виконував обов`язок з`являтись до суду на виклик та не вчиняв дій, які б перешкоджали судовому провадженню. Водночас суворість призначеного вироком покарання обумовлює існування ризику переховування обвинуваченого в подальшому від суду та від відбування призначеного покарання. У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про очевидну неможливість запобігти такому ризику іншим більш м`яким запобіжним заходом, аніж домашній арешт із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово та із покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду першої інстанції, такий запобіжний захід є необхідним та зможе забезпечити до набрання вироком законної сили виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Застосування запобіжного заходу на підставі вироку суду здійснюється з метою забезпечення апеляційного перегляду такої справи як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння злочину.

Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З оскаржуваного вироку випливає, що суттєвою обставиною, яка вплинула на вирішення судом питання стосовно застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стало визнання його винуватим у вчиненні злочину і призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років з позбавленням права обіймати керівні посади у правоохоронних органах на строк три роки, з конфіскацією всього належного йому майна та із позбавленням його спеціального звання полковника податкової міліції. Під час застосування такого запобіжного заходу судом першої інстанції було взято до уваги як обставини відповідного кримінального провадження, так і обставини, що стосуються безпосередньо ОСОБА_3 . Натомість стороною захисту у поданому клопотанні не наведено будь-яких обставин, які б могли слугувати підставою для зміни застосованого запобіжного заходу.

З огляду на обставини цієї справи, особу обвинуваченого та призначене йому покарання, висновок суду першої інстанції про неможливість застосування відносно ОСОБА_3 іншого більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованим, оскільки саме такий запобіжний захід є мінімально можливим для забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження. Зміна застосованого відносно нього запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби може негативно відобразитися на здійсненні розгляду поданих апеляційних скарг та виконанні обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Попередня належна процесуальна поведінка обвинуваченого не спростовує існування зазначеного ризику та не може у цьому конкретному випадку бути підставою для зміни застосованого запобіжного заходу, оскількиухвалення обвинувального вироку дійсно значно підвищує ризик можливого переховування обвинуваченого від суду.

З урахуванням викладеного, клопотання захисника ОСОБА_2 , про зміну застосованого відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 401 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну застосованого відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52016000000000064 від 02 березня 2016 року, - залишити без задоволення.

Копію цієї ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1