Ухвала

від 09.01.2025 по справі 577/6306/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/6306/24

Провадження № 2-о/577/26/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" січня 2025 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Буток Т.А.,

з участю секретаря Кузнєцової О.Л.

представників Островського В.І., Молібог Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Островського В.І. надійшло клопотання про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи з метою встановлення батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Островський В.І. клопотання про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Молібог Ю.М. проти заявленого клопотання заперечує, вважає його передчасним, оскільки наразі відсутні докази про смерть ОСОБА_4 , він вважається лише зниклим безвісти.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (ст. 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

За положеннями ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності умов, визначених у частині першій цієї статті, а саме: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та якщо сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, при цьому учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Крім того, У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема, висновку експертизи, у тому числі судової молекулярно-генетичної.

З огляду на це та зважаючи на предмет поданої до суду позовної заяви, суд вважає, що заявлене клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи відповідає вимогам і ґрунтується на підставах, передбачених ч. 1 ст. 103 ЦПК України, оскільки викладені в ньому обставини потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні, що передбачено ст. 109 ЦПК України.

При цьому, суд звертає увагу, що у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Відповідно до ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1)за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду (ч.2 ст.125 СК України).

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ч.ч.1, 2 ст.128 СК України).

Ч. 1 ст. 10 СК України передбачено те, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Зважаючи на те, що чинним сімейним законодавством не визначено, яким чином встановлюється факт батьківства особи, яка зникла безвісти, то у такій ситуації належить виходити з аналогії закону і до виниклих правовідносин між сторонами застосовувати положення ст.130 СК України, яка регулює встановлення факту батьківства за рішенням суду у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини.

У Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що положення цього Закону, які стосуються сім`ї померлого, відповідно поширюються і на сім`ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Тому, наявні підстави для застосування до виниклих правовідносин положення ч. 1 ст.130 СК України.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, у відповідності до вимог ст. 252 ЦПК України на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи має важливе значення для повного, об`єктивного і всебічного розгляду справи, тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 103-104,189,196-198,252,352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Островського Володимира Івановича про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити.

Призначити по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною бабусею, тобто матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого біологічною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Проведення експертизи доручити експертам комунального закладу Сумського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (40007 м. Суми вул. Промислова, 8), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Про день та час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи повідомити сторін по справі та зобов`язати з`явитися до експертів.

Визначити строк проведення експертизи 1 місяць з дня надходження ухвали суду до експертної установи.

Проведення оплати вартості експертизи покласти на заявника ОСОБА_1 , роз`яснивши їй положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала, в частині зупинення провадження, може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТ. А. Буток