Постанова

від 22.10.2024 по справі 904/229/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/229/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від позивача: Зарубіна О.О., представник ТОВ "Корал Технологія";

представник відповідача у судове засідання не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі № 904/229/24(суддя Бажанова Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет", м. Дніпро

про стягнення 831 127,47 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на свою користь 409 686,67 грн основного боргу, 315 960,87 грн пені, 21 459,41 грн 3% річних, 84 020,52 грн інфляційних втрат, а також покласти на відповідача судовий збір у розмірі 12 466,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті вартості отриманих робіт - очищення вагонів (залишку брухту чорних металів та сміття), внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі № 904/229/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 8, офіс 306; ідентифікаційний код 32988208) 409 686,67 грн заборгованості, 161 103,06 грн. пені, 21 459,41 грн 3% річних, 84 020,52 грн інфляційних втрат, 10 748,18 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт по очищенню напіввагонів Укрзалізниці і місцевого парку від залишків вантажів та сміття №19/4154 20.12.2019 року, наявністю основної заборгованості у розмірі 409 686,67 грн, що в свою чергу спричинило нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Судом першої інстанції було перераховано нарахування суми пені та визначено, що під час здійснення розрахунку позивачем неправильно визначений період прострочення за актом №3 від 31.03.2022 року, оскільки 45 календарний день припадає на 15.05.2022 року (граничний строк оплати) є вихідним днем неділя, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день 16.05.2022 року, відповідно прострочення за актом №3 від 31.03.2022 року починається з 17.05.2022 року.

Також судом перераховано пеню за актами №1 та №2 з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 року, Постанов Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року та №651від 27.06.2023 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з вищенаведеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області в частині нарахування і стягнення пені у розмірі 161 103,06 грн. Вважає, що судом першої інстанції не досліджено належним чином обставини справи, а також порушено матеріальні та процесуальні норми законодавства України.

Скаржник стверджує, що:

- ним було надано відзив на позовну заяву, у якому відповідач висловив незгоду із розрахунком пені та надав відповідний контр розрахунок;

- судом при прийнятті рішення не враховані норми матеріального права щодо застосування строків позовної давності для нарахування пені;

- позивачем не було заявлено обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки, та що пропуск на подання заяви в частині вимог був зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку із введенням воєнного стану.

Апелянт вказує, що строк на стягнення неустойки по актам приймання-передачі виконаних робіт сплив:

- поакту приймання-передачі виконаних робіт від 31.01.2022 року сплив 31.01.2023 року;

- поакту приймання-передачі виконаних робіт від 28.02.2022 року сплив 28.02.2023року;

- поакту приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2022 року сплив 31.03.2023року;

З урахуванням наведеного, зі спливомстроку позовної давності позивач втратив право на звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі №904/229/24 в частині стягнення пені та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти наведених апелянтом обставин, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі №904/229/24 залишити без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі №904/229/24, судове засідання призначено на 17.09.2024 року на 11:30.

У зв`язку з відрядженням головуючого судді Верхогляд Т.А. ухвалою від 16.09.2024 року у даній справі судове засідання відкладено на 22.10.2024 року на 10:20.

22.10.2024 року від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю його представника у іншому судовому засіданні.

Колегія суддів протокольною ухвалою відхилила дане клопотання, оскільки коло представників юридичної особи для участі у судовому засіданні не є обмеженим, строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ч.1 ст.273 ГПК України вичерпано, підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.216 ГПК України відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі № 904/229/24 оскаржується тільки в частині стягнення на користь позивача пені, в іншій частині судом апеляційної інстанції воно не переглядається.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019 року між Акціонерним товариством "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (далі-виконавець) укладено договір №19/4154 на виконання робіт, пунктом 1.1. якого встановлено, що виконавець зобов`язується виконувати роботи по очищенню напіввагонів Укрзалізниці і місцевого парку від залишків вантажів та сміття, що перевозяться (брухт чорних металів) на ділянці залізничної колії на території замовника, далі - роботи, а замовник зобов`язується прийняти і сплатити вартість виконаних робіт згідно з цінами, які вказані в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1).

Очищенню підлягають люкові та безлюкові залізничні напіввагони Укрзалізниці та місцевого парку.

Напіввагони місцевого парку підлягають очищенню, на підставі технологічної інструкції замовника, які будуть виставлятись на ділянку відповідно внутрішнього графіку та показників засміченості (пункт 1.2 договору).

Під вагонами у цьому договорі розуміються: напіввагони Укрзалізниці та вагони місцевого парку замовника (пункт 1.4 договору).

Вартість робіт за місяць визначається згідно тарифів вказаних у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Тарифи вказані в додатку № 1, вартість робіт не є остаточними та можуть змінюватися під час дії цього договору за взаємною згодою сторін, яка оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору (пункт 1.4 договору).

Підставою для здійснення оплати є оформлений та підписаний належним чином акт прийому-передачі виконаних робіт (форма акту наведена у додатку №4) (пункт 5.2 договору).

Оплата робіт за даною угодою здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця впродовж 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт за відповідний місяць (пункт 5.3 договору).

Датою оплати вартості виконаних робіт вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 5.4 договору).

Факт виконання робіт підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками замовника і виконавця і скріплюється печатками сторін, форма акту прийому-передачі виконаних робіт визначена в додатку № 4 до цього договору (пункт 6.1 договору).

Сторони підписують звіт виконавця не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним, додаток № 6 до цього договору (пункт 6.2 договору).

Акт прийому-передачі виконаних робіт і рахунок за звітний місяць виконавець зобов`язаний надати замовникові не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним (пункт 6.3 договору).

Впродовж двох робочих днів з моменту отримання від виконавця акту прийому-передачі виконаних робіт, замовник їх підписує і скріплює своєю печаткою ці акти і повертає один екземпляр виконавцеві, або в такий же термін відмовляє виконавцеві в підписанні акту, шляхом направлення виконавцеві письмових заперечень з вказівкою обґрунтованих причин відмови. В іншому випадку послуги за цим договором вважаються виконаними з найкращою якістю, належним чином і підлягають безумовній оплаті (пункт 6.4 договору).

У разі виявлення недоліків виконавець зобов`язаний усунути їх своїми силами за свій рахунок в погоджений сторонами термін (пункт 6.5 договору).

У разі виявлених недоліків на станції приймання напіввагонів після вивантаження й виставлення на адресу АТ "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" штрафних санкцій за неякісне зачищення, то таку суму штрафу виконавець компенсує замовнику у повному обсязі (пункт 6.6 договору).

Цей договір вважається укладеним і набуває чинності від моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення терміну цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 12.1,12.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 01.07.2020).

20.12.2019 року між сторонами по справі підписані додатки до договору, а саме: Додаток №1 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Тарифи на виконання робіт; Додаток №2 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Перелік уповноважених представників замовника; Додаток №3 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Перелік уповноважених представників виконавця; Додаток №4 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Акт приймання-передачі виконаних робіт; Додаток №5 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Алгоритм взаємодії Замовника і Виконавця; Додаток №6 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Додаток до акту приймання-передачі виконаних робіт №__ від _20_р. Звіт виконавця за _20_р.; Додаток №7 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Змінний звіт виконавця; Додаток №8 до договору №19/4154 від 20.12.2019 року - Перелік видів порушень і матеріальної відповідальності за їх здійснення на території замовника і розмір штрафних санкцій передбачених за дані порушення.

На виконання умов договору у період січень - березень 2022 року виконавець здійснив роботи по очищенню вагонів (залишки брухту чорних металів та сміття) загальною вартістю 409686,67 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт:

- Акт №1 від 31.01.2022 на суму 201 288,19 грн з ПДВ;

- Акт №2 від 28.02.2022 на суму 149 483,88 грн з ПДВ;

- Акт №3 від 31.03.2022 на суму 58 914,60 грн з ПДВ.

Акти приймання-передачі виконаних робіт підписані замовником та виконавцем без зауважень та заперечень.

Акти приймання-передачі виконаних робіт містять посилання на договір №19/4154 на виконання робіт від 20.12.2019 року (а.с. 26-28, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" своїх зобов`язань по оплаті вартості отриманих робіт - очищення вагонів (залишки брухту чорних металів та сміття) у сумі 409 686,67 грн., що і є причиною виникнення спору.

Відповідач не заперечує, що за вказаними Актами він має заборгованість перед позивачем, наявність якої є підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суму основного боргу 409 686,67 грн.

З урахуванням приписів пункту 5.3 договору, строк оплати на час звернення позивача з позовом є таким, що настав.

Позивач надав належні докази на підтвердження надання послуг за договором у сумі 409 686,67 грн, відповідач доказів оплати вартості послуг у розмірі 409 686,67 грн до суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині, не спростував.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення зобов`язання є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 8.2 договору сторонами погоджено, що у разі порушення термінів оплати виконаних робіт замовник виплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 315 960,87 грн пені.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та допустимими доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати виконаних робіт, господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач, на думку скаржника, пропустив процесуальний строк на звернення до суду з вимогами про стягнення пені. Також апелянт не погоджується з сумою розрахованих штрафних санкцій, зокрема із строками та порядком нарахування пені за невиконання грошового зобов`язання. Відповідач зазначає про те, що позивачем не було заявлено обгрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки, та що пропуск на подання заяви в частині вимог був зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку із веденням воєнного стану.

Вказані доводи відхиляються колегією суддів в силу наступного:

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 року було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

На думку колегії суддів суд першої інстанції вірно вказав, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, враховуючи період виникнення заборгованості за договором №19/4154 на виконання робіт від 20.12.2019 року, колегія суддів вважає, що позивач заявив позовні вимоги щодо стягнення пені у межах позовної давності.

Також, скаржник стверджував, що у відзиві на позовну заяву ним надані

контррозрахунки заявлених позивачем сум штрафних санкцій.

Колегія суддів зауважує, що дійсно, до відзиву на позов надано відповідачем розрахунок 3% річних та інфляційних, а щодо стягнення пені суми відповідачем не розраховані.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції щодо того, що строки позовної давності на звернення до суду з вимогою про стягнення пені позивачем не пропущено і розмір пені є вірно розрахованим і відповідачем не спростований.

Згідно положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не доведена і не підлягає задоволенню, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення пені скаржником не спростовано.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі № 904/229/24 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Інтерпайп Дніпропетровський втормет".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 09.01.2025 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков