Рішення

від 09.01.2025 по справі 145/1790/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р. с-ще Тиврів 145/1790/24

2/145/202/2025

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Штотько А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 2 с-ща Тиврів, у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тиврівської селищної ради Вінницької області, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) ділянку площею 5,4814 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ВН № 053044.

Позивач обґрунтовує свій позов такими обставинами.

Так, вона є спадкоємицею першої черги після смерті її матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родинні зв`язки підтверджуються свідоцтвом про народження відповідно до якого ОСОБА_6 є матір`ю позивачки - ОСОБА_7 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюбу прізвище « ОСОБА_1 » являється шлюбним, а « ОСОБА_1 » - прізвище до державної реєстрації шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 фактично вступила в управління і володіння спадковим майном шляхом розпорядження майном померлої, протягом 6-ти місяців прийняла спадщину, що підтверджується довідкою Тиврівської селищної ради. До складу спадкового майна входить земельна частка (пай), розташована на території Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ВН № 053044, виданий на ім`я ОСОБА_5 , площа 5,48 умовних кадастрових гектар. ОСОБА_1 мала на меті успадкувати дану земельну ділянку після смерті своєї матері, однак фактично це зробити не може, оскільки сертифікат на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_5 був втрачений, у зв`язку з чим було подано оголошення до місцевої Шаргородської газети про втрату сертифікату.

З метою отримати дублікат вищевказаного сертифікату представник позивача направив адвокатські запити до Архівного відділу Вінницької районної РВА, Вінницької районної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Тиврівської селищної ради. 26.08.2024 надійшла відповідь з архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації, в якій вказується, що сертифікати на право на земельну частку (пай) на державне зберігання в архівний відділ не надходили. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області поінформувало, що дубліката сертифікату на земельну частку (пай) в місцевому архівному відділі не виявлено. 29.08.2024 надійшла відповідь з Вінницької районної військової адміністрації згідно з якою у Вінницькій військовій адміністрації відсутні бланки сертифікатів на право власності на земельну частку (пай), тому надати дублікат неможливо.

Звернувшись до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Федчук Г.О. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), 30.09.2024 позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для відмови являється відсутність правовстановлюючого документа про право на земельну частку (пай) на ім`я померлої. За життя ОСОБА_6 заповіту не залишала, спадкова справа не заводилась, відтак спадкування відбуватиметься за законом. Оскільки позивач має на меті оформити спадщину належним чином, однак у зв`язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документу нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, відтак звернулася до суду із позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай), що є єдиним способом визнання, відновлення порушеного права

Ухвалою суду від 03.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву, а також витребувано в приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 30.10.2024 до участі в цивільній справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким визначено строк на подання пояснень.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, подала заяву, у якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позов просить задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Тиврівської селищної ради у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду надійшли заяви відповідно до яких вони не заперечують проти задоволення позову в повному обсязі, на спадщину після смерті їх матері ОСОБА_5 не претендують.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З огляду на викладене та враховуючи визнанням позову відповідачем, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Суд установив, що 24.10.1998 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Краснянка (а.с. 64).

Після одруження ОСОБА_10 13.05.1966 взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 23.11.2016 № 00017359645 (а.с. 65).

Згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області від 20.09.2013 ОСОБА_5 є матір`ю позивачки ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 22.11.2016 № 00017355100 прізвище « ОСОБА_1 » являється шлюбним, а « ОСОБА_1 » - прізвище до державної реєстрації шлюбу (а.с. 9-10). Після розірвання шлюбу 15.07.1992 позивач ОСОБА_1 залишила прізвище чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с. 64 зворот).

Відповідно до довідки Строїнецького старостинського округу Тиврівської селищної ради від 29.04.2024 № 24 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла її дочка ОСОБА_1 , яка вступила в управління і володіння спадковим майном шляхом розпорядження майном померлої протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (а.с. 11).

До складу спадкового майна входить земельна частка (пай), розташована на території Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ВН №053044, виданий на ім`я ОСОБА_5 , площа 5,4814 умовних кадастрових гектар, який був втрачений та який намагалася відновити позивачка.

Згідно з відповіддю від 26.08.2024 № 7.01-16/372 архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації сертифікат на право на земельну частку (пай) на державне зберігання в архівний відділ не надходив (а.с. 14).

Відповідно до листа Тиврівської селищної ради від 27.08.2024 № 03.1-06/1059 видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідною районною державною адміністрацією, тому для отримання дубліката сертифіката рекомендовано звернутись в цей орган (а.с. 15).

Згідно з відповіддю від 28.08.2024 № 5144/475-24 Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області встановлено, що у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області по КСП «Мрія» Краснянської сільської ради виявлено запис про сертифікат серії ВН № 053044, який зареєстровано 24.10.1996 за порядковим номером 91 на ОСОБА_5 , яка проживала с. Краснянка Тиврівського району, розмір земельної частки (паю) становить 4,83 умовних кадастрових гектарів. Сертифікат видано на підставі розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації № 271-р від 17.09.1996. Дубліката сертифікату на земельну частку (пай) в місцевому архівному відділі не виявлено (а.с. 15 зворот, 16).

Позивачем розміщено оголошення до місцевої газети про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №053044, виданого ОСОБА_5 , площею 5,48 умовних кад. га, що підтверджується копією 6 випуску газети «Шаргородщина» від 07.02.2024, сторінка 7, розділ «вважати недійсним»: втрачений сертифікат на земельну частку (пай) серія ВН №053044, виданий на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 12-13)

Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Федчук Г.О. відмовила позивачці ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.09.2024 №50/02-31 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів про право на земельну частку (пай) на ім`я померлої (а.с. 17).

З матеріалів витребуваної судом спадкової справи № 12/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 встановлено, що спадкоємцями у ОСОБА_5 окрім позивача ОСОБА_1 є її сестри ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 43-69).

Відповідно до долучених представником позивача ОСОБА_2 заяв (а.с. 94, 94 зворот), які треті особи на стороні позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали нотаріусу, спадщину після смерті їх матері ОСОБА_5 вони не приймали та на неї не претендують.

Отже, судом установлено, що єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_1 .

Також представником позивача долучено до матеріалів справи копію додаткової угоди до договору оренди землі від 29.10.2023 (а.с. 115-117) укладеної між СФГ «Краснянське» та Тиврівською селищною радою відповідно до якої СФГ «Краснянське» приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території населеного пункту с.Краснянка Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту). В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 39,4441 га у кількості 10 ділянок, серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 0524583400:01:002:0232, площею 5,4814 га.

Указана земельна ділянка відповідно до викопіюванням з плану землекористування на території Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області є земельною часткою (паєм) за № 82, яка рахується за померлою ОСОБА_5 (а.с. 117 зворот).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) від 12.12.2024 в реєстрі ДЗК наявні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером: 0524583400:01:002:0232. Цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення. Вид використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Форма власності: Інформація відсутня. Площа: земельної ділянки 5.4814 га. Місце розташування: Вінницька область, Тиврівський район, Краснянківська сільська рада.

Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_5 , мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин з приводу спадкування її майна слід застосовувати норми ЦК УРСР.

Відповідно до 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У силу приписів ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу).

Суд встановив, що після смерті ОСОБА_5 її дочка ОСОБА_1 фактично вступила в управління і володіння спадковим майном шляхом розпорядження майном померлої, протягом 6-ти місяців прийняла спадщину, що також підтверджується довідкою Тиврівської селищної ради. Інші доньки померлої - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті спадкодавця не зверталися, жодних дій, що свідчать про прийняття спадщини не вчинили, на спадщину не претендують.

Суд установив, що ОСОБА_5 за життя згідно з втраченим сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №053044, який зареєстрований 24.10.1996 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 91, на підставі рішення Тиврівської РДА № 271-р від 17.09.1996 на ім`я ОСОБА_5 , надано право на земельну частку (пай) розміром 5,4814 умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Мрія" на території Краснянківської сільської ради.

Також суд з`ясував, що після смерті ОСОБА_5 , на ім`я якої було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 053044, спадщину в силу п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняла її дочка - позивач ОСОБА_1 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, була спадкоємцем першої черги за законом. При цьому, як установлено судом, інші спадкоємці спадщини не прийняли.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно з п. 2 згаданого Указу Президента України право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи те, що позивач бажає оформити спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 , але не має можливості реалізувати свої права, у зв`язку із неможливістю державної реєстрації права власності на земельну частку (пай) та відсутністю правовстановолюючих документів, це стало причиною для звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а саме щодо прийняття ним спадщини після смерті матері і які не оспорює відповідач.

Керуючись ст. 524, 529, 548, 549, 553, 549 ЦК УРСР, ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 5,4814 умовних кадастрових гектар, що розташована на території Краснянківської сільської ради Вінницького (колишнього Тиврівського) району Вінницької області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ВН № 053044.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, тобто з 09 січня 2025 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тиврівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04326201, юридична адреса: вул. Тиверська, буд. 40, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області.

Суддя Іванець В. Д.