Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/19105/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/19105/23

За позовом Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC)

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Монделіс Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Центр харчових технологій»

про визнання недійсним рішення

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи:

від позивача Смородина А.Є.;

від відповідача Пащенко М.В.;

від третіх осіб не з`явилися.

В судовому засіданні 12.12.2024 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 09.01.2025 року.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2023 року до Господарського суду міста Києва від Компанії Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) (позивач) надійшла позовна заява б/н від 13.12.2023 року до Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 06.10.2023 року № 127-26.4/01-5463 про відмову у розгляді справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що компанія Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою про порушення ТОВ "Торговий дім "Центр харчових технологій" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. За результатами розгляду заяви Антимонопольний комітет України прийняв рішення, яке оформлене листом про відмову у розгляді справи за № 127-26.4/01-5463 від 06.10.2023 року. Позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні Комітет не надав оцінки суті викладених у заяві обставин та відмовив у розгляді справи, тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та невичерпним, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте Комітетом в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені законом, а висновки, викладені у рішенні, відповідають встановленим фактичним обставинам та є обґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 року (суддя Картавцева Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/19105/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2024 року.

В підготовчих засіданнях 06.02.204 року, 12.03.2024 року, 09.04.2024 року та 23.04.2024 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 07.05.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/19105/23 до судового розгляду по суті на 18.06.2024 року.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 року № 01.3-16/888/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19105/23 у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 року матеріали справи № 910/19105/23 передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 року прийнято справу № 910/19105/23 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2024 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 16.07.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/19105/23 до судового розгляду по суті на 27.08.2024 року.

В судових засіданнях 27.08.2024 року та 01.10.2024 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 07.11.2024 року не відбулося, судове засідання призначено на 12.12.2024 року.

В судовому засіданні 12.12.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна» (заявник-1) та Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) (заявник-2) звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою від 12.04.2023 року про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Центр харчових технологій» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке полягає у неправомірному використанні позначення «ФІЛОКРЕМІЯ» та оформлення упаковок м`якого сиру під цим позначенням без дозволу (згоди) заявників, які раніше на території України почали використовувати схоже позначення «PHILADELPHIA» та оформлення упаковок м`яких сирів під цим позначенням, м`який сир «PHILADELPHIA», що може призвести до змішування з діяльністю заявників.

У поданій заяві заявники зазначали, що Приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна» належить до групи компаній Mondelez International, яка займається виробництвом та збутом м`якого сиру «PHILADELPHIA». В Україні група компаній Mondelez International представлена ПрАТ «Монделіс Україна». Основним видом діяльності ПрАТ «Монделіс Україна», згідно з класифікацією видів економічної діяльності є: 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (основний); 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. Основним видом діяльності ПрАТ «Монделіс Україна», згідно з класифікацією видів економічної діяльності є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 10.13 Виробництво м`ясних продуктів 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру.

Компанія Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) (юридична особа створена та діє за законодавством Сполучених Штатів Америки) у встановленому законодавством України порядку набула права на знаки для товарів та послуг «PHILADELPHIA» та є власником торговельних марок за свідоцтвами України:

(1) від 30.09.1996 року № 7095 (зображення знака: ФИЛАДЕЛЬФИЯ БРЕНД);

(2) від 25.04.1997 року № 7938 (зображення знака: PHILADELPHIA BRAND);

(3) від 25.03.2010 року № 120449 (зображення знака: PHILADELPHIA);

(4) від 27.07.2015 року № 201732 (зображення знака:

(5) від 18.01.2023 року № 328045 (зображення знака:

