ЄУН 193/1826/24
Провадження 2-о/193/4/25
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 січня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Дніпропетровської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Короткий виклад позиції заявника.
09.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Софіївського районного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема просила суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу з 01.01.1997 по ІНФОРМАЦІЯ_1 з померлим ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що у січні 1995 року вона познайомилась із ОСОБА_3 , між ними виникли теплі, чуйні взаємні відносини і з січня 1997 року вони стали проживати разом однією сімєю, без реєстрації шлюбу, у житловому будинку АДРЕСА_1 , де спільно вели домашнє господарство, мали спільний бюджет.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті заявниця у встановлені ст.1270 ЦК України строки звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус згідно своєї постанови від 24.09.2024 відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки неможливо встановити факт родинних відносин між заявником та померлим.
Так як у позасудовому порядку для оформлення спадкових прав встановити юридичний факт їх спільного проживання більш як 5 років неможливо, тому вона змушена звернутись до суду з цією заявою.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що за час спільного проживання ОСОБА_3 робив їй пропозицію, однак вона не погоджувалась, оскільки між ними була велика різниця у віці, тим не менш вони продовжували проживати далі разом. Пояснила, що від першого шлюбу вона має сина, до якого спадкодавець ставився як до свого рідного сина, вдома маються світлини на яких вони разом із сином та онуками. На початку сімейних відносин вони проживали у будинку його брата - ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , де з часом вони зареєструвались, але приблизно у 2015 році вона разом з співмешканцем за спільні грошові кошти придбали житловий будинок по цій вулиці у цьому ж самому селі, однак правовстановлюючих документів на будинок ще не оформляли. За час спільного проживання вони разом тримали велике домашнє господарство, зокрема худобу, свійську птицю, обробляли город, мали спільний бюджет. Спільних дітей вони не мали. Витрати на поховання співмешканця вона взяла на себе, оскільки вважає себе повноцінною його дружиною і це був її обов`язок.
Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заяву заявниці, вважає, що маються підстави для її задоволення.
Представник заінтересованої особи Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який є рідним братом померлого ОСОБА_3 , вказав, що дійсно деякий час його брат ОСОБА_3 та заявниця ОСОБА_1 зустрічались, після чого з 01.01.1997 вони вирішили проживати разом у його власному помешканні, за адресою: АДРЕСА_1 , де були такоє зареєстровані. Дітей за час спільного проживання вони не мали. Приблизно у 2015 році брат з невісткою придбали вже свій будинок на цій самій вулиці і стали проживати окремо від нього. Поховання брата ОСОБА_3 займалась невістка ОСОБА_1 , зокрема всі витрати вона взяла на себе. Йому відомо, що після смерті брата ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну йому земельну ділянку (пай), але запевнив, що на вказану спадщину він не претендує. Важає, що буде справедливм якщо цю земельну ділянку успадкує саме заявниця, оскільки вона була єдиною жінкою у житті брата та яка проживала з ним і доглядала його до самої смерті. Інших родичів - спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 окрім нього не має. Також зазначив, що у нотаріуса він склав заяву про відмову від прийняття спадщини саме на користь ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є корінною мешканкою села Петрове, тому заявницю і ОСОБА_3 знає дуже давно, зокрема вони проживали на одній вулиці. Підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, як одна сім`я з 01.01.1997, вели спільне велике господарство, у якому малась і велика рогата худоба, і птахи, і свині, дбали про великий город, на якому вирощували різну городину, однак за час спільного проживання вони шлюб не укладали, спільних дітей не мали. У померлого ОСОБА_3 заявниця це перша і остання його дружина, до зустрічі з нею він у шлюбі не перебував, діти відсутні. Із рідні залишився лише один брат - ОСОБА_4 . Питанням поховання ОСОБА_3 після його смерті займались лише заявниця.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи заявниці та її представника, надані покази свідків, вважає що вимоги заявниці підлягають задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
У відповідності до ст. 293 ч. 2 п. 5 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що був вчинений відповідний актовий запис за № 152, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.04.2024 виданий Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 6).
У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л. І. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак постановою приватного нотаріуса від 24.09.2024 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки слід довести, що особа проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років та вели спільне господарство до часу відкриття спадщини між заявником та померлим (а.с.7).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області від 07.10.2024 за №1404, гр. ОСОБА_1 проживала з громадянином ОСОБА_3 у житловому будинку по АДРЕСА_1 обшласті з 1997 року і до дня смерті ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Також згідно іншої довідки названої селищної ради від 23.09.2024 за № 1304 вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за вищевказаною адресою і разом із ним також були зареєстровані співмешканка ОСОБА_1 , 1955 року народження та його брат ОСОБА_4 , 1972 року народження (а.с. 4).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка суду.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню. При цьому, слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов`язків подружжя ( ч. 2 ст. 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім`ю, але статусу подружжя не набувають.
В п. 21 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.
Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.
Поняття сім`ї, сформульоване у ст.. 3 СК України, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцями однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Отже, встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю необхідно заявниці для реалізації її спадкового права, як спадкоємиці.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи покази свідків, які кожен окремо підтвердили факт проживання заявниці з померлим ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки, суд приходить до висновку про доведеність факту проживання заявниці однією сім`єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.01.1997 по день смерті ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 76-80, 141, 206, 247, 259, 263- 265, 293, 315 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, - задовольнити повністю.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01.01.1997 року і до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Петрове Криворізького району Дніпропетровської області.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дані заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 (фактичне місце постійного проживання по АДРЕСА_2 .
Дані заінтересованої особи: Софіївська селищна рада, ЄДРПОУ: 41053148, місцезнаходження: бульвар Шевченка, буд. 19, сел. Софіївка Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, 53100.
Повний текст рішення суду виготовлений 09 січня 2025 року.
Суддя О.В. Томинець
Суд | Софіївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124297763 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Томинець О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні