Постанова

від 08.01.2025 по справі 528/325/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/325/18 Номер провадження 22-ц/814/240/25Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І.

розглянув впорядку письмовогопровадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року у складі судді Вітківського М. О.

у цивільнійсправі зазаявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02 травня 2018 року у справі № 528/325/18,

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу № 528/325/18 від 02.05.2018, виданого Гребінківським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» заборгованості за надані послуги з газопостачання в сумі 26 200,08 грн, сплаченого судового збору у сумі 176,20 грн, всього 26 376,28 грн.

Заява мотивована тим, що довідкою керуючої ТВБВ № 10016/060 філії Полтавське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 02.05.2024 її було повідомлено про те, що її картковий рахунок для соціальних виплат заблоковано на підставі виконавчого провадження № 69567748, відкритого Гребінківським ВДВС у Лубенському районі Полтавської області СМУМЮ 05.08.2022.

08.05.2024 вона звернулася до Гребінківського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області СМУМЮ із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 69567748 та 13.05.2024 отримала копії документів виконавчого провадження, з яких дізналася, що на підставі судового наказу від 02.05.2018 у цивільній справі № 528/325/18, виданого Гребінківським районним судом Полтавської області, стягнуто з неї на користь ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 26 200,08 грн та сплачений судовий збір у сумі 176,20 грн.

Вважає вимоги ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» необґрунтованими, оскільки на момент видачі судового наказу вона не була власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та не проживала у ньому.

Вказувала, що будинок належав її бабі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.07.2022 у справі № 528/552/22 право власності на 1/2 частину даного будинку визнано за її батьком - ОСОБА_3 , а інша 1/2 частина належить ОСОБА_4 .

Вона, ОСОБА_1 , стала власником 1/2 частини вказаного житлового будинку з 10.04.2023 - з моменту укладення її батьком договору дарування своєї частики у будинку на її користь.

Разом з тим, вона завжди проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а тому не була та не могла бути споживачем послуг з газопостачання житлового будинку по АДРЕСА_1 , а ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз» не має права вимагати стягнення з неї вказаного боргу.

Просила поновити їй строк для подання заяви про скасування судового наказу, як пропущений з поважних причин, оскільки про видачу судового наказу вона дізналася лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, та скасувати судовий наказ № 528/325/18, виданий 02.05.2018 Гребінківським районним судом Полтавської області.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, виданого Гребінківським районним судом Полтавської області 02 травня 2018 року у цивільній справі № 528/325/18.

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02 травня 2018 року у цивільній справі № 528/325/18 - повернуто боржнику.

Ухвала суду мотивована тим, що боржник ОСОБА_1 знала про існування судового наказу та відкритого на його виконання виконавчого провадження, оскільки заборгованість частково була сплачена. Наведені заявником доводи щодо незнання про існування судового наказу та неотримання відповідних документів суд оцінив критично та не знайшов підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що будь-якої кореспонденції з Гребінківського районного суду Полтавської області впродовж 2018-2021 років за адресою її місця проживання не надходило, а тому висновок суду на те, що їй було відомо про судовий наказ не відповідає дійсності.

Ухвала суду ґрунтується на припущенні про часткове погашення нею заборгованості, яку вона не сплачувала та про її існування не знала.

Вказує, що докази належного повідомлення її про винесення судового наказу відсутні, а тому судом не виконано свого обов`язку щодо інформування сторони та порушено її право на справедливий суд.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

По справі встановлено, що 02 травня 2018 року Гребінківським районним судом Полтавської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» заборгованості за надані послуги з газопостачання в сумі 26200, 08 грн та судовий збір у розмірі 176,20 грн.

На виконання вказаного судового наказу постановою Гребінківського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 05.08.2022 відкрито виконавче провадження № 69567748.

20 травня 2024 року боржник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила поновити їй пропущений строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу з дня отримання його копії, зокрема, з 13.05.2024 та скасувати вказаний судовий наказ про стягнення з неї на користь ТОВ «Торговий Дім «Лубнигаз», заборгованості за надані послуги з газопостачання в сумі 26 200,08 грн та 176,20 грн сплаченого судового збору.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що боржником не надано належних доказів, які б свідчили про поважність пропущення встановленого законом процесуального строку, а тому клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу суд визнав необґрунтованим, у зв`язку чим повернув заявнику заяву про скасування судового наказу № 528/325/18 від 02 травня 2018 року.

Таких висновків суд дійшов всупереч фактичних обставин справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення вказаного питання.

Відповідно до частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Порядок здійснення наказного провадження у цивільних справах та процесуальні норми видачі судового наказу та його скасування врегульовано статтями 160-173 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.

Статтею 169 ЦПК України (тут і далі - ЦПК у редакції, що діяла на час видачі судового наказу від 02.05.2018 № 528/325/18) встановлено, що суд не пізніше наступного дня після видачі судового наказу надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, тобто згідно інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, отриманої на звернення суду до відповідного органу реєстрації місця проживання (перебування) особи.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Згідно частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частина п`ята статті 272 ЦПК України).

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Отже, процесуальним законодавством, чинним на час видачі вказаного судового наказу, передбачено два способи надсилання судового рішення - у паперовій формі шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - на офіційну електронну адресу особи.

Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23)).

Матеріали справи не містять відповідних доказів вручення боржнику ОСОБА_1 копії судового наказу від 02.05.2018 № 528/325/18, а відтак, висновки суду першої інстанції про пропуск боржником строку подання заяви про скасування судового наказу є необґрунтованими.

Частиною першою статті 170 ЦПК України встановлено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з днявручення копіїсудового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина друга статті 171 ЦПК України).

Оскільки обов`язку надсилання копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення судом першої інстанції виконано не було, судовий наказ від 02.05.2018 № 528/325/18 в установленому законом порядку боржнику ОСОБА_1 не вручено, тому підстав для твердження про пропущення боржником строку подання заяви про скасування даного судового наказу, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України, у суду не було.

У розумінні приписів статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час видачі судового наказу), інформація з автоматизованої системи документообігу суду щодо направлення поштового повідомлення з вкладенням на адресу місця реєстрації та місця фактичного проживання боржника ОСОБА_1 , а також дані щодо вручення їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження не є належними та допустимими доказами вручення копії судового наказу боржнику, з чим саме і пов`язується початок перебігу строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Факт виконання судового рішення у примусовому порядку не свідчить про наявність відповідного волевиявлення боржника та при вирішенні питання дотримання процесуального строку для скасування судового наказу правового значення не має.

Таким чином, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів вручення боржнику копії судового наказу від 02.05.2018 № 528/325/18, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу з тих підстав, що така подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи допущені судом першої інстанції помилки у застосуванні норм процесуального права при вирішені заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.05.2018 № 528/325/18, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті поставленого питання.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року скасувати, матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.05.2018 № 528/325/18 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. Ю. Кузнєцова

О. І. Обідіна