Рішення

від 09.01.2025 по справі 910/13567/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2025Справа № 910/13567/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/13567/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс телеком»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

04 листопада 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 04.11.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвекс телеком» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 93 357,84 грн., з них: основного боргу - 84 985,75 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 75 копійок), 3% річних - 2390,23 грн. (дві тисячі триста дев`яносто гривень 23 копійки) та інфляційної складової боргу - 5981,86 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна гривня 86 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.12.2018 року № 3202716ПУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13567/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс телеком» 12.11.2024 року о 20:46.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс телеком» 13.11.2024 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 28.11.2024 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

11.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг - 60 985,75 грн., 3% річних - 2390,23 грн. та інфляційну складову боргу - 5981,86 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку, що вказана заява подана з дотриманням вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, тому прийнята судом до розгляду.

Отже, новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 69 357,84 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі постанови № 429 від 14.06.2018 року.

З 01.01.2019 року позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території міста Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс телеком» шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати рахунку № 3202716/1/1 від 15.01.2019 року за спожиту у січні 2019 року електричну енергію, що підтверджується випискою по рахунку позивача від 21.01.2019 року, приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 3202716, у програмному комплексі позивача з обліку юридичних споживачів електричної енергії договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладений з відповідачем шляхом приєднання, зареєстрований за реквізитами - № 3202716ПУ від 01.12.2018 року.

Відповідно до п. 1.1. договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - договір) він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

За умовами пунктів 5.7., 5.8., 5.10. договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Як зазначає позивач, відповідач приєднався до договору на умовах публічної комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів (надалі - комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 4.1. комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п. 2 комерційної пропозиції (п. 4.3. комерційної пропозиції).

Пунктом 2 комерційної пропозиції визначено, що постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема, на момент публікації комерційної пропозиції відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177.

Згідно з п. 5.1. комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Відповідно до п. 5.4. комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

За змістом п. 5.5.-5.7. комерційної пропозиції виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет". Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особистий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Договір в частині постачання електричної енергії, діє виключно у межах строку дії договору споживача про надання послуг з розподілу, враховуючи розповсюдження його дії на окремі точки розподілу (за наявності декількох точок розподілу). У разі закінчення терміну дії, припинення або розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу цей Договір припиняє свою дію. В такому випадку сторони зобов`язуються здійснити взаєморозрахунки за цим Договором протягом 10 календарних днів від дати припинення дії Договору (п. 10.11. комерційної пропозиції).

Згідно з п. 12.8. комерційної пропозиції за наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи.

У разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, визначеним в цій Комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї Комерційної пропозиції (абзац 10 пункту 12 Комерційної пропозиції).

По всім питанням не врегульованим договором або цією комерційною пропозицією, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (п. 12.11. комерційної пропозиції).

В п. 12.12. комерційної пропозиції визначено, що у разі внесення змін до чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють правовідносини, пов`язані з постачанням електричної енергії постачальником універсальних послуг інакше, ніж встановлено цим договором або комерційною пропозицією, сторони повинні керуватись вимогами чинного законодавства України до приведення умов договору та комерційної пропозиції у відповідність до чинного законодавства України.

Як зазначає позивач, на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано та видано рахунки за період з 01.02.2024 року по 30.04.2024 року: від 26.02.2024 року № 3202716/2/1 на суму 165 903,23 грн.; від 15.03.2024 року № 3202716/3/1 на суму 31 824,83 грн.; від 15.04.2024 року № 3202716/4/1 на суму 3471,91 грн.

В рахунок погашення нарахувань по рахунку № 3202716/2/1 від 26.02.2024 року відповідач сплатив 52 000,00 грн.: 14.08.2024 року - 30 000,00 грн., 20.09.2024 року 10 000,00 грн., 30.09.2024 року - 12 000,00 грн., в рахунок погашення нарахувань по рахунку № 3202716/2/1 від 26.02.2024 року зараховано надлишок оплат за розрахунковий період січень 2024 року на загальну суму 28 370,63 грн.: 29.02.2024 року - 37 000,00 грн. (з них 35 629,37 грн. - за розрахунковий період січень 2024 року), 12.03.2024 року - 6000,00 грн., 05.04.2024 року - 21 000,00 грн.

Позивач, на підставі даних від оператора системи розподілу про коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, нарахування за розрахункові періоди, які передували позовному періоду та які повністю погашені за рахунок оплат відповідача, скоригував у сторону зменшення рахунком від 30.08.2024 року № 3202716/8/ коригування на загальну суму 35 843,59 грн., яка зарахована в рахунок погашення нарахувань по рахунку № 3202716/2/1 від 26.02.2024 року як найдавнішого боргу за договором. Інші оплати в рахунок погашення заборгованості відповідачем не здійснювалися.

Отже, за період з 01.02.2024 року по 30.04.2024 року відповідачу нараховано 201 199,97 грн., сплачено 116 214,22 грн. (52 000,00 грн. + 28 370,63 грн. + 35 843,59 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача становить 84 985,75 грн., з них: за рахунком від 26.02.2024 року № 3202716/2/1 - 49 689, 01 грн.; за рахунком від 15.03.2024 року № 3202716/3/1 - 31 824,83 грн.; за рахунком від 15.04.2024 року № 3202716/4/1 - 3471,91 грн.

З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 84 985,75 грн. Крім того, за порушення строків оплати спожитої електричної енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2390,23 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 5981,86 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приєднавшись до договору про постачання електричної енергії, відповідач взяв на себе договірні зобов`язання, зокрема, щодо оплати вартості спожитої електричної енергії.

За змістом ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" на споживача, у тому числі, покладений обов`язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як оператором системи розподілу, було надано ТОВ "Київські енергетичні послуги" інформацію про обсяг поставленої/спожитої електричної енергії відповідачем за період з грудня 2023 року по квітень 2024 року.

На підставі отриманих даних від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" позивачем сформовано та виставлено до сплати відповідачу, а відповідачем підписано в особистому кабінеті рахунки за спожиту електричну енергію за період з лютого 2024 року по квітень 2024 року на суму 201 199,97 грн.

На підтвердження постачання обсягів електричної енергії за період з лютого 2024 року по квітень 2024 року позивачем до матеріалів справи долучено лист № 64147/3/01/5 від 24.10.2024 року ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

При цьому, будь-яких доказів на спростування факту обсягів поставленої позивачем та отриманої відповідачем електроенергії та її вартості відповідачем як споживачем до суду не представлено.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та встановлено судом, в порушення умов договору та комерційної пропозиції відповідачем оплата фактично спожитої електричної енергії за спірний період була здійснена лише частково, що підтверджується довідкою про надходження коштів, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у розмірі 60 985,75 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 60 985,75 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати спожитое електричної енергії не були спростовані відповідачем.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 60 985,75 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2390,23 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 5981,86 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати теплової енергії.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 2356,83 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 33,40 грн. позивачу належить відмовити.

Також перевіривши розрахунок інфляційної складової боргу судом встановлено, що загальна сума інфляційної складової боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 4944,87 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційної складової боргу в сумі 1036,99 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 68 287,45 грн., з них: основного боргу - 60 985,75 грн. (шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 75 копійок), 3% річних - 2356,83 грн. (дві тисячі триста п`ятдесят шість гривень 83 копійки) та інфляційної складової боргу - 4944,87 грн. (чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 87 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2385,02 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс телеком» (ідентифікаційний код 18017573, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 41916045, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31) грошові кошти: основного боргу - 60 985,75 грн. (шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 75 копійок), 3% річних - 2356,83 грн. (дві тисячі триста п`ятдесят шість гривень 83 копійки), інфляційної складової боргу - 4944,87 грн. (чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 87 копійок) та судовий збір - 2385,02 грн. (дві тисячі триста вісімдесят п`ять гривень 02 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09.01.2025р.

Суддя О.В. Котков