Рішення

від 09.01.2025 по справі 931/817/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/817/24

Провадження № 2/931/42/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

02листопада 2024року позивачнадіслала всуд позовдо Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , і з цього дня відкрилася спадщина на її майно, яке складається, зокрема, із житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , грошових вкладів у Локачинському відділенні Ощадбанку та земельної ділянки, площею 2,3721 га в межах згідно з планом, переданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козлівської сільської ради Володимирського (Локачинського) району Волинської області. Спадкоємцями першої черги після смерті матері є позивач та її брат ОСОБА_3 . За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини відкрито спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 . Також за згодою брата позивач подала заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. ОСОБА_3 не оформив належним чином свої спадкові права та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної частки (пай) площею 2,3832 га, переданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Волинська область, Володимирський район, Локачинська селищна рада (кол. Локачинський район, Козлівська сільська рада) кадастровий номер 0722483400:05:000:0750 та частки в житловому будинку в АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті брата. 25 липня 2022 року за заявою ОСОБА_1 в приватного нотаріуса відкрито спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 . 25 липня 2024 року позивач звернулася із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за законом на земельну ділянку (пай) площею 2,3832 га, того ж дня їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 0722483400:05:000:0750. Зазначає, що станом на жовтень 2024 року не оформлено право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав покійній матері. Виготовивши технічну документацію на будинок, 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулась нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 1/2 частки вищевказаного житлового будинку, а також із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частки даного житлового будинку, який належав ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої він прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Проте у видачі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та запропоновано звернутися до суду для встановлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що є предметом даного позову.

Просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 1/2 частку вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також судові витрати залишити за нею.

Ухвалою судді від 12 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 09 січня 2025 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у поданій позивачем заявці (а.с. 49, 66). Одночасно із позовною заявою позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю (а.с. 48).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився також, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 67 на звороті). 12 грудня 2024 року від нього надійшла заява, у якій просить розгляд справи проводити без його участі та винести рішення по справі на розсуд суду за наявними у справі матеріалами. Однак, така заява підписана неуповноваженою особою та не береться судом до уваги (а.с. 60).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, копії матеріалів спадкових справ № 16/2013 до майна померлої ОСОБА_2 та № 177/2022 до майна померлого ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роговичі Локачинського району Волинської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 24 вересня 2012 року виконавчим комітетом Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області (а.с. 8, 22 на звороті).

Після її смерті відкрилася спадщина.

Із довідки Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 168 від 25 квітня 2013 року вбачається, що на території сільської ради знаходиться спадкове майно, яке належало померлій ОСОБА_2 , яка проживала в АДРЕСА_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно складається із земельної частки (пай), державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 9442, загальною площею 2.3721 га та знаходиться біля села Роговичі , житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , грошових заощаджень у Локачинському відділенні Ощадбанку. У володіння спадковим майном протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 фактично вступила її дочка ОСОБА_1 , яка на день смерті проживала не зареєстрована з померлою за однією адресою (зареєстрована в АДРЕСА_2 ). ОСОБА_1 мала на руках правовстановлюючі документи на спадкове майно та проводила поховання, є інші спадкоємці ОСОБА_3 , який зареєстрований, проживав з померлою за однією адресою. Заповіт від імені померлої не посвідчувався (а.с. 23).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ч.1 ст.1217 ЦК України.

ОСОБА_2 за життя заповіту складено не було, що підтверджується копією витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 33658134 від 03.04.2013 року (а.с. 24-25).

Відповідно до ч.2 ст.1272 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_2 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 28 січня 1959 року, серії НОМЕР_3 від 25 травня 1966 року (а.с. 7, 21 на звороті, 22, 38).

Згідно копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 05 березня 1983 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб, прізвище дружини змінилось на « ОСОБА_6 » (а.с. 7).

Згідно частин 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

03 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Локачинського районного нотаріального округу Волинської області Бойко Н.М. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , на підставі якої нотаріус завела спадкову справу № 16/2013 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 19 на звороті).

Як зазначалося вище у довідці Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області, ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований із ОСОБА_2 за однією адресою на момент її смерті.

09 квітня 2013 року син спадкоємиці ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, у якій надав згоду на подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті їхньої матері ОСОБА_2 та на видачу свідоцтв про право на спадщину (а.с. 26).

Відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, 09 квітня 2013 року ОСОБА_1 , яка пропустила строк для прийняття спадщини, за згодою спадкоємця який прийняв спадщину, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 (а.с. 28).

Тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину або претендували на неї, судом не встановлено, із копії матеріалів спадкової справи № 16/2013 до майна померлої ОСОБА_2 їх теж не вбачається.

Частиною 1 статті 1278 ЦК України встановлено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

09 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав за законом після смерті матері ОСОБА_2 щодо 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , звернулася із відповідною заявою до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. (а.с. 30). Однак, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на житловий будинок, про що винесено постанову вих. № 368/02-31 від 09.10.2024 року (а.с. 18, 32).

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Роговичі Локачинського району Волинської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане 01 лютого 2022 року Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 9, 35).

Після його смерті відкрилася спадщина.

Із довідки Локачинської селищної ради Волинської області вих. № 91 від 08 липня 2022 року вбачається, що в с. Роговичі Володимир-Волинського району Волинської області знаходиться спадкове майно, яке належало померлому ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно складається із земельної частки (пай) площею 2,3832 га, земельної ділянки, що знаходиться біля с. Роговичі, державного акт на право приватної власності на землю серії ВЛ №9441. У володіння спадковим майном протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 фактично вступила його сестра ОСОБА_1 , яка на день смерті проживала не зареєстрована з померлим за однією адресою (зареєстрована в АДРЕСА_2 ). Заповіт від імені померлого в Козлівській сільській раді не посвідчувався (а.с. 35 на звороті).

ОСОБА_3 за життя заповіту не склав, що підтверджується копією витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69556330 від 25.07.2022 року (а.с. 39 на звороті).

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері, що передбачено ст. 1262 ЦК України.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_2 , а відтак між собою рідними братом та сестрою.

25 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , на підставі якої нотаріус завів спадкову справу № 177/2022 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 34 на звороті).

Інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , судом не встановлено, із копії матеріалів спадкової справи № 177/2022 до майна померлого ОСОБА_3 їх теж не вбачається.

Таким чином, сестра спадкодавця ОСОБА_3 ОСОБА_1 є єдиним його спадкоємцем, а саме другої черги, та прийняла спадщину у строк встановлений ст. 1270 ЦК України.

09 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав за законом після смерті брата ОСОБА_3 щодо 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , спадкоємцем якої на вказану частку був ОСОБА_3 , яку він прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, звернулася із відповідною заявою до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. (а.с. 44). Однак, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на житловий будинок, про що винесено постанову вих. №367/02-31 від 09.10.2024 року (а.с. 33, 47).

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернулася до суду.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30 грудня 2004 року) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", до компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Із копії технічного паспорта від 05 липня 2023 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 встановлено, що рік спорудження (реконструкції) житлового будинку 1969 (до 05 серпня 1992 року) (а.с. 14-16).

Відповідно до витягу із погосподарської книги № 5 за 2011-2015 р. Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області, який виданий Локачинською селищною радою Волинської області вих. № 92 від 08 липня 2022 року, по особовому рахунку № НОМЕР_6 будинок з надвірними будівлями і спорудами належав ОСОБА_2 , і знаходиться в АДРЕСА_1 . Рік побудови будівлі 1969 (а.с. 11).

Також у матеріалах справи наявна копія витягу з погосподарської книги за 2011 -2015 роки Козлівської сільської ради Локачинського району Волинської області, видана Локачинською селищною радою Волинської області вих. № 78 від 05 липня 2023 року, по особовому рахунку № НОМЕР_6 будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав громадянці ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рік побудови будівлі - 1969 рік (а.с. 10).

Також суд встановив, що згідно копії інформаційної довідки № 398561742 від 09.10.2024 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстру Іпотек відомості про спірний будинок відсутні (а.с. 30 на звороті, 44 на звороті).

Враховуючи наведене, та оскільки житловий будинок з господарським будівлями та надвірними спорудами за АДРЕСА_1 побудований до 05 серпня 1992 року, він не підлягає прийняттю в експлуатацію, то виданий на нього технічний паспорт та відомості з погосподарської книги свідчать про набуття ОСОБА_2 права власності на нього.

Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач як спадкоємиця за законом майна померлої матері та брата, який у свою чергу також прийняв спадщину після смерті матері, підставно просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, так як інший правовий механізм оформлення таких прав відсутній. При цьому сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що на момент відкриття спадщини вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами належав спадкодавиці ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняли позивач та її брат, після смерті якого позивач також прийняла спадщину, інші спадкоємці, окрім позивача, які претендують на даний житловий будинок відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємиці при оформленні своїх спадкових прав. Відтак, позов необхідно задовольнити, визнавши за позивачем, як спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину у встановленомузаконом порядкупісля смертіматері право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, а також після смертібрата право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами.

Клопотання позивача, заявлене у позовній заяві про залишення судових витрат по справі за нею, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 223, 247, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 392, 1216-1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 доЛокачинської селищноїради Волинськоїобласті провизнання прававласності нажитловий будинокз господарськимибудівлями танадвірними спорудамив порядкуспадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 правовласності на 1/2частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роговичі Локачинського району Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1 правовласності на 1/2частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Роговичі Локачинського району Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

Відповідач: Локачинська селищна рада Волинської області, адреса місцезнаходження: 45500, смт. Локачі, вул. Миру, 37, Володимирський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04332182.

Повний текст рішення складено 09.01.2025 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко