Рішення

від 09.01.2025 по справі 910/9479/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2025Справа № 910/9479/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б"

про стягнення 141 744,48 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" (далі - відповідач) про стягнення 141 744,48 грн, з яких 132 496,98 грн - сума основного боргу; 2 812,42 грн - 3% річних; 6 435,08 грн - втрати від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині оплати отриманої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

28.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог з посиланням на те, що: позивачем обмежено доступ відповідача до належних останньому лічильників, а відтак збільшено розмір заборгованості відповідача; позивачем не вказано періоди споживання відповідачем електричної енергії, за які накопичився борг; позивачем не запропоновано укласти угоду про реструктуризацію заборгованості. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить припинити провадження у справі та зобов`язати позивача провести звірку показань лічильників для визначення справедливої суми заборгованості та запропонувати відповідачу угоду про реструктуризацію заборгованості.

11.09.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній просить суд не брати відзив відповідача до уваги, оскільки відповідачем не надано суду доказів направлення відзиву на позов позивачу, а також надано заперечення по суті поданого відповідачем відзиву.

07.10.2024 позивачем подано клопотання, в якому вказано про сплату відповідачем грошових коштів після відкриття провадження у даній справі в розмірі 20 000,00 грн, таким чином, за твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 112 496,98 грн.

Щодо поданого відповідачем відзиву на позов суд вказує про наступне.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

До відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч. 10 вказаної норми суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Так, як встановлено судом, до відзиву не надано доказів направлення копії позивачу у даній справі.

Крім того, судом встановлено, що відповідач, всупереч вимогам ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

При цьому, в ухвалі суду від 07.08.2024 про відкриття провадження у даній справі в п. 11 судом роз`яснено учасникам справи необхідність виконання вимог ст. 6 ГПК України.

Поряд з цим, враховуючи, що позивачем у відповіді на відзив надані заперечення по суті поданого відзиву на позов, суд вважає за доцільне з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин, які мають значення для справи прийняти та долучити такий відзив на позов в частині доводів та заперечень, проте не брати до уваги подані відповідачем докази, оскільки останні, у порушення приписів ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не надіслані позивачу.

Крім того, стосовно процесуальних дій суду під час розгляду заяв учасників справи позивачем не надано суду первинних документів сплати відповідачем грошових коштів в розмірі 20 000,00 грн, за вказаних обставин, судом розцінюється подана заява від 07.10.2024 як заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, таким чином, судом розглядаються заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 112 496,98 грн основного боргу, 2 812,42 грн - 3% річних; 6 435,08 грн - втрат від інфляції.

Інших заяв по суті або клопотань до суду не надходило.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Упродовж семи років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.

З урахуванням зазначеного вище, створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник), яким отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.06.2018 № 429.

Таким чином, з 01.01.2019 Позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території міста Києва.

Згідно з п. 8 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312 (в редакції, що діяла на дату приєднання споживача) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідач у даній справі (далі - Споживач), шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати рахунка за спожиту електричну енергію за «січень 2019 р.», що підтверджується витягом з виписки по банківському рахунку від 21.02.2019, приєднався до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах публічної Комерційної пропозиції «Побутова» (в подальших редакціях - «Колективна Побутова», «Комунально-технічна») постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» (далі - Комерційна пропозиція). Публічні Договір та Комерційна пропозиція (усі редакції) розміщені на веб-сайті позивача.

Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 74557020.

У програмному комплексі Позивача з обліку юридичних споживачів електричної енергії Договір з Відповідачем зареєстровано за реквізитами № 74557020ПУ від 01.12.2018.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з абз. 1 п. 5.1 Договору Споживач розраховується із Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Як визначено 5.8 Договору, розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Згідно з п. 5.2 Комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

Відповідно до п. 5.3 Комерційної пропозиції у разі неотримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідно до вимог п. 4.3, п. 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, формувалися та видавалися відповідачу рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії.

Інформація про обсяги споживання підтверджена у додатку № 15 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 35391/3/01/5 від 18.06.2024, який додано до позовної заяви.

На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди, а саме: від 06.07.2023 № 74557020/7/1 на суму 16 524,68 грн (липень 2023 року); від 06.08.2023 № 74557020/8/1 на суму 44 974,93 грн (серпень 2023 року); від 06.09.2023 № 74557020/9/1 на суму 45 145,57 грн (вересень 2023 року); від 06.11.2023 № 74557020/11/1 на суму 137 630,28 грн (листопад 2023 року); від 06.01.2024 № 74557020/1/1 на суму 40 993,92 грн (січень 2024 року); від 06.03.2024 № 74557020/3/1 на суму 6 489,12 грн (березень 2024 року); від 06.04.2024 № 74557020/4/1 на суму 7 069,92 грн (квітень 2024 року).

Крім того, на підставі даних, одержаних від оператора системи розподілу, про коригування обсягів спожитої Відповідачем електричної енергії, нарахування за окремі розрахункові періоди скориговано Позивачем в сторону зменшення, а саме: 1) рахунком від 05.11.2023 № 74557020/11/1 перерахунок скориговано нарахування розрахункових періодів «липень 2023» на суму - 9 049,92 грн та «вересень 2023» на суму -2,64 грн. 2) рахунком від 05.12.2023 № 74557020/12/1 перерахунок скориговано нарахування розрахункових періодів: - «серпень 2023» на суму - 6 795,36 грн; - «вересень 2023» на суму - 41 651,28 грн; - «листопад 2023» на суму - 67 763,52 грн; 3) рахунком від 29.02.2024 № 74557020/2/1 перерахунок скориговано нарахування розрахункового періоду «січень 2024» на суму - 19 543,92 грн; 4) рахунком від 05.04.2024 № 74557020/4/1 перерахунок скориговано нарахування розрахункового періоду «січень 2024» на суму - 14 475,12 грн. 5) рахунком від 05.06.2024 № 74557020/6/1 перерахунок скориговано нарахування розрахункового періоду «квітень 2024» на суму - 3 593,04 грн.

Як вказано позивачем у позові, в коригувальних рахунках розміри коригувань окремо по розрахункових періодах з технічних причин зазначаються без ПДВ, а ПДВ нараховується на загальну суму коригувань. У позовній заяві суми коригувань зазначаються одразу з ПДВ.

Крім того, позивач зазначає, що вказаними рахунками також коригувалися нарахування розрахункових періодів, які не увійшли до позовного періоду через їх повне погашення/коригування.

Таким чином, як вказує позивач у позові, за періоди 01.07.2023 - 30.09.2023, 01.11.2023 - 30.11.2023, 01.01.2024 - 31.01.2024, 01.03.2024 - 30.04.2024 відповідачу з урахуванням коригувань нараховано 135 953,62 грн, а сплачено відповідачем - 3 456,64 грн.

Станом на дату подачі позову заборгованість за Договором за позовний період становила 132 496,98 грн, зокрема: - не повністю погашено нарахування (з урахуванням коригувань) розрахункового періоду «липень 2023 р.», залишок заборгованості 4 018,12 грн; - повністю не погашено нарахування (з урахуванням коригувань) розрахункового періоду «серпень 2023 р.» у розмірі 38 179,57 грн; - повністю не погашено нарахування (з урахуванням коригувань) розрахункового періоду «вересень 2023 р.» у розмірі 3 491,65 грн; - повністю не погашено нарахування (з урахуванням коригувань) розрахункового періоду «листопад 2023 р.» у розмірі 69 866,76 грн; - повністю не погашено нарахування (з урахуванням коригувань) розрахункового періоду «січень 2024 р.» у розмірі 6 974,88 грн; - повністю не погашено нарахування розрахункового періоду «березень 2024 р.» у розмірі 6 489,12 грн; - повністю не погашено нарахування (з урахуванням коригувань) розрахункового періоду «квітень 2024 р.» у розмірі 3 476,88 грн.

07.10.2024 позивачем подано клопотання, в якому вказано, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено 20 000,00 грн, проте первинних документів, які підтверджували таку сплату (платіжних інструкцій, банківських виписок тощо) до клопотання не додано.

Таким чином, як вказано в клопотанні позивача від 07.10.2024, станом на дату подачі клопотання, основний борг відповідача складає 112 496,98 грн, що відображено в Довідці про надходження коштів, зокрема: не повністю погашено нарахування за розрахунковий період «липень 2023», залишок заборгованості 959,00 грн; повністю не погашено нарахування за розрахунковий період «серпень 2023 р.» у розмірі 38 179,57 грн; - повністю не погашено нарахування за розрахунковий період «вересень 2023 р.» у розмірі 3 491,65 грн; - повністю не погашено нарахування за розрахунковий період «листопад 2023 р.» у розмірі 69 866,76 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 812,42 грн та втрат від інфляції в розмірі 6 435,08 грн

Розглянувши надані сторонами заяви по суті, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до положень ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, згідно з п. 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно того, що: позивачем обмежено доступ відповідача до належних останньому лічильників, а відтак збільшено розмір заборгованості відповідача; позивачем не вказано періоди споживання відповідачем електричної енергії за які накопичився борг; позивачем не запропоновано укласти угоду про реструктуризацію заборгованості, з огляду на наступне.

За умовами ч. 2 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Згідно ч. 3 ст. 72 згаданого Закону розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

Таким чином, на роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до вищевказаних норм наявний ряд суб`єктів, що здійснюють свою діяльність окремо один від одного, серед них, зокрема, оператори систем розподілу та електропостачальники (яким є позивач у даній справі).