Зокрема, заявники стверджують, що у жовтні 2023 року їм стало відомо, що ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» виробляє вершковий сир - сир м`який ФІЛОКРЕМІЯ, продаж якого здійснюється через вебсайт https://moldar.com.ua за прямим посиланням: https://moldar.com.ua/produkciya/syru/krem-syr-filokremia. Дизайн упаковки продукції сиру м`якого ФІЛОКРЕМІЯ повністю відтворює ключові елементи упакування продукції м`якого сиру «PHILADELPHIA», а використання синьо-білих кольорів на упаковці сиру м`якого ФІЛОКРЕМІЯ створює хибне враження у споживача про належність сиру м`якого ФІЛОКРЕМІЯ до бренду «PHILADELPHIA». Ідентичні сині елементи з високою розрізняльною здатністю, що зображені упаковці сиру м`якого ФІЛОКРЕМІЯ містяться також і на упаковці м`якого сиру «PHILADELPHIA», що підсилює схожість оформлень упаковок. Графічні словесні елементи «ФІЛОКРЕМІЯ» та «PHILADELPHIA» є схожими, оскільки ці словесні елементи виконані великими літерами синього кольору та мають однакове розташування на упаковці по відношенню до інших елементів, що підтверджується Висновком за результатами опитування споживачів стосовно можливості сплутування торговельних марок м`яких сирів, складеним Приватним підприємством «Міжнародна маркетингова група».

За викладених у заяві обставин, заявники просили розпочати провадження про порушення ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», та прийняти рішення про визнання факту недобросовісної конкуренції, припинення недобросовісної конкуренції та накладення штрафу.

Листом Антимонопольного комітету України від 01.05.2023 року № 127-26.4/04-6385е заявників повідомлено про залишення заяви без руху та запропоновано упродовж 30 днів з дня отримання зазначеного листа надати Комітету інформацію та належним чином засвідчені копії документів, наявні в заявників, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Заявники звернулися до Комітету із клопотанням від 08.06.2023 року (вх. Комітету № 8-04/8024 від 12.06.2023 року) про подовження строку надання інформації на лист.

Листами від 07.07.2023 року (вх. Комітету № 8-04/9002 від 10.07.2023 року) та від 18.09.2023 року (вх. Комітету № 8-04/11990 від 20.09.2023 року) заявники надали до Комітету запитувані документи та інформацію.

Листом від 18.07.2023 року № 127-26.4/04-8408е повідомлено заявників про продовження строку розгляду заяви на 60 календарних днів.

Листом від 06.10.2023 року № 127-26.4/01-5463 Антимонопольного комітету України відмовлено Приватному акціонерному товариству «Монделіс Україна» та Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) у розгляді справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у зв`язку з тим, що за результатами розгляду заяви встановлено відмінності позначення «ФІЛОКРЕМІЯ», що нанесене на упаковку сир м`який ФІЛОКРЕМІЯ та позначення «PHILADELPHIA», що нанесене на упаковку м`якого сиру PHILADELPHIA, а також ряд інших суттєвих відмінностей в сукупному оформлені сиру м`якого ФІЛОКРЕМІЯ та м`якого сиру PHILADELPHIA, наявність індивідуалізуючих ознак, які притаманні окремо кожній із зазначеної продукції, що свідчить про відсутність схожості між використаними позначеннями до ступеню змішування.

Позивач не погоджується із прийнятим Комітетом рішенням щодо відмови у розгляді справи, вважає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування відмови у розгляді справи, враховуючи надану у заяві інформацію та докази, яким взагалі не надано оцінку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконною викладеної в листі Комітету від 06.10.2023 року № 127-26.4/01-5463 відмови у розгляді справи за заявою Приватному акціонерному товариству «Монделіс Україна» та Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, визначених розділом VII Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначених главою 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Основним завданням Антимонопольного комітету України, відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом (частина перша, друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Статтею 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як вже було встановлено судом вище, Приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна» та Інтерконтінентал Грейт Брендс ЛЛС (Intercontinental Great Brands LLC) звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою про порушення, тобто є заявниками у розумінні приписів статті 39 Закону "Про захист економічної конкуренції".

У Рішенні АМКУ зазначено про невиявлення Комітетом ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені Главами 2 - 4 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Виходячи з положень статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", її структура складається з наступних частин: (1) юридичний факт використання певних позначень; (2) встановлення факту схожості спірних позначень; (3) відсутність дозволу особи, яка є уповноваженою надавати дозвіл на таке використання; (4) належність позначень, щодо яких виникає спір, до особи має засвідчуватись документом, який підтверджує факт використання позначення у господарській діяльності; (5) встановлення факту першості використання позначення у господарському обігу суб`єктом господарювання, що вважає свої права порушеними; (6) асоціативний зв`язок позначення з діяльністю суб`єкта господарювання, що вважає свої права порушення; (7) можливість змішування діяльності суб`єктів господарювання між якими виник спір щодо відповідних позначень.

Суд зазначає про те, що з огляду на те, що спір у справі виник у сфері конкурентних правовідносин, до предмета доказування у цій справі входять обставини, пов`язані з підтвердженням документально факту використання чужого позначення у господарській діяльності; доведення факту першості заявника у використанні позначення у господарському обігу та здобуття ним репутації на певному ринку; відсутність дозволу особи, яка має право на використання позначення та право забороняти використання позначення іншим особам; можливість змішування товарів і діяльності порушника з товарами і діяльністю заявника (тобто, здійснення господарської діяльності на одному чи суміжному ринку на території України).

Відсутність доказів стосовно хоча б однієї складових ознак правопорушення, унеможливлює застосування статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" до тих правовідносин, які виникають у зв`язку з використанням будь-якого позначення. При цьому між відповідними суб`єктами господарювання обов`язкова наявність відносин конкуренції та/або наміри відповідача у антимонопольній справі щодо набуття конкурентних переваг на відповідному ринку.

За результатами розгляду заяви Комітетом встановлено, що: (1) заявниками не підтверджені обставини щодо використання ними в господарській діяльності на території України позначення PHILADELPHIA, зокрема шляхом маркування упаковок м`якого сиру PHILADELPHIA та обраного оформлення упакування цієї продукції; (2) заявниками не підтверджено, що вони є уповноваженими особами на надання дозволу (згоди) ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» на використання у своїй діяльності позначення PHILADELPHIA або схожі на нього позначення, оформлення упакування продукції під такими позначеннями; (3) відмінності позначення «ФІЛОКРЕМІЯ», що нанесене на упаковку сиру м`якого ФІЛОКРЕМІЯ та позначення «PHILADELPHIA», що нанесене на упаковку м`якого сиру PHILADELPHIA, а також ряд інших суттєвих відмінностей в сукупному оформленні цієї продукції, наявність індивідуалізуючих ознак, які притаманні окремо кожній із зазначеної продукції, свідчать про відсутність схожості між використаними позначеннями до ступеню змішування.

Зазначене унеможливлює змішування діяльності ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» з діяльністю заявників, що є окремою обов`язковою складовою частиною порушення за статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Крім того, заявниками не надано документального підтвердження, що виключно заявники мають право використовувати (забороняти використання/надавати дозвіл на використання) та захищати на території України позначення «PHILADELPHIA»/ оформлення упаковок м`якого сиру під цим або схожим на нього позначенням.

За наведених обставин Комітетом не виявлено у діях ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» ознак порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Принагідно суд зазначає, що передумовою застосування до спірних правовідносин Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є наявність відносин конкуренції між суб`єктами господарювання, яких стосується порушення. Якщо ж порушення прав інтелектуальної власності відбувається поза сферою конкурентних відносин, то захист таких прав здійснюється виключно за приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів, що регулюють питання захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності, та відповідних норм процесуального права (постанова Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 910/1254/19.

Отже, висновки Антимонопольного комітету України, викладені у рішенні від 06.10.2023 року № 127-26.4/01-5463, відповідають обставинам справи, встановленим відповідачем за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів.

За встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності всіх складових частин порушення за статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а тому оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України від 06.10.2023 року № 127-26.4/01-5463 про відмову у розгляді справи є правомірним.

При розгляді даної справи суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.08.2021 року у справі № 922/1966/18, що згідно з конкурентним законодавством, а саме: відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" позначення отримує захист у конкурентних відносинах, а не як самостійний об`єкт інтелектуальної власності. Ключовим, у даному випадку, є питання щодо добросовісності/недобросовісності використання суб`єктами господарювання такого позначення у господарській діяльності.

Крім того, позивачем не наведено, яким чином визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 06.10.2023 року № 127-26.4/01-5463 про відмову у розгляді справи може відновити порушене, на думку позивача, право інтелектуальної власності на належну позивачу торговельну марку, а відтак у разі наявності в діях ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» порушення прав позивача на належні йому торговельні марки, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.01.2025р.

Суддя О.В. Котков