Постанова

від 24.12.2024 по справі 910/12813/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. Справа№ 910/12813/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Заверюха К.О.

від відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.10.2024 р.

у справі № 910/12813/24 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування"

про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання недійсним одностороннього правочину та визнання відсутнім права,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування", у якому просило суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами, № 24/7/8 від 08.07.2024 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування";

- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений у формі листа-згоди надрокористувача від 08.07.2024 р. на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., підписаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" Ушатенком П.П., засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Радзієвською В.В., зареєстровано в реєстрі за № 447;

- визнати відсутнім право Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому".

Також у жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії, а саме: вносити зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" за заявою (заявами) Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" в частині зміни власника (надрокористувача) до набрання законної сили рішенням у справі.

В обґрунтування наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що на розгляді в Державній службі геології та надр України перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" щодо зміни відомостей про власника спеціального дозволу від 10.04.2012 р. № 5510 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування".

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2024 р. у справі № 910/12813/24 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на відсутність правових підстав для забезпечення позову, невідповідністю заходів забезпечення позовним вимогам, незбалансованістю інтересів сторін. Також скаржник вказує на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову судом першої інстанції було фактично прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" у справі № 910/12813/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

На підставі службової записки та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/840/24 від 25.11.2024 р. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 р., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12813/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" у справі № 910/12813/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Річпромвидобування» та призначено справу № 910/12813/24 до розгляду на 17.12.2024 р.

У судовому засіданні 17.12.2024 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого у судовому засіданні оголошено перерву до 24.12.2024 р.

У судовому засіданні 24.12.2024 р. представник позивача надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача не з`явився, однак був повідомлений про розгляд скарги, що підтверджується розпискою про оголошення у судовому засіданні перерви від 17.12.2024 р.

Через систему "Електронний суд" 23.12.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості представника відповідача взяти участь у судовому засіданні 24.12.2024 р. за сімейними обставинами.

Так, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника.

Крім цього, представник відповідача не позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" було повідомлене належним чином про дату, час та місце судового засідання, а також те, що представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги у судовому засіданні 17.12.2024 р., доказів поважності причин відсутності в судовому засіданні не надав, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду вказаної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи заяву про застосування заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" посилається на те, що на розгляді в Державній службі геології та надр України перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" щодо зміни відомостей про власника спеціального дозволу № 5510 від 10.04.2012 р. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування".

До вказаної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" було надано лист-згоду надрокористувача від 08.07.2024 р. на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому", від імені та в інтересах якої діє директор Ушатенко П.П., надав згоду на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., на підставі п. 9 ч. 1 ст. 16-5 Кодексу України про надра у зв`язку із відчуженням шляхом укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р.

На підставі нотаріально засвідченої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Квадро" від 24.07.2024 р., як одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому", балансова вартість спеціального дозволу на користування надрами від 10.04.2012 р. № 5510 перевищує 50% вартості чистих активів товариства, у зв`язку з чим укладення правочину щодо продажу права користування надрами, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 10.04.2012 р. № 5510, згідно з п. 4.2.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" потребує обов`язкової згоди загальних зборів. Проте, загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" не приймалось жодних рішень про надання згоди на укладення правочину щодо продажу права користування надрами, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 10.04.2012 року № 5510, та відповідна згода не надавалась.

На думку заявника подача листа-згоди до Державної служби геології та надр України та розгляд такого листа-згоди Державною службою геології та надр України є завершальним етапом протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" в особі директора Ушатенко П.П .

Позивач вказує, що внесення змін в частині власника до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р. істотно ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому", за захистом яких воно звернулось до суду, оскільки позбавить права останнього на повернення прав за спеціальним дозволом на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобами запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як передбачено ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20)

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У рішенні від 03.01.2018 року "Віктор Назаренко проти України" (заява № 18656/13) Європейський Суд з прав людини наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18 від 06.02.2001 року).

У разі наміру звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії, а саме: вносити зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" в частині зміни власника (надрокористувача) до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування", є розумними і співмірними із заявленими позовними вимогами заходами забезпечення позову, які спроможні забезпечити ефективний захист та поновлення прав особи, яка звернулась до суду з таким позовом.

В обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову заявник надав докази обґрунтованого припущення, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зокрема, в матеріалах справи міститься адвокатський запит від 25.07.2024 р. та відповідь на нього від Державної служби геології та надр України № 4985/07/2-24 від 07.08.2024 р, з яких вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" та Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Квадро" вже звернулися до Державної служби геології та надр України з заявами та листами щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р. щодо зміни власника та стосовно розгляду цих заяв.

В той час як заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України вносити саме ці зміни до вирішення вказаного вище спору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Вбачається, що заявником доведено в порядку приписів статей 76 - 79 ГПК України, що існує реальна загроза, що невжиття вказаного ним заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Вжиття заявлених позивачем у заяві заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії, а саме: вносити зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., не зумовлює вирішення спору по суті, оскільки позивачем заявлено основні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами, № 24/7/8 від 08.07.2024 р. та визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого у формі листа-згоди надрокористувача від 08.07.2024 р. на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., які будуть розглянуті судом під час розгляду справи по суті спору.

Також колегією суддів враховано, що обрані позивачем заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам та вжиття заявлених заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі, заборона носить тимчасовий характер та має на меті виключно ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Тому доводи скаржника про те, що при розгляді заяви про забезпечення позову судом першої інстанції було фактично прийнято рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.

Колегія також враховує, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист інтересів позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії, а саме: вносити зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012 р., виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого дому" за заявою (заявами) Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" в частині зміни власника (надрокористувача) до набрання законної сили рішенням у справі.

Таким чином відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 21.10.2024 р. у справі № 910/12813/24.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Враховуючи те, що колегія суддів перебувала у щорічній відпустці, зокрема: суддя Буравльов С.І. - у період з 25.12.2024 р. по 31.12.2024 р., з 06.01.2025 р. по 08.01.2025 р., суддя Шапран В.В. - з 25.12.2024 р. по 31.12.2024 р. та суддя Андрієнко В.В. - з 25.12.2024 р. по 31.12.2024 р., з 01.01.2025 р. по 03.01.2025 р., повний текст постанови у цій справі складено у перший робочий день повного складу колегії суддів 09.01.2025 р.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.10.2024 р. у справі № 910/12813/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Річпромвидобування".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 09.01.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран