Рішення

від 05.11.2024 по справі 917/2270/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 Справа № 917/2270/23

м. Полтава

за позовною заявою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Метрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035

до Приватного підприємства "Магнетто", вул. Маршала Бірюзова, 15, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про стягнення 272 000,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства "Магнетто" про стягнення штрафу в сумі 136 000,00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 136 000,00 грн пені.

Ухвалою від 05.01.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 01.02.2024 року на 09:30 год.

31.01.2024 (вхід. № 1315) від відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що прагне до створення умов для добровільного виконання рішення суду та за для уникнення ситуації, в якій неможливо буде виконати ні рішення суду, ні зобов`язання перед бюджетом та іншими контрагентами, з якими існують договірні правовідносини, просить суд розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців.

Ухвалою суду від 01.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, поновлено відповідачу строк для подання відзив на позовну заяву та відкладено розгляд справи на 11.04.2024 на 10:00 год.

11.04.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх. №4941).

Ухвалою суду від 11.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2024 на 09:30 год.

29.04.2024 (вхід. № 5896) від представника позивача до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив, в якій представник позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 28.05.2024 на 09:30 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 17.06.2024 призначено розгляд справи на 15.08.2024 на 09:30 год.

08.08.2024 (вхід. № 10753) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 09.08.2024 суд відмовив в задоволенні клопотанні представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.08.2024 (вхід. № 10988) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

15.08.2024 (вхід. № 10997) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкладено розгляд справи на 05.11.2024 на 10:00 год.

31.10.2024 (вхід. № 14564; № 14565 ) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про поновлення процесуального строку та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 04.11.2024 суд відмовив представнику позивача в задоволенні заяви про проведення засідання в режимі відеоконференції.

04.11.2024 (вхід. №14716) представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.

05.11.2024 відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне:

Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.06.2023 № 60/56-р/к у справі № 92/60/94-рп/к.21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Приватне підприємство "Магнетто" накладено штрафи у сукупному розмірі 136 000, 00 грн. за вчинення порушень, які передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворених результатів 2 процедур публічних закупівель.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону № 2210 рішення органів Комітету надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Листом Відділення від 07.06.2023 № 60-02/2539 копію Рішення № 60/56-р/к було направлено ПП "Магнетто" на адресу останнього, що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: вул. Маршала Бірюзова, буд. 15, м. Полтава, 36014.

Так, лист Відділення № 60-02/2539 з копією Рішення № 60/56-р/к було вручено 16.06.2023 уповноваженою на те особою, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 030351511819 8.

Таким чином, Рішення № 60/56-р/к вважається врученим ПП "Магнетто".

За даними позивача дане рішення не було оскаржено та набрало законної сили, не перебувало на перевірці в Антимонопольному комітеті України. Протилежного матеріали справи не містять.

У встановлені строки до 16.08.2023 відповідач штраф не сплатив, що стало підставою для звернення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 272 000,00 грн, з яких 136 000, 00 грн. штраф та 136 000,00 грн пеня за прострочення сплати штрафу.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Статтею 238 Господарського Кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до статті 51 цього Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини восьмої статті 56 цього Закону протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як встановив суд вище, на адресу відповідача було направлено копію рішення №60/56-р/к на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: вул. Маршала Бірюзова, буд. 15, м. Полтава, 36014. Дане рішення було вручено уповноваженою на те особою 16.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 03035 1511819 8.

Враховуючи вимоги ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, рішення адміністративної колегії слід вважати врученим відповідачу 16.06.2023 року, останнім днем строку для сплати штрафу та оскарження зазначеного рішення, є 16.08.2023 року.

За даними позивача дане рішення не було оскаржено та набрало законної сили.

У ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з матеріалів справи нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного даним рішенням, проведено позивачем з 17.08.2023 року по 25.10.2023 року включно.

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 70 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 2040, 00 грн. (136 000,00грн. х 1,5 % = 2040,00 грн), де 136 000,00 гривень - розмір штрафу, накладеного рішенням № 60/56-р/к; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За 70 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 2040 х 70 = 142 800 грн.

Разом із тим, оскільки в силу вимог закону розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 136 000,00 грн.

Судом перевірено розрахунок заявленої до стягнення суми пені та встановлено, що пеня в сумі 136 000,00 грн позивачем нараховано та заявлено правильно.

Відповідно до частин сьомої і дев`ятої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.2 - 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи судом встановлена обставина порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, штраф та пеню відповідач у добровільному порядку не сплатив, позовні вимоги визнає та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців.

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Щодо розстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців, посилаючись на важке фінансове становище підприємства та зазначає строки та розміри сплати, а саме:

1) до 31.03.2024 - 27 200,00 грн;

2) до 30.04.2024 - 27 200,00 грн;

3) до 31.05.2024 - 27 200,00 грн;

4) до 30.06.2024 - 27 200,00 грн;

5) до 31.07.2024 - 27 200,00 грн;

6) до 31.08.2024 - 27 200,00 грн;

7) до 30.09.2024 - 27 200,00 грн;

8) до 31.10.2024 - 27 200,00 грн;

9) до 30.11.2024 - 27 200,00 грн;

10) до 31.12.2024 - 27 200,00 грн.

Суд зазначає, що наведений відповідачем графік розстрочки виконання рішення на дату прийняття рішення не є актуальним.

Окрім того, матеріали справи не містять погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості відповідно до наданого ним графіку.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для розстрочки виконання даного рішення.

Отже, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.ст.129-130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічну норму містить ч. 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, а також визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вбачає наявність підстав для повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду та покладення судових витрат по сплаті судового збору в іншій частині на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Магнетто" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 15, м. Полтава, 36014, Код ЄДРПОУ 35360336) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" на р/р (ІВАN):UА988999980313000106000016719, код ЄДРПОУ 37959255, отримувач: ГУК у Полт.обл/то м.Полтава) штраф у розмірі 136 000,00 грн. та пеню у розмірі 136 000,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Магнетто" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 15, м. Полтава, 36014, Код ЄДРПОУ 35360336) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Код ЄДРПОУ 21602826, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м.Київ, 03035, р/р НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2040,00 грн.

4. Повернути Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (Код ЄДРПОУ 21602826, вул. Митрополита ВасиляЛипківського, 45, м.Київ,03035, р/р UА488201720343190001000016268) з Державного бюджету України (ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, відомча ознака 83, номер рахунку - UA798999980313121206083016719, код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) судовий збір у розмірі 2040,00 грн., сплачений платіжною інструкцією № 836 від 28.11.2023р. на суму 4080,00 грн.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.