Ухвала

від 09.01.2025 по справі 718/61/25

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

718/61/25

Провадження №2-о/718/4/25

У Х В А Л А

про повернення заяви

09.01.2025 року м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області СкорейкоВ.В., розглянувши заяву Органу опіки та піклування Неполоковецької селищної ради про призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2025 до Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшла описана вище заява.

Відповідно до положень статей 294, 311 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Дослідивши матеріали заяви суддею встановлено, що вона підлягає поверненню заявнику з підстав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно із ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

За нормами цивільного законодавства представництвом є правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства(частини перша та третя статті 237 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (частини перша та друга статті 244 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами першою, третьою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.

Поряд із цим відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Слід зауважити, що ЦПК України у статті 58 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.

Формулювання частини третьої статті 58 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 58 ЦПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт).

Водночас варто враховувати, що частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно із частинами п`ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якогоЄдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань»).

Згідно з пунктом 7, 8 частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державнихорганів іорганів місцевогосамоврядування якюридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК України, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 ЦК України).

Відповідно до ч 1 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено з матеріалів цієї справи заяву про призначення опікуна підписано головою опікунської ради Неполоковецької селищної ради Галиною Стефюк як заявником у справі. Із доданого до заяви подання встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.11.2024 ОСОБА_1 визнано недієздатним і тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_1 на орган опіки та піклування опікунську раду Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області. Тобто у цій справі опікунська рада Неполоковецької селищної ради може бути наділена повноваженнями заявника як орган опіки та піклування і як опікун (ч. 2 ст. 300 ЦПК України).

Водночас,з поданоїдо судузаяви пропризначення опікунане можливовстановити,чи єОрган опікита піклуванняНеполоковецької селищноїради юридичноїособою,чи лишеструктурним підрозділомНеполоковецької селищноїради,та чимпідтверджуються повноваженняГалини Стефюкяк головиопікунська радаНеполоковецької селищноїради (статутом, положенням, трудовим договором, контрактом, рішенням ради, дорученням, тощо).

Окрім того, на запит суду від 09.01.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань отримано відповідь № 1020465 про те, що в цьому державному реєстрі відсутні відомості про орган опіки та піклування Неполоковецької селищної ради, який зазначений заявником у справі.

Цивільно-процесуальна правосуб`єктність це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб`єктивних прав і обов`язків, у тому числі процесуальних суб`єктивних прав та обов`язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами цивільної справи, обов`язково повинні відповідати всім вимогам процесуальної правосуб`єктності.

Заявник, статус якого як юридичної особи нічим не підтверджений, не наділений цивільною процесуальною правоздатністю.

З огляду на викладене, орган опікита піклуванняНеполоковецької селищноїради,який звернувся до суду з цією заявою, не є юридичною особою, а відтак не має цивільної процесуальної правосуб`єктності (право - і дієздатності), що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою, допоки він не набуде такого статусу.

З огляду на викладене вище, вважаю за необхідне повернути матеріали заяви з додатками заявнику, оскільки вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Керуючись ст.ст. 185, 394 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву органу опіки та піклування Неполоковецької селищної ради про призначення опікуна - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Василь Скорейко