Відповідно до пп. 3 п. 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо, зокрема, споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з абз. 1 п. 2.2 наявного у матеріалах справи публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), з присвоєними реквізитами № 74557020ПУ від 01.12.2018, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

На території м. Києва оператором системи розподілу є ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», здійснюючи діяльність відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії споживачам згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 13.11.2018 № 1411, забезпечуючи розподіл електричної енергії до мереж споживачів для можливості подальшого постачання та споживання електричної енергії, відповідно до вимог п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Проте, як вказано судом вище, позивач у даній справі є електропостачальником та здійснює діяльність відповідно до ліцензії з постачання електричної енергії споживачам згідно з постановою НКРЕКП, від 14.06.2018 № 429.

З урахуванням вищевикладеного, для можливості купувати електричну енергію на роздрібному ринку у відповідача відповідно до вищевказаних вимог законодавства є обов`язок щодо укладення двох різних договорів із двома різними суб`єктами - договору про розподіл електричної енергії (з оператором системи розподілу) та договору про її постачання (з енергопостачальником).

Відповідно до п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються, згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (в редакції, чинній станом момент утворення боргу) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу.

Згідно з п. 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, (далі - ККОЕЕ), АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.3.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку та агрегації даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО, учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

Крім того, відповідно до п. 12.9 публічної Комерційної пропозиції «Комунально-технічна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги», яка є додатком до Договору, при наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. В разі виникнення спору з адміністратором комерційного обліку чи постачальником послуг комерційного обліку, споживач протягом семи днів має повідомити Постачальника про виникнення такого спору із зазначенням розрахункового періоду, за який виник спір. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи.

Таким чином, при здійсненні нарахувань Позивач використовує інформацію про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає оператор системи розподілу, дані від якого є пріоритетними згідно з галузевим законодавством, а саме: п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку.

Отже, за відсутності господарського спору за позовом відповідача до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», а відтак - потенційного або вже діючого рішення за наслідками такого спору, обсяг спожитої Відповідачем електричної енергії залишатиметься відповідно до даних оператора системи розподілу (далі - ОСР).

Враховуючи вищевикладене, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати.

При цьому позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР, та позивач не впливає на визначення переліку точок комерційного обліку відповідача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії, відповідно не може заборонити чи надати доступ відповідачу до лічильників.

Враховуючи наведене, твердження Відповідача про те, що Позивач необґрунтовано підвищив суму боргу за спожиту електричну енергію, оскільки позбавив відповідача доступу до основних чотирьох з шести лічильників, не відповідають дійсності, оскільки позивач: не визначає обсяги спожитої відповідачем електричної енергії, а здійснює нарахування на підставі даних одержаних від ОСР, що унеможливлює їх зміну позивачем в односторонньому порядку; питання надання доступу до лічильників не відноситься до компетенції позивача, відповідно позивач не міг надати чи заборонити доступ відповідача до лічильників.

У позовній заяві та клопотанні від 07.10.2024 позивачем детально описано розрахункові періоди, за які виникла заборгованість, таким чином, судом не беруться до уваги посилання відповідача стосовно того, що позивачем не вказано періоди споживання відповідачем електричної енергії, за які накопичився борг.

Стосовно заперечень відповідача щодо того, що позивачем не запропоновано укласти угоду про реструктуризацію заборгованості, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 5.12 Договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника з заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача.

Враховуючи вищевикладене, звернення щодо укладення реструктуризації боргу має бути зроблене саме відповідачем, при цьому доказів такого звернення суду не надано.

Крім того, відповідно до абз. 1 п 4.24. ПРРЕЕ у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою укладають договір про реструктуризацію заборгованості та оформлюють графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Таким чином, укладення договору про реструктуризацію заборгованості є правом, а не обов`язком позивача.

Крім того, не укладення між сторонами такого договору не позбавляє позивача права на звернення до суду з даним позовом.

Під час розгляду даної справи відповідачем на надано суду доказів сплати заборгованості за отриману електричну енергію в розмірі 112 496,98 грн, або таких, що спростовували доводи позивача у даній справі, зважаючи на що суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 812,42 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 435,08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні є арифметично вірними та виконаними відповідно до законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 2 812,42 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 435,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, буд. 40 Б, код 41225679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, код 41916045) основний борг у розмірі 112 496,98 грн (сто дванадцять тисяч чотириста дев`яносто шість грн 98 коп.), 3% річних у розмірі 2 812,42 грн (дві тисячі вісімсот дванадцять грн 42 коп.), інфляційні втрати у розмірі 6 435,08 грн (шість тисяч чотириста тридцять п`ять грн 08 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 09.01.2025.

Суддя О.Г. Удалова