Постанова

від 09.01.2025 по справі 461/10103/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10103/24

Провадження №3/461/75/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року Суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37965300), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 212 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до статті 17 Закону України «Про політичні партії» (далі - Закон), Національне агентство здійснило перевірку Звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2023 рік та за І квартал 2024 року, поданих політичною партією «Духовна Україна» (ідентифікаційний код 37965300, далі - Партія) до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

За результатами перевірки відповідності відомостей, зазначених у Звітах Партії, відомостям, що містяться у реєстрах, інших інформаційно- телекомунікаційних та довідкових системах, Національним агентством встановлено неповноту інформації, що полягає у невідображенні інформації про наявні у власності Партії торговельні марки (прапор, розпізнавальні знаки, девіз).

Відповідно до відомостей з Реєстру символік громадських формувань Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (minjust.gov.ua/dep/ddr/reestr-simvolik-gromadskih-formuvan) Партія «Духовна Україна» має у власності розпізнавальні знаки, прапор та девіз, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію символіки політичної партії від 26.03.2012 № 815.

Водночас, у пункті 6 «Нематеріальні активи» розділу І «Майно та нематеріальні активи» Звітів Партії за 2023 рік та за І квартал 2024 року не відображено інформацію про право власності на розпізнавальні знаки, прапор та девіз.

Зазначене є порушенням пункту 1 частини 11 статті 17 Закону, за що передбачено адміністративну відповідальність, визначену статтею 21221 КУпАП.

Виявлене порушення зафіксовано у Висновках про результати перевірки Звітів Партії за 2023 рік та за І квартал 2024 року від 21.06.2024 № 773 та № 786, затверджених наказом Національного агентства від 21.06.2024 № 162/24, які опубліковано на офіційному веб-сайті Національного агентства відповідно до вимог частини 25 статті 17 Закону.

Положенням частини 9 статті 17 Закону визначено, що політична партія зобов`язана подати до Національного агентства Звіт (у т. ч. її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу II Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 № 102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 507/36129, Звіт політичної партії є структурованими даними, містить інформацію, внесену керівником політичної партії та/або особами, яких уповноважено в установленому порядку на подання Звіту, до електронних форм, передбачених Реєстром, та підписаний шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису керівника (уповноваженої особи) політичної партії.

Поданню Звіту передує процес його формування, який полягає в заповненні електронних форм інформацією, передбаченою Реєстром, відповідно до Закону.

Пункт 7.2 статті 7 статуту Партії, затвердженого IV (позачерговим) Всеукраїнським з`їздом політичної партії «Духовна Україна» 17.08.2017, передбачає, що Голова Партії, серед іншого, без доручення представляє Партію в Україні та на міжнародній арені, має право скасування (крім рішень Всеукраїнського З`їзду) та підпису будь-яких документів і рішень Партії, має право вчинення дій від імені Партії у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами не залежно від форм власності та підпорядкування, фізичними особами. Листом від 21.03.2024 № 1 Партія «Духовна Україна» надала відомості про ОСОБА_1 , як керівника Партії.

Повноваження Путаса Юрія Володимировича, як керівника Партії, підтверджуються копією протоколу засідання Всеукраїнського Бюро політичної партії «Духовна Україна» від 16.10.2017 та витягом з Єдиного державного реєстру.

Стаття 3 Закону передбачає, що політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону, у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: попередження про недопущення незаконної діяльності, заборона політичної партії.

Таким чином, враховуючи норми статті 19 Закону, а також приписи статей 7, 9, 23, 24 КУпАП, суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 21221 КУпАП є керівник Партії або уповноважена особа, якою підписано та подано Звіт до Національного агентства.

Звіт Партії за 2023 рік подано до Національного агентства через Реєстр 26.03.2024 о 11:58 годині (унікальний ідентифікатор Звіту - 4b6ada00-eb57-l Іее- 823a-73af3dbabf67, а Звіт Партії за І квартал 2024 року подано - 22.04.2024 о 23:15 годині (унікальний ідентифікатор Звіту - f9d42c70-00e4-l lef-98d2-6d05851fad7e) та підписано шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису керівником Партії ОСОБА_1 . Отже, останній підтвердив достовірність інформації, що викладена у Звітах Партії за 2023 рік та за І квартал 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , як посадова особа (керівник Партії) порушив порядок подання Звіту, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 21221 КУпАП.

Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил, зокрема, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду додаткові пояснення, згідно яких він вважає зауваження та порушення формальними, просить врахувати норми ст. 22 КУпАП та визнати правопорушення малозначним зі звільненням від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням та закривши провадження у справі, на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що не вважає себе належним суб`єктом відповідальності за відповідне правопорушення та стверджує, що стягнення має накладатись на Партію, а не на нього.

Разом з тим, ОСОБА_1 вказує, що у звіті Партії за 3 квартал також відсутня відповідна інформація, натомість НАЗК не встановило у зазначених діях жодного порушення, що засвідчується долученим до пояснень висновком.

Також, 06.01.2025 ОСОБА_1 подав досуду клопотання про об`єднання в одне провадження справи №461/10103/24 (справа яка є предметом цього розгляду за протоколом №50-33/490) та №461/10300/24, а 09.01.2025 подав до суду клопотання про перенесення судового засідання «з датою після завершення воєнного стану».

Оцінюючи питання можливості проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , а також перенесення судового засідання, виходжу з наступного.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Положення чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, не покладають на суддю імперативного обов`язку відкласти розгляд справи, у разі неявки учасника провадження, у тому числі з причин наведених ОСОБА_1 .

Більше того, якщо розглянути порушене ОСОБА_1 питання з точки зору застосування аналогії закону чи права, неможливо не відзначити, що положення КПК України, які є найбільш наближені до даної категорії справ, адже регламентують питання застосування процесуальних положень у справах про притягнення особи до відповідальності, покладають на суд обов`язок зупинити провадження у справі у зв`язку із воєнним станом лише у випадку коли обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливийперіод, чого у цій справі не встановлено.

Отже, повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними. Відтак, вирішуючи порушене ОСОБА_1 питання відкладення розгляду справи, враховую відповідність такого цілям та завданням, які стоять перед судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору, з оцінкою на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.

Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.

Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи у зв`язку із «форс мажорними обставинами» та бажанням бути присутнім під час розгляду справи.

Окрім самого посилання на воєнний стан, ОСОБА_1 не вказує жодної фактичної перешкоди прибуття у судове засідання. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у населеному пункті де розташований суд м. Львів. Крім того, матеріали справи містять два різних письмових пояснення ОСОБА_1 поданих судупо сутісправи,які містять наведені ним дані про адресу м. Львів та засвідчують реалізацію даною особою права на дачу пояснень суду, а отже забезпечують дієву можливість отримати доступ до правосуддя.

Згідно ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченічастиною першою статті 44,статтями 51,146,160,172-4- 172-9,173,частиною третьою статті 178,статтями 185,185-1,статтями 185-7,187цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Наведене свідчить про те, що участь особи відносно якої складено протокол (у даному випадку ОСОБА_1 ) не є обов`язковою у цій категорії справ.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та інше, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, з-поміж іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

До судового розгляду у цій категорії справ не залучається ні уповноважена особа органу, який склав відповідний протокол, ні прокурор. Фактично судовий розгляд здійснюється на підставі поданих суду сторонами провадження матеріалів.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 було забезпечено практичну можливість подати суду відповідні пояснення та докази, чим він і скористався, у цій ситуації не порушується і принцип змагальності.

Так, дійсно 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжено.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Як наведено вище, відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, виходячи з наведеного вище, жодних об`єктивних перешкод у проведенні розгляду справи судом не встановлено, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справи №461/10103/24 (справа яка є предметом цього розгляду за протоколом №50-33/490) та №461/10300/24, виходжу з наступного.

До відповідного клопотання не долучено жодного доказу, а у ньому лише наведено відповідні номери справ, з яких (індекс) можна встановити, що вони перебувають або ж перебували на розгляді у Галицькому районному суді м. Львова.

Разом з тим, жодного обґрунтування доцільності об`єднання цих справ у одне провадження у клопотанні ОСОБА_1 не наведено.

Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненніоднією особоюдвох абобільше адміністративнихправопорушень адміністративнестягнення накладаєтьсяза кожнеправопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Натомість, положення КУпАП не покладають на суддю імперативного обов`язку об`єднувати в одне провадження справи, що розглядаються у одному суді, а тим більше у випадку коли ці справи перебувають у провадженні різних суддів (посадових осіб уповноважених на розгляд справи).

Наведена у клопотанні справа №461/10300/24 у провадженні судді Стрельбицького В.В. не перебуває, про обставини цієї справи головуючому нічого не відомо. У свою чергу, самостійне витребування від іншого судді для вивчення відповідної справи нормами КУпАП не передбачено, як і не передбачено збирання з власної ініціативи суддею доказів на необхідність доведення обґрунтованості відповідного клопотання учасника провадження.

З огляду на наведене, підстав для задоволення клопотання Путаса Ю.В. про об`єднання в одне провадження справи №461/10103/24 (справа яка є предметом цього розгляду за протоколом №50-33/490) та №461/10300/24 не встановлено, а тому воно задоволенню не підлягає.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності повторно не з`явилася в судове засідання, подала до суду вищенаведені пояснення, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Статтею 245 КУпАПпередбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 21221 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні», політичні партії, місцеві організації політичних партій ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку, проводять щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит своєї діяльності, а також проходять зовнішній незалежний фінансовий аудит у випадках, передбачених цим Законом.

Щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит політичної партії здійснюється за доходами і витратами політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, уповноваженим на те органом чи посадовою особою партії в порядку, визначеному статутом політичної партії.

Політична партія, партія, яка отримувала державне фінансування, зобов`язана пройти зовнішній незалежний аудит фінансової звітності у рік, наступний за роком отримання державного фінансування.

Зовнішній незалежний аудит фінансової звітності політичної партії можуть проводити лише аудиторські фірми, які згідно ізЗаконом України"Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності.

Під час проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності політичної партії перевіряються показники, що містяться у звітності про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (з точки зору повноти, достовірності включених до звіту відомостей та відповідності звітності встановленим законом вимогам).

Політичні партії та їх місцеві організації зобов`язані надавати аудиторській фірмі, що проводить зовнішній незалежний аудит фінансової звітності, всю інформацію та документи, необхідні для проведення такого аудиту.

Політична партія має право укладати договір на проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності з тією самою аудиторською фірмою не більш як три роки поспіль.

Порядок залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності визначається відповідно до статуту політичної партії.

Політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов`язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Формата порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції.

Звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру обов`язково включає такі розділи:

1) "Майно та нематеріальні активи станом на кінець звітного періоду", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію щодо майна (грошові кошти на всіх рахунках, цінні папери, нерухоме майно, транспортні засоби, інше рухоме майно, вартість якого перевищує п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного року) та нематеріальних активів, які належать партії, її місцевій організації, що в установленому порядку набула статусу юридичної особи, на праві власності або праві користування;

2) "Внески та інші надходження за звітний період", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про внески (грошові внески; майнові внески; внески роботами або послугами; внески нематеріальними активами; внески, надані шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії чи її місцевої організації, яка у встановленому порядку набула статусу юридичної особи; кошти державного фінансування (у разі його отримання відповідно до закону); доходи, майно та нематеріальні активи, які не є внесками відповідно до цього Закону; кошти, які не є ні доходами, ні внесками, отримані політичною партією, місцевою організацією політичної партії, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи, протягом звітного кварталу);

3) "Платежі та інші витрати за звітний період", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про платежі з окремого рахунку, відкритого для зарахування коштів з державного бюджету, інших рахунків політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи (з узагальненням інформації за кожним видом рахунків окремо); повернення грошових внесків (чи їх частин) та помилкових грошових надходжень, повернення майнових внесків та нематеріальних активів, внесків, здійснених шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії за згодою партії, повернення до державного бюджету невикористаної частини коштів державного фінансування, перерахування до державного бюджету сум внесків, які неможливо повернути особам, які їх здійснили;

4) "Зобов`язання фінансового характеру станом на кінець звітного періоду", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про всі фінансові зобов`язання політичної партії (її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи). Якщо фінансове зобов`язання політичної партії (її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи) виникло у звітному періоді та було виконано політичною партією (її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи) у цьому самому звітному періоді, таке фінансове зобов`язання не відображається у звіті політичної партії про її майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті, то у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру у відповідних місцях вказується серія та номер її паспорта.

Уся інформація у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру повинна бути диференційована залежно від того, стосується вона політичної партії (як окремої юридичної особи) чи всіх інших її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи. При цьому інформація, що стосується місцевих організацій партії, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи, вноситься щодо кожної такої організації окремим додатком.

До звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за четвертий квартал звітного року додаються (шляхом завантаження фотокопій у систему) копії звітів про проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та незалежного зовнішнього аудиту фінансової звітності політичної партії (якщо його проведення відповідно до цього Закону є обов`язковим) шляхом завантаження їх фотокопій у систему.

Копії документів, що підтверджують відображені у звіті про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру відомості, надаються політичною партією на письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції протягом 15 робочих днів після надходження відповідного запиту.

Подані звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру включаються до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Зазначені у звітах відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання фізичної особи (крім назви адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної участині другійстатті 133 Конституції України), дату народження є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.

Звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (в тому числі подані з порушенням встановленого цим Законом строку) перевіряються Національним агентством з питань запобігання корупції у строк, що не перевищує 60 днів з дня їх надходження.

Перевірка звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру включає в себе аналіз:

1) своєчасності подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

2) повноти інформації, поданої у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

3) достовірності інформації, поданої у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

4) дотримання політичною партією вимог щодо використання грошових коштів виключно у безготівковій формі;

5) правомірності здійснення фізичними та юридичними особами внесків на користь політичної партії;

6) дотримання політичною партією вимог закону в частині реагування на випадки отримання внесків, здійснених фізичною чи юридичною особою з порушенням вимог законодавства;

7) дотримання політичною партією вимог законодавства щодо проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та проходження зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності.

За результатами перевірки звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції складає висновок, у якому відображаються результати проведеного аналізу, а також детальний виклад змісту всіх порушень із зазначенням ужитих заходів реагування (у разі виявлення порушень).

Порядок проведення перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а також форма висновку, що складається за результатами такої перевірки, затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції.

Висновки, підготовлені за результатами перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, публікуються на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у межах загального строку, визначеного частиноюдвадцять першоюцієї статті. При цьому з них вилучається інформація з обмеженим доступом, а персональні дані - знеособлюються.

У разі виявлення під час перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства Національне агентство з питань запобігання корупції письмово звертається до політичної партії з пропозицією надати пояснення для з`ясування відповідних обставин. Політична партія надає такі пояснення протягом 10 робочих днів з дня отримання зазначеної пропозиції Національного агентства з питань запобігання корупції.

У разі виявлення під час перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства, які є підставою для притягнення до адміністративної, кримінальної чи іншої передбаченої законом відповідальності, Національне агентство з питань запобігання корупції у п`ятиденний строк з дня виявлення відповідних ознак письмово повідомляє про це органи (посадових осіб), уповноважені забезпечити притягнення осіб, які вчинили порушення вимог законодавства, до передбаченої законом відповідальності, та надсилає відповідним органам (посадовим особам) матеріали, що підтверджують факт вчинення відповідного правопорушення, або забезпечує притягнення відповідних осіб до такої відповідальності в межах своїх повноважень.

Подання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчого фонду партії, її місцевої організації, кандидата, висунутого партією чи її місцевою організацією на виборах, відповідно, Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, а також проведення їх аналізу здійснюються в порядку, встановленому відповідним законом про вибори.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей з Реєстру символік громадських формувань Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (minjust.gov.ua/dep/ddr/reestr-simvolik-gromadskih-formuvan) Партія «Духовна Україна» має у власності розпізнавальні знаки, прапор та девіз, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію символіки політичної партії від 26.03.2012 № 815, що засвідчується відповідною копія свідоцтва та відомостями про розпізнавальні знаки долученими до протоколу.

У пункті 6 «Нематеріальні активи» розділу І «Майно та нематеріальні активи» Звітів Партії за 2023 рік та за І квартал 2024 року не відображено інформацію про право власності на розпізнавальні знаки, прапор та девіз.

Як наведено вище, наведене є порушенням пункту 1 частини 11 статті 17 Закону, за що передбачено адміністративну відповідальність, визначену статтею 21221 КУпАП.

Виявлене порушення зафіксовано у долучених до протоколу Висновках про результати перевірки Звітів Партії за 2023 рік та за І квартал 2024 року від 21.06.2024 № 773 та № 786, затверджених наказом Національного агентства від 21.06.2024 № 162/24, які опубліковано на офіційному веб-сайті Національного агентства відповідно до вимог частини 25 статті 17 Закону.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що він не є належним суб`єктом відповідальності, виходжу з наступного.

Положенням частини 9 статті 17 Закону визначено, що політична партія зобов`язана подати до Національного агентства Звіт (у т. ч. її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу II Порядку, подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 № 102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 507/36129, Звіт політичної партії є структурованими даними, містить інформацію, внесену керівником політичної партії та/або особами, яких уповноважено в установленому порядку на подання Звіту, до електронних форм, передбачених Реєстром, та підписаний шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису керівника (уповноваженої особи) політичної партії. Поданню Звіту передує процес його формування, який полягає в заповненні електронних форм інформацією, передбаченою Реєстром, відповідно до Закону.

Згідно долученої до протоколу копії статуту Партії, у пункті 7.2 статті 7 статуту Партії, затвердженого IV (позачерговим) Всеукраїнським з`їздом політичної партії «Духовна Україна» 17.08.2017, передбачено, що Голова Партії, серед іншого, без доручення представляє Партію в Україні та на міжнародній арені, має право скасування (крім рішень Всеукраїнського З`їзду) та підпису будь-яких документів і рішень Партії, має право вчинення дій від імені Партії у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами не залежно від форм власності та підпорядкування, фізичними особами.

З долученої до протоколу копії листа від 21.03.2024 № 1 Партія надала відомості про ОСОБА_1 , як керівника Партії.

Згідно долученого до матеріалів справи копії протоколу та витягу з Єдиного державного реєстру, повноваження Путаса Юрія Володимировича, як керівника Партії, підтверджуються копією протоколу засідання Всеукраїнського Бюро політичної партії «Духовна Україна» від 16.10.2017 та витягом з Єдиного державного реєстру.

Стаття 3 Закону передбачає, що політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону, у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: попередження про недопущення незаконної діяльності, заборона політичної партії.

Виходячи з наведених вище положень статті 19 Закону, а також приписів статей 7, 9, 23, 24 КУпАП, суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 21221 КУпАП є керівник Партії або уповноважена особа, якою підписано та подано Звіт до Національного агентства, тобто у даному випадку саме ОСОБА_1 .

Звіт Партії за 2023 рік подано до Національного агентства через Реєстр 26.03.2024 о 11:58 годині (унікальний ідентифікатор Звіту - 4b6ada00-eb57-l Іее- 823a-73af3dbabf67, а Звіт Партії за І квартал 2024 року подано - 22.04.2024 о 23:15 годині (унікальний ідентифікатор Звіту - f9d42c70-00e4-l lef-98d2-6d05851fad7e) та підписано шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису керівником Партії ОСОБА_1 . Отже, останній підтвердив достовірність інформації, що викладена у Звітах Партії за 2023 рік та за І квартал 2024 року.

Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил, зокрема, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 , який є посадовою особою - керівником Партії, є належним суб`єктом відповідальності у цій справі.

За змістомст. 251 КУпАП,доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При оцінці доказів суд застосовує стандарт доведення поза розумним сумнівом, який означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення були учинено і особа відносно якої складено протокол про дане правопорушення є винною у його вчиненні.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується дослідженим в ході розгляду справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення №50-33/490 від 29.11.2024, який містить дані про суть адміністративного правопорушення та особу, яка його вчинила - ОСОБА_1 ;

- звітами про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» за 2023 та 2024 роки;

- копією свідоцтва про державну реєстрацію політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА»;

- висновком за результатами перевірки звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» за 2023 (від 21.06.2024 №773);

- листом зверненням політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 21.03.2024 вих.№1;

- копією протоколу засідання Всеукраїнського Бюро політичної партії «Духовна Україна» від 16.10.2017 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2024 та копією Статуту цієї Партії;

- наказом НАЗК від 04.10.2024 № 320/24.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 КУпАП доведена належним чином.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо «формального» характеру правопорушення, виходжу з того, що наведені вище докази засвідчують порушення ним, як керівником відповідної партії, прямо визначених обов`язків та положень закону. Той факт, що ОСОБА_1 вважає такі порушення малозначними, жодним чином не звільняє його від обов`язку дотримання наведених вище вимог закону. Крім того, у п 1.1 Статуту політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» прямо зазначено, що ця партія є добровільним об`єднанням громадян, з метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян бере участь у виборах та інших політичних заходах, діє відповідно до Конституції України, Законів України, Статуту Партії, інших нормативно правових актів України та внутрішніх документів, прийнятих і затверджених відповідного до Статуту Партії. Отже, дотримання Конституції України, Законів України, інших нормативно правових актів України віднесено до основних засад діяльності партії її Статутом.

У свою чергу, судом не встановлено належних даних про порушення допущені під час складання протоколу або його невідповідність вимогам закону, а тому такі доводи ОСОБА_1 відхиляються.

Водночас, той факт, що у звіті Партії за 3 квартал також відсутня відповідна інформація, натомість НАЗК на даний час не встановило у зазначених діях жодного порушення не спростовує наведених вище обставин встановлених судом та виходить за межі правопорушення наведеного у протоколі, тобто за межі судового розгляду.

Крім того, доводи ОСОБА_1 про застосування положень ст. 22 КУпАП, з огляду на відсутність збитків державним та суспільним інтересам, у даному випадку не можуть вважатися належною підставою для застосування цієї статті, адже положення ст. 21221КУпАП не містять у диспозиції вимог про наявність такої шкоди для такої кваліфікації дій відповідного суб`єкта. Водночас, наведені обставини враховуються судом при визначенні виду та розміру стягнення.

З огляду на наведене, судом відхиляється клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Статтею 33 КУпАПпередбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідної статті КУпАП.

Статтею 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягується до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у встановленому розмірі.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривень 60 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення. Уразі відсутностісамостійного заробіткув осібвіком відшістнадцяти довісімнадцяти років,які вчинилиадміністративне правопорушення,штраф стягуєтьсяз батьківабо осіб,які їхзамінюють. Штраф,накладений завчинення адміністративногоправопорушення,вноситься порушникомв установубанку України,за виняткомштрафу,що стягуєтьсяна місцівчинення правопорушення,якщо іншене встановленозаконодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченогочастиною першоюцієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307цього Кодексу,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконаннядо органудержавної виконавчоїслужби замісцем проживанняпорушника,роботи абоза місцезнаходженнямйого майнав порядку,встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень.

Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя В.В. Стрельбицький