Вирок

від 08.01.2025 по справі 643/842/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №643/842/24 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/818/248/25 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.4 ст.185 КК України

В И Р О К

іменем України

08 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Московського районного суду м. Харкова від 17 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 ,

встановила:

Вказаним вироком,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, без реєстрації місця проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. З ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробацїї про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.

Також вирішено питання щодо речових доказів та витрат у кримінальному провадженні.

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 65 676 грн 67 коп.

Згідно вироку, 18.09.2023 приблизно о 03:00 год., у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 строком на 90 діб з 18.08.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовується як приміщення для зберігання будівельних інструментів АТ «Трест-Житлобуд 1» та де цілодобово несе чергування охоронець ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким ОСОБА_7 розпивав спиртні напої, діючи за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що охоронець заснув, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи настання їх наслідків, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав: кутову шліфмашину BOSH GWS 22-230 JH, 2200 Вт, 6500 об/хв, круг - 230 мм, 5,1 кг, темно-синього кольору, вартістю 3 045, 27 грн, що належить AT «Трест-Житлобуд-1»; зварювальний апарат, марка TESLA, модель не відома, з мідними кабелями, блакитного кольору, встановити вартість якого в ході досудового розслідування не представилось можливим, що належить AT «Трест-Житлобуд-1»; бензоповітродувку ранцеву РВ-8010, чорно-помаранчового кольору, вартістю 24 901, 60 грн, що належить AT «Трест Житлобуд-1»; відбійний молоток GSH НЕ 1500 Вт, темно синього-кольору вартістю, 22 009, 05 грн, що належить AT «Трест Житлобуд-1»; перфоратор GBH-2-26 DFR в кількості 2 шт., загальною вартістю 11 251, 17 грн, що належить AT «Трест Житлобуд-1»; пилу дискову GKS 190, темно синього кольору, вартістю 4 469, 58 грн, що належить AT «Трест Житлобуд-1»; дриль - міксер 1600 Вт, зеленого кольору, встановити вартість якого в ході досудового розслідування не представилось можливим, що належить AT «Трест Житлобуд-1»; зварювальний апарат, найменування не відоме, помаранчового кольору, на колесах, встановити вартість якого в ході досудового розслідування не представилось можливим, що належить AT «Трест Житлобуд-1»; мобільний телефон Redmi Note И, синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 вартістю 6 413,45 грн, що належить потерпілому ОСОБА_8 , який знаходився в прозорому силіконовому чохлі, із сім-картами оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_4 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 , які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, та виніс все вказане майно до автомобіля «ВАЗ 21112», та з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 спричинив матеріальну шкоду AT «Трест Житлобуд-1» на загальну суму 65 676, 67 грн, потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 6 413, 45 грн.

В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи встановлені фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить скасувати вирок Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2024 відносно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України; ухвалити новий вирок відносно ОСОБА_7 , який визнати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі; в решті вирок залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги мотивовані неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, що потягло за собою необґрунтоване та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.

Прокурор звертав увагу на те, що судом не враховано суспільну небезпечність кримінального правопорушення, так в результаті вчинення якого ОСОБА_7 спричинив матеріальну шкоду AT «Трест- Житлобуд 1» на загальну суму 65 676,67 грн та потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 6 413,45 грн, мотиви вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 були виключно корисливими, оскільки предметом зазначеного злочину була значна кількість будівельних інструментів та техніки, а не їжа чи предмети першої необхідності в умовах воєнного стану.

Також судом не враховано дані, що характеризують особу засудженого, а саме те, що він не одружений, не працює, дітей не має, суспільно корисною діяльністю не займається, отже ОСОБА_7 стійких соціальних зв`язків не має.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який просив залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок щодо ОСОБА_7 в межах поданої апеляційної скарги, а саме в частині правильності призначення обвинуваченому покарання.

Колегія суддів вважає, що суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, відповідно до раніше наведеної правової норми апеляційна інстанція, перевіряючи вирок в частині призначення обвинуваченому покарання, виходить з положень ст. 65 КК України, що суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставиною, що пом`якшують покарання, суд, визнав активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, судом надано оцінку особі обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Такий підхід при призначенні покарання, з урахуванням насамперед особи обвинуваченого, колегія суддів находить таким, що не відповідає вимогам процесуального закону і тим критеріям, які наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Колегія суддів не може погодитися з висновком районного суду, про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства виходячи з того, що ця особа декілька разів вже притягувався до кримінальної відповідальності саме за вчинення злочинів проти власності і до неї застосовувалось положення ст.75 КК України, але як свідчать матеріали цього кримінального провадження мети передбаченої ч.2 ст.50 КК України досягнуто не було.

Враховуючи вказані дані, фактичні обставини скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_7 , який вже засуджувався, в тому числі й з іспитовим строком відбування покарання, але належних висновків не зробив, свідчать про його підвищену суспільну небезпечність, тому апеляційний суд дійшов переконання, що рішення суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням не можна вважати обґрунтованим і таким, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Звідси, аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтоване застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, колегія суддів находить їх слушними, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, а також у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі (т.1 а.с.67-68), на даний час не має реєстрації місця проживання, і це, за переконанням колегії суддів, свідчить, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знов скоїв злочин проти власності.

Отже, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при постановленні вироку судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України є підставою для його скасування.

При призначенні покарання, суд апеляційної інстанції керується положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпечність, вищевказані дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що його обтяжують, і призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього кодексу.

У зв`язку з наведеним, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, обвинуваченому ОСОБА_7 призначається покарання за вчинення інкримінованого йому злочину у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, що буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, а саме: ступеню тяжкості вчиненого злочину, суспільній небезпечності кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Московського районного суду м. Харкова від 17 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , в частині призначення покарання - скасувати і ухвалити свій вирок.

Призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без застосування ст. ст. 75, 76 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня його затримання для виконання цього вироку.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий -

Судді: