Ухвала

від 02.12.2024 по справі 359/12628/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/12628/24

Провадження № 2/359/3909/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня2024 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сєвєродонецької міської ради, третя особа : Перша Бориспільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька, -

ВСТАНОВИВ :

21 листопада 2024 року представник позивача адвокат Динник О.В. подала до суду позов, яким просить суд : встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

З метою досудової підготовки справи, судом на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру для з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача. Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 27 листопада 2024 року за № 929758, інформація про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 відсутня.

Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним в ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують викладені обставини.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем судового збору не сплачено, а надано суду клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) судовий збір, оскільки пенсію вона взагалі не отримує, а лише отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи в розмірі 2000,00 грн. Крім того, Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги позивача визнано суб`єктом права на безоплатну правову допомогу згідно Доручення від 18 жовтня 2024 року № 004-1005781.

До клопотання позивачем додано копію довідки виданої Управлінням соціальної та ветеранської політики Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Міністерства соціальної політики України за № 6/1470 від 23 жовтня 2024 року та довідку Відділу обслуговування громадян №5 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління у київській області Пенсійного фонду України за № 933/02 від 23 жовтня 2024 року.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховую-чи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім"ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі"), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах, суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Отже, чинним законодавством визначено саме право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір за своїм внутрішнім переконанням.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши клопотання позивача та додані документи, суддя дійшов висновку, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судових витрат, встановлено, що позивачем не надано доказів її реального доходу за 2023 рік, а це унеможливлює зробити висновок, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. Доказів на підтвердження того, що позивач відноситься до категорії малозабезпечених громадян, обставин того, що її середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім"ї, що вона немає іншого джерела доходу - позивачем не надано. Сам факт того, що вона є внутрішньо переміщеною особою та отримує лише допомогу як ВПО, не є безумною обставиною щодо звільнення від сплати судового збору.

З огляду на недоведеність обставин, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає необхідності при розгляді цієї справи реалізувати право на звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1211, 20 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на це, позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сєвєродонецької міської ради, третя особа : Перша Бориспільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька - залишити без руху.

Встановити строк для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з даним позовом після усунення підстав, що зумовили її повернення.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Яковлєва Л.В.