Ухвала

від 24.12.2024 по справі 332/6264/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.12.2024 Справа № 332/6264/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/6264/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/763/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року, якою у відношенні

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 грудня 2024 року включно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ відділення поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за наступних обставин.

28 жовтня 2024 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, солдат ОСОБА_7 , знаходячись на металевому пішохідному мосту розташованому поблизу Запорізької гімназії №36 ЗМР, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Рибнікова, буд. 12, в ході раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_11 , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, за допомогою предмету, схожого на ніж, правою рукою наніс ОСОБА_11 один удар в передню частину тулубу, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення передньої черевної стінки з пошкодженням стінки тонкого кишківника, яке є небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто, умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

29 жовтня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082030000793 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 8).

29 жовтня 2024 року о 6 год. 10 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 27-31).

29 жовтня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 48-50).

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вказав про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

В обґрунтування своєї скарги вказує, що підозрюваний ОСОБА_7 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочину визнає частково, не згодний з кваліфікацією його діяння та показав, що 29 жовтня 2024 року під час конфлікту з раніше не знайомими особами, які мали при собі біту діяв в стані самооборони, ніж при собі не мав та удари ножем потерпілому не наносив, обороняв дружину з дитиною.

Зазначає, що підозрюваний має намір продовжити військову службу, має постійне місце проживання в м. Запоріжжя, буде співпрацювати зі слідством, не намагатиметься переховуватися, а сприятиме слідству у з`ясуванні всіх обставин справи.

Крім того, вказує на недоведеність ризиків.

У судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу без доповнень та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав, що ризики у даному кримінальному провадженні не зменшились та з урахуванням обставин вчинення злочину, суспільної небезпеки, до підозрюваного необхідно застосувати тільки тримання під вартою. Також зазначив, що обвинувальний акт вже скерований до суду та призначене підготовче судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов`язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З наданих суду матеріалів убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки було дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, викладені в клопотанні слідчого обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджуються наступними доказами:

- відомостями, отриманими з протоколу огляду місця події від 28 жовтня 2024 року (а.с. 13-19);

- відомостями, отриманими з протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 29 жовтня 2024 року, з якого випливає, що він є очевидцем подій як підозрюваний наніс ОСОБА_11 удар ножем в область живота (а.с. 20-23);

- відомостями, отриманими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 , з якого убачається, що свідок впізнав ОСОБА_7 , як раніше невідомого чоловіка, який 28 жовтня 2024 року близько 21 год. 30 хв. наніс тілесні ушкодження ножем в районі чрева ОСОБА_11 (а.с. 24-26);

- відомостями, отриманими з протоколу затримання ОСОБА_7 (а.с. 27-31);

- відомостями, отриманими з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 від 29 жовтня 2024 року, з якого випливає, що підозрюваний наніс йому удар предметом, схожим на ніж (а.с. 34-35);

- відомостями, отриманими з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 , з якого убачається, що він впізнав ОСОБА_7 , як раніше невідомого чоловіка, який 28 жовтня 2024 року близько 21 год. 30 хв. наніс йому удар в районі чрева предметом, схожим на ніж (а.с. 36-38);

- відомостями, отриманими з наданої КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР довідки щодо стану здоров`я ОСОБА_11 (а.с. 40);

- відомостями, отриманими з протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 29 жовтня 2024 року (а.с. 41).

Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо причетності ОСОБА_7 до подій вищевказаного кримінального правопорушення.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого в частині наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, у зв`язку із чим, ураховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, існує ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що наразі потерпілий та свідки не допитані судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК), а тому будучі обізнаним про анкетні дані потерпілого та свідків, підозрюваний ОСОБА_7 може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності, а факт їх допиту на стадії досудового розслідування не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки вони повинні бути допитані безпосередньо в судовому засіданні для виконання вимог ч. 4 ст. 95 КПК України.

Більш того, із протоколу допиту свідка ОСОБА_13 відслідковується, що після діянь, які інкримінуються ОСОБА_7 , останній погрожував свідку, застосувавши до нього фізичне насильство (а.с. 41).

Вказані обставини значно підвищують ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки з великою вірогідністю можливо припустити, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 може продовжити вчиняти дії, направлені на незаконний вплив, як на потерпілого до якого було застосовано насильство, так і до свідків.

На переконання колегії суддів, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також існує та обумовлюється тим, що із матеріалів клопотання убачається, що підозрюваний ОСОБА_7 , будучі військовослужбовцем, самовільно залишив місце несення служби (а.с. 44-45), що в сукупності з іншими встановленими обставинами, може вказувати на його схильність до вчинення інших злочинів.

Отже, колегія суддів вважає, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, підтвердженими та спростовують доводи апеляційної скарги.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 має намір продовжити військову службу та має постійне місце проживання, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врахувавши обґрунтованість пред`явленої останньому підозри, наявність вказаних ризиків, а тому законних підстав для скасування ухвали, апеляційний суд не вбачає.

Крім того, судом першої інстанції розглянуто питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 будь - якого більш м`якого та альтернативного запобіжного заходу і апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що на даний час достатнім та необхідним є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 грудня 2024 року включно, залишити без змін.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4