Рішення

від 09.01.2025 по справі 910/9535/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2025Справа № 910/9535/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ Україна"

про стягнення 38 976,00 грн,

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ Україна" (далі - відповідач) про стягнення 38 976,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 4 від 20.01.2022 в частині надання оплаченого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9535/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 10.08.2024 та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 10.08.2024.

Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте згідно з даними трекінгу відстеження пересилання поштової кореспонденції поштове відправлення № 0600282305795 було повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення поштового відправлення вказано «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Крім того, ухвалу суду від 09.08.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.01.2022 між Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА" (в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-Карт Україна") (постачальник) був укладений Договір поставки № 4, відповідно до п. 2.1 якого Постачальник протягом строку дії цього Договору зобов`язується здійснювати постачання палива Покупцю на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а Покупець зобов`язується приймати таке паливо, оплачене на умовах цього договору. Умови поставки палива визначаються сторонами у Договорі та відповідних Додатках до нього. При визначенні базисних умов постачання палива сторони керуються Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умовам даного Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що передача/отримання палива здійснюється виключно з використанням дійсних бланків-дозволів, в кількості, асортименті та за ціною, що зазначені у специфікації, а покупець приймає і сплачує їх вартість на умовах цього договору.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3, 5.4 договору паливо вважається поставленим з моменту його фактичного отримання. Перехід права власності на паливо та ризику загибелі (псування) відбувається в момент фактичного отримання палива на АЗС.

Поставка палива здійснюється виключно в робочі години АЗС за умови дотримання інших умов договору його сторонами. При цьому поставка здійснюється за дійсними бланками-дозволами.

У випадку закінчення строку дії бланку-дозволу та при наявності оригіналів видаткових документів на бланки-дозволи у покупця, постачальником здійснюється обмін протягом 30 календарних днів з дати закінчення строку дії бланку-дозволу. Обмін бланку-дозволу відбувається по принципу повернення старого та реалізації нового з урахуванням ціни прострочення бланку-дозволу. При цьому постачальник залишає за собою право змінювати ціну реалізації палива в сторону збільшення у зв`язку зі зміною роздрібної ринкової вартості палива.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.4 договору відпуск (передача) палива здійснюється відповідно до цін, вказаних у видатковій накладній. Постачальник зобов`язаний передати покупцеві неактивні бланки-дозволи та активувати їх протягом 2 робочих днів з моменту отримання суми оплати визначеної у рахунку-фактурі. Ціна цього договору визначається в національній валюті України - гривнях та складається з загальної ціни палива, що відображені сторонами у всіх видаткових накладних та становить 49 920,00 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та засвідчення печатками сторін та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 7.1 договору).

До матеріалів справи долучено додаток № 1 до договору "Специфікація", в якому визначено асортимент, кількість та вартість товару: газ-пропан, у кількості 2600 літрів, вартістю 49 920,00 грн.

Відповідач передав позивачу бланки-дозволи на газ-пропан у кількості 260 штук, номіналом 10 літрів на загальну суму 49 920,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № Т-15459 від 24.01.2022. Накладна підписана та скріплена печатками обох контрагентів.

Позивач у повному обсязі оплатив придбаний у відповідача бензин, що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 01.02.2022 на суму 49 920,00 грн

Як зазначено позивачем у позовній заяві, у період по 24.02.2022 відповідач виконував умови договору належним чином і позивачем було отримано на АЗС газ-пропан за 57 бланками-дозволами на суму 10 944,00 грн.

У подальшому відповідачем умови договору по поставці товару не виконувались, у зв`язку з чим позивач звернувся з вимогою № 1232 від 09.11.2022, в якій просив передати товар або розірвати договір і повернути суму попередньої оплати. Докази отримання вимоги знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, товар не поставив, попередню оплату не повернув.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 від 04.01.2023, в якій вимагав забезпечити відпуск пального, або розірвати договір і повернути суму попередньої оплати у розмірі 38 976,00 грн. Докази отримання претензії - в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, вимогу не задовольнив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.01.2024 № 13, в якій вимагав повернути суму попередньої оплати. Докази направлення в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини першої ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено перерахування позивачем відповідачу грошових коштів на загальну суму 49 920,00 грн 01.02.2022

У силу вимог статті 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, товар був отриманий позивачем лише на суму 10 944,00 грн, натомість товар у кількості вартістю 38 976,00 грн так і не був переданий відповідачем позивачу.

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, відповідачем не поставлено позивачу бензин загальною вартістю 10 944,00 грн, у зв`язку з чим позивач скористався правом на заявлення вимоги про повернення йому суми попередньої оплати, на яку товар не був поставлений.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою ст.ст. 74, 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що відповідач зобов`язання, визначене Договором, виконав не у повному обсязі, товар на суму 38 976,00 грн не поставив, суму попередньої оплати з урахуванням поставленого товару не повернув.

З огляду на зазначене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ Україна" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11, код 32489155) на користь Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт Нова Прага, вул. Центральна, буд. 14, код 04366086) частину попередньої оплати в розмірі 38 976,00 грн (тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість грн 00 коп.), 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 09.01.2025.

Суддя О.Г. Удалова