Постанова

від 22.10.2010 по справі 2а-12466/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 22 жовтня 2010 року           10:40           № 2а-12466/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Кармазіні А.І.

розглянуши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепртранс"

про

 стягнення заборгованості 660,57грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепртранс» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по платежах на загальнообов’язкове пенсійне страхування у розмірі 660 грн. 57 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 17 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12466/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 вересня 2010 року.

В судовому засіданні 30 вересня 2010 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2010 року про відкриття провадження у адміністративній справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Судом відкладено розгляд справи на 08 жовтня 2010 року.

В судовому засіданні 08 жовтня 2010 року виникла необхідність надання додаткових доказів, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Суд відклав розгляд справи на 22 жовтня 2010 року.

В судовому засіданні 22 жовтня 2010 року позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечень проти позову не надав, у судові засідання 30 вересня, 08 жовтня 2010 року та 22 жовтня 2010 року не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи згідно вимог пункту 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений належним чином. Кореспонденція направлялась на адресу, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (доданого до матеріалів справи), а саме: 01034, місто Київ, вулиця Лисенка, 8.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепртранс» має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень-травень 2010 року у розмірі 660 грн. 57 коп.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепртранс» є юридичною особою (ідентифікаційний код 34764281) та знаходиться за адресою: 01034, місто Київ, вул. Лисенка, 8.

Статтею 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV) визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Пунктом 2.1.1 статті 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1), також встановлено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV зазначено, що платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до вищевказаного, відповідач є платником страхових внесків та відноситься до платників страхових внесків до солідарної системи.

Згідно частини 3 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Статтею 5 Інструкції №21-1 встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Пунктом 4.1 статті 4 Інструкції №21-1 вказано, що  для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Як вбачається з розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень-травень 2010 року, доданих до матеріалів справи, відповідач самостійно визначав суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень-травень 2010 року у розмірі 660 грн. 57 коп.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

Відповідач самостійно та у строки, які визначені статтею 20 Закону 1058-ІV, не сплатив  в суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень - травень 2010 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, а саме:

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за березень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за квітень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за травень 2010 року;

- карткою особового рахунку відповідача за період з 01 березня 2010 року по 12 серпня 2010 року;

- копією вимоги про сплату боргу № Ю 2323/842 від 01 липня 2010 року.

Частиною 3 статті 106 Закону 1058-ІV вказано, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

В матеріалах справи міститься копія вимоги про сплату боргу № Ю 2323/842 від 01 липня 2010 року та доказ направлення відповідачу копії вказаної вимоги 03 липня 2010 року.

Статтею 106 Закону 1058-ІV зазначено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На момент розгляду справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості по платежах на загальнообов’язкове пенсійне страхування за березень - травень 2010 року у розмірі 660 грн. 57 коп.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто без сплати таких внесків особі (найманим працівникам) не зараховується стаж для призначення пенсії.

Частиною 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено право органу Пенсійного фонду також звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва у розмірі 660 грн. 57 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив (доказів сплати не надав) та те, що наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за березень –травень 2010 року; карткою особового рахунку відповідача за період з 01 березня 2010 року по 12 серпня 2010 року; копією вимоги про сплату боргу № Ю 2323/842 від 01 липня 2010 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепртранс»(01034, місто Київ, вул. Лисенко, 8, код ЄДРПОУ 34764281, р/р 26001030001579 Київська філія АКБ «Індустріалбанк», МФО 320962) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (01054, місто Київ, вул. Воровського, 29, код ЄДРПОУ 26087323 р/р 256093122614, 256083132614 в Головному управлінні ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669) суму заборгованості по платежах на загальнообов’язкове пенсійне страхування у розмірі 660, 57 грн.  (шістсот шістдесят гривень 57 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    Шарпакова В.В.