Рішення

від 09.01.2025 по справі 701/1337/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1337/24

Провадження №2/701/71/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -Костенка А. І. за участі секретаря -Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом Виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області в інтересах: малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Іваньківської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про позбавлення батьківських прав.

На підставу своїх вимог спирається на те, що на території Іваньківської сільської ради Уманського району в с. Чорна Кам`янка проживає гр. ОСОБА_4 , яка є матір`ю дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Громадянка ОСОБА_4 разом з дітьми проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За період проживання в с. Чорна Кам`янка гр. ОСОБА_4 зарекомендувала себе з негативної сторони: ніде не працює, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя, не створює належних умов для проживання дітей, часто залишає їх самих. Часто веде себе агресивно та не адекватно. Соціальні виплати, які призначались на дітей, витрачала не за призначенням. На всі зауваження фахівців з приводу неналежного виконання батьківських обов`язків не реагує. Будинок, де проживає сім`я знаходиться в занедбаному стані та потребує ремонту, в кімнатах антисанітарія, постільна білизна брудна та наявна частково. У дітей відсутні окремі спальні місця. Будинок потребує ремонту. У веранді відсутня підлога. За таких обставин у травні 2022 року за згодою матері діти були влаштовані в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації м. Умань». Разом з тим дітей було поставлено на облік служби у справа дітей, як таких що опинилися в складних життєвих обставинах. Одночасно сім`ю взято під соціальний супровід КЗ «Центр надання соціальних послуг Іваньківської сільської ради». За час перебування в закладі мати жодного разу їх не відвідувала, не цікавилася їх життям та здоров`ям. Для спілкування дітей з матір`ю та підвищення її батьківського потенціалу 06.02.2023 дітей було влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_5 в с. Іваньки. Проте громадянка ОСОБА_4 відвідувала дітей та спілкувалася з ними тільки після нагадування фахівця. 04.08.2023 малолітніх дітей було повернуто в сім`ю. Проте, позитивні зміни, що відбулися в сім`ї спостерігались тимчасово. Громадянка ОСОБА_4 не стала хорошою матір`ю. Має низький потенціал усвідомлення своєї материнської ролі у житті дітей. Знову стала зловживати алкоголем, залишати дітей самих. Кошти, які отримувала на дітей витрачає не за призначенням на власні потреби. Під час обстеження умов проживання сім`ї 22.07.2024, було виявлено, що для виховання, розвитку та проживання дітей мати не створила відповідних умов. Будинок занедбаний, у кімнатах брудно, відсутні комунальні зручності, антисанітарія, окремі спальні місця та місця для навчання, дозвілля дітей відсутні. Постільна білизна брудна. Чистий дитячий одяг відсутній. Продукти харчування наявні в обмеженій кількості. Малолітні - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.07.2024 року за згодою матері в зв`язку з складними життєвими обставинами вкотре були влаштовані в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації м. Умань». Наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Іваньківської сільської ради від 01.08.2024 № 13 малолітні - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставлені на облік, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах. За інформацією КЗ «Центр надання соціальних послуг Іваньківської сільської ради» гр. ОСОБА_4 перебуває під соціальним супроводом, проте вона ухиляється від виконання договору, не виконує рекомендації фахівця та ігнорує на всі зауваження. За інформацією КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Умані», діти мають нестійкий емоціонально-вольовий стан, пригнічений стан, високий рівень тривожності, педагогічну запущеність, рівень розумового розвитку не відповідає віку дітей, низький рівень культурно-гігієнічних навичок. Діти потребують постійного контролю та допомоги дорослих. Громадянка ОСОБА_4 , жодного разу не провідувала дітей у закладі та не цікавилася їхнім життям та здоров`ям. Діти негативно описують життя з матір`ю. Стверджують, що мати постійно зловживала спиртними напоями, до них застосовувала фізичну силу, принижувала, обзивала лайливими словами. Діти розповідають, що мати ніколи не цікавилася їхніми справами в школі. До служби у справах дітей про повернення дітей жодного разу не зверталася. Долею дітей взагалі не переймалася. Питання про виконання батьківських обов`язків громадянкою ОСОБА_4 неодноразово розглядалось на комісії Іваньківської сільської ради з питань захисту прав дитини, проте на засідання комісії вона не з`являлась, відповідних висновків щодо виконання батьківських обов`язків не зробила. Відповідачка неодноразово притягувалась згідно ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не дбає про здоров`я, навчання, побут, матеріальне забезпечення дітей, не забезпечує гідні, умови проживання, чим повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розгляд справи провдити у її відсутності.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Іваньківської сільської ради в підготовче судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На території Іваньківської сільської ради Уманського району в с. Чорна Кам`янка проживає гр. ОСОБА_4 , яка є матір`ю дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Громадянка ОСОБА_4 разом з дітьми проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно характеристики від 20.11.2024 року № 123 за період проживання в с. Чорна Кам`янка гр. ОСОБА_4 зарекомендувала себе з негативної сторони: ніде не працює, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя, не створює належних умов для проживання дітей, часто залишає їх самих. Часто веде себе агресивно та не адекватно. Будинок, де проживає сім`я знаходиться в занедбаному стані та потребує ремонту, в кімнатах антисанітарія, постільна білизна брудна та наявна частково. У дітей відсутні окремі спальні місця. Будинок потребує ремонту. У веранді відсутня підлога. За таких обставин у травні 2022 року за згодою матері діти були влаштовані в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації м. Умань». Разом з тим дітей було поставлено на облік служби у справа дітей, як таких що опинилися в складних життєвих обставинах. Одночасно сім`ю взято під соціальний супровід КЗ «Центр надання соціальних послуг Іваньківської сільської ради». За час перебування в закладі мати жодного разу їх не відвідувала, не цікавилася їх життям та здоров`ям. Для спілкування дітей з матір`ю та підвищення її батьківського потенціалу 06.02.2023 дітей було влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_5 в с. Іваньки. Проте громадянка ОСОБА_4 відвідувала дітей та спілкувалася з ними тільки після нагадування фахівця. 04.08.2023 малолітніх дітей було повернуто в сім`ю. Проте, позитивні зміни, що відбулися в сім`ї спостерігались тимчасово. Громадянка ОСОБА_4 не стала хорошою матір`ю. Має низький потенціал усвідомлення своєї материнської ролі у житті дітей. Знову стала зловживати алкоголем, залишати дітей самих. Кошти, які отримувала на дітей витрачає не за призначенням на власні потреби. Під час обстеження умов проживання сім`ї 22.07.2024, було виявлено, що для виховання, розвитку та проживання дітей мати не створила відповідних умов. Будинок занедбаний, у кімнатах брудно, відсутні комунальні зручності, антисанітарія, окремі спальні місця та місця для навчання, дозвілля дітей відсутні. Постільна білизна брудна. Чистий дитячий одяг відсутній. Продукти харчування наявні в обмеженій кількості. Малолітні - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.07.2024 року за згодою матері в зв`язку з складними життєвими обставинами вкотре були влаштовані в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації м. Умань». Наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Іваньківської сільської ради від 01.08.2024 № 13 малолітні - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставлені на облік, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах. За інформацією КЗ «Центр надання соціальних послуг Іваньківської сільської ради» гр. ОСОБА_4 перебуває під соціальним супроводом, проте вона ухиляється від виконання договору, не виконує рекомендації фахівця та ігнорує на всі зауваження. За інформацією КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Умані», діти мають нестійкий емоціонально-вольовий стан, пригнічений стан, високий рівень тривожності, педагогічну запущеність, рівень розумового розвитку не відповідає віку дітей, низький рівень культурно-гігієнічних навичок. Діти потребують постійного контролю та допомоги дорослих. Громадянка ОСОБА_4 , жодного разу не провідувала дітей у закладі та не цікавилася їхнім життям та здоров`ям. Діти негативно описують життя з матір`ю. Стверджують, що мати постійно зловживала спиртними напоями, до них застосовувала фізичну силу, принижувала, обзивала лайливими словами. Діти розповідають, що мати ніколи не цікавилася їхніми справами в школі. До служби у справах дітей про повернення дітей жодного разу не зверталася. Долею дітей взагалі не переймалася. Питання про виконання батьківських обов`язків громадянкою ОСОБА_4 неодноразово розглядалось на комісії Іваньківської сільської ради з питань захисту прав дитини, проте на засідання комісії вона не з`являлась, відповідних висновків щодо виконання батьківських обов`язків не зробила. Відповідачка неодноразово притягувалась згідно ст. 184 КУпАП до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не дбає про здоров`я, навчання, побут, матеріальне забезпечення дітей, не забезпечує гідні, умови проживання, чим повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Рішенням виконавчого комітету Іваньківської сільської ради від 08 листопада 2024 року № 13-3 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» визнано доцільним позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_4 , відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення від 03 грудня 1986 року).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа «Мамчур проти України» (CASE OF MAMCHUR v. UKRAINE) від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Добровільна допомога дитині, шляхом надання певних коштів або добровільна сплата аліментів не позбавляє стягнення їх в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина 3 статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Суд вважає, що позивачем надано до суду належні та допустимі докази винної поведінки відповідача щодо своїх дітей та винятковості даного випадку, а саме: відсутність піклування про фізичний і духовний розвиток дітей; не виявлення інтересу до їх внутрішнього світу; свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, що в своїй сукупності свідчить про наявність підстав для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав щодо дітей, тому позов про позбавлення батьківських прав підлягає до повного задоволення виключно в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст. ст. 7, 19, 141, 150, 155, 164, 180, 182, 183, 184 СК України, ст. ст. 8, 11 Закону України "Про охорону дитинства", суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстровану та жительку АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.12.2024 року і до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а з ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, а з ІНФОРМАЦІЯ_6 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, і до досягнення ним повноліття.

Зобов`язати законного представника дітей у місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду відкрити особисті рахунки малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділенні Державного ощадного банку України.

Аліменти перераховувати на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ), судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп., на рахунок (IBAN) UA798999980000031211256026001 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення, але в силу ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

СуддяА. І. Костенко