Ухвала

від 09.12.2024 по справі 761/33590/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33590/24

Провадження № 1-кс/761/22208/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МС-2018» (код ЄДРПОУ 42104769), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2023 (справа № 757/38848/23-к) у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022,

установив:

Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МС-2018» (код ЄДРПОУ 42104769), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2023 (справа № 757/38848/23-к) у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022, на майно, яке виявлено 31.08.2023 в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду Чернігівська обл., Семенівський район, м. Семенівка, вул. Сенько, 35/а, а саме на паливо: у резервуарі № 1 паливо А-92 Євро 5 - ЕО (ємність 12003,14л); у резервуарі № 2 паливо ОКТАН А-92 Євро 5-Е5 (ємність 9976,5л); у резервуарі № 3 паливо ОКТАН А-95 Євро 5- Е5 (ємність 13345,43 л); у резервуарі № 4 дизельне паливо ДП -Л-Євро 5-ВО (ємність 13449,92 л).

Адвокат у клопотанні зазначає, що на цей час кримінальне провадження за № 12022000000001251 від 18.11.2022 передано до Бюро економічної безпеки України. З моменту накладення арешту на зазначене майно пройшло вже більше року. За цей час жодних процесуальних дій із залученням власника майна не проводилося, підозра у цьому кримінальному проваджені нікому не вручена.

На думку адвоката, часу для з`ясування причетності майна заявника до кримінальних правопорушень, які розслідуються в межах зазначеного кримінального провадження було достатньо.

Крім того, адвокат зазначив, що органом досудового розслідування не надано жодних даних того, що арештоване майно дійсно може бути використаним у якості доказу в рамках цього кримінального провадження і на цей час у сторони обвинувачення відсутні аргументи, які б дозволяли обґрунтовано стверджувати про те, що арештоване майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12.09.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 13.09.2024 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про скасування арешту майна, зазначивши, що досудове розслідування триває.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022000000001251, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 204 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2023 (справа № 757/38848/23-к) у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022 накладено арешт на майно, яке виявлено 31.08.2023 в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду Чернігівська обл., Семенівський район, м. Семенівка, вул. Сенько, 35/а, а саме на паливо: у резервуарі № 1 паливо А-92 Євро 5 - ЕО (ємність 12003,14л); у резервуарі № 2 паливо ОКТАН А-92 Євро 5-Е5 (ємність 9976,5л); у резервуарі № 3 паливо ОКТАН А-95 Євро 5- Е5 (ємність 13345,43 л); у резервуарі № 4 дизельне паливо ДП -Л-Євро 5-ВО (ємність 13449,92 л), що належать мережі АЗС TT NEFT, з забороною користування та розпоряджання вказаним майном.

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на майно, послугувала наявність розумної підозри вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024111150000997 від 15.08.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення зазначених обставин.

У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022 наразі триває, проводяться слідчі дії.

Слід зазначити, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, та не пов`язує процесуальний статус власника майна у кримінальному провадженні з можливістю арешту такого майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2023 (справа № 757/38848/23-к) у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 98, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «МС-2018» (код ЄДРПОУ 42104769), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2023 (справа № 757/38848/23-к) у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5