Ухвала

від 08.01.2025 по справі 703/10/25

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/10/25

6/703/9/25

УХВАЛА

УМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Волосовського В.В.

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гребенюка Олександра Володимировича про розшук боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2025 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гребенюк О.В., за погодженням з начальником вказаного відділу ДВС Решетняком В.А., звернувся до суду з вищевказаним поданням, в якому просить оголосити розшук боржника ОСОБА_1 .

Заявлену вимогу державний виконавець обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження за № 24591324 з примусового виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №2-60 виданий 07 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше мінімального розміру прожиткового мінімуму на утримання дитини, щомісячно та до досягнення ним повноліття, починаючи з 18 січня 2011 року.

Державний виконавець вказує, що в ході виконання рішення суду державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою, вказаною у виконавчому документі та визначеною місцем проведення виконавчих дій, а саме по вул.. Котляревського в м. Сміла Черкаської області. Водночас, в зв`язку з відсутністю боржника за вказаною адресою, державним виконавцем щоразу залишались виклики боржнику до відділу ДВС в зв`язку із необхідністю надання останнім доказів на підтвердження сплати ним аліментів. Однак боржник за викликами державного виконавця жодного разу не прибув, що на переконання державного виконавця, свідчить про те, що боржник за вищевказаною адресою не проживає.

На теперішній час місцезнаходження боржника невідоме, відомості про фактичне проживання чи перебування останнього невідомі, водночас рішення суду не виконується боржником.

З урахуванням наведеного, державний виконавець просить оголосити у розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , доручивши виконання ухвали відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Розгляд подання призначено судом на 08 січня 2025 року.

У судове засідання державний виконавець не з`явився, надіслав заяву про розгляд подання у його відсутність.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження за № 24591324 з примусового виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №2-60 виданий 07 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше мінімального розміру прожиткового мінімуму на утримання дитини, щомісячно та до досягнення ним повноліття, починаючи з 18 січня 2011 року.

У вказаному виконавчому листі зазначена адреса боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

14 лютого 2011 головним державним виконавцем Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 24591324), в якій зазначена наступна адреса місця роботи боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Як вбачається із наданого державним виконавцем розрахунку заборгованість боржника ОСОБА_1 по аліментам в рамках вказаного виконавчого провадження станом на 01 грудня 2024 року становить 281743,55 грн.

Згідно з актами державного виконавця від 17 червня 2024 року, 20 листопада 2024 року та від 23 грудня 2024 року складеним при виконанні виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №2-60 виданий 07 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, державним виконавцем встановлено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за вказаною адресою відсутній та крім того встановлено, що останній на виклики державного виконавця щодо складання адміністративного протоколу до відділу ДВС неодноразово не з`явився, причини неявки не повідомив

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішуючи подання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно дост.438 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року № 916/1605/15-г та від 31.07.2019 року № 554/13475/15-ц.

Суд зазначає, що в процесі примусового виконання рішень, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений досить широким колом повноважень, які визначені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі правом на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання боржника.

Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місця реєстрації якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт. Додатково здійснюється перевірка майнового стану, надсилаються запити про встановлення факту працевлаштування та отримання доходів. Виходячи із зазначених норм, суд зобов`язаний перевірити, які саме заходи вчинені державним виконавцем для виконання рішення суду, і чи вчинялись вони взагалі, а також перевірити достовірність інформації виконавця щодо неможливості встановити місце проживання чи перебування боржника. Суд може прийняти рішення про розшук боржника тільки в разі, якщо особі, що здійснює виконавче провадження, не відоме місце проживання, перебування, місцезнаходження боржника, зокрема вжитими державним виконавцем заходами не виявлено таку особу за місцем її реєстрації, проживання, роботи, навчання, тощо.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.

Так, вирішуючи подання по суті, суд вважає подання передчасним, оскільки матеріали подання не містять належних доказів повідомлення боржника про виклик його до державного виконавця з приводу виконавчих документів, які перебувають у нього на виконанні на підтвердження обізнаності про виклики державного виконавця, та, відповідно, доказів отримання боржником викликів до державного виконавця.

Отже, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались дії для належного повідомлення боржника про необхідність з`явитись до державного виконавця, що боржник отримував чи відмовлявся від отримання викликів, а також, що боржник ухилявся від такої явки.

Разом з цим, необхідність такого заходу, як розшук боржника має бути обумовлена певними обставинами, на підтвердження яких держаним виконавцем має бути надано відповідні докази такої необхідності.

Однак, матеріали справи не містять достатніх доказів належного направлення державним виконавцем вказаних викликів у встановлений законом спосіб, у порушення вимог ст. 81 ЦПК України.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати боргу, про привід боржника, відсутні також докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника. Зокрема, державним виконавцем не надано доказів звернення із запитом щодо реєстрації місця проживання боржника, не зазначено та не надано суду жодних доказів наявності іншого зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 . Не надано суду й доказів фактичної відсутності боржника за адресою, зазначеною у виконавчому листі. Відомості щодо перетинання кордону боржником ОСОБА_1 в матеріалах подання відсутні. Також, у матеріалах подання відсутні будь-які докази, щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров`я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.

Водночас, акти державного виконавця від 17 червня 2024 року, 20 листопада 2024 року та від 23 грудня 2024 року про відсутність боржника ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому листі, не можуть бути єдиною підставою для оголошення його розшуку. Окрім того, до матеріалів подання не додано відомостей про відсутність боржника за зареєстрованим місцем проживання станом на час звернення до суду.

Таким чином, з досліджених доказів вбачається, що державним виконавцем не було здійснено всіх можливих заходів щодо встановлення фактичного місця проживання (перебування) боржника, а також не надано будь-яких об`єктивних доказів про ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виконавець не подав до суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які би підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов`язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим будуть порушені його права.

За таких обставин та за відсутності достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження фізичної особи боржника та підстав про необхідність його розшуку, суд вважає передчасним вирішення питання про оголошення розшуку боржника, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.

Окрім того, відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.

Керуючись ст. 77, 80, 428 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гребенюка Олександра Володимировича про розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти дня з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В.В. Волосовський