Рішення

від 24.12.2024 по справі 577/6071/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/6071/24

Провадження № 2/577/1663/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тепловодпостач до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, в сумі 5 510 грн. 79 коп.,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Тепловодпостач звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, що виникла за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно, в розмірі 5 510 грн. 79 коп., а також судовий збір у сумі 3 028 грн. 00 коп. Свої вимоги обгрунтовує тим, що ТОВ Тепловодпостач, у відповідності до Статуту, створене з метою забезпечення промислових підприємств, інших юридичних та фізичних осіб, населення мікрорайону тепловою енергією. На підставі Закону України «Про теплопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та інших нормативно-правових актів ТОВ «Тепловодпостач» виробляє, транспортує та постачає теплову енергію населенню мікрорайону «Житловий масив». Між ТОВ «Тепловодпостач» та ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , склалися правові відносини з надання послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку- ЗБП). Житлове приміщення споживача відокремлене від мереж централізованого опалення та облаштоване системою індивідуального опалення, на ім`я ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , опалювальна площа 58,00 кв.м. ТОВ «Тепловодпостач» надає послуги з опалення багатоповерховому житловому будинку за адесою: АДРЕСА_2 , який обладнано загальнобудинковим лічильником теплової енергії. Нарахування за спожиті послуги споживачам здійснюється згідно його показів. Обсяг спожитої теплової енегії будинком розаховується та розподіляляється між всіма співвласниками будинку, незалежно від встановленої у приміщенні системи опалення з дотриманням вимог законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830 та згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 року. Відповідачу як співвласнику будинку АДРЕСА_2 здійснюється нарахування плати за обсяг спожитої теплової енергії будинком, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 року зі змінами від 28.12.2021 року, та згідно затверджених органом місцевого самоврядування тарифів на послуги теплопостачання пропорційно до його частки співвласника будинку. ТОВ «Тепловодпостач» надає послуги з постачання теплової енергії споживачам у опалювальні періоди, терміни яких встановлюються рішеннями органу місцевої влади. З 22.11.2021 року між ТОВ «Тепловодпостач» та усіма споживачами теплової енергії (незалежно від того, обладнана квартира автономною системою опалення чи перебуває на централізованому опаленні) набув чинності ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГИ З ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ, що є публічним договором приєднання, текст якого на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» був опублікований 22.10. 2021 року на офіційному веб-сайті Конотопської міської ради. Так, як ОСОБА_1 за отримані послуги не сплачує у неї утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення. Підприємство виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії. Претензій зі сторони співвласників будинку та ОСОБА_1 щодо неналежного надання послуг до ТОВ «Тепловодпостач» не надходило. З жовтня 2021 року по липень 2024 року включно ОСОБА_1 отримувала комунальну послугу з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яку надавало ТОВ Тепловодпостач відповідно до чинного законодавства. ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання щодо оплати за отримані послуги з теплопостачання, систематично порушуючи діюче законодавство, у зв`язку з чим за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно за ним на підприємстві обліковується заборгованість у розмірі 5510,79 грн., згідно довідки про нарахування, оплату та заборгованість за послуги з постачання теплової енергії. ОСОБА_1 неодноразово направлялися повідомлення з вимогою про сплату заборгованості, проте він на такі нагадування жодним чином не реагує. Вищевикладені обставини негативно впливають на фінансово-економічний стан ТОВ „Тепловодпостач, призводять до порушення нами розрахункової дисципліни з іншими суб`єктами господарювання та несвоєчасного перерахунку коштів до Державного бюджету України, чим порушуються інтереси держави. 09.09.2024 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за заявою ТОВ «Тепловодпостач» було видано судовий наказ у справі № 577/4675/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року у сумі 5 510,79 грн та 302,80 грн. судового збору. Ухвалою від 24.09. 2024 року за заявою ОСОБА_1 судовий наказ у справі № 577/4675/24 було скасовано. Даною ухвалою суду ТОВ «Тепловодпостач» був повідомлений про те, що позивач має право звернутися до суду з тими самими вимогами до боржника у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ Тепловодпостач за довіреністю Прокопенко Н.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, при ухваленні рішення просить врахувати відзив на позовну заяву (а.с. 45-93) та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в в повному обсязі.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши представлені докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2024 року судовий наказ, виданий 09.09.2024 року Конотопським міськрайонним судом у справі № 577/4675/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Тепловодпостач заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, в розмірі 5510,79 грн. та понесених судових витрат у вигляду сплати судового збору в розмірі 302,80 грн., скасовано (а.с. 9).

Згідно копії довідки № 116 наданою ТОВ Тепловодпостач вбачається, що ОСОБА_1 , проживаюча в АДРЕСА_1 , станом на 02.08.2024 року має заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення, за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно в розмірі 5510,79 грн. (а.с. 10).

З копії листа Міністерства розвитку громад та територій України встановлено, що загальнобудинкові потреби на опалення оплачують і співвласники з автономним опаленням, пропорційно до його частки співвласника (а.с. 11-13).

Згідно копії публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем (приміщення якого обладнане індивідуальною системою опалення) про надання послуги з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ВСО) в особі директора ОСОБА_2 , який діє на підставі Статуту від 01.08.2021 року, вбачається, що ТОВ «Тепловодпостач» надає споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (а.с. 14-16).

З копії листа ЖРЕП «Житлосервіс» № 331 від 27.09.2022 року визначений обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , із застосуванням даних щодо загальної площі МЗК та довжини внутрішньобудинкової системи опалення, отриманих підприємством від ЖРЕП «Житлосервіс» (а.с. 18).

Рішенням виконавчого комітетв Конотопської міської ради від 17.12.2020 року № 285 про коригування підприємствами м. Конотоп тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановлені тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів. Для ТОВ «Тепловодпостач» тариф на теплову енергію становить: без ПДВ 1597,55 грн./Гкал, з ПДВ 1917,06 грн./Гкал; на виробництво теплової енергії: без ПДВ 1362,09 грн./Гкал, з ПДВ 1634,51 грн./Гкал; на транспортування теплової енергії без ПДВ 223,96 грн./Гкал, з ПДВ 268,75 грн./Гкал; на постачання теплової енергії без ПДВ 11,50 грн./Гкал, з ПДВ 13,80 грн./Гкал (а.с. 19).

Відповідно скоригованих тарифів на теплову енергію для ТОВ «Тепловодпостач» на постачання теплової енергії без ПДВ 1597,55 грн./Гкал, з ПДВ 1917,06 грн./Гкал (а.с. 20).

Згідно наказу ТОВ «Тепловодпостач» № 122-з від 01.10.2021 року щодо розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента встановлений розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента 25,24 грн. з ПДВ в місяць (без урахування витрат на обслуговування вузлів комерційного обліку) та 28,06 грн. з ПДВ в місяць (з урахування витрат на обслуговування вузлів комерційного обліку (а.с. 21).

Згідно копії розпорядженням міського голови Конотопської міської ради від 07.10.2021 року № 218-ОД «Про початок опалювального сезону 2021-2022 років» вбачається, що опалювальний сезон 2021-2022 років розпочався з 11.10.2021 року, а закінчився 15.04.2022 року за розпорядженням міського голови від 14.04.2022 року № 103-ОД «Про закінчення опалювального сезону 2021- 2022 років» (а.с. 107).

З копії розпорядженням міського голови Конотопської міської ради від 25.10.2022 року № 243-ОД «Про початок опалювального сезону 2022-2023 років» вбачається, що опалювальний сезон 2022-2023 років розпочався з 27.10.2022, а закінчився 12.04.2023 року за розпорядженням міського голови від 11.04.2023 року № 58-ОД «Про закінчення опалювального сезону 2022- 2023 років» (а.с. 22).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 13.10.2023 року № 241 «Про початок опалювального сезону 2023-2024 років» вбачається, що опалювальний сезон 2023-2024 років розпочався з 17.10.2023 року а закінчився 02.04.2024 року за рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 29.03.2024 року № 71 «Про закінчення опалювального сезону 2023-2024 років» (а.с. 23, 24).

Наказом № 75-з від 30.06.2021 року затверджено форму договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуги з теплопостачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі( а.с. 17).

З роздруківки з газети «Факти» від 16.07.2021 року вбачається, що в номері № 28 КП «Теплогарант» повідомляє, що 08.07.2021 року на офіційному сайті Конотопської міської ради оприлюднений текст Публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуги з теплопостачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі (а.с. 17 зв).

Відповідно до ст. 67,68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять і послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Департамент комунальних послуг та комунального обслуговування листом № 7/11/2413-22 від 21.02.2022 року роз`яснив питання обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі.

Додатками № 1,2,4, до рішення виконкому від 17.12.2020 року № 285 скориговані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів.

Згідно актів узгоджених начальником УЖКГ в період з 31.10.2021 року по 30.04.2024 року встановлено відсоток оплати за теплопостачання, в тому числі і для будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25-34).

Ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

22.11.2021 року між ТОВ «Тепловодпостач» та усіма споживачами теплової енергії набув чинності Індивідуальний договір про надання послуги з теплопостачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання.

За умовами зазначеного договору, ТОВ «Тепловодпостач» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.

Згідно ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частини третьої споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою.

Методика затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року за № 315.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики № 315, загальний обсяг спожитої теплової енергії у будівлі складається з таких основних складових: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача (квартири, нежитлового приміщення); обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пункт 12 розділу IV Методики № 315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання по оплаті за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення не виконує, внаслідок чого, згідно з розрахунком позивача, відповідач за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно заборгувала 5 510 грн. 79 коп.

Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, а відтак такий приймається судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Як визначено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, як вже зазначалось вище, згідно із вказаними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

При цьому Верховним Судом неодноразово висловлювались позиції щодо наявності у власника квартири з індивідуальним опаленням обов`язку оплати вартості послуг з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень/ витрат на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Зокрема у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

При цьому суд зазначав, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

А в постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 703/58/16-ц, в якій відповідач також посилався на відсутність приладів опалення місць загального користування, Верховний Суд зазначив, що підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, в загальних і технічних приміщеннях будинку, є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку, з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур. У будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, належний температурний режим вище 0° C, підтримується за рахунок тепловтрат трубопроводів розподільчої системи, яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку та на горищі. Оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов`язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами. Суд зазначив, що помилковим є висновок про те, що відповідач не повинен сплачувати за утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку.

Суд вважає доведеною ту обставину, що позивач належним чином надавав послуги відповідачеві, оскільки згідно з п. 47 індивідуального договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а відповідно до ч. 1 та 4 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що сторони складали акти-претензії, суд використовує презумпцію, що позивач належним чином надавав відповідачу житлово-комунальні послуги. При цьому, як вже зазначалось вище, факт надання таких послуг підтверджується актами про включення системи теплопостачання до будинку та інформацією про кількість фактично спожитої теплової енергії будинком.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового розгляду не досліджуються судом, оскільки вони жодним чином не входять до предмету доказування у даній справі, а з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, за якими суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. З урахуванням несплати відповідачем вартості житлово-комунальних послуг, а саме послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню заборгованість за такі послуги за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно в сумі 5 510 грн. 79 коп.

Окрім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 1, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року за №1875-ІV, ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року за №2633-IV, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 3, 15, 526, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Тепловодпостач задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тепловодпостач заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, що виникла за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно, в розмірі 5 510 грн. 79 коп., та судовий збір у сумі 3 028 грн. 00 коп., а загалом 8 538 (вісім тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 79 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Тепловодпостач, юридична адреса: 41612, м. Конотоп Сумської області, вул. Вирівська, 60, код ЄДРПОУ: 31589837.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Буток Т. А.