Ухвала

від 09.01.2025 по справі 160/378/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 січня 2025 р.Справа №160/378/25Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро.

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, яку передано на розгляд судді 07.01.2025 року відповідно до якої заявник просить, вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052092) від 26.11.2024 року №12-26/11 Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД» код ЄДРПОУ 44683286 та іншим особам проведення будь-яких дій пов`язаних з благоустрою території (розчищення, планування та озеленення території, розміщення елементів благоустрою, мощення та улаштування дорожнього покриття, експлуатацію та утримання території у стані придатному для використання відповідно до цільового призначення) підготовчими, будівельними робами у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) міста Дніпро.

В обґрунтування заяви зазначено, що на спірній земельній ділянці територіальної громади проводяться будівельні роботи, без відведення вказаної ділянки з обов`язковим присвоєнням кадастрового номеру, визначенням цільового призначення та без отримання відповідного дозвільного документу ДІАМ на проведення будівельних робіт з зазначенням категорії складності таких робіт, з урахуванням того, що це є прибережна захисна смуга. У тому числі вже частково вже нанесена шкода з засипанням ОСОБА_2 . З огляду на вказане заявник просив задовольнити його заяву.

Перевіривши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття та розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Кодекс адміністративного судочинства Українивизначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. (ч. 1ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, відповідно до вимогКодексу адміністративного судочинства Українипісля одержання заяви про забезпечення адміністративного позову суд з`ясовує чи відповідає вказана заява вимогам ст.152,153 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 152 КАС Українизаява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, згідно з ч. 4ст. 152 КАС Українидо заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, згідно з ч. 1 ст. Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.

Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 726,72 грн.

Так, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки позивач згідно відомостей які містяться у Формі ОК-7 Пенсійного фонду України та Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за останній календарний рік не отримував дохід.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21 і підстави для відступлення від них відсутні.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивач надала: копію довідки пенсійного органу форми ОК-7 Пенсійного фонду України та Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Суд зазначає, що надані позивачем копії довідки пенсійного органу форми ОК-7 та Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (сукупний дохід родини, тощо), та не відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

До того ж, позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.

Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд наразі не знаходить правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Таким чином, заявником не сплачено судовий збір за звернення з даною заявою про забезпечення позову та не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених чинним законодавством України порядку і розмірі.

Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, із врахуванням частини десятої статті 169 КАС України, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали про повернення заяви без розгляду, направити особі, яка її подала.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв