Рішення

від 09.01.2025 по справі 909/951/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/951/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державного підприємства "Добропіллявугілля - видобуток", пр. Шевченка, 2, м.Добропілля, Донецька область, 85001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту", вул. Промислова, буд. 2 Б, кабінет 26 Б, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення збитків у розмірі 75740 грн.

встановив: Державне підприємство "Добропіллявугілля - видобуток" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення збитків у розмірі 75740 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 11.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 11.10.2024 до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту".

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав належним чином свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по виконаних зобов`язаннях за договором №124-23 ШУД від 26.01.2023 про закупівлю товару, внаслідок чого позивач позбавлений права на здійснення нарахування податкового кредиту у розмірі 75740 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між ДП "Добропіллявугілля-видобуток" (як покупцем) та ТОВ "Засоби промислового захисту" (як постачальником) укладено договір №124-23 ШУД від 26.01.2023 про закупівлю товару, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а згідно п. 1.2. покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію.

Постачальник виконав свій обов`язок щодо постачання продукції, а покупець виконав свій обов`язок щодо прийняття та оплати поставленої продукції за видатковими накладними № 54; 55; 56; 57; 58; 59; 60; 61.

Відповідно до п. 4.3.8 договору, на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) постачальник оформлює податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. У разі порушення постачальником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції. Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату продукції на суму ПДВ, який покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної). Покупець повідомляє постачальнику про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що в разі застосування покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д.) за несвоєчасну оплату продукції до покупця не застосовуються. У разі відмови постачальника зареєструвати належним чином оформлену податкову накладну або розрахунок коригування до такої податкової накладної, в тому числі в разі дії/бездіяльності які привели до відмови в розблокуванні податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі суми ПДВ, який покупець повинен був отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії покупця. Сторони погодили, що постачальник зобов`язується оформляти податкові накладні та інші первинні документи на виконання умов договору українською мовою.

Як вказує позивач відповідачем поставлено, а позивачем прийнято продукцію, згідно умов договору №124-23 ШУД від 26.01.2023, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно матеріалів справи, відповідачем подано на реєстрацію відповідні податкові накладні за виконаними зобов`язаннями. Однак, рішеннями контролюючого органу зупинена реєстрація податкових накладних від 11.04.2023 та відмовлено у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з "ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".

09.10.2023 позивач звернувся з претензією до відповідача, з вимогою здійснити сплату штрафу у розмірі суми ПДВ, однак вказана вимога залишилася без задоволення.

Як вказує позивач, внаслідок вказаних дій (бездіяльності) відповідача, позивач позбавлений права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 75740 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.

Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (далі - Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.

Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Ураховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом, відповідачем подано на реєстрацію відповідні податкові накладні, однак, рішеннями контролюючого органу відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з "ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 75740 грн, що становило б суму податкового кредиту позивача за виконаними зобов`язаннями.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

За приписами абзацу 18 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Абзацом 3, 4, 5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, вчинивши дії щодо складання та направлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних, проте не направивши до контролюючого органу пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних від 11.04.2023 реєстрація яких була зупинена, платник податків (відповідач у справі) не вчинив всіх необхідних дій для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених законодавством.

Не вжиття усіх заходів щодо виконання свого обов`язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства призвело до позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання з цього податку на суму 75740 грн.

Також, п. 4.3.8 договору, сторони погодили, що у разі відмови постачальника зареєструвати належним чином оформлену податкову накладну або розрахунок коригування до такої податкової накладної, в тому числі в разі дії/бездіяльності які привели до відмови в розблокуванні податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі суми ПДВ, який покупець повинен був отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії покупця.

Матеріали справи не містять доказів здійснення реєстрації податкових накладних від 11.04.2023 за виконаними зобов`язаннями по видаткових накладних від 11.04.2023: № 54; 55; 56; 57; 58; 59; 60; 61 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, відповідач, допустив порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

З огляду на викладене є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання, визначеного законом, обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 75740 грн, яка фактично є збитками, а отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Відповідач не довів та не надав доказів виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 75740 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Добропіллявугілля - видобуток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" про стягнення збитків у розмірі 75740,00 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту", вул. Промислова, буд. 2 Б, кабінет 26 Б, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 42513220) на користь Державного підприємства "Добропіллявугілля - видобуток", пр. Шевченка, 2, м. Добропілля, Донецька область, 85001 (ідентифікаційний код 43895975) 75740 (сімдесят п`ять тисяч сімсот сорок) грн збитків, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.01.2025.

Суддя Неверовська Л. М.