Постанова

від 08.01.2025 по справі 700/535/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/199/25 Номер провадження 22-ц/821/269/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №700/535/24 Категорія: 310020000 Бесараб Н.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіВасиленко Л.І., Сіренко Ю.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги позивача на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 (повний текст складено 01.11.2024, суддя в суді першої інстанції Бесараб Н.В.) та додаткове рішення цього ж суду від 12.11.2024 (повний текст складено 18.11.2024, суддя в суді першої інстанції Бесараб Н.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася у липні 2024 року до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким, після подальшого збільшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несплату аліментів у сумі 59503,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Лисянського районного суду у справі №2-522 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1 / 3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення синами повноліття. Син ОСОБА_5 повнолітній, а на сина ОСОБА_6 продовжується стягнення. Згідно рішення Лисянського районного суду у справі №700/251/19 вдруге розірвано шлюб між сторонами та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1 / 4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином повноліття. Відповідач не виконував свого обов`язку по сплаті аліментів і рішеннями суду у справах №700/1217/19 від 20.03.2020 та №700/642/20 від 20.10.2020, №700/910/21 від 14.02.2022 стягнуто з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів. Відповідач продовжив не виконувати рішення суду та з 01.10.2021 по 14.08.2024 виникла чергова заборгованість по аліментах, що обумовило нарахування пені в цій справі.

Рішенням Лисянськогорайонного судуЧеркаської областівід 23.10.2024 позов у справі відхилено з підстав того, що заборгованість по аліментам виникла не з вини відповідача, а через помилку державного виконавця.

Додатковим рішенням від 12.11.2024 з позивача на користь відповідача стягнуто 15000 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала 05.12.2024 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та задовольнити позов.

Зазначає, що судом не було належним чином враховано, що за період часу з 01.10.2021 по 01.08.2024 відповідач періодично допускав часткову або повну несплату аліментів на дітей сторін.

Суд помилково вказав про ускладнену комунікацію між державним виконавцем та роботодавцем відповідача, адже про сплачені аліментні платежі стягувач самостійно інформує державного виконавця.

Заяву від 15.06.2023 про відсутність заборгованості по аліментам позивач написала на прохання відповідача для надання можливості розблокувати його банківські рахунки. Така заява стосувалася лише аліментів, що стягуються на сина ОСОБА_5 .

Крім того, 20.12.2024 засобами поштового зв`язку позивач подала апеляційну скаргу на додаткове рішення від 12.11.2024 у цій справі, в якій, вказуючи про порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та відмовити відповідачу у відшкодуванні його витрат на правничу допомогу.

Вказує, що заявлене до стягнення сума судових витрат на правничу допомогу відповідача неспівмірна складності справи та ціні позову; наданий акт виконаних робіт містить неточності щодо дат надання послуг та переліку виконаних адвокатом робіт, частина яких не може бути включена до правничої допомоги по справі підготовка розрахунку судових витрат, складання акту виконаних робіт, підготовка уточненого розрахунку судових витрат, складання уточненого акту виконаних робіт, складання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відзиву на апеляційні скарги до суду не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного, розгляд цієї справи про стягнення пені по аліментах на суму 59503,76 грн. проводиться у порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду в межах вимог та доводів апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно рішення Лисянського районного суду у справі №700/251/19 від 25.03.2019 розірвано шлюб між сторонами даної справи та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 / 4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.03.2019 до повноліття дитини.

14.05.2019 року Лисянським районним судом видано виконавчий лист у зазначеній справі за яким 12.06.2019 головним державним виконавцем ВДВС Лисянського РУЮ відкрито виконавче провадження № 59334418 про стягнення з відповідача аліментів.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 22.03.2024 № 3308 станом на 01.03.2024 заборгованість по сплаті аліментів складає 71336,01 грн. (а.с.8 т.1).

За розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 12.08.2024 станом на 01.08.2024 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, наявна переплата на суму 10556,84 грн. (а.с.35-36 т.1).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 05.09.2024 станом на 01.07.2024 заборгованість по сплаті аліментів складає 5395, 87 грн., наявна переплата на суму 10556,84 грн. (а.с.59-60 т.1).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 05.09.2024 станом на 01.09.2024 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, наявна переплата на суму 10556,84 грн. (а.с.61-62 т.1).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 від 26.08.2024 станом на 26.08.2024 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, наявна переплата на суму 10556,84 грн. (а.с.80-81 т.1).

15.06.2023 стягувач ОСОБА_1 звернулася до начальника Лисянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вдовиченко Н.М. із заявою, якою вона повідомляла, що у виконавчому провадженні №59344418 боржником ОСОБА_2 аліменти станом на 15.06.2023 сплачені в повному обсязі. Претензій до боржника не має та просить зняти з нього всі обтяження (а.с.116 т.2).

Постановою начальника Лисянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вдовиченко Н.М. 15.06.2023 арешт з коштів боржника знято у зв`язку з відсутністю заборгованості зі сплати аліментів.

14.08.2023 стягувач ОСОБА_1 у своїй заяві до начальника Лисянського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вдовиченко Н.М. просить скасувати її попередню заяву та не брати до виконання, оскільки боржник ОСОБА_2 не виконав свої обіцянки (а.с.119 т.2).

За доводами позивача у справі, враховуючи розрахунки заборгованості відповідача по сплаті аліментів, надані державним виконавцем, з яких вбачається наявність прострочень по їх сплаті стосовно синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.80-83), відповідач за період часу з 01.10.2021 по 01.08.2024 має сплатити пеню по аліментах у загальній сумі 59503,76 грн.

Правовідносини сторін у справі, які виникли на підставі викладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за змістом ст. 181 СК України такий обов`язок може бути реалізовано у виді щомісячної (тобто періодичної чи систематичної) сплати аліментів.

Згідно ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості по аліментам з вини особи, яка зобов`язана їх сплачувати за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

ВП ВС у постанові від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц вказала, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

За положеннями ст. 181 СК України аліменти є періодичним платежем та повинні сплачуватися платником кожного місяця. У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки за ст. 196 СК України.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Отже зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Також згідно п.22 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Крім того, згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих сторонами доказів та пояснень державного виконавця вбачається, що відповідач, починаючи з квітня 2023 року і по даний час проходить військову службу. При цьому у зв`язку з періодичними змінами у місці розташування його військової частини у державного виконавця виникали труднощі із своєчасним отриманням відомостей про нараховані відповідачу кошти винагороди та відрахування з них аліментних платежів.

З цих підстав апеляційний суд погоджується з висками суду першої інстанції про відсутність вини платника аліментів у допущених простроченнях їх сплати за період часу з квітня 2023 року по серпень 2024 року.

Апеляційні аргументи позивача стосовно того, що про сплачені аліментні платежі стягувач самостійно інформувала державного виконавця, не свідчать про наявність вини в діях відповідача щодо прострочення їх сплати за вказаний період часу, адже жодних умисних дій з тим, щоб допустити несвоєчасну сплату аліментів, відповідач не вчиняв. Натомість відповідні затримки з перерахунку коштів обумовлювалися ускладненим документообігом у військовій частині під час її функціонування в умовах військового стану в державі.

Одночасно апеляційний суд вважає, що до початку військової служби відповідача у квітні 2023 року в нього були відсутні підстави стверджувати про відсутність вини у допущеній несвоєчасній та не в повній мірі сплаті аліментів на сина ОСОБА_5 за період часу з жовтня 2021 року по липень 2022 року включно та за жовтень 2022 року та березень 2023 року (т.1 а.с.80-81).

Також відповідачем була допущена несвоєчасна та не в повній мірі сплата аліментів на утримання сина ОСОБА_6 за період часу з листопада 2021 року по лютий 2022 року, червень та жовтень 2022 року (т.1 а.с.82-83).

Наявність несвоєчасної та не в повному обсязі сплати аліментів відповідачем вбачається з відповідних розрахунків державного виконавця, що містяться у матеріалах справи, які сторонами наданими доказами не спростовуються.

При цьому заяви позивача у справі про відсутність заборгованості самі по собі не можуть спростовувати відповідні розрахунки державного виконавця, враховуючи її позицію стосовно заявлених у справі позовних вимог як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді.

Таким чином, враховуючи, що за приписами ч.1 ст.196 СК України пеня за прострочення сплати аліментів не може бути більшою 100 відсотків заборгованості, апеляційний суд вважає за необхідне позовні вимоги у справі задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню, нараховану за порушення строків сплати аліментів на синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за період часу з жовтня 2021 року по березень 2023 року у загальній сумі 35161,69 грн.

Висновки суду першої інстанції в цій частині позовних вимог не відповідають наявним у справі доказам, які не спростовують наявності вини відповідача у допущеному простроченні сплати аліментів за вказані вище періоди часу.

Надаючи оцінку аргументам апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду від 12.11.2024, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує (незалежно від клопотань учасників судового розгляду): чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, щорозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів усправі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Далі, положеннямист.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Бабенком Р.В. укладено Договір від 12.08.2024 про надання правничої допомоги. За послуги адвоката відповідачем були сплачені грошові кошти, що підтверджується розрахунком, актом приймання-передачі наданих послуг та квитанціями.

Розмір гонорару склав 15 000 грн. за послуги згідно доповненого та уточненого акту прийманні-передачі наданих послуг по договору від 12.08.2023.

При цьому до переліку послуг з правничої допомоги адвокатом відповідача включено, зокрема, підготовка розрахунку затраченого адвокатом часу, складання акту виконаних робіт та видача квитанції про оплату на суму 1000 грн., а також підготовка та складання уточнених розрахунку затраченого адвокатом часу, акту виконаних робіт та квитанції про оплату на суму 2000 грн.

Однак зазначені дії адвоката відповідача не пов`язані з використанням його професійних знань у сфері права в інтересах клієнта при розгляді цієї справи з метою представлення його інтересів, отже їх не може бути віднесено до правничої допомоги та компенсовано за рахунок протилежної сторони справи.

Таким чином відповідачем підтверджено понесення витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції у сумі 12000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги у справі відхилено на 41 % з позивача пропорційно до відхиленої частки позову слід стягнути 4920,00 грн. витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції.

Отже аргументи апеляційної скарги позивача на додаткове рішення районного суду від 12.11.2024 у цій справі знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному перегляді справи.

При цьому апеляційний суд вважає, що загальна сума витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 12000 грн. співмірна складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, що скаржником доказами не спростовується.

Відповідно дост.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 у даній справі слід скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені по аліментах, нарахованої за період часу з жовтня 2021 року по березень 2023 року у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про часткове задоволення вказаних позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення строків сплати аліментів з жовтня 2021 року по березень 2023 року у сумі 35161,69 грн.

Також додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 12.11.2024 у даній справі слід змінити в частині визначення суми витрат на правничу допомогу, яка має бути стягнута з позивача на користь відповідача за розгляд справи судом першої інстанції, визначивши їх у сумі 4920,00 грн.

Отже подані позивачем апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.

На підставі приписів ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частки позовних вимог (59%), враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору у даній категорії справи згідно приписів п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», з позивача до державного бюджету за розгляд справи судом першої інстанції слід стягнути 3028 * 0,4 * 59% = 714,60 грн. судового збору та за перегляд справи апеляційним судом - 3028 * 0,4 * 150% * 59% = 1071,91 грн. судового збору.

Усього за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції з відповідача до державного бюджету слід стягнути 1786,51 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги задовольнити частково.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 у даній справі скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, нарахованої за період часу з жовтня 2021 року по березень 2023 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 35161,69 грн.

У решті рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 23.10.2024 у даній справі залишити без змін.

Додаткове рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 12.11.2024 у даній справі - змінити в частині визначення суми витрат на правничу допомогу, яка має бути стягнута з позивача на користь відповідача за розгляд справи судом першої інстанції, визначивши їх у сумі 4920,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції 1786,51 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 09.01. 2025.

Суддя-доповідач

Судді