Ухвала

від 09.01.2025 по справі 489/34/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/34/25

Провадження № 1-кс/489/35/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

09 січня 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у місті Миколаєві клопотання ТОВ «СВП «Агропрогрес» у кримінальному провадженні №12024152040001516 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,

встановив:

Згідно з клопотанням, СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом крадіжки 13.12.2024 невстановленою особою грошових коштів в сумі 50000 грн з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в ПуАТ «КБ «Акордбанк» на ім`я ТОВ «СВП «Агропрогрес», які були перераховані на рахунок ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» двома транзакціями по 25000 грн. З метою забезпечення виконання цивільного позову, пред`явленого ТОВ «СВП «Агропрогрес» під час досудового розслідування у даному провадженні, останнє просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» та ФОП ОСОБА_3 , які містяться на банківських рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Райффайзен Банк» відповідно.

Представник цивільного позивача в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, а також положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі заявника.

Власники майна до суду не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися по телефону з урахуванням скорочених строків розгляду вказаної категорії справ, їхнє неприбуття відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Від їхнього представника надійшли заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки помилково перераховані ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» грошові кошти в сумі 50000 грн 07.01.2025 були перераховані на банківський рахунок ТОВ «СВП «Агропрогрес».

Прокурор надіслав заперечення проти клопотання, вважаючи його необґрунтованим, та просив провести судове засідання в його відсутність.

Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПКУкраїни, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За положеннямич.6ст.170КПКУкраїни,у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Із положень частин 1 та 3 статті 171 КПК України слідує, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Системний аналіз вказаних положень кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) може бути накладено арешт на майно виключно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

За такого, необхідною передумовою для вирішенні питання про наявність передбачених законом правових підстав для вирішення питання про накладення арешту на майно на стадії досудового розслідування має бути той факт, що особа, яка заподіяла шкоду, на майно якої цивільний позивач просить накласти арешт з метою забезпечення пред`явленого цивільного позову, має процесуальний статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні або є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У свою чергу, зі змісту ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України вбачається, що застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб можливе виключно у випадку вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, вичерпний перелік яких вказаний у зазначених нормах, до яких, зокрема, не належить кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, та відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, вказаних у ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України.

При цьому, в матеріалах клопотання та кримінального провадження відсутні відомості про те, що особам, на грошові кошти яких на банківських рахунках цивільний позивач просить накласти арешт, вручено повідомлення про підозру як фізичній особі у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України або як уповноваженій особі від імені та в інтересах юридичної особи за вчинення будь-якого із злочинів, вказаних у ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України, що є обов`язковою необхідною передумовою для наявності передбачених кримінально процесуальним законом підстав накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що із наявних в матеріалах клопотання документів (платіжних інструкцій в національній валюті від 13.12.2024 № 34 та № 35, виписках по особовому рахунку, запиту № 23/12/24-01 від 23.12.2024, реквізитів для зарахування коштів на поточний рахунок) вбачається, що грошові кошти в сумі 50000 грн були самостійно перераховані ТОВ «СВП «Агропрогрес», як помилково, на користь ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» за виконання певних послуг (рекламні послуги), однак в подальшому не були повернуті їх отримувачем платнику ТОВ «СВП «Агропрогрес», незважаючи на відповідну вимогу про необхідність їх повернення.

Вказане, у свою чергу, може свідчити про недоведеність поза розумним сумнівом за вказаним фактом отримання ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» грошових коштів на загальну суму 50000 грн, які були перераховані ТОВ «СВП «Агропрогрес», саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування у даному провадженні, з урахуванням того, що станом на час розгляду клопотання підозру про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення не вручено жодній особі.

Крім того, цивільним позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «АтлікумсБухгалтерія» таФОП ОСОБА_3 танаявність ризиків,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170цього Кодексу,зокрема можливістьїх приховуваннята відчуження,що унеможливитьзабезпечення виконанняцивільного позову ТОВ «СВП «Агропрогрес».

Натомість наявний в матеріалах клопотання рапорт оперуповноваженого ОСОБА_4 не може бути єдиним достатнім, достовірним та належним доказом існування передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України ризиків, необхідних для наявності підстав для накладення арешту на майно (про перерахування грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_3 на інший банківський рахунок), оскільки, по-перше, рапорт є внутрішнім документом працівників органів Національної поліції та не є доказом відповідно до положень КПК України.

По-друге, у вказаному рапорті взагалі відсутні посилання на проведення будь-якої роботи та здійснення певних дій (моніторинг баз даних, збирання та аналіз інформації з використанням інших систем тощо), які б підтверджували наявність існування викладених у ньому відомостей щодо руху грошових коштів по банківському рахунку ОСОБА_3 .

По-третє, до вказаного рапорту не було додано будь-яких інших належних та допустимих доказів, передбачених положеннями КПК України, які б підтверджували викладені у ньому обставини.

При цьому, відповідно до ст. 103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; у журналі судового засідання. За таких обставин, проведені в ході досудового розслідування слідчі та розшукові заходи, направлені на встановлення обставин кримінального правопорушення, мають бути зафіксовані у передбачений законом спосіб.

Крім того, клопотання цивільного позивача не містить зазначення конкретної суми грошових коштів, на які він вважає необхідним накласти арешт на банківських рахунках ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» та ФОП ОСОБА_3 з метою забезпечення пред`явленого ним цивільного позову. Натомість накладення арешту на всі грошові кошти ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» та ФОП ОСОБА_3 , які розміщені на банківських рахунках, не буде співмірним розмірушкоди,завданої кримінальнимправопорушенням абозазначеної уцивільному позові,та суперечитиме вимогам ч. 8 ст. 170 КПК України.

Також, станом на час перебування клопотання в суді представником власників грошових коштів були надані слідчому судді фактичні дані того (світлокопії платіжних інструкцій від 07.01.2025), що помилково перераховані ТОВ «СВП «Агропрогрес» на рахунок ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» грошові кошти в загальній сумі 50000 грн були повернуті останнім ТОВ «СВП «Агропрогрес» на їхній банківський рахунок в ПуАТ «КБ «Акордбанк».

Вказане, у свою чергу, свідчить про те, що станом на даний час перестали існувати обставини щодо наявності підстав для вирішення цивільного позову ТОВ «СВП «Агропрогрес» до ТОВ «Атлікумс Бухгалтерія» та ФОП ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у зв`язку з їх фактичним добровільним поверненням в повному обсязі.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що вимоги клопотання цивільного позивача про арешт майна не ґрунтуються на вимогах закону, у зв`язку з чим необхідно відмовити в його задоволенні.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання ТОВ «СВП «Агропрогрес» у кримінальному провадженні №12024152040001516 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 енко