Ухвала

від 08.01.2025 по справі 2-193-2007

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-193-2007

4-с/212/2/25

У Х В А Л А

08 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Колісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, в порядку ч.2ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, скаргу адвоката Терновської Олени Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Терновська Олена Анатоліївна, звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із даною скаргою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що боржник, ОСОБА_1 , не має можливості розпоряджатись своїм майно у зв`язку із наявністю арешту на його нерухоме майно - наявний арешт нерухомого майна підтверджується, зокрема: копією Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.08.2007р., копією відповіді Покровського ВДВС в місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).

Враховуючи наявність обтяження до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було скеровано представником скаржника було надано заяву про зняття арешту з нерухомого майна від 07.10.2024 року відповідно до якої просили зняти арешт з нерухомого майна- квартири за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з повним виконанням рішення суду та завершенням виконавчого провадження.

У відповідності до відповіді від 15.10.2024 року № 28.10-34/330941 (що отримано поштовим відправленням з повідомленням про вручення від 30.10.2024 року) Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на заяву зазначено, що: На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № б/н з виконання виконавчого листа від 14.04.2007 року № 2-193, виданого Покровським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 збитків в сумі 3 889,39 грн. згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 15.10.2024р., відносно ОСОБА_1 , заборони відчуження майна накладеного на 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Заходи щодо заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , було застосовано, зокрема при виконанні виконавчого листа №2-193 від 14.04.2007р., виданого Покровським судом м. Кривого Рогу про стягнення збитків у сумі 3889,39 з ОСОБА_1 .

Зазначено у відповіді на заяву, що надати більш детальну інформацію, щодо виконавчого провадження , та матеріалів виконавчих проваджень не є можливим, оскільки у відповідності до наказу від 25.12.2008 р. за № 2274/5 "Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби та наказу від 07.06.2017 року № 1829/5 "Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями та приватними виконавцями", термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. Обґрунтування скарги

Заявник, ОСОБА_1 , до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник заявника, адвокат Терновська О.А. та представник Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання також не з`явилася, подавши заяву, про розгляд скарги без участі, позовні вимоги підтримала.

Стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №189, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді на запит представника заявника вбачається, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно , станом на 15.10.2024р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) обліковується наступний запис про обтяження щодо заборони відчуження майна, накладеного на 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Заходи щодо заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , будло застосовано зокрема при виконанні виконавчого листа №2-193 від 14.04.2007 року, виданого Покровським судом м. Кривого Рогу про стягнення збитків у сумі 3889,39 грн. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Однак надати інформацію про підстави винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника від 21.08.2007 року та оголошення заборони на його відчуження не має можливості в зв`язку з тим, що виконавчі провадження та книги обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, які перебували на виконанні до 2019 року було знищено відповідно до «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року.

При цьому за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_1 є власником 1/5 квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того встановлено, що наразі відсутні відкритті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників та Автоматизованою системою виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином суд, розглянувши скаргу ОСОБА_1 за відсутності учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку про необхідність часткового задоволеннязаявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.

За ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду у 10-тиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Враховуючи триваючу бездіяльність, на думку скаржника, з боку виконавчої служби щодо не зняття арешту з його майна, то суд дійшов висновку, що згідно із ч. 2 ст. 449 ЦПК пропущений строк для подання даної скарги був ОСОБА_1 з поважних причин, тому його слід поновити.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно дозакону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», № 18357/91, § 40).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун`єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першоюстатті 18 ЦПК Українипередбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно дозаконупідлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа від 09 лютого 2009 року № 2-258/08 та пред`явлення його до виконання були врегульованіЗаконом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

За змістомстатті 11 Закону № 606-XIVдержавний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першоїстатті 30 Закону № 606-XIVдержавний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цимЗакономпорядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 47 Закону № 606-XIVвиконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 22 цього Закону(частина п`ятастатті 47 Закону № 606-XIV).

Пунктом 8 частини першоїстатті 49 Закону № 606-XIVпередбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разіфактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною другоюстатті 50 Закону № 606-XIVу разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з огляду на наведені нормиЗакону № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених пунктом 5 частини першоїстатті 47 Закону № 606-XIV, не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12 цього Закону, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбаченіЗакономпідстави для зняття арешту з майна боржника.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннямистатті 41 Конституції Українитастатті 321 Цивільного кодексу Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до частини першоїстатті 22 Закону № 606-XIVвиконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинностіЗакон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цимЗаконом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктомЗаконуне передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цимЗаконом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертоїстатті 12 Закону № 1404-VIIIвиконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до вимог п.4 ст.264ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.2ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що скарга адвоката Терновської Олени Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст. 442, 258-260 ЦПК Українисуд,

п о с т а н о в и в:

Визнати протиправною бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не знаття (не скасування) арешту нерухомого майна, зареєстрованого відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер запису про обтяження: 5581926, зареєстрований 21.08.2007 року.

Зобов`язати ПокровськИЙ відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), скасувати арешт на 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 5581926, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АЕ №908421 від 21.08.2007 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 09 січня 2025 року.

Суддя Р. В. Дехта