Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/9586/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/9586/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ГРУПП"

про стягнення 904 044,62 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шевченко І.Є.

від відповідача Нікітіна-Дудікова Г.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ГРУПП" про стягнення 904 044,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем збережено за собою кошти без достатньої правової підстави, оскільки останній не виконав обов`язок щодо сплати пайового внеску позивачу до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку розмір пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, який відповідач мав сплатити, становить 904 044,62 грн, які заявлені позивачем у даній справі до стягнення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 09.09.2024, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

26.08.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній відхилив заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.09.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.09.2024.

10.09.2024 позивачем подано відповідь на відзив.

17.09.2024 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024.

У судовому засіданні 07.10.2024 судом уточнено у позивача ціну позову, оскільки в ціні позову вказано про стягнення з відповідача 904 044,62 грн, наведено розрахунок саме на таку суму та сплачено судовий збір саме виходячи з вказаної ціни позову, в той час як в прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача 877 526,82 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2024 вказав про помилковість здійсненого в позові розрахунку та просив повернутись до стадії підготовчого провадження для можливості надання вірного (коректного) розрахунку ціни позову та суми заявленої до стягнення з відповідача.

Ухвалою суду від 07.10.2024 постановлено: повернутись зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження; призначено у справі № 910/9586/24 підготовче засідання на 21.10.2024; запропоновано позивачу надати суду додаткові пояснення щодо ціни позову; встановлено строк для подачі заяв, пояснень, клопотань, доказів до 21.10.2024.

16.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про залучення до справи додаткових доказів.

18.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення та заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення 904 044,62 грн.

Крім того, 18.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 21.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024.

28.10.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

04.11.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 04.11.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.11.2024.

У судовому засіданні 25.11.2024 відповідачем подано промову в судових дебатах.

У судовому засіданні 25.11.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» від 19.12.2019 № 460/8033 Порядок було приведено у відповідність до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон), та викладено у новій редакції.

Пунктом 3.1 Порядку передбачено, що пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку із реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.1 Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Абзацом 2 пункту 4.1 Порядку передбачено, що замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Згідно з абзацом 2 пункту 4.3 Порядку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Як визначено п. 5.2.8 Порядку, розмір пайової участі, визначений договором про пайову участь, підлягає коригуванню після надання замовником документів про визначення у встановленому порядку загальної кошторисної вартості об`єкта та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією об`єкта, що приймається в експлуатацію. Замовник зобов`язаний надати відповідні документи для проведення остаточних розрахунків та сплати замовником пайової участі в повному обсязі згідно з даними, зазначеними у цих документах, не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до дати введення в експлуатацію.

Згідно з п. 6.3 Порядку розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями визначається Департаментом відповідно до опосередкованої вартості будівництва будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначається Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату розрахунку.

Відповідно до підпункту 6.4.3 пункту 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою: для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями РПУ = Sоб`єкта х Nінд х 2 %, де:

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nінд - норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначена Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м);

У пункті 11 Загальних положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (у редакції, яка діяла на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації), затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 13.04.2011 № 461 зазначається, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

10.01.2020 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 061200101858 (далі - повідомлення про початок будівництва) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:039:0066.

Статус документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва визначений як «діючий».

У вказаному повідомленні замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ГРУПП» (далі - ТОВ «Комфорт-групп», Відповідач), об`єктом - будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу).

04.08.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210804364 (далі - декларації про прийняття в експлуатацію), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:039:0066.

У зазначеній декларації замовником визначено ТОВ «Комфорт-групп», об`єктом - будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) по провулку Радистів, 14-А у Деснянському районі м. Києва.

Проте, як вказує позивач у позові, відповідач не виконав обов`язок щодо сплати пайового внеску до прийняття об`єкта в експлуатацію, чим порушив пункт 3.1, абзац 1 пункту 4.1 Порядку, підпункт 4 пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 904 044,62 грн пайової участі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на відсутність укладеного з позивачем договору про сплату про пайову участь, будівництво об`єкту нерухомого майна розпочато в 2020 року, в той час, коли сплата пайової участі була, за твердженням відповідача, необов`язковою, а могла здійснюватись на добровільній основі. Крім того, відповідач вказує, що ним на виконання вимог технічних умов з газопостачання, підключення електроенергії, водопостачання та каналізування об`єкту будівництва за адресою: м. Київ, пров. Радистів 14-а, витрачено на поліпшення інфраструктури міста Києва 2 171 212,40 грн, таким чином, відповідач вже взяв участь у створенні та розвитку інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 4 вказаної норми у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відносини щодо сплати пайової участі до 01.01.2020 регламентувались ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до ч.ч. 1-3 якої визначалось, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно ч. 5 вказаної статті величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Водночас з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), якими виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX також вирішено установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

Підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено перелік об`єктів будівництва, за які пайова участь не сплачується.

Згідно з пп. 3 вказаного пункту замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (п.п. 4 п. 2 Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX)

Відповідно до пп. 5 п. 2 вказаного Закону кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Згідно з пп. 6 п. 2 вказаного Закону інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, приписи пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX передбачають обов`язок сплачувати пайовий внесок протягом 2020 року та містять норми щодо визначення його розміру.

Крім того, згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Частиною 3 статті 317 ГПК України встановлено, що постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Верховний Суд у постановах від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 25.05.2024 у справі № 915/149/23 сформував усталену практику щодо застосування норм права: «Передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 25.05.2024 у справі № 915/149/23.

Як вказано вище, 10.01.2020 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 061200101858.

Таким чином, на підставі підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону, абзацу 2 пункту 4.1 та пункту 3.4 Порядку, на Відповідача було покладено обов`язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів після 10.01.2020.

Проте під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача та, відповідно, виконання ним обов`язку звернутися з заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів.

При цьому відповідно до абзацу 1 пункту 4.1 Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Відповідач не виконав обов`язок щодо сплати пайового внеску до прийняття об`єкта в експлуатацію, чим порушив пункт 3.1, абзац 1 пункту 4.1 Порядку, підпункт 4 пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18 зазначив, що невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 зазначає, що відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 25.05.2024 у справі № 915/149/23.

Таким чином, вищевказаними нормами законодавства та позицією Верховного Суду спростовуються доводи відповідача про відсутність у нього обов`язку з перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, та перерахування таких коштів є саме обов`язком відповідача.

Розрахунок пайової участі здійснено позивачем відповідно до п. 6.4 Порядку та становить 904 044,62 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що ним на виконання вимог технічних умов з газопостачання, підключення електроенергії, водопостачання та каналізування об`єкту будівництва за адресою: м. Київ, пров. Радистів 14-а, витрачено на поліпшення інфраструктури м. Києва 2 171 212,40 грн, а отже, він вже взяв участь у створенні та розвитку інфраструктури на вказану суму, суд вказує таке.

Відповідно до пункту 5.2.8 Порядку розмір пайової участі, визначений договором про пайову участь, підлягає коригуванню після надання замовником документів про визначення у встановленому порядку загальної кошторисної вартості об`єкта та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією об`єкта, що приймається в експлуатацію. Замовник зобов`язаний надати відповідні документи для проведення остаточних розрахунків та сплати замовником пайової участі в повному обсязі згідно з даними, зазначеними у цих документах, не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до дати введення в експлуатацію.

Згідно з п. 6.3 Порядку розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями визначається Департаментом відповідно до опосередкованої вартості будівництва будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначається Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату розрахунку.

Враховуючи те, що будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу) розпочалось 10.01.2020, а вказаний об`єкт введено в експлуатацію 04.08.2021, частина 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не розповсюджується на спірні правовідносини та не підлягає застосуванню.

Відповідач у клопотанні про долучення доказів зазначає, що законом була передбачена можливість зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами у разі доведеності розміру обсягів та кошторисної вартості таких мереж або об`єктів інженерної інфраструктури та у разі передачі таких інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури у комунальну власність територіальної громади.

Відповідачем подано технічні умови та договори, які датовані після 01.01.2020, проте частина 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вже була вилучена згідно з Законом № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Після 01.01.2020 і на даний час механізм щодо зменшення коштів пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури та щодо відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі у законодавстві відсутній.

У даній справі договір про сплату пайової участі за будівництво індивідуального житлового будинку (садибного типу), яким унормовано відшкодування різниці, між позивачем та відповідачем не укладався, заява про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 від відповідача не надходила, рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту або рішення про прийняття відповідного об`єкта інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва Київська міська рада не приймала.

Вказане також підтверджує те, що частина 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до відповідача не застосовується.

Суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 904 044,62 грн безпідставно збережених грошових коштів пайової участі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладенню на відповідача в розмірі 10 848,54 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ГРУПП» (вул. Богдана Хмельницького, 55, м. Київ, 01054, код 40318972) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, код 04633423) 904 044,62 грн (дев`ятсот чотири тисячі сорок чотири грн 62 коп.) безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, 10 848,54 грн (десять тисяч вісімсот сорок вісім грн 54 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.01.2025.

Суддя О.Г. Удалова