ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02 лютого 2010 року 11:26 № 2а-13439/09/2670
За позовом Державної податкової інсп екції у Солом' янському райо ні міста Києва
до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Латіф»,
Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Основа-прос тір»
про стягнення в доход держави , коштів одержаних за нікчемн ою угодою,
Суддя С молій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача: Радутний О.С. п/к довіреніс ть №54 від 06.04.2009,
Від відповідачів: 1) Поліщук С.В. п/к довіреність б/н від 25.05.2008,
2) не з' явились.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в су довому засіданні 02.02.2010 проголо шено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інс пекція у Солом' янському рай оні міста Києва звернулася д о Окружного адміністративно го суду м. Києва з позовом про зобов'язання ТОВ «Основа-пр остір»повернути ТОВ «Латіф» одержані за договором №17/2 від 17.11.2008 грошові кошти в розмірі 37999,05 грн. та стягн ення з ТОВ «Латіф»в доход держави, повернуті ТОВ «Осно ва-простір»грошові кошти в розмірі 28880,23 грн.
Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 09.11.2009 відкрито провадження у адміністративній справі т а призначено попереднє судов е засідання на 23.12.2009.
Ухвалою Окружного адміні стративного суду міста Києва від 23.12.2009 закінчено підготовче провадження та призначено с праву до судового розгляду н а 02.02.2010.
Позивач в судовому засідан ні підтримав позовні вимоги, в обґрунтування яких поясни в, що відповідачами було укла дено договір укладено догові р № 17/2 від 17.11.2008, предметом якого є поставка термоперетворювач ів опору, кабельних вводів зг ідно сертифікації, загальна ціна робіт за яким складає 28880,2 3 грн. (в т.ч. 4813,37 грн. ПДВ). Сторонам и договору 19.12.08р. було підприса но видаткову накладну, згідн о з якою ТОВ «Основа-простір» відвантажило а ТОВ «Латіф» о тримало товарів на загальну суму 28880,23 грн., внаслідок чого ві дповідач-1 здійснив повну опл ату за договором.
Позивач стверджує, що до говір № 17/2 від 17.11.2008 є нікчемним, у зв' язку з тим, що був укладен ий з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, оскільки вироком Дніпровського районного суд у міста Києва від 08.04.2009 ОС ОБА_4, який згідно установчи х документів є єдиним заснов ником підприємства та займав посаду керівника ТОВ «Основ а-простір»було визнано винни м у вчиненні злочину, передба ченого ч. 2 ст. 205 КК України та до ведено участь ОСОБА_4 у створенні фіктивного підпри ємства ТОВ «Основа-простір».
При цьому, позивач відзнач ає про наявність наміру на вчинення зобов'язання з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а лише у однієї із сторін угод и, саме у ТОВ «Основа-простір» .
Викладене є підставою для з астосування ч 1 ст. 208 ГК України, тобто за наявност і наміру на вчинення зобов' язання з метою, яка завідомо с уперечить інтересам держави і суспільства у відповідача -2 усе одержане ним повинно бут и повернено відповідачу-1, а одержане останнім або н алежне йому на відшкодування виконаного стягується за рі шенням суду в доход держа ви.
Представник відповідача-1 з аперечень проти позову не на дав, при цьому вирішення спор у по суті залишив на розсуд су ду.
Представник відповідача- 2 в судове засідання не з' яви вся, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час і мі сце проведення судового зас ідання був належним чином по відомлений. Письмових запере чень до позовної заяви не над ав.
У зв' язку з нез' явленням представника відповідача-2 т а ненаданням витребуваних до казів розгляд справи неоднор азово відкладався, відповідн о до ст. 128 КАС України справа ви рішується на підставі наявни х в ній доказів.
Розглянувши подані позива чем і відповідачем-1 документ и і матеріали, заслухавши поя снення представників сторін , всебічно і повно з'ясувавши в сі фактичні обставини, на яки х ґрунтується позов, оцінивш и докази, які мають значення д ля розгляду справи і вирішен ня спору по суті, Окружний адм іністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою і нспекцією у Солом'янському р айоні міста Києва (надалі - п озивач) на підставі постанов и слідчого Відділу податково ї міліції ДПІ у Дніпровськом у районі міста Києва проведе на невиїзна документальна пе ревірка Товариства з обмежен ою відповідальністю «Латіф» (надалі - відповідач-1) з питан ь правомірності формування п одаткового кредиту з податку на додану вартість при взаєм овідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-простір» (надалі - в ідповідач-2) за період з 01.09.2008 по 3 1.12.2008, за результатами якої було складено акт від 09.10.2009 року №12399/23-11/34405570.
Як вбачається з акту переві ркою було встановлено, що між відповідачем-1, як замовник, т а відповідачем-2, як виконавец ь, було укладено договір № 17/2 ві д 17.11.2008 (надалі - договір), предм етом якого є поставка термоп еретворювачів опору, кабельн их вводів згідно сертифікаці ї, загальна ціна робіт за яким складає 28880,23 грн. (в т.ч. 4813,37 грн. ПД В).
Сторонами договору 19.12.08р. бул о підприсано видаткову накла дну, згідно з якою ТОВ «Основа -простір»відвантажило а ТОВ «Латіф»отримало товарів на з агальну суму 28880,23 грн. Сторони в иконали свої зобов'язання у п овному обсязі і взаємних зау важень не мали.
Відповідачем-1 здійснено по вну оплату за договором, про щ о свідчить рахунок фактури № 63 від 19.12.08р. на суму 28880,23 грн.
Відповідач-2 виписав відпов ідачу-1 податкову накладну ві д 19.12.2008
№19.12.01 на загаль ну суму 28880,23 грн. (в т.ч. 4813,37 грн. ПДВ )., яка була
відображена ост аннім у реєстрі отриманих та виданих податкових накладни х під порядковим номером «194».
На підставі зазначеної под аткової накладної відповіда ч-1 включив до складу податков ого кредиту за грудень 2008 року суму сплаченого за договоро м податку на додану вартість в розмірі 4813,37, що підтверджуєт ься додатком 5 (Розшифровк и податкових зобов'язань та податкового кредиту в роз різі контрагентів) до податк ової декларації з податку на додану вартість за грудень 200 8 року, поданої відповідачем-1 до податкового органу.
Однак, як встановлено перев іркою та підтверджується коп ією витягу з Єдиного державн ого реєстру юридичних осіб т а фізичних осіб-підприємців ТОВ «Основа-простір»було зар еєстровано Дніпровською рай онною державною у м. Києві адміністрацією 04.08.2008, засновни ком якого є ОСОБА_4 та яког о вироком Дніпровського райо нного суду міста Києва ві д 08.04.2009 було визнано винним у вч иненні злочину, передбаченог о ч. 2 ст. 205 Кримінального кодек су України (фіктивне підприє мництво).
Згідно зазначеного рішенн я (копія у справі) ОСОБА_4, н е маючи наміру здійснювати д іяльність підприємства, пов' язану з виробництвом товарів , виконанням робіт або наданн ям послуг, зафіксовану в стат утних документах ТОВ «Основа -простір», усвідомлюючи прот иправний характер запропоно ваних йому невстановленою ос обою дій як майбутньому засн овнику та власнику підприємс тва, бажаючи отримати в якост і винагороди запропоновані й ому грошові кошти ОСОБА_4 погодився на створення фікти вного суб' єкта підприємниц ької діяльності - юридичної о соби ТОВ «Основа-простір»з м етою покриття незаконної дія льності, що заподіяло держ аві велику матеріальну шкоду .
Зокрема невиїзною позапл ановою перевіркою правильно сті обчислення та своєчаснос ті внесення до бюджету сум по датку на додану вартість від повідачем-2, проведеної ДПІ у Д ніпровському районі м. Києва було встановлено, що відпові дачем-2 за жовтень 2008 року здійснювалась діяльність в порушення вимог пп. 7.4. 1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість», внаслідок чо го до державного бюджету Укр аїни підприємством не було с плачено податку на додану ва ртість на загальну суму 208783 7,00 грн.(Акту перевірки №229/23-200-360 69198 від 10.02.2009).
Стаття 215 Цивільного к одексу України встановлює пі дстави недійсності правочин у. Так, згідно ч. 2 ціє ї статті недійсним є правочи н, якщо його недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). У цьому разі визн ання такого правочину нед ійсним судом не вимагається.
Разом з тим ст. 228 Цивільного кодексу України вказує на те , що правочин вважається таки м, що порушує публічний по рядок, якщо він був спрямов аний на порушення констит уційних прав і свобод л юдини і громадянина, знище ння, пошкодження майна фізич ної або юридичної особи, держ ави, Автономної Республ іки Крим, територіальної громади, незаконне зав олодіння ним. Правочин, який п орушує публічний порядок, є нікчемним.
Зі змісту викладеної статт і випливає висновок, що такі п равочини являють собою серйо зні порушення законодавства , мають антисоціальний харак тер і посягають на істотні гр омадські та державні інтерес и.
Крім того, визначено такі пр авочини шляхом переліку об'є ктів (цивільних прав), які можу ть бути порушені його вчинен ням, до яких, зокрема, належать : конституційні права і свобо ди людини і громадянина; майн о фізичної або юридичної осо би, держави, Автономної Респу бліки Крим, територіальної г ромади.
При цьому, коли щодо констит уційних прав і свобод людини і громадянина йдеться про по рушення взагалі, то стосовно майна фізичної або юридично ї особи, держави, Автономної Р еспубліки Крим, територіальн ої громади характер правочин у конкретизовано: тут йдетьс я саме про антисоціальність знищення, пошкодження майна або незаконне заволодіння ни м.
Отже, хоча за змістом, вказа ної норми безпосередньо не в казується на вину, як кваліфі куючу ознаку такого правочин у, можна зробити висновок, що м ає бути врахована і провина о соби, яка вчиняє такий правоч ин. Це випливає з того, що прав очин є дією вольовою, спрямов аною на досягнення певного р езультату і той, хто його вчин яє, має усвідомлювати характ ер своїх дій.
Таким чином, суд, приймаючи рішення, зобов'язаний вказат и, у чому конкретно виразилас я спрямованість правочину на порушення публічного порядк у, чим як було встановлено суд ом і є саме створення ОСО БА_4 фіктивного суб' єкта п ідприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Основа- простір»з метою покриття нез аконної діяльності, що, зокре ма, було доведено вироко м Дніпровського районного су ду міста Києва від 08.04.2009.
Варто звернути увагу на те, що правочин, який порушує пуб лічний порядок, є нікчемним, н езалежно від наявності позов них вимог з боку його учасник ів чи інших осіб.
З огляду на викладені обс тавини, які зокрема, підтверд жуються наявними у справі до казами, суд дійшов висновку п ро законність підстав щодо з астосування у спірних правов ідносинах санкцій, встановле них ч. 1 ст. 208 Господарського ко дексу України, оскільки саме вчинення правочину з наявні стю умислу на укладення угод и з метою, яка завідомо супере чить інтересам держави і сус пільства є підставою для зас тосування зазначених санкці й, а не сам факт несплати подат ків (зборів, інших обов' язко вих платежів) однією зі сторі н договору, оскільки у такому випадку правопорушенням є с аме несплата податків.
А також судом враховується , що норми Господарського код ексу України регулюють саме господарські правовідносин и, за наслідками здійснення я ких у даній справі виникли сп ірні правовідносини, тобто є спеціальними.
Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України, як що господарське зобов' язан ня визнано недійсним як таке , що вчинене з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства, то за наяв ності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов' язан ня обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стя гується все одержане ними за зобов' язанням, а у разі вико нання зобов' язання однією с тороною з другої сторони стя гується в доход держави все о держане нею, а також все належ не з неї першій стороні на від шкодування одержаного. У раз і наявності наміру лише у одн ієї із сторін усе одержане не ю повинно бути повернено дру гій стороні, а одержане остан ньою або належне їй на відшко дування виконаного стягуєть ся за рішенням суду в доход де ржави.
Отже, за змістом цієї статті застосування встановлених н ею санкцій можливе в разі вик онання правочину хоча б одні єю стороною.
Матеріалами справи підтве рджується наявність наміру н а вчинення зобов'язання з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва лише у однією із сторін уго ди, а саме ТОВ «Основа-простір ».
При цьому, слід відзначити, що наведену норму слід засто совувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, водночас суперечить мо ральним засадам суспільства , а тому згідно з ч. 1 ст. 203, частин ою другою ст. 215 Цивільного код ексу України є нікчемним, і ви знання такого правочину неді йсним судом не вимагається.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної под аткової служби України у сво їй діяльності керуються Конс титуцією України, законами У країни, іншими нормативно-пр авовими актами органів держа вної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Р еспубліки Крим і Ради мініст рів Автономної Республіки Кр им, органів місцевого самовр ядування з питань оподаткува ння, виданими у межах їх повно важень.
У відповідності до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах б ез районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єдн ані державні податкові інспе кції подають до судів позови до підприємств, установ, орга нізацій та громадян про визн ання угод недійсними і стягн ення в доход держави коштів, о держаних ними за такими угод ами, а в інших випадках - кошті в, одержаних без установлени х законом підстав, а також про стягнення заборгованості пе ред бюджетом і державними ці льовими фондами за рахунок ї х майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків, встан овлених статтею 72 цього Кодек су.
Враховуючи вищенаведене, с уд прийшов до висновку, що поз овні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задо воленню.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163,167 КАС У країни, Окружний адміністрат ивний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольн ити.
2. Зобов'язати Товари ство з обмеженою відповідаль ністю «Основа-простір»(м. Киї в, пр-т Тичини, 20; код 36069198) поверну ти Товариству з обмеженою ві дповідальністю «Латіф»(м. Ки їв, вул. Василенка, 7-А; код 34405570) од ержані за договором №17/2 від 17.11.2 008 грошові кошти в розмірі 28880,23 г рн.
3. Стягнути з То вариства з обмеженою відпові дальністю «Латіф» (м. Київ, вул . Василенка, 7-А; код 34405570) в доход д ержави, повернуті Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Основа-простір»(м. Київ, пр -т Тичини, 20; код 36069198) грошові кош ти в розмірі 28880,23 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінче ння строку подання заяви про апеляційне оскарження, вста новленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст. ст. 185-187 КАС України, шля хом подання через суд першої інстанції заяви про апеляці йне оскарження з наступним п оданням протягом двадцяти дн ів апеляційної скарги. Апеля ційна скарга може бути подан а без попереднього подання з аяви про апеляційне оскаржен ня, якщо скарга подається у ст рок, встановлений для поданн я заяви про апеляційне оскар ження.
Суддя І.В .Смолій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2010 |
Оприлюднено | 26.11.2010 |
Номер документу | 12430303 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Смолій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